Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ізабель де Шар'єр | ||||
|---|---|---|---|---|
| нід. Isabelle de Charrière | ||||
 Портрет Ізабель де Шар'єр пензля Моріса Кантена де Латура, 1771 р., Сен-Кантен, Музей Антуана-Лекуєра | ||||
| Ім'я при народженні | нід. Isabella Agneta Elisabeth van Tuyll van Serooskerken | |||
| Псевдонім | Белле ван Зуйлен, Белле де Зуйлен, Zélide, Abbé de la Tour | |||
| Народилася | 20 жовтня 1740 d, Стіхтсе-Вехт, Утрехт, Нідерланди | |||
| Померла | 27 грудня 1805 (65 років) Коломб'є[d] | |||
| Країна |  Голландська республікаШвейцарія | |||
| Національність | голландка | |||
| Діяльність | література | |||
| Мова творів | французька | |||
| Батько | d | |||
| Мати | d | |||
| У шлюбі з | d | |||
| Сайт: charriere.nl | ||||
| | ||||
 Ізабель де Шар'єр у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Ізабе́ль де Шар'є́р (фр. Isabelle de Charrière), відома в Нідерландах як Белле ван Зуйлен нід. Belle van Zuylen, уроджена Ісабелла Агнета Елісабет ван Туйл ван Серооскеркен (нід. Isabella Agneta Elisabeth van Tuyll van Serooskerken; нар. 20 жовтня 1740, замок Зуйлен, Утрехт, Республіка Сполучених провінцій — пом. 27 грудня 1805, Ле-Понте, Коломб'є, Невшатель, Пруссія) — нідерландська письменниця доби Просвітництва, перекладачка, драматургиня, романістка, поетеса і композиторка. У другій половині свого життя прожила в Коломб'є, що в швейцарському Невшателі. Нині найбільш відома своїми листами та романами, хоча писала також брошури, музику та п'єси. Помітно цікавилася суспільством і політикою свого часу, а її творчість у добу Французької революції вважається особливо цінною.
Життєпис
Ісабелла ван Туйл ван Серооскеркен народилася в Зуйленському замку поблизу Утрехта в тодішніх Сполучених провінціях, у сім'ї Дідеріка Якоба ван Туйла ван Серооскеркена (1707—1776) та Гелени Якоби де Вік (1724—1768). Була найстаршою із сімох дітей. Її батька шотландський письменник Джеймс Босвелл, тоді ще студент права в Утрехті і один із її женихів, описував як одного з «найдавніших дворян у Семи провінціях», а матір — як «даму з Амстердама, з великою купою грошей».
1750 року Ізабель відправили в Женеву і їй таким чином випала нагода подорожувати Швейцарією і Францією зі своєю франкомовною гувернанткою Жанною-Луїзою Превост, яка була її вчителькою в 1746—1753 роках. Проговоривши цілий рік лише французькою, їй після повернення додому в Нідерланди довелося вивчати нідерландську наново. Однак на все подальше її життя французька залишилася для неї першорядною, більш бажаною мовою, чим можна пояснити, чому її творчість тривалий час не була відомою в її рідній країні настільки, наскільки цього можна було очікувати.
Широта і багатосторонність освіти, якою вирізнялася Ізабель, була досить незвичною для дівчат того часу. Цим вона завдячувала ліберальним поглядам своїх батьків, які дозволяли їй вивчати і такі предмети, як математика, фізика та мови, такі як латина, італійська, німецька і англійська. За загальним визнанням, вона була обдарованою ученицею. Завжди цікавлячись музикою, вона 1790 року почала навчатися у композитора .
У віці 14 років закохалася у польського графа римо-католика Петра Денгоффа. Та він не зацікавився нею. Розчарована, вона на 18 місяців виїхала з Утрехта. Коли вона стала старшою, в її житті з'являлися різні залицяльники, але лише для того, щоб дістати відкоша — за те, що вони обіцяли прийти в гості, але цього не зробили, чи за те, що відмовлялися від подальшої боротьби за її руку і серце через її недосяжність. Вона бачила шлюб як спосіб здобути свободу, але також хотіла вийти заміж по любові.
Спеціально запрошена Анною Поллексфен Дрейк та її чоловіком генерал-лейтенантом Джорджем Августусом Еліоттом завітати до їхнього лондонського дому на Керзон-стріт у Мейфері, Ізабель прибула на човні з до Гаріджа 7 листопада 1766 у супроводі брата Діті, її служниці Доортьє та її камердинера Вітела.
Зрештою, у 1771 році вона вийшла заміж за Шарля-Еммануеля де Шар'єра де Пентаз (1735—1808), колишнього приватного вчителя її брата Віллема Рене за кордоном з 1763 по 1766 рік. Згодом вона стала відома як Ізабель де Шар'єр. Подружжя оселилося у маєтку Ле-Понте в Коломб'є (біля Невшателя), купленому його дідом Беат Луї де Муральт, з її свекром Франсуа (1697—1780) і двома неодруженими зовицями Луїзою (1731—1810) та Генрієтою (1740—1814). Пара також проводила чимало часу в Женеві та Парижі.
Листування
Ізабель де Шар'єр вела розлоге листування з багатьма людьми, включаючи таких інтелектуалів, як Давід-Луї Констан де Ребек (Давід-Луї Констан д'Ерменш), Джеймс Босвелл, Бенжамен Констан та її перекладач німецькою .
1760 року Ізабель познайомилася з Давідом-Луї Констаном д'Ерменш (1722—1785), жонатим швейцарським офіцером, за яким у суспільстві закріпилася слава Дон Жуана. Після багатьох вагань потреба Ізабель у самовираженні здолала її сумніви, і після другої зустрічі два роки потому вона почала інтимне й таємне листування з ним тривалістю приблизно у 15 років. Гадають, що Констан д'Ерменш був одним з її найважливіших друзів по листуванню.
Шотландський письменник Джеймс Босвелл часто зустрічався з нею в Утрехті і замку Зуйлен в 1763—1764 роках, коли навчався в Утрехтському університеті. Він називав її «Зеліде». Через декілька років після від'їзду з Нідерландів у Гранд-тур він став постійним отримувачем її листів. Писав їй, що не любить її. Вона відповідала: «Ми в цьому одностайні, позаяк у мене немає хисту до підпорядкування». У 1766 році він направив умовну пропозицію своєму батькові після зустрічі з її братом у Парижі, але обидва батька не погодилися на шлюб.
1786 року мадам де Шар'єр зустрілася в Парижі з племінником Констана д'Ерменша письменником Бенжаменом Констаном. Той кілька разів навідувався до неї в Коломб'є. Там вони написали епістолярний роман, а розпочатий тоді обмін листами протривав до кінця її життя.
Вона також мала захопливе листування зі своїм німецьким перекладачем Людвігом Фердінандом Губером.
Доробок
Ізабель де Шар'єр писала романи, памфлети, п'єси, музику. Її найбільш плідний період творчості настав лише після багатьох років перебування в Коломб'є. Тематика творів охоплювала її релігійні сумніви, шляхетність та виховання жінок.
Її перший роман, «Le Noble», вийшов 1763 року. Це була сатира проти дворянства, і хоча вона була опублікована анонімно, її авторство незабаром було встановлено і її батьки вилучили працю з продажу. Потім вона змалювала портрет себе для своїх друзів: «Portret de Mll de Z., sous le nom de Zélide, fait par elle-même. 1762». У 1784 році вона видала два романи «Lettres neuchâteloises» і «Lettres de Mistress Henley publiée par son amie». Обидва були епістолярними – форма, яку вона все ще полюбляла. 1788 року вона опублікувала свої перші памфлети щодо політичної обстановки в Нідерландах, Франції та Швейцарії.
Як шанувальниця філософа Жана-Жака Руссо вона допомагала у посмертній публікації його твору «Сповідь» у 1789 році. Приблизно в цей час вона також написала свої власні памфлети про Руссо.
Французька революція спонукала багатьох дворян утекти в Невшатель, а мадам де Шар'єр потоваришувала з деякими з них. Але вона також оприлюднила праці, де критикувала позиції аристократичних біженців, більшість із яких, як вона відчувала, революція нічого так і не навчила.
Вона написала або принаймні запланувала слова та музику до кількох музичних творів, але жоден із них не вцілів, за винятком фрагментів. Вона послала лібрето «Les Phéniciennes» до Моцарта, надіючись, що він поставить його, але відповідь невідома. Усі її музичні твори містяться в 10-му томі «Œuvres complètes»; до них зараховуються шість менуетів для струнного квартету, дев'ять фортепіанних сонат і десять арій та романсів.
Див. також
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- {{{2}}}. "{{{1}}}", Grove Music Online, ed. L. Macy (accessed {{{3}}} {{{4}}}), grovemusic.com (subscription access).
- . Архів оригіналу за 7 грудня 2014. Процитовано 29 березня 2019.
- . Архів оригіналу за 10 вересня 2017. Процитовано 8 квітня 2019.
- Див. її музику на «Вікіджерелах». Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 18 травня 2022.
Посилання
- Сайт Мадам де Шар'єр [ 7 січня 2020 у Wayback Machine.] (нід.), (фр.)
- Belle van Zuylen website [ 29 червня 2011 у Wayback Machine.] (сайт «Genootschap Belle van Zuylen») (нід.), (фр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shar yer Zhinka Primitki Izabel de Shar yernid Isabelle de CharrierePortret Izabel de Shar yer penzlya Morisa Kantena de Latura 1771 r Sen Kanten Muzej Antuana LekuyeraIm ya pri narodzhenninid Isabella Agneta Elisabeth van Tuyll van SerooskerkenPsevdonimBelle van Zujlen Belle de Zujlen Zelide Abbe de la TourNarodilasya20 zhovtnya 1740 1740 10 20 d Stihtse Veht Utreht NiderlandiPomerla27 grudnya 1805 1805 12 27 65 rokiv Kolomb ye d Krayina Gollandska respublika ShvejcariyaNacionalnistgollandkaDiyalnistliteraturaMova tvorivfrancuzkaBatkodMatidU shlyubi zdSajt charriere nl Izabel de Shar yer u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u VikidzherelahZamok Zujlen zi zmiyistim murom Le Ponte Kolomb ye Nevshatel Shvejcariya Izabe l de Shar ye r fr Isabelle de Charriere vidoma v Niderlandah yak Belle van Zujlen nid Belle van Zuylen urodzhena Isabella Agneta Elisabet van Tujl van Serooskerken nid Isabella Agneta Elisabeth van Tuyll van Serooskerken nar 20 zhovtnya 1740 zamok Zujlen Utreht Respublika Spoluchenih provincij pom 27 grudnya 1805 Le Ponte Kolomb ye Nevshatel Prussiya niderlandska pismennicya dobi Prosvitnictva perekladachka dramaturginya romanistka poetesa i kompozitorka U drugij polovini svogo zhittya prozhila v Kolomb ye sho v shvejcarskomu Nevshateli Nini najbilsh vidoma svoyimi listami ta romanami hocha pisala takozh broshuri muziku ta p yesi Pomitno cikavilasya suspilstvom i politikoyu svogo chasu a yiyi tvorchist u dobu Francuzkoyi revolyuciyi vvazhayetsya osoblivo cinnoyu ZhittyepisIsabella van Tujl van Serooskerken narodilasya v Zujlenskomu zamku poblizu Utrehta v todishnih Spoluchenih provinciyah u sim yi Diderika Yakoba van Tujla van Serooskerkena 1707 1776 ta Geleni Yakobi de Vik 1724 1768 Bula najstarshoyu iz simoh ditej Yiyi batka shotlandskij pismennik Dzhejms Bosvell todi she student prava v Utrehti i odin iz yiyi zhenihiv opisuvav yak odnogo z najdavnishih dvoryan u Semi provinciyah a matir yak damu z Amsterdama z velikoyu kupoyu groshej 1750 roku Izabel vidpravili v Zhenevu i yij takim chinom vipala nagoda podorozhuvati Shvejcariyeyu i Franciyeyu zi svoyeyu frankomovnoyu guvernantkoyu Zhannoyu Luyizoyu Prevost yaka bula yiyi vchitelkoyu v 1746 1753 rokah Progovorivshi cilij rik lishe francuzkoyu yij pislya povernennya dodomu v Niderlandi dovelosya vivchati niderlandsku nanovo Odnak na vse podalshe yiyi zhittya francuzka zalishilasya dlya neyi pershoryadnoyu bilsh bazhanoyu movoyu chim mozhna poyasniti chomu yiyi tvorchist trivalij chas ne bula vidomoyu v yiyi ridnij krayini nastilki naskilki cogo mozhna bulo ochikuvati Shirota i bagatostoronnist osviti yakoyu viriznyalasya Izabel bula dosit nezvichnoyu dlya divchat togo chasu Cim vona zavdyachuvala liberalnim poglyadam svoyih batkiv yaki dozvolyali yij vivchati i taki predmeti yak matematika fizika ta movi taki yak latina italijska nimecka i anglijska Za zagalnim viznannyam vona bula obdarovanoyu ucheniceyu Zavzhdi cikavlyachis muzikoyu vona 1790 roku pochala navchatisya u kompozitora U vici 14 rokiv zakohalasya u polskogo grafa rimo katolika Petra Dengoffa Ta vin ne zacikavivsya neyu Rozcharovana vona na 18 misyaciv viyihala z Utrehta Koli vona stala starshoyu v yiyi zhitti z yavlyalisya rizni zalicyalniki ale lishe dlya togo shob distati vidkosha za te sho voni obicyali prijti v gosti ale cogo ne zrobili chi za te sho vidmovlyalisya vid podalshoyi borotbi za yiyi ruku i serce cherez yiyi nedosyazhnist Vona bachila shlyub yak sposib zdobuti svobodu ale takozh hotila vijti zamizh po lyubovi Specialno zaproshena Annoyu Polleksfen Drejk ta yiyi cholovikom general lejtenantom Dzhordzhem Avgustusom Eliottom zavitati do yihnogo londonskogo domu na Kerzon strit u Mejferi Izabel pribula na chovni z do Garidzha 7 listopada 1766 u suprovodi brata Diti yiyi sluzhnici Doortye ta yiyi kamerdinera Vitela Zreshtoyu u 1771 roci vona vijshla zamizh za Sharlya Emmanuelya de Shar yera de Pentaz 1735 1808 kolishnogo privatnogo vchitelya yiyi brata Villema Rene za kordonom z 1763 po 1766 rik Zgodom vona stala vidoma yak Izabel de Shar yer Podruzhzhya oselilosya u mayetku Le Ponte v Kolomb ye bilya Nevshatelya kuplenomu jogo didom Beat Luyi de Muralt z yiyi svekrom Fransua 1697 1780 i dvoma neodruzhenimi zovicyami Luyizoyu 1731 1810 ta Genriyetoyu 1740 1814 Para takozh provodila chimalo chasu v Zhenevi ta Parizhi ListuvannyaIzabel de Shar yer vela rozloge listuvannya z bagatma lyudmi vklyuchayuchi takih intelektualiv yak David Luyi Konstan de Rebek David Luyi Konstan d Ermensh Dzhejms Bosvell Benzhamen Konstan ta yiyi perekladach nimeckoyu 1760 roku Izabel poznajomilasya z Davidom Luyi Konstanom d Ermensh 1722 1785 zhonatim shvejcarskim oficerom za yakim u suspilstvi zakripilasya slava Don Zhuana Pislya bagatoh vagan potreba Izabel u samovirazhenni zdolala yiyi sumnivi i pislya drugoyi zustrichi dva roki potomu vona pochala intimne j tayemne listuvannya z nim trivalistyu priblizno u 15 rokiv Gadayut sho Konstan d Ermensh buv odnim z yiyi najvazhlivishih druziv po listuvannyu Shotlandskij pismennik Dzhejms Bosvell chasto zustrichavsya z neyu v Utrehti i zamku Zujlen v 1763 1764 rokah koli navchavsya v Utrehtskomu universiteti Vin nazivav yiyi Zelide Cherez dekilka rokiv pislya vid yizdu z Niderlandiv u Grand tur vin stav postijnim otrimuvachem yiyi listiv Pisav yij sho ne lyubit yiyi Vona vidpovidala Mi v comu odnostajni pozayak u mene nemaye histu do pidporyadkuvannya U 1766 roci vin napraviv umovnu propoziciyu svoyemu batkovi pislya zustrichi z yiyi bratom u Parizhi ale obidva batka ne pogodilisya na shlyub 1786 roku madam de Shar yer zustrilasya v Parizhi z pleminnikom Konstana d Ermensha pismennikom Benzhamenom Konstanom Toj kilka raziv naviduvavsya do neyi v Kolomb ye Tam voni napisali epistolyarnij roman a rozpochatij todi obmin listami protrivav do kincya yiyi zhittya Vona takozh mala zahoplive listuvannya zi svoyim nimeckim perekladachem Lyudvigom Ferdinandom Guberom DorobokIzabel de Shar yer pisala romani pamfleti p yesi muziku Yiyi najbilsh plidnij period tvorchosti nastav lishe pislya bagatoh rokiv perebuvannya v Kolomb ye Tematika tvoriv ohoplyuvala yiyi religijni sumnivi shlyahetnist ta vihovannya zhinok Yiyi pershij roman Le Noble vijshov 1763 roku Ce bula satira proti dvoryanstva i hocha vona bula opublikovana anonimno yiyi avtorstvo nezabarom bulo vstanovleno i yiyi batki viluchili pracyu z prodazhu Potim vona zmalyuvala portret sebe dlya svoyih druziv Portret de Mll de Z sous le nom de Zelide fait par elle meme 1762 U 1784 roci vona vidala dva romani Lettres neuchateloises i Lettres de Mistress Henley publiee par son amie Obidva buli epistolyarnimi forma yaku vona vse she polyublyala 1788 roku vona opublikuvala svoyi pershi pamfleti shodo politichnoyi obstanovki v Niderlandah Franciyi ta Shvejcariyi Yak shanuvalnicya filosofa Zhana Zhaka Russo vona dopomagala u posmertnij publikaciyi jogo tvoru Spovid u 1789 roci Priblizno v cej chas vona takozh napisala svoyi vlasni pamfleti pro Russo Francuzka revolyuciya sponukala bagatoh dvoryan utekti v Nevshatel a madam de Shar yer potovarishuvala z deyakimi z nih Ale vona takozh oprilyudnila praci de kritikuvala poziciyi aristokratichnih bizhenciv bilshist iz yakih yak vona vidchuvala revolyuciya nichogo tak i ne navchila Vona napisala abo prinajmni zaplanuvala slova ta muziku do kilkoh muzichnih tvoriv ale zhoden iz nih ne vciliv za vinyatkom fragmentiv Vona poslala libreto Les Pheniciennes do Mocarta nadiyuchis sho vin postavit jogo ale vidpovid nevidoma Usi yiyi muzichni tvori mistyatsya v 10 mu tomi Œuvres completes do nih zarahovuyutsya shist menuetiv dlya strunnogo kvartetu dev yat fortepiannih sonat i desyat arij ta romansiv Div takozh9604 BellevanzujlenPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 2 1 Grove Music Online ed L Macy accessed 3 4 grovemusic com subscription access Arhiv originalu za 7 grudnya 2014 Procitovano 29 bereznya 2019 Arhiv originalu za 10 veresnya 2017 Procitovano 8 kvitnya 2019 Div yiyi muziku na Vikidzherelah Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2021 Procitovano 18 travnya 2022 PosilannyaSajt Madam de Shar yer 7 sichnya 2020 u Wayback Machine nid fr Belle van Zuylen website 29 chervnya 2011 u Wayback Machine sajt Genootschap Belle van Zuylen nid fr