Ізабелла Престон (англ. Isabella Preston; 4 листопада 1881 — 31 січня 1965) — селекціонерка та державна службовиця, широко відома досягненнями у гібридизації та у роботі з виведення декоративних рослин. Вивела майже 200 гібридів лілії, бузку, яблунь, ірису та троянди, придатних для вирощування в умовах холодного клімату Канади. Хоча жінок, що займалися селекцією рослин, було досить мало у той час, Ізабелла Престон кинула виклик гендерній упередженості і створила підґрунтя для нових селекційних програм на Центральній дослідній фермі в Оттаві (Онтаріо) та в інших подібних установах.
Ізабелла Престон | |
---|---|
англ. Isabella Preston | |
Народилася | 4 вересня 1881 Ланкастер, Англія |
Померла | 31 січня 1965 (83 роки) Джорджтаун, Онтаріо |
Діяльність | ботанік |
Alma mater | d |
Відома завдяки: | селекції рослин |
Біографія
Ізабелла Престон народилася 4 вересня 1881 року в Ланкастері, Велика Британія, де її батько працював майстром з виготовлення срібних виробів. У дитинстві відвідувала школу-інтернат у Ліверпулі, а згодом навчалася в Лондонському університеті. Займалась садівництвом з раннього віку, допомагаючи батькові у сімейному господарстві. Єдину формальну освіту з садівництва здобула на курсі в коледжі садівництва Swanley в Кенті, який закінчила перед еміграцією до Канади у 1912 році. 31-річна Ізабелла разом зі своєю сестрою Маргарет іммігрувала до Канади після смерті матері. Того ж року вступила до сільськогосподарського коледжу в Онтаріо, щоб вивчати селекцію рослин і була однією з небагатьох жінок, що займалися цим предметом у той час. Протягом першого курсу Престон перейшла від аудиторного навчання до практичної роботи під наглядом Джеймса У. Кроу, тодішнього керівника відділу садівництва. У 1913 році Кроу взяв її на роботу в теплиці. З моменту зарахування у коледж і до 1920 року Престон сприяла успішному розведенню різних овочів, фруктів та декоративних рослин, зокрема садових лілій.
Вона здобула міжнародне визнання, представивши відому лілію George C. Creelman, і у 1926 році стала першою жінкою в Канаді, що професійно займалася гібридизацією. Престон написала численні статті з різних тем щодо садівництва, а 1929 року опублікувала першу книгу про вирощування лілій в Канаді — «Садові лілії [ 20 лютого 2020 у Wayback Machine.]».
Померла 31 грудня 1965 року в Джорджтауні, Онтаріо. Після її смерті 139 книг про садівництво та рослини разом з особистими архівами були передані у бібліотеку Королівського ботанічного саду в Гамільтоні, Онтаріо.
Кар'єра
У 1920 році (у віці 40 років) Престон переїхала до Оттави, штат Онтаріо і працювала у федеральному уряді на Центральній дослідній фермі Канади. Незабаром їй запропонували посаду фахівця з декоративного селекціонерства. Вона була першою людиною, яка зосередилася виключно на розведенні декоративних рослин.
За всю свою кар’єру Престон вивела близько 200 гібридів рослин,працюючи з ліліями, бузком, яблунями, півоніями та трояндами. Вона створила велику частину різних сортів бузку зі 125 виведених на Центральній дослідній фермі. Виведені нею гібриди бузку та яблунь досі там цвітуть щовесни разом із двома її трояндами.
Серед досягнень:
- Працюючи в теплицях сільськогосподарського коледжу, у 1916 році вона схрестила два сорти лілії, сподіваючись створити гібрид, пристосований до канадського клімату. Вони проросли наступного року і потім були вирощені на відкритому ґрунті у 1919 році, коли професор Хатт, ймовірно, натрапив на них. Лілія George C. Creelman була виведена на ринок у 1923 році, вона стала популярною по всьому світу — від Північної Америки до Японії та Австралії.
- Бузок Престон (англ. The Preston lilacs) — 52 різновиди, які були витривалими і пізньоквітучими, багатьох з них назвали іменами шекспірівських персонажів. Вісімдесят пізньоквітучих сортів Престон занесені до Міжнародного реєстру бузку, хоча лише близько половини з них були розповсюджені в інші установи чи розплідники. Культури «Одрі», «Елінор» та «Ізабелла» отримали нагороди від Королівського садівничого товариства, Лондон, Англія, у 1939, 1951 та 1941 роках відповідно; Bellicent отримав сертифікат першого класу у 1946 році.
- Серія «Лілії стенографа» (англ. The Stenographer lilies) — названа на честь 7 стенографів, що працювали тоді на фермі. Ці лілії мали темно-червоні або помаранчеві квіти, що дивилися назовні та вгору, що було унікальною характеристикою цього виду рослин. П'ять лілій з цієї серії отримали відзнаки від товариств садівництва в Лондоні та Бостоні та стали комерційно успішними.
- Лілії винищувачів (англ. Fighter Aircraft lilies) названі на честь літаків сил союзників під час другої світової війни.
- Яблуні канадського озера (Canadian Lake [en] або Rosyblooms) — 15 витривалих сортів яблунь з кольоровим листям та гарними квітами, названими на честь озер Канади. Деякі з цих рослин, посаджені ще 1928 року, досі можна знайти в дендропарку та декоративних садах у Центральній дослідній фермі в Оттаві.
- Сибірські іриси (англ. Siberian irises) — названі на честь канадських річок.
- Престонські троянди (англ. Preston roses) — щонайменше 20 витривалих сортів, багато з яких були названі на честь канадських корінних племен (Agassiz, Algonquin, Antenor, Ardelia, Caribou, Carmenetta, Chippewa, Conestoga, Cree, Erie, Huron, Iroquois, Langford, Micmac, Millicent, Mohawk, Nascapee, Orinda, Patricia Macoun, Ojibway, Poliarchus, Regina, Rosania, Sylvander та Valeria). Хоча ці троянди ніколи не отримували нагород, вони забезпечили базу для роботи доктора Фелісітас Швейда, який працював на фермі у 1956–1986 роках та став відомим експертом з троянд у Канаді.
Відзнаки та нагороди
Престон назвали «Королевою декоративного селекціонерства», а на її честь був названий новий гібридний вид бузку, Syringa prestoniae. Цей вид вивели у результаті схрещування між дикими видами з Китаю, його поява позначила Канаду на «бузковій карті» світу.
У 2005 році Центральна дослідна ферма в Оттаві створила «Колекцію спадщини Престон». У лютому 2007 року Пошта Канади випустила дві нові марки із сортом бузку, розробленим пані Престон.
Вона була співорганізатором Північноамериканського товариства лілій. Відзнака імені Ізабелли Престон була заснована цим товариством на знак визнання її праці. Вона отримала нагороди від багатьох канадських та міжнародних профільних організацій, включаючи довічні членства у Массачусетському садівничому товаристві ([en]) та Канадському товаристві ірисів (The Canadian Iris Society).
Серед інших помітних нагород — меморіальна медаль [en] (від Королівського садівничого товариства, Лондон, 1938 р.), Медаль Джексона Доусона (від Массачусетського садівничого товариства ([en]), 1946 р., Кубок Лайтелла (Комітет Лілій, Королівське садівниче товариство, 1950 р.) та Меморіальна премія Е. Х. Вілсона (Північноамериканське товариство лілій, 1961).
Див. також
Примітки
- Shelley, Cameron (20 серпня 2018). Flash From the Past: Isabella Preston makes lily history at the OAC. TheRecord.com (en-CA) . Процитовано 20 лютого 2020.
- von Baeyer, Edwinna (1985). The Horticultural odyssey of Isabella Preston. Canadian Horticultural History (англ.). Hamilton, Ont.: Centre for Canadian Historical Horticultural Studies, Royal Botanical Gardens. 1 (3): 125—175. Процитовано 10 вересня 2017.
- Baeyer, Edwinna von (2008). . The Canadian Encyclopedia (англ.). Historica Canada. Архів оригіналу за 10 вересня 2017. Процитовано 10 вересня 2017.
- Anstey, T.H. (1986). One hundred harvests : Research Branch, Agriculture Canada, 1886-1986. [Ottawa]: The Branch. с. 252—256. ISBN . Процитовано 10 вересня 2017.
- . www.science.ca. Архів оригіналу за 8 квітня 2016. Процитовано 7 червня 2019.
- . Архів оригіналу за 22 вересня 2018. Процитовано 14 травня 2020.
- . Архів оригіналу за 14 липня 2019. Процитовано 14 травня 2020.
- . Архів оригіналу за 1 липня 2016. Процитовано 14 травня 2020.
- . Архів оригіналу за 1 липня 2016. Процитовано 2 травня 2016.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Джерела
- Роботи Ізабелли Престон в Інтернет-архіві
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Izabella Preston angl Isabella Preston 4 listopada 1881 31 sichnya 1965 selekcionerka ta derzhavna sluzhbovicya shiroko vidoma dosyagnennyami u gibridizaciyi ta u roboti z vivedennya dekorativnih roslin Vivela majzhe 200 gibridiv liliyi buzku yablun irisu ta troyandi pridatnih dlya viroshuvannya v umovah holodnogo klimatu Kanadi Hocha zhinok sho zajmalisya selekciyeyu roslin bulo dosit malo u toj chas Izabella Preston kinula viklik gendernij uperedzhenosti i stvorila pidgruntya dlya novih selekcijnih program na Centralnij doslidnij fermi v Ottavi Ontario ta v inshih podibnih ustanovah Izabella Prestonangl Isabella PrestonNarodilasya4 veresnya 1881 1881 09 04 Lankaster AngliyaPomerla31 sichnya 1965 1965 01 31 83 roki Dzhordzhtaun OntarioDiyalnistbotanikAlma materdVidoma zavdyaki selekciyi roslinBiografiyaIzabella Preston narodilasya 4 veresnya 1881 roku v Lankasteri Velika Britaniya de yiyi batko pracyuvav majstrom z vigotovlennya sribnih virobiv U ditinstvi vidviduvala shkolu internat u Liverpuli a zgodom navchalasya v Londonskomu universiteti Zajmalas sadivnictvom z rannogo viku dopomagayuchi batkovi u simejnomu gospodarstvi Yedinu formalnu osvitu z sadivnictva zdobula na kursi v koledzhi sadivnictva Swanley v Kenti yakij zakinchila pered emigraciyeyu do Kanadi u 1912 roci 31 richna Izabella razom zi svoyeyu sestroyu Margaret immigruvala do Kanadi pislya smerti materi Togo zh roku vstupila do silskogospodarskogo koledzhu v Ontario shob vivchati selekciyu roslin i bula odniyeyu z nebagatoh zhinok sho zajmalisya cim predmetom u toj chas Protyagom pershogo kursu Preston perejshla vid auditornogo navchannya do praktichnoyi roboti pid naglyadom Dzhejmsa U Krou todishnogo kerivnika viddilu sadivnictva U 1913 roci Krou vzyav yiyi na robotu v teplici Z momentu zarahuvannya u koledzh i do 1920 roku Preston spriyala uspishnomu rozvedennyu riznih ovochiv fruktiv ta dekorativnih roslin zokrema sadovih lilij Vona zdobula mizhnarodne viznannya predstavivshi vidomu liliyu George C Creelman i u 1926 roci stala pershoyu zhinkoyu v Kanadi sho profesijno zajmalasya gibridizaciyeyu Preston napisala chislenni statti z riznih tem shodo sadivnictva a 1929 roku opublikuvala pershu knigu pro viroshuvannya lilij v Kanadi Sadovi liliyi 20 lyutogo 2020 u Wayback Machine Pomerla 31 grudnya 1965 roku v Dzhordzhtauni Ontario Pislya yiyi smerti 139 knig pro sadivnictvo ta roslini razom z osobistimi arhivami buli peredani u biblioteku Korolivskogo botanichnogo sadu v Gamiltoni Ontario Kar yeraU 1920 roci u vici 40 rokiv Preston pereyihala do Ottavi shtat Ontario i pracyuvala u federalnomu uryadi na Centralnij doslidnij fermi Kanadi Nezabarom yij zaproponuvali posadu fahivcya z dekorativnogo selekcionerstva Vona bula pershoyu lyudinoyu yaka zoseredilasya viklyuchno na rozvedenni dekorativnih roslin Za vsyu svoyu kar yeru Preston vivela blizko 200 gibridiv roslin pracyuyuchi z liliyami buzkom yablunyami pivoniyami ta troyandami Vona stvorila veliku chastinu riznih sortiv buzku zi 125 vivedenih na Centralnij doslidnij fermi Vivedeni neyu gibridi buzku ta yablun dosi tam cvitut shovesni razom iz dvoma yiyi troyandami Sered dosyagnen Troyanda Orinda Pracyuyuchi v teplicyah silskogospodarskogo koledzhu u 1916 roci vona shrestila dva sorti liliyi spodivayuchis stvoriti gibrid pristosovanij do kanadskogo klimatu Voni prorosli nastupnogo roku i potim buli virosheni na vidkritomu grunti u 1919 roci koli profesor Hatt jmovirno natrapiv na nih Liliya George C Creelman bula vivedena na rinok u 1923 roci vona stala populyarnoyu po vsomu svitu vid Pivnichnoyi Ameriki do Yaponiyi ta Avstraliyi Buzok Preston angl The Preston lilacs 52 riznovidi yaki buli vitrivalimi i piznokvituchimi bagatoh z nih nazvali imenami shekspirivskih personazhiv Visimdesyat piznokvituchih sortiv Preston zaneseni do Mizhnarodnogo reyestru buzku hocha lishe blizko polovini z nih buli rozpovsyudzheni v inshi ustanovi chi rozplidniki Kulturi Odri Elinor ta Izabella otrimali nagorodi vid Korolivskogo sadivnichogo tovaristva London Angliya u 1939 1951 ta 1941 rokah vidpovidno Bellicent otrimav sertifikat pershogo klasu u 1946 roci Seriya Liliyi stenografa angl The Stenographer lilies nazvana na chest 7 stenografiv sho pracyuvali todi na fermi Ci liliyi mali temno chervoni abo pomaranchevi kviti sho divilisya nazovni ta vgoru sho bulo unikalnoyu harakteristikoyu cogo vidu roslin P yat lilij z ciyeyi seriyi otrimali vidznaki vid tovaristv sadivnictva v Londoni ta Bostoni ta stali komercijno uspishnimi Troyanda Carmenetta Liliyi vinishuvachiv angl Fighter Aircraft lilies nazvani na chest litakiv sil soyuznikiv pid chas drugoyi svitovoyi vijni Yabluni kanadskogo ozera Canadian Lake en abo Rosyblooms 15 vitrivalih sortiv yablun z kolorovim listyam ta garnimi kvitami nazvanimi na chest ozer Kanadi Deyaki z cih roslin posadzheni she 1928 roku dosi mozhna znajti v dendroparku ta dekorativnih sadah u Centralnij doslidnij fermi v Ottavi Sibirski irisi angl Siberian irises nazvani na chest kanadskih richok Prestonski troyandi angl Preston roses shonajmenshe 20 vitrivalih sortiv bagato z yakih buli nazvani na chest kanadskih korinnih plemen Agassiz Algonquin Antenor Ardelia Caribou Carmenetta Chippewa Conestoga Cree Erie Huron Iroquois Langford Micmac Millicent Mohawk Nascapee Orinda Patricia Macoun Ojibway Poliarchus Regina Rosania Sylvander ta Valeria Hocha ci troyandi nikoli ne otrimuvali nagorod voni zabezpechili bazu dlya roboti doktora Felisitas Shvejda yakij pracyuvav na fermi u 1956 1986 rokah ta stav vidomim ekspertom z troyand u Kanadi Vidznaki ta nagorodiPreston nazvali Korolevoyu dekorativnogo selekcionerstva a na yiyi chest buv nazvanij novij gibridnij vid buzku Syringa prestoniae Cej vid viveli u rezultati shreshuvannya mizh dikimi vidami z Kitayu jogo poyava poznachila Kanadu na buzkovij karti svitu U 2005 roci Centralna doslidna ferma v Ottavi stvorila Kolekciyu spadshini Preston U lyutomu 2007 roku Poshta Kanadi vipustila dvi novi marki iz sortom buzku rozroblenim pani Preston Vona bula spivorganizatorom Pivnichnoamerikanskogo tovaristva lilij Vidznaka imeni Izabelli Preston bula zasnovana cim tovaristvom na znak viznannya yiyi praci Vona otrimala nagorodi vid bagatoh kanadskih ta mizhnarodnih profilnih organizacij vklyuchayuchi dovichni chlenstva u Massachusetskomu sadivnichomu tovaristvi en ta Kanadskomu tovaristvi irisiv The Canadian Iris Society Sered inshih pomitnih nagorod memorialna medal en vid Korolivskogo sadivnichogo tovaristva London 1938 r Medal Dzheksona Dousona vid Massachusetskogo sadivnichogo tovaristva en 1946 r Kubok Lajtella Komitet Lilij Korolivske sadivniche tovaristvo 1950 r ta Memorialna premiya E H Vilsona Pivnichnoamerikanske tovaristvo lilij 1961 Div takozhHronologiya zhinok v nauciPrimitkiShelley Cameron 20 serpnya 2018 Flash From the Past Isabella Preston makes lily history at the OAC TheRecord com en CA Procitovano 20 lyutogo 2020 von Baeyer Edwinna 1985 The Horticultural odyssey of Isabella Preston Canadian Horticultural History angl Hamilton Ont Centre for Canadian Historical Horticultural Studies Royal Botanical Gardens 1 3 125 175 Procitovano 10 veresnya 2017 Baeyer Edwinna von 2008 The Canadian Encyclopedia angl Historica Canada Arhiv originalu za 10 veresnya 2017 Procitovano 10 veresnya 2017 Anstey T H 1986 One hundred harvests Research Branch Agriculture Canada 1886 1986 Ottawa The Branch s 252 256 ISBN 0660120364 Procitovano 10 veresnya 2017 www science ca Arhiv originalu za 8 kvitnya 2016 Procitovano 7 chervnya 2019 Arhiv originalu za 22 veresnya 2018 Procitovano 14 travnya 2020 Arhiv originalu za 14 lipnya 2019 Procitovano 14 travnya 2020 Arhiv originalu za 1 lipnya 2016 Procitovano 14 travnya 2020 Arhiv originalu za 1 lipnya 2016 Procitovano 2 travnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya DzherelaRoboti Izabelli Preston v Internet arhivi