Наум Ілліч Ідельсон (1 (13) березня 1885, Санкт-Петербург — 14 липня 1951, Ленінград) — радянський астроном.
У 1909 закінчив юридичний і фізико-математичний факультети Петербурзького університету. Потім викладав математику в середньому навчальному закладі, в 1918-1919 працював у Астрономічному відділенні природничого інституту ім. П.Ф.Лесгафта, в 1919-1923 — у Державному обчислювальному інституті, в 1923-1931 — в Астрономічному інституті (нині Інститут теоретичної астрономії АН РАН). Одночасно в 1921-1926 керував Петроградським (Ленінградським) відділення Пулковського обчислювального відділу. У 1931-1939 працював в теоретичному секторі Пулковської обсерваторії (з 1934 — зав. сектором). У 1939-1941 очолював відділ ефемеридної служби та щорічників в Астрономічному інституті. У 1941-1944 працював в Інституті теоретичної геофізики АН СРСР у Казані та Казанському університеті (завідував кафедрою геофізики). З 1946 керував астрометричним відділом Пулковської обсерваторії. З 1926 до кінця життя (з невеликою перервою) викладав у Ленінградському університеті (з 1933 — професор).
Основні наукові праці присвячені обчислювальній та теоретичній астрономії. Був одним з організаторів ефемеридної служби в нашій країні, а також одним з ініціаторів видання астрономічних щорічників. У Державному обчислювальному інституті, а потім у Астрономічному інституті очолював обчислювальні роботи з основних розділів «Астрономічного щорічника СРСР» починаючи з його першого випуску, що вийшов у світ в 1921 (на 1922); був одним із редакторів щорічника. У 1938-1939 керував реорганізацією щорічника, який почав виходити за розширеною програмою, був відповідальним редактором його випусків на 1941-1943 і автором пояснювальних розділів. У додатках до випусків щорічника опублікував статті про редукційні обчислення і фундаментальні сталі в астрономії, в яких з великою повнотою і ясністю вперше у вітчизняній літературі викладалися важливі питання ефемеридної астрономії. Брав участь у створенні і був редактором першого випуску «Морського астрономічного щорічника» (на 1930). У 1922 розрахував за методом Бесселя таблиці редукційних величин, що використовувалися при складанні щорічників і при обробці позиційних спостережень. У 1927 визначив поправку рівнодення пулковського каталога 1915,0 за Пулковськими спостереженнями Сонця за період 1904-1915 і отримав значення, що відрізняється високою точністю. Обробив Пулковські спостереження Сонця за період 1885-1900 і спостереження власних рухів зірок Гельсінгфорської зони. Визначив елементи орбіт кількох комет, провів велику роботу з передобчислення появи в 1926, обчислив збурення в русі комети Енке. Досліджував деякі питання теорії фігури Землі та теоретичної гравіметрії. Написав капітальний труд «Теорія потенціалу з додатками до теорії фігури Землі і геофізики» (1936).
Багато сил і праці віддавав викладанню. Докладний курс Ідельсона «Спосіб найменших квадратів і теорія математичної обробки спостережень» витримав три видання (1927, 1932, 1947). Ідельсон — автор нарисів з історії астрономії, ним написані яскраві біографії М.Коперника, Г.Галілея, І.Ньютона, П.С.Лапласа, А.К.Клеро, М.В.Ломоносова, М.І.Лобачевського і інших. Основні історико-астрономічні роботи Ідельсона видані окремою книгою «Етюди з історії небесної механіки» (1975).
Ім'ям Ідельсона названа мала планета (1403 Ідельсонія), відкрита Г.М.Неуйміним 13 серпня 1936 року в Сімеїзькій обсерваторії, а також кратер на зворотному боці Місяця.
Твори
- Идельсон Н. И. Этюды по истории небесной механики [ 15 травня 2010 у Wayback Machine.]. М.: Наука, 1975.
Джерела
- Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Г. Астрономы. Биографический справочник [ 24 грудня 2010 у Wayback Machine.]. Наукова думка: Київ, 1977
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Naum Illich Idelson 1 13 bereznya 1885 Sankt Peterburg 14 lipnya 1951 Leningrad radyanskij astronom U 1909 zakinchiv yuridichnij i fiziko matematichnij fakulteti Peterburzkogo universitetu Potim vikladav matematiku v serednomu navchalnomu zakladi v 1918 1919 pracyuvav u Astronomichnomu viddilenni prirodnichogo institutu im P F Lesgafta v 1919 1923 u Derzhavnomu obchislyuvalnomu instituti v 1923 1931 v Astronomichnomu instituti nini Institut teoretichnoyi astronomiyi AN RAN Odnochasno v 1921 1926 keruvav Petrogradskim Leningradskim viddilennya Pulkovskogo obchislyuvalnogo viddilu U 1931 1939 pracyuvav v teoretichnomu sektori Pulkovskoyi observatoriyi z 1934 zav sektorom U 1939 1941 ocholyuvav viddil efemeridnoyi sluzhbi ta shorichnikiv v Astronomichnomu instituti U 1941 1944 pracyuvav v Instituti teoretichnoyi geofiziki AN SRSR u Kazani ta Kazanskomu universiteti zaviduvav kafedroyu geofiziki Z 1946 keruvav astrometrichnim viddilom Pulkovskoyi observatoriyi Z 1926 do kincya zhittya z nevelikoyu perervoyu vikladav u Leningradskomu universiteti z 1933 profesor Osnovni naukovi praci prisvyacheni obchislyuvalnij ta teoretichnij astronomiyi Buv odnim z organizatoriv efemeridnoyi sluzhbi v nashij krayini a takozh odnim z iniciatoriv vidannya astronomichnih shorichnikiv U Derzhavnomu obchislyuvalnomu instituti a potim u Astronomichnomu instituti ocholyuvav obchislyuvalni roboti z osnovnih rozdiliv Astronomichnogo shorichnika SRSR pochinayuchi z jogo pershogo vipusku sho vijshov u svit v 1921 na 1922 buv odnim iz redaktoriv shorichnika U 1938 1939 keruvav reorganizaciyeyu shorichnika yakij pochav vihoditi za rozshirenoyu programoyu buv vidpovidalnim redaktorom jogo vipuskiv na 1941 1943 i avtorom poyasnyuvalnih rozdiliv U dodatkah do vipuskiv shorichnika opublikuvav statti pro redukcijni obchislennya i fundamentalni stali v astronomiyi v yakih z velikoyu povnotoyu i yasnistyu vpershe u vitchiznyanij literaturi vikladalisya vazhlivi pitannya efemeridnoyi astronomiyi Brav uchast u stvorenni i buv redaktorom pershogo vipusku Morskogo astronomichnogo shorichnika na 1930 U 1922 rozrahuvav za metodom Besselya tablici redukcijnih velichin sho vikoristovuvalisya pri skladanni shorichnikiv i pri obrobci pozicijnih sposterezhen U 1927 viznachiv popravku rivnodennya pulkovskogo kataloga 1915 0 za Pulkovskimi sposterezhennyami Soncya za period 1904 1915 i otrimav znachennya sho vidriznyayetsya visokoyu tochnistyu Obrobiv Pulkovski sposterezhennya Soncya za period 1885 1900 i sposterezhennya vlasnih ruhiv zirok Gelsingforskoyi zoni Viznachiv elementi orbit kilkoh komet proviv veliku robotu z peredobchislennya poyavi v 1926 obchisliv zburennya v rusi kometi Enke Doslidzhuvav deyaki pitannya teoriyi figuri Zemli ta teoretichnoyi gravimetriyi Napisav kapitalnij trud Teoriya potencialu z dodatkami do teoriyi figuri Zemli i geofiziki 1936 Bagato sil i praci viddavav vikladannyu Dokladnij kurs Idelsona Sposib najmenshih kvadrativ i teoriya matematichnoyi obrobki sposterezhen vitrimav tri vidannya 1927 1932 1947 Idelson avtor narisiv z istoriyi astronomiyi nim napisani yaskravi biografiyi M Kopernika G Galileya I Nyutona P S Laplasa A K Klero M V Lomonosova M I Lobachevskogo i inshih Osnovni istoriko astronomichni roboti Idelsona vidani okremoyu knigoyu Etyudi z istoriyi nebesnoyi mehaniki 1975 Im yam Idelsona nazvana mala planeta 1403 Idelsoniya vidkrita G M Neujminim 13 serpnya 1936 roku v Simeyizkij observatoriyi a takozh krater na zvorotnomu boci Misyacya TvoriIdelson N I Etyudy po istorii nebesnoj mehaniki 15 travnya 2010 u Wayback Machine M Nauka 1975 DzherelaKolchinskij I G Korsun A A Rodriges M G Astronomy Biograficheskij spravochnik 24 grudnya 2010 u Wayback Machine Naukova dumka Kiyiv 1977