Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
В'ячеслав Володимирович Ігрунов (28 жовтня 1948 в селі Черниці, Новоград-Волинський район, ) — російський політичний діяч, учасник дисидентського руху. Депутат Державної думи першого-третього скликань. 20 жовтня 2007 обраний заступником голови Загальноросійського громадського руху «Союз соціал-демократів».
| Ігрунов В'ячеслав Володимирович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 28 жовтня 1948 (75 років) Новоград-Волинський район, СРСР |
| Країна |  Росія[1] |
| Діяльність | політик, депутат Державної Думи РФ, публіцист |
| Галузь | політика[2] |
| Знання мов | російська[2] |
| Членство | d, d і d |
| Посада | депутат Державної Думи РФ[d] |
| Партія | Яблуко |
| Нагороди |  |
| Сайт | igrunov.ru |
| |
Біографія
Дисидентство
З 1965 займається політичною діяльністю. Організатор нелегального марксистського гуртка, в якому обговорювалися питання перетворення радянського суспільства. Вивчав економіку в Одеському інституті народного господарства (1969—1973), був відрахований за політичну діяльність за рік до закінчення.
Створив першу і єдину в СРСР бібліотеку непідцензурної літератури в Одесі, з групою однодумців, збираючи туди твори класиків початку століття, заборонені книги радянських і емігрантських письменників, а також самвидав. Бібліотека до кінця 1970-х років функціонувала в дюжині міст СРСР (у ній замовляли книги жителі Москви, Ленінграда, Риги, Києва) і мала дві невеликі філії — у Запоріжжі та Новосибірську. На початку 1970-х років брав участь у розробці комплексної програми демократичних і ринкових реформ.
1 березня 1975 було заарештовано за звинуваченням «у зберіганні, виготовленні та розповсюдженні наклепницьких матеріалів про радянський суспільний і державний лад». Відмовився брати участь у слідстві. Був направлений на психіатричну експертизу спочатку в одеську психіатричну лікарню, де комісія, незважаючи на сильний тиск КДБ, відмовилася дати висновок про осудність «зважаючи на складну структури особистості». Потім був переведений в Інститут психіатрії ім. Сербського (Москва), де провів два місяці — там йому був поставлений діагноз «в'ялотекуча шизофренія» і було рекомендовано лікування в спеціальній психіатричній лікарні. Через міжнародні протести був знову оглянутий безпосередньо в слідчому ізоляторі, після чого рекомендація була змінена на більш м'яку — утримання в лікарні загального типу. Велику роль у тому, що Ігрунов не був відправлений у спецпсихлікарні і потім відносно швидко звільнений, відіграла широкий розголос його справи на Заході, активність А. Д. Сахарова, Н. Є. Горбаневської і ряду інших діячів правозахисного руху.
Після суду, що відбувся в Одесі (1-13 березня, ХТМ № 40-44), був направлений на лікування в психіатричну лікарню, де перебував до початку 1977.
У 1980 — листоноша 74-го відділення зв'язку Київського вузла зв'язку Одеського поштамту. У 1980—1982 — сторож (контролер КПП воєнізованої охорони Науково-дослідного технологічного інституту «Темп») в Одесі, був звільнений з роботи як дисидент. У 1983—1987 — технік, інженер, майстер, старший майстер Одеського об'єднання «Точмаш».
Громадський діяч
У 1987—1988 позаштатний кореспондент редакції бюлетеня «Вік XX і світ» у Москві. У 1987 був одним з ініціаторів створення товариства «Меморіал». Засновник і учасник кількох клубів — КСІ (Клубу соціальних ініціатив — в той час першого реально діючого політичного клубу Москви), «Перебудова», «Перебудова-88». У 1988—1991 — начальник відділу соціальних проектів Науково-технічного кооперативу «Перспектива».
У 1988 став одним із засновників і фактичним керівником Московського бюро інформаційного обміну (М-БІО) — одного з перших недержавних дослідницьких центрів (займався збором матеріалів самвидаву, випуском власних самвидавського газет, журналів, бюлетенів). З 1990 — директор Інституту гуманітарно-політичних досліджень (ІГПІ), створеного на основі М-БІО.
Брав участь у багатьох громадських ініціативах. У 1989 — ініціатор створення Вищих соціологічних курсів Радянської соціологічної асоціації. В 1990 — один із засновників і співголова Комітету допомоги біженцям і переселенцям «Громадянське сприяння». У 1990—1992 — директор науково-дослідного центру Асоціації «Соціальні програми».
У 1992—1993 був начальником Інформаційно-аналітичного центру Державного комітету РФ з національної політики.
Партія «Яблуко»
У 1993 — один з творців блоку «Яблуко». У 1995—2001 входив до складу бюро Центральної ради, очолював комісію з партбудівництва і роботі з регіональними організаціями. У 1996—2000 був заступником голови «Яблука». Очолював московську організацію «Яблука».
У 1994—1995 депутат Державної думи Росії першого скликання, обраний за списком «Яблука». Заступник голови Комітету у справах Співдружності Незалежних Держав і зв'язкам зі співвітчизниками.
У 1996—1999 — депутат Державної думи другого скликання, обраний за списком «Яблука». Заступник голови Комітету у справах Співдружності Незалежних Держав і зв'язків зі співвітчизниками, голова підкомітету з гуманітарних, соціальних питань, питань культури, науки та екології.
Був керівником виборчої кампанії об'єднання «Яблуко» на виборах до Державної думи 1999, головним редактором газети «Московське Яблуко».
У 2000—2003 — депутат Державної думи третього скликання, обраний за списком «Яблука». Заступник голови Комітету у справах Співдружності Незалежних Держав та зв'язків зі співвітчизниками.
Партія СЛОН
Восени 2001 вийшов з «Яблука», заявивши, що партія перетворилася в «команду обслуговування нереалізованих амбіцій однієї людини» (мав на увазі Г. О. Явлінського). З листопада 2002 — голова партії СЛОН («Союз людей за освіту та науку»), яка виникла в жовтні 2002 р. фактично в результаті відділення від партії «Яблуко» групи прихильників В. В. Ігрунова. Партія зареєстрована Мін'юстом 24 червня 2003 (реєстраційний № 4260), а 29 серпня 2003 були зареєстровані 47 регіональних відділень СЛОНа, що дозволило партії самостійно брати участь у виборах.
Очолював її список на думських виборах 2003 (партія отримала 0,2 % голосів виборців). У програмі партії сказано, що вона «створюється як об'єднання прихильників сталого розвитку країни на основі використання інноваційних технологій, переведення економіки і суспільного життя Росії в якісно новий стан шляхом мобілізації інтелектуального потенціалу російського народу». Втратила офіційну реєстрацію на початку 2007 року через недостатню законодавству чисельність.
В даний час В. В. Ігрунов — директор Інституту гуманітарно-політичних досліджень.
З 2001 — керівник Громадської ради українсько-російського співробітництва.
Примітки
- LIBRIS — 2013.
- Czech National Authority Database
Посилання
- Біографія на персональному сайті [ 1 лютого 2009 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
V yacheslav Volodimirovich Igrunov 28 zhovtnya 1948 v seli Chernici Novograd Volinskij rajon rosijskij politichnij diyach uchasnik disidentskogo ruhu Deputat Derzhavnoyi dumi pershogo tretogo sklikan 20 zhovtnya 2007 obranij zastupnikom golovi Zagalnorosijskogo gromadskogo ruhu Soyuz social demokrativ Igrunov V yacheslav VolodimirovichNarodivsya28 zhovtnya 1948 1948 10 28 75 rokiv Novograd Volinskij rajon SRSRKrayina Rosiya 1 Diyalnistpolitik deputat Derzhavnoyi Dumi RF publicistGaluzpolitika 2 Znannya movrosijska 2 Chlenstvod d i dPosadadeputat Derzhavnoyi Dumi RF d PartiyaYablukoNagorodiSajtigrunov ru Mediafajli u VikishovishiBiografiyaDisidentstvo Z 1965 zajmayetsya politichnoyu diyalnistyu Organizator nelegalnogo marksistskogo gurtka v yakomu obgovoryuvalisya pitannya peretvorennya radyanskogo suspilstva Vivchav ekonomiku v Odeskomu instituti narodnogo gospodarstva 1969 1973 buv vidrahovanij za politichnu diyalnist za rik do zakinchennya Stvoriv pershu i yedinu v SRSR biblioteku nepidcenzurnoyi literaturi v Odesi z grupoyu odnodumciv zbirayuchi tudi tvori klasikiv pochatku stolittya zaboroneni knigi radyanskih i emigrantskih pismennikiv a takozh samvidav Biblioteka do kincya 1970 h rokiv funkcionuvala v dyuzhini mist SRSR u nij zamovlyali knigi zhiteli Moskvi Leningrada Rigi Kiyeva i mala dvi neveliki filiyi u Zaporizhzhi ta Novosibirsku Na pochatku 1970 h rokiv brav uchast u rozrobci kompleksnoyi programi demokratichnih i rinkovih reform 1 bereznya 1975 bulo zaareshtovano za zvinuvachennyam u zberiganni vigotovlenni ta rozpovsyudzhenni naklepnickih materialiv pro radyanskij suspilnij i derzhavnij lad Vidmovivsya brati uchast u slidstvi Buv napravlenij na psihiatrichnu ekspertizu spochatku v odesku psihiatrichnu likarnyu de komisiya nezvazhayuchi na silnij tisk KDB vidmovilasya dati visnovok pro osudnist zvazhayuchi na skladnu strukturi osobistosti Potim buv perevedenij v Institut psihiatriyi im Serbskogo Moskva de proviv dva misyaci tam jomu buv postavlenij diagnoz v yalotekucha shizofreniya i bulo rekomendovano likuvannya v specialnij psihiatrichnij likarni Cherez mizhnarodni protesti buv znovu oglyanutij bezposeredno v slidchomu izolyatori pislya chogo rekomendaciya bula zminena na bilsh m yaku utrimannya v likarni zagalnogo tipu Veliku rol u tomu sho Igrunov ne buv vidpravlenij u specpsihlikarni i potim vidnosno shvidko zvilnenij vidigrala shirokij rozgolos jogo spravi na Zahodi aktivnist A D Saharova N Ye Gorbanevskoyi i ryadu inshih diyachiv pravozahisnogo ruhu Pislya sudu sho vidbuvsya v Odesi 1 13 bereznya HTM 40 44 buv napravlenij na likuvannya v psihiatrichnu likarnyu de perebuvav do pochatku 1977 U 1980 listonosha 74 go viddilennya zv yazku Kiyivskogo vuzla zv yazku Odeskogo poshtamtu U 1980 1982 storozh kontroler KPP voyenizovanoyi ohoroni Naukovo doslidnogo tehnologichnogo institutu Temp v Odesi buv zvilnenij z roboti yak disident U 1983 1987 tehnik inzhener majster starshij majster Odeskogo ob yednannya Tochmash Gromadskij diyach U 1987 1988 pozashtatnij korespondent redakciyi byuletenya Vik XX i svit u Moskvi U 1987 buv odnim z iniciatoriv stvorennya tovaristva Memorial Zasnovnik i uchasnik kilkoh klubiv KSI Klubu socialnih iniciativ v toj chas pershogo realno diyuchogo politichnogo klubu Moskvi Perebudova Perebudova 88 U 1988 1991 nachalnik viddilu socialnih proektiv Naukovo tehnichnogo kooperativu Perspektiva U 1988 stav odnim iz zasnovnikiv i faktichnim kerivnikom Moskovskogo byuro informacijnogo obminu M BIO odnogo z pershih nederzhavnih doslidnickih centriv zajmavsya zborom materialiv samvidavu vipuskom vlasnih samvidavskogo gazet zhurnaliv byuleteniv Z 1990 direktor Institutu gumanitarno politichnih doslidzhen IGPI stvorenogo na osnovi M BIO Brav uchast u bagatoh gromadskih iniciativah U 1989 iniciator stvorennya Vishih sociologichnih kursiv Radyanskoyi sociologichnoyi asociaciyi V 1990 odin iz zasnovnikiv i spivgolova Komitetu dopomogi bizhencyam i pereselencyam Gromadyanske spriyannya U 1990 1992 direktor naukovo doslidnogo centru Asociaciyi Socialni programi U 1992 1993 buv nachalnikom Informacijno analitichnogo centru Derzhavnogo komitetu RF z nacionalnoyi politiki Partiya Yabluko U 1993 odin z tvorciv bloku Yabluko U 1995 2001 vhodiv do skladu byuro Centralnoyi radi ocholyuvav komisiyu z partbudivnictva i roboti z regionalnimi organizaciyami U 1996 2000 buv zastupnikom golovi Yabluka Ocholyuvav moskovsku organizaciyu Yabluka U 1994 1995 deputat Derzhavnoyi dumi Rosiyi pershogo sklikannya obranij za spiskom Yabluka Zastupnik golovi Komitetu u spravah Spivdruzhnosti Nezalezhnih Derzhav i zv yazkam zi spivvitchiznikami U 1996 1999 deputat Derzhavnoyi dumi drugogo sklikannya obranij za spiskom Yabluka Zastupnik golovi Komitetu u spravah Spivdruzhnosti Nezalezhnih Derzhav i zv yazkiv zi spivvitchiznikami golova pidkomitetu z gumanitarnih socialnih pitan pitan kulturi nauki ta ekologiyi Buv kerivnikom viborchoyi kampaniyi ob yednannya Yabluko na viborah do Derzhavnoyi dumi 1999 golovnim redaktorom gazeti Moskovske Yabluko U 2000 2003 deputat Derzhavnoyi dumi tretogo sklikannya obranij za spiskom Yabluka Zastupnik golovi Komitetu u spravah Spivdruzhnosti Nezalezhnih Derzhav ta zv yazkiv zi spivvitchiznikami Partiya SLON Voseni 2001 vijshov z Yabluka zayavivshi sho partiya peretvorilasya v komandu obslugovuvannya nerealizovanih ambicij odniyeyi lyudini mav na uvazi G O Yavlinskogo Z listopada 2002 golova partiyi SLON Soyuz lyudej za osvitu ta nauku yaka vinikla v zhovtni 2002 r faktichno v rezultati viddilennya vid partiyi Yabluko grupi prihilnikiv V V Igrunova Partiya zareyestrovana Min yustom 24 chervnya 2003 reyestracijnij 4260 a 29 serpnya 2003 buli zareyestrovani 47 regionalnih viddilen SLONa sho dozvolilo partiyi samostijno brati uchast u viborah Ocholyuvav yiyi spisok na dumskih viborah 2003 partiya otrimala 0 2 golosiv viborciv U programi partiyi skazano sho vona stvoryuyetsya yak ob yednannya prihilnikiv stalogo rozvitku krayini na osnovi vikoristannya innovacijnih tehnologij perevedennya ekonomiki i suspilnogo zhittya Rosiyi v yakisno novij stan shlyahom mobilizaciyi intelektualnogo potencialu rosijskogo narodu Vtratila oficijnu reyestraciyu na pochatku 2007 roku cherez nedostatnyu zakonodavstvu chiselnist V danij chas V V Igrunov direktor Institutu gumanitarno politichnih doslidzhen Z 2001 kerivnik Gromadskoyi radi ukrayinsko rosijskogo spivrobitnictva PrimitkiLIBRIS 2013 d Track Q1798125 Czech National Authority Database d Track Q13550863PosilannyaBiografiya na personalnomu sajti 1 lyutogo 2009 u Wayback Machine