Ігнатьєв Петро Михайлович

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Ігнатьєв.

Петро Михайлович Ігна́тьєв (5 червня 1923, Возсіятське — 13 квітня 2003, Київ) — український художник; член Спілки радянських художників України з 1965 року.

Ігнатьєв Петро Михайлович
Народження	5 червня 1923(1923-06-05) Возсіятське, Єланецька селищна територіальна громада, Вознесенський район, Миколаївська область, Українська СРР, СРСР
Смерть	13 квітня 2003(2003-04-13) (79 років)
	Київ, Україна
Країна	СРСР  Україна
Жанр	портрет і пейзаж
Навчання	Одеське художнє училище (1953) і Київський державний художній інститут (1959)
Діяльність	художник
Вчитель	Поплавський Михайло Костянтинович, Хмелько Михайло Іванович, Іванов Михайло Інокентійович і Пузирков Віктор Григорович
Член	Спілка радянських художників України
Учасник	німецько-радянська війна
Нагороди

Біографія

Народився 5 червня 1923 року у селі Возсіятському (нині Вознесенський район, Миколаївської області, Україна). Брав участь у німецько-радянській війні. Нагороджений медалями «За відвагу» (16 квітня 1945), «За перемогу над Німеччиною» (9 травня 1945).

Протягом 1948—1953 років навчався в Одеському художньому училищі у Михайла Поплавського; у 1953—1959 роках — у Київському художньому інституті, де був учнем Михайла Іванова, Михайла Хмелька. Дипломна робота — картина «У розвідників» (керівник Віктор Пузирков).

Протягом 1960—1968 років працював у Київській дитячій художній школі № 1. Жив у Києві в будинку на вулиці Червонопартизанській № 14, квартира № 6, потім в будинку на вулиці Олени Теліги № 13/14, квартира № 46. Помер в Києві 13 квітня 2003 року.

Творчість

Працював в галузі станкового живопису і графіки. Створював портрети, тематичні картини, пейзажі. Серед робіт:

живопис

• «Фронтова дорога» (1958);
• «Командир степового корабля» (1961);
• «Студенти» (1968);
• «Всією родиною» (1968);
• «Розвідники» (1970);
• «Володимир Ілліч і Надія Костянтинівна» (1970);
• «Порт» (1972, пастель);
• «Солдати» (1973);
• «Важкі роки» (1974);
• «Партквиток» (1974);
• «Парад на Красній площі 7 листопада 1941 року» (1975);
• «Син полку» (1976);
• «Голосіївський ліс» (1976);
• «На колгоспних ланах» (1980-ті, полотно, олія);
• «Морська піхота» (полотно, олія);

За мотивами творів Тараса Шевченка створив:

картини

• «Караюсь, мучусь… але не каюсь!» (1961);
• «…Це ж та молодість моя…» (1964, Національний музей Тараса Шевченка);

ліногравюри

• «Наймичка» (1960);
• «Катерина» (1961);
• «Ой не п'ються пива-меди» (1964).

Брав участь у всеукраїнських виставках з 1958 року.

Примітки

1. Игнатьев Петр Михайлович / Память народа. (рос.)
2. Художники народов СССР, с. 477, Т. 4, кн. 1.
3. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2022. Процитовано 17 лютого 2021.
4. Шевченківська енциклопедія, с. 65, Т. 3.

Література

• Ігнатьєв Петро Михайлович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 178.;
• Игнатьев, Петр Михайлович // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. — Москва : «Искусство», 1983. — Т. 4, книга 1 (Елева—Кадышева). — С. 477. (рос.);
• Т. А. Галькевич. Ігнатьєв Петро Михайлович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2011. — Т. 11 : Зор — Как. — 710 с. — .;
• Лариса Рева. Ігнатьєв Петро Михайлович // Шевченківська енциклопедія: У 6-ти т. — Т.3: І—Л : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, 2013. — С. 65.