Сахно Іван Іванович (1904 — 1984?) — український зоолог, теріолог, фундатор Зоологічного музею Луганського університету, завідувач кафедри зоології Луганського педінституту протягом 1938–1969 років.
Сахно Іван Іванович | |
---|---|
Народився | 12 листопада 1904 Лебедин, Сумська область |
Помер | 1984 (?) Луганськ |
Країна | СРСР |
Діяльність | зоолог |
Alma mater | ХНУ ім. В. Н. Каразіна |
Галузь | зоологія, музеологія, екологія тварин |
Заклад | Луганський національний університет імені Тараса Шевченка |
Науковий ступінь | кандидат біологічних наук |
Науковий керівник | Володимир Станчинський |
Відомий завдяки: | зоологічні дослідження, Зоомузей Луганського університету |
Нагороди | Орден Червоної Зірки |
Біографічні дані
Іван Сахно народився 12 листопада 1904 року в м. Лебедин Сумської області. Вищу освіту здобув в ХІНО (Харківський інститут народної освіти) 1928 року. Там вступив до аспірантури, в якій навчався під керівництвом Володимира Станчинського. Після закінчення аспірантури (03.1934) працював півроку в Сумському педінституті (03.1934 до 10.1934). Того ж 1934 року прибув до Луганська на роботу в ДІНО (Донецький інститут народної освіти), який якраз тоді було реорганізовано у Ворошиловградський державний педагогічний університет.
Разом із ним у Луганську з'явилася значна частина колекції хребетних тварин, зокрема й вся екзотична частина сучасної колекції музею, з якої почав розбудовуватися Зоологічний музей Луганського університету.
1938 року вже обіймав посаду доцента і завідувача створеної того ж року кафедри зоології. У цей час Іван Сахно викладав тут зоологію, дарвінізм та методику біології. Кандидат біологічних наук з 1940 року, захистив дисертацію у Дніпропетровську. У серпні 1941 року мобілізований до армії. Має багато бойових і пам'ятних нагород (частина зберігається в архіві ЛНУ), зокрема два ордени Червоної зірки. Повернувся з фронту 1945 року, знову на посаду завідувача кафедри зоології. Був одружений з Людмилою Титаренко (1912–1971), яка від початку роботи в Луганську й до своєї пенсії (1967) працювала разом з ним на кафедрі на посаді асистента.
Навесні 1969 року у віці 65 років після невідомого конфлікту з керівництвом написав заяву на звільнення і вийшов на пенсію. Після цього в інституті ніколи не з'являвся. Продовжував займатися наукою до кінця життя. Автор щонайменше 21 наукової праці; першу працю опублікував 1938 року, останню — 1976 року. Помер в Луганську бл. 1984 року, у віці бл. 80 років. Похований в Луганську (Гостра Могила).
Наукова діяльність
Іван Іванович, судячи з бібліографії його найбільших за обсягом праць того часу, добре знав і активно досліджував як фауну птахів та ссавців (Сахно, 1938), так і риб (Сахно, 1940). 1940 року Іван Іванович захистив кандидатську дисертацію. На жаль, точна назва теми роботи не відома. Правдоподібно, що вона збігається з назвою його публікації 1938 року: «До вивчення фауни звірів і птахів полезахисних смуг Одеської і Миколаївської областей і впливу фауни на прилеглі поля» (обсягом 41 с. у виданому вигляді).
У повоєнний період і на найближчі два десятиліття на кафедрі зоології сформувався стабільний працездатний колектив. Разом з І. Сахном, асистентами зоології працювали Людмила Титаренко та Микола Симонов. Саме вони зібрали багатий матеріал з ентомофауни області, який послужив основою для створення окремої експозиції у розділі зоології безхребетних.
У 1960-ті роки на кафедрі зоології Луганського педінституту йде постійна наукова робота, яка базується на неперервному дослідженні дикої фауни. Іван Сахно, переважно як теріолог, активно вивчає місцеву фауну. Спільно з М. Симоновим, він проводить масштабне дослідження змін мисливської фауни регіону, включаючи описи популяцій інтродукованих видів (вивірка-телеутка, ондатра, єнот уссурійський тощо) (Сахно, Сімонов, 1956), видає огляд фауни ссавців Луганщини (Сахно, 1963), в якому вперше описує стан теріофауни регіону і наводить раніше не відомі види, у тому числі норика підземного (Terricola subterraneus), розпочинає системні дослідження фауни полезахисних смуг, зокрема як стацій переживання польових гризунів (Сахно, 1964).
Про захоплення І. Сахна дослідженнями гризунів-шкідників та експериментами з ними дотепер свідчить створена в той час в експозиції музею пірамідальна композиція з полівок, які можуть наплодитися за один рік від однієї пари гризунів. Назва однієї з тогочасних наукових тем кафедри була: «Вплив агротехнічних заходів на мишоподібних гризунів». За цією темою ним протягом 1957–1968 років опубліковано низку (12) статей у провідних наукових журналах Луганська, Києва, Москви. Ці дослідження базувалися не тільки на польових дослідженнях, але й широко розгорнутих ним експериментах у віварії інституту, зокрема щодо живлення й розмноження гризунів. Так само активно Іван Іванович вивчав і «мисливську фауну» області, у тому числі стан популяцій хохулі (Сахно, 1967) та бабака степового (Сахно, 1972).
Наукові праці
Найважливіші наукові праці І. І. Сахна
- Сахно I. I. До вивчення фауни звірів і птахів полезахисних смуг Одеської і Миколаївської областей і впливу фауни на прилеглі поля // Збірник праць Зоологічного музею. — Київ, 1938. — № 21/22. — С. 97–138.
- Сахно І. І. Матеріали до вивчення риб р. Дінця // Наукові записки Харківського педагогічного інституту. — Харків, 1940. — Вип. 4. — С. 89–95.
- Сахно И. И. Материалы к изучению кормов некоторых мышевидных грызунов // Зоологический журнал. — 1957. — Том 36, № 7. — С. 1064—1082.
- Сахно И. И. Краткий обзор фауны млекопитающих Луганской области // Тезисы докладов и сообщений на научной сессии за 1962 г. физ.-мат. и ест.-геогр. факультета Луганского пед. института. — Луганск, 1963. — С. 49–54.
- Сахно И. И. Полезащитные лесополосы как «стации переживания» мышевидных грызунов в придонецких степях // Тез. докл. и сообщ. на итоговой научной сессии за 1963 г. Луганского пед. ин-та. — Луганск, 1964. — С. 58–60.
- Сахно І. І. Вплив сівозміни на чисельність мишовидних гризунів // Екологія та історія хребетних на Україні: Республіканський міжвідомчий збірник. — Київ: Наукова думка, 1966. — С. 3–9. — (Серія «Проблеми зоології»).
- Сахно И. И. Охотничье хозяйство и охрана животных // Охраняйте родную природу: Сб. статей. — Донецк: Донбасс, 1970. — Вып. 3. — С. 122—142.
- Сахно И. И. Слепушонка (Ellobius talpinus Pall.) на Ворошиловградщине // Вестник зоологии. — 1971. — № 5. — С. 65–69.
- Сахно И. И. Материалы к экологии слепушонки обыкновенной в Ворошиловградской области // Вестник зоологии. — 1978. — № 1. — С.74–76.
- Сахно И. И., Полякова З. П. Распространение и численность мышевидных грызунов в Ворошиловградской области // Природное и сельскохозяйственное районирование СССР. — Москва, 1976. — С. 121—122.
- Сахно І. І., Сімонов М. А. Результати акліматизації промислових звірів у Ворошиловградській області // Наук. зап. Ворошиловгр. педінституту. Серія фіз.-мат. і природн. наук. — 1956. — Вип. 6. — С. 16–30.
Найбільш цитовані праці дослідника
Згідно з профілем дослідника в , є 75 сучасних цитувань 18-ти праць І. Сахна (у тому числі дві праці мають понад 10 цитувань), індекс Гірша становить h = 5. Зокрема, найбільшу кількість цитувань показують:
- Сахно И. И. Материалы к экологии слепушонки обыкновенной в Ворошиловградской области // Вестник зоологии. — 1978. — № 12. — С. 74–76. (n=12)
- Сахно И. И. Слепушонка (Ellobius talpinus Pall.) на Ворошиловградщине // Вестник зоологии. — 1971. — № 11. — С. 65–69. (n=11)
- Сахно И. И. Материалы к изучению кормов некоторых мышевидных грызунов // Зоологический журнал. — 1957. — Том 36 (7). — С. 1064—1082. (n=7)
Див. також
Джерела
- Загороднюк И. В. Зоологический музей Луганского национального университета: история, научная и образовательная ценность // Известия Музейного фонда им. А. А. Браунера. — Одесса, 2009. — Том 6, № 4. — С. 1–8.
- Загороднюк І. Іван Сахно та розвиток зоології й музейної справи на Луганщині: історичні розвідки // Вісник Національного науково-природничого музею. — 2011. — № 9. — С. 69–89.
- Загороднюк І. Ссавці сходу України: зміни переліку й рясноти видів від огляду І. Сахна (1963) до сучасності // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: біологія. — 2012. — Вип. 16 (1035). — С. 97–108.
- Загороднюк І., Годлевська О. Давні видання зоологічного профілю в Україні та теріологія на сторінках «Збірника праць Зоологічного музею» // Раритетна теріофауна та її охорона. — Луганськ, 2008. — С. 299–307. — (Серія: Праці Теріологічної школи; Випуск 9).
- , Курило В. С. Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка. Історія. Сьогодення. Перспективи. — Луганськ: Альма-Матер, 2006. — 120 с.
Примітки
- Сахно I. I. До вивчення фауни звірів і птахів полезахисних смуг Одеської і Миколаївської областей і впливу фауни на прилеглі поля // Збірник праць Зоологічного музею. — Київ, 1938. — № 21/22. — С. 97–138.
- Сахно І. І. Матеріали до вивчення риб р. Дінця // Наукові записки Харківського педагогічного інституту. — Харків, 1940. — Вип. 4. — С. 89–95.
- Іван Сахно, Sakhno, Ivan (1904—1984) — scholar.google.com.ua
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Sahno prizvishe U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Sahno Sahno Ivan Ivanovich 1904 1984 ukrayinskij zoolog teriolog fundator Zoologichnogo muzeyu Luganskogo universitetu zaviduvach kafedri zoologiyi Luganskogo pedinstitutu protyagom 1938 1969 rokiv Sahno Ivan IvanovichNarodivsya12 listopada 1904 1904 11 12 Lebedin Sumska oblastPomer1984 LuganskKrayina SRSRDiyalnistzoologAlma materHNU im V N KarazinaGaluzzoologiya muzeologiya ekologiya tvarinZakladLuganskij nacionalnij universitet imeni Tarasa ShevchenkaNaukovij stupinkandidat biologichnih naukNaukovij kerivnikVolodimir StanchinskijVidomij zavdyaki zoologichni doslidzhennya Zoomuzej Luganskogo universitetuNagorodiOrden Chervonoyi ZirkiBiografichni daniIvan Sahno narodivsya 12 listopada 1904 roku v m Lebedin Sumskoyi oblasti Vishu osvitu zdobuv v HINO Harkivskij institut narodnoyi osviti 1928 roku Tam vstupiv do aspiranturi v yakij navchavsya pid kerivnictvom Volodimira Stanchinskogo Pislya zakinchennya aspiranturi 03 1934 pracyuvav pivroku v Sumskomu pedinstituti 03 1934 do 10 1934 Togo zh 1934 roku pribuv do Luganska na robotu v DINO Doneckij institut narodnoyi osviti yakij yakraz todi bulo reorganizovano u Voroshilovgradskij derzhavnij pedagogichnij universitet Razom iz nim u Lugansku z yavilasya znachna chastina kolekciyi hrebetnih tvarin zokrema j vsya ekzotichna chastina suchasnoyi kolekciyi muzeyu z yakoyi pochav rozbudovuvatisya Zoologichnij muzej Luganskogo universitetu V laboratoriyi kafedri zoologiyi 1938 39 navchalnij rik Zanyattya vede doc Sahno Ivan Ivanovich 1938 roku vzhe obijmav posadu docenta i zaviduvacha stvorenoyi togo zh roku kafedri zoologiyi U cej chas Ivan Sahno vikladav tut zoologiyu darvinizm ta metodiku biologiyi Kandidat biologichnih nauk z 1940 roku zahistiv disertaciyu u Dnipropetrovsku U serpni 1941 roku mobilizovanij do armiyi Maye bagato bojovih i pam yatnih nagorod chastina zberigayetsya v arhivi LNU zokrema dva ordeni Chervonoyi zirki Povernuvsya z frontu 1945 roku znovu na posadu zaviduvacha kafedri zoologiyi Buv odruzhenij z Lyudmiloyu Titarenko 1912 1971 yaka vid pochatku roboti v Lugansku j do svoyeyi pensiyi 1967 pracyuvala razom z nim na kafedri na posadi asistenta Navesni 1969 roku u vici 65 rokiv pislya nevidomogo konfliktu z kerivnictvom napisav zayavu na zvilnennya i vijshov na pensiyu Pislya cogo v instituti nikoli ne z yavlyavsya Prodovzhuvav zajmatisya naukoyu do kincya zhittya Avtor shonajmenshe 21 naukovoyi praci pershu pracyu opublikuvav 1938 roku ostannyu 1976 roku Pomer v Lugansku bl 1984 roku u vici bl 80 rokiv Pohovanij v Lugansku Gostra Mogila Naukova diyalnistIvan Ivanovich sudyachi z bibliografiyi jogo najbilshih za obsyagom prac togo chasu dobre znav i aktivno doslidzhuvav yak faunu ptahiv ta ssavciv Sahno 1938 tak i rib Sahno 1940 1940 roku Ivan Ivanovich zahistiv kandidatsku disertaciyu Na zhal tochna nazva temi roboti ne vidoma Pravdopodibno sho vona zbigayetsya z nazvoyu jogo publikaciyi 1938 roku Do vivchennya fauni zviriv i ptahiv polezahisnih smug Odeskoyi i Mikolayivskoyi oblastej i vplivu fauni na prilegli polya obsyagom 41 s u vidanomu viglyadi U povoyennij period i na najblizhchi dva desyatilittya na kafedri zoologiyi sformuvavsya stabilnij pracezdatnij kolektiv Razom z I Sahnom asistentami zoologiyi pracyuvali Lyudmila Titarenko ta Mikola Simonov Same voni zibrali bagatij material z entomofauni oblasti yakij posluzhiv osnovoyu dlya stvorennya okremoyi ekspoziciyi u rozdili zoologiyi bezhrebetnih Ondatra odin z ob yektiv doslidzhennya Ivanom Sahnom zmin fauni U 1960 ti roki na kafedri zoologiyi Luganskogo pedinstitutu jde postijna naukova robota yaka bazuyetsya na neperervnomu doslidzhenni dikoyi fauni Ivan Sahno perevazhno yak teriolog aktivno vivchaye miscevu faunu Spilno z M Simonovim vin provodit masshtabne doslidzhennya zmin mislivskoyi fauni regionu vklyuchayuchi opisi populyacij introdukovanih vidiv vivirka teleutka ondatra yenot ussurijskij tosho Sahno Simonov 1956 vidaye oglyad fauni ssavciv Luganshini Sahno 1963 v yakomu vpershe opisuye stan teriofauni regionu i navodit ranishe ne vidomi vidi u tomu chisli norika pidzemnogo Terricola subterraneus rozpochinaye sistemni doslidzhennya fauni polezahisnih smug zokrema yak stacij perezhivannya polovih grizuniv Sahno 1964 Pro zahoplennya I Sahna doslidzhennyami grizuniv shkidnikiv ta eksperimentami z nimi doteper svidchit stvorena v toj chas v ekspoziciyi muzeyu piramidalna kompoziciya z polivok yaki mozhut naploditisya za odin rik vid odniyeyi pari grizuniv Nazva odniyeyi z togochasnih naukovih tem kafedri bula Vpliv agrotehnichnih zahodiv na mishopodibnih grizuniv Za ciyeyu temoyu nim protyagom 1957 1968 rokiv opublikovano nizku 12 statej u providnih naukovih zhurnalah Luganska Kiyeva Moskvi Ci doslidzhennya bazuvalisya ne tilki na polovih doslidzhennyah ale j shiroko rozgornutih nim eksperimentah u vivariyi institutu zokrema shodo zhivlennya j rozmnozhennya grizuniv Tak samo aktivno Ivan Ivanovich vivchav i mislivsku faunu oblasti u tomu chisli stan populyacij hohuli Sahno 1967 ta babaka stepovogo Sahno 1972 Naukovi praciIvan Sahno u 1960 1965 r Najvazhlivishi naukovi praci I I Sahna Sahno I I Do vivchennya fauni zviriv i ptahiv polezahisnih smug Odeskoyi i Mikolayivskoyi oblastej i vplivu fauni na prilegli polya Zbirnik prac Zoologichnogo muzeyu Kiyiv 1938 21 22 S 97 138 Sahno I I Materiali do vivchennya rib r Dincya Naukovi zapiski Harkivskogo pedagogichnogo institutu Harkiv 1940 Vip 4 S 89 95 Sahno I I Materialy k izucheniyu kormov nekotoryh myshevidnyh gryzunov Zoologicheskij zhurnal 1957 Tom 36 7 S 1064 1082 Sahno I I Kratkij obzor fauny mlekopitayushih Luganskoj oblasti Tezisy dokladov i soobshenij na nauchnoj sessii za 1962 g fiz mat i est geogr fakulteta Luganskogo ped instituta Lugansk 1963 S 49 54 Sahno I I Polezashitnye lesopolosy kak stacii perezhivaniya myshevidnyh gryzunov v pridoneckih stepyah Tez dokl i soobsh na itogovoj nauchnoj sessii za 1963 g Luganskogo ped in ta Lugansk 1964 S 58 60 Sahno I I Vpliv sivozmini na chiselnist mishovidnih grizuniv Ekologiya ta istoriya hrebetnih na Ukrayini Respublikanskij mizhvidomchij zbirnik Kiyiv Naukova dumka 1966 S 3 9 Seriya Problemi zoologiyi Sahno I I Ohotniche hozyajstvo i ohrana zhivotnyh Ohranyajte rodnuyu prirodu Sb statej Doneck Donbass 1970 Vyp 3 S 122 142 Sahno I I Slepushonka Ellobius talpinus Pall na Voroshilovgradshine Vestnik zoologii 1971 5 S 65 69 Sahno I I Materialy k ekologii slepushonki obyknovennoj v Voroshilovgradskoj oblasti Vestnik zoologii 1978 1 S 74 76 Sahno I I Polyakova Z P Rasprostranenie i chislennost myshevidnyh gryzunov v Voroshilovgradskoj oblasti Prirodnoe i selskohozyajstvennoe rajonirovanie SSSR Moskva 1976 S 121 122 Sahno I I Simonov M A Rezultati aklimatizaciyi promislovih zviriv u Voroshilovgradskij oblasti Nauk zap Voroshilovgr pedinstitutu Seriya fiz mat i prirodn nauk 1956 Vip 6 S 16 30 Najbilsh citovani praci doslidnika Zgidno z profilem doslidnika v ye 75 suchasnih cituvan 18 ti prac I Sahna u tomu chisli dvi praci mayut ponad 10 cituvan indeks Girsha stanovit h 5 Zokrema najbilshu kilkist cituvan pokazuyut Sahno I I Materialy k ekologii slepushonki obyknovennoj v Voroshilovgradskoj oblasti Vestnik zoologii 1978 12 S 74 76 n 12 Sahno I I Slepushonka Ellobius talpinus Pall na Voroshilovgradshine Vestnik zoologii 1971 11 S 65 69 n 11 Sahno I I Materialy k izucheniyu kormov nekotoryh myshevidnyh gryzunov Zoologicheskij zhurnal 1957 Tom 36 7 S 1064 1082 n 7 Div takozhDoslidniki prirodi shodu Ukrayini Zoologichnij muzej Luganskogo universitetuDzherelaZagorodnyuk I V Zoologicheskij muzej Luganskogo nacionalnogo universiteta istoriya nauchnaya i obrazovatelnaya cennost Izvestiya Muzejnogo fonda im A A Braunera Odessa 2009 Tom 6 4 S 1 8 Zagorodnyuk I Ivan Sahno ta rozvitok zoologiyi j muzejnoyi spravi na Luganshini istorichni rozvidki Visnik Nacionalnogo naukovo prirodnichogo muzeyu 2011 9 S 69 89 Zagorodnyuk I Ssavci shodu Ukrayini zmini pereliku j ryasnoti vidiv vid oglyadu I Sahna 1963 do suchasnosti Visnik Harkivskogo nacionalnogo universitetu imeni V N Karazina Seriya biologiya 2012 Vip 16 1035 S 97 108 Zagorodnyuk I Godlevska O Davni vidannya zoologichnogo profilyu v Ukrayini ta teriologiya na storinkah Zbirnika prac Zoologichnogo muzeyu Raritetna teriofauna ta yiyi ohorona Lugansk 2008 S 299 307 Seriya Praci Teriologichnoyi shkoli Vipusk 9 Kurilo V S Luganskij nacionalnij pedagogichnij universitet imeni Tarasa Shevchenka Istoriya Sogodennya Perspektivi Lugansk Alma Mater 2006 120 s PrimitkiSahno I I Do vivchennya fauni zviriv i ptahiv polezahisnih smug Odeskoyi i Mikolayivskoyi oblastej i vplivu fauni na prilegli polya Zbirnik prac Zoologichnogo muzeyu Kiyiv 1938 21 22 S 97 138 Sahno I I Materiali do vivchennya rib r Dincya Naukovi zapiski Harkivskogo pedagogichnogo institutu Harkiv 1940 Vip 4 S 89 95 Ivan Sahno Sakhno Ivan 1904 1984 scholar google com ua