Іван Борисикевич

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Борисикевич.

Іван Іванович Борисикевич, або Борискевич (1815, Увисла, Гусятинський район, Тернопільська область — 30 січня 1892, Відень) — український громадський та політичний діяч Галичини. Доктор права.. Заступник голови Головної Руської Ради, співорганізатор Собору руських учених, почесний член товариства «Просвіта». Посол на Галицький сейм (1861—1869), депутат австрійського парламенту (1848—1849, 1861—1867). Однофамілець або родич професора медицини в університеті Інсбрука, його ректора у 1890 році Борисикевича Михайла.

Іван Борисикевич
Народився	1815(1815) Увисла, Тернопільщина
Помер	30 січня 1892(1892-01-30) Відень
Громадянство	Австрійська імперія,  Австро-Угорщина
Національність	українець
Діяльність	адвокат, дідич
Alma mater	Львівський університет
Посада	Заступник голови Головної Руської Ради, співорганізатор Собору руських учених, почесний член товариства «Просвіта»
Роботи у Вікіджерелах  Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народився в сім'ї сільського священика (пароха села Увисла). Успадкував від батька маєток в родинному селі.

Навчався в Тернопільській гімназії єзуїтів (1824—1832). Закінчив юридичний факультет Львівського університету (1839).

Під час революції 1848—1849 у Австрійській імперії — один з діячів українського визвольного руху, співзасновник і заступник голови Головної руської ради, автор її статуту та програмних документів. Делегат Слов'янського з'їзду в Празі 1848 року, на якому домагався визнання національної окремішності українців та їх права на національно-територіальну автономію в межах Австрійської імперії. Як голова української делегації Іван Борисикевич підкреслював, що для заспокоєння культурних потреб поляків у Галичині існує Краківський університет, а Львівський мусить стати українським. Визнаючи справедливість цієї вимоги, австрійський імператор Франц Йозеф I своїм розпорядженням від 13 вересня 1848 заснував у Львівському університеті кафедру руської словесності.

Організатор з'їзду діячів культури «Собор руських учених» (1848), культурно-освітнього товариства «Галицько-Руська Матиця», «Народний дім». Почесний член українського товариства «Просвіта», член-засновник «Народної Ради», член Ставропігійського інституту. За критику австрійської конституції (1849) був усунутий з поста. Депутат австрійського парламенту (Райхстаґу у 1848—1849, Райхсрату у 1861—1867).

В складі делегації Головної руської ради вручив петиції з вимогами українців цісарям Фердинанду (6 листопада 1848) та Францу Йозефу І (28 січня 1849).

Залишив Львів. Депутат Гусятинської повітової ради (з 1868). В 1860-ті рр. — посол Галицького крайового сейму 1, 2-го скликань (1861—1869 роки, в окрузі Копичинці — Гусятин, IV курія; входив до складу «Руського клубу»).

Сприяв поширенню в Галичині творів української літератури. Разом з Рудольфом Мохом, Михайлом Куземським, Іваном Федоровичем, Григорієм Шашкевичем, підтриманий Павелом Йозефом Шафариком і Францом Міклошичем протестував проти рішення Аґенора Ґолуховського (старшого) в введення латинської азбуки в українське письмо (1859) (було скасоване 1861 р.).

На початку 1890-х продав маєток в Увислій (площею 100 га), переїхав проживати до Відня.

Помер за нез'ясованих обставин (імовірно, став жертвою розбійного нападу).

Примітки

1. Гуцал П. Борисикевич Іван Іванович… — С. 170.
2. Чорновол І. 199 депутатів Галицького сейму… С. 121
3. Андрухів І. «Адвокатська доба» національного відродження… — С. 4—5.
4. Чорновол І. 199 депутатів Галицького сейму… — С. 103.
5. Ониськів М. Борисикевич Михайло Михайлович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 1. — .
6. Змагання українців за національні права у Львівському університеті // Каменяр, № 1, січень 2011^{[недоступне посилання з червня 2019]}
7. Андрухів І. «Адвокатська доба» національного відродження… — С. 5.
8. Ігор Чорновол. 199 депутатів Галицького сейму… — С. 103—105.
9. В. Барна, Є. Паньків. Азбучна війна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 30. — .
10. Дуда І. Ґолуховський Агенор // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 451. — .

Джерела

• Андрухів І. «Адвокатська доба» національного відродження // Андрухів І., Арсенич П. Українські правники в націфональному відродженні Галичини 1848—1939. — Івано-Франківськ, 1996. — 80 с.
• Борисикевич Іван // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — . — Т. 1. — С. 159.
• Гуцал П. Борисикевич Іван Іванович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 170. — .
• Гуцал П. Іван Борисикевич: син «Весни народів» // Тернопілля'96: Регіональний Річник. — Т., 1996. — С. 90—94.
• Левицький К. Іван Борисикевич, діяч нашого відродження (1815—1890) [ 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.] // Діло. — 1938. — 27 жовтня.
• Стеблій Ф. І. Борисикевич Іван [ 8 травня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 344. — .
• Чорновол І. 199 депутатів Галицького сейму. — Львів : Тріада плюс, 2010. — 228 с. — (Львівська сотня). — .