Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Іван Божич (серб. Иван Божић, 23 квітня 1915 — 20 серпня 1977) — югославський історик та науковець . Він був спеціалістом з історії середньовічної Зети та політики Венеціанської республіки щодо її прибережних територій
| Іван Божич | |
|---|---|
| серб. Иван Божић | |
 | |
| Народився | 23 квітня 1915 Макарська, Королівство Далмація, Австро-Угорщина |
| Помер | 20 серпня 1977 (62 роки) Белград, Союзна Республіка Югославія |
| Країна |  Югославія |
| Діяльність | історик, викладач університету, декан |
| Alma mater | d |
| Галузь | історія |
| Заклад | Белградський університет |
| Членство | Сербська академія наук і мистецтв |
Біографія
Раннє дитинство провів у Прчнє, освіту здобув у Дубровнику, де в 1934 році закінчив класичну середню школу. Вивчав історію на філософському факультеті у Белграді в 1934 – 1938 роках. Був бібліотекаром, а потім з 1940 року асистентом кафедри загальної історії середніх віків і допоміжних історичних наук. Після Другої світової війни він працював на філософському факультеті як викладач. У 1951 році отримав докторський ступінь за дисертацію «Дубровник і Туреччина в XIV і XV століттях». Пізніше, у 1952, за матеріалами дисертації Божича була опублікована книга. Його обрали доцентом , а згодом професором. У 1953 – 1954 роках працював у Парижі як викладач, читав в університеті курси мови та культури південних слов’ян. Наступний рік він провів у Венеції, досліджуючи архіви та бібліотеки. Був деканом філософського факультету в Белграді, президентом Асоціації істориків Сербії та Югославії, редактором журналу та організатором численних публікацій і наукових зустрічей. Був обраний постійним членом Чорногорської академії наук і мистецтв і членом-кореспондентом Сербської академії наук і мистецтв.
Божич удосконалив сербську історіографію другої половини ХХ століття власним доробком в кількох напрямках. Його діяльність охоплює період чотирьох десятиліть. На початку своєї наукової роботи він був зайнятий темами з внутрішньої історії Дубровника та відносинами балканських держав до турецьких завоювань. Він завершив тему дисертацією про Дубровник і Туреччину, хоча до деяких питань із цієї теми він повертався пізніше. Іншою сферою, в якій наполегливо і систематично працював Божич, були аграрні відносини. Він почав з усієї сербської держави в книзі «Доходак царський». З нагоди 198-ї статті Кодексу Душана (1956), потім дебати про шляхетну спадщину («Добрий кінь і зброя», 1956), «Параспора» (1956), а пізніше звузилися до області Зети та північної Албанії. Він запровадив значні нововведення не лише завдяки венеціанським архівним матеріалам, а й завдяки різному репертуару питань, заснованих на сучасній соціальній історії. Він зробив значні успіхи у вивченні катунів, племен, дрібної знаті в окремих волостях і в гірських районах у глибинці приморських міст. Значна частина досліджень аграрно-соціальних відносин зібрана і передрукована в посмертно виданій книзі «Немирно Поморье XV века» (1979).
Як і решта істориків його покоління, Божич вважав за краще повідомляти результати своєї роботи у формі дискусії. Він дуже успішно писав загальні огляди та брав участь у створенні більшості колективних праць, починаючи з «Історії народу Югославії» (1953), через «Історію Югославії» (1972, 1974, 1984) до «Історії сербського народу» (II, 1982). Найбільшим його звершенням, як за обсягом, так і за кількістю тем, є його друга частина книги «Історії Чорногорії» (II/2, 1970), в якій охоплений період 1386 — 1496 років. Він писав підручники для початкових і середніх шкіл і таким чином сприяв підвищенню рівня уроків історії. Історія гуманізму в прибережних містах була улюбленою темою Божича протягом усієї його кар’єри. Він написав дослідження про Ксенофонта Філельфа та Філіпа де Диверсіса, чий опис Дубровника він переклав сербською мовою, адаптував авторів дубровницьких комедій і допомагав їм виступати на сцені. Він дуже віддано займався викладацькою роботою, сприяв становленню молодих наукових кадрів, вдосконалював викладання допоміжних історичних наук. Цикли його лекцій з дипломатії та хронології мали великий вплив на студентів. Науковий внесок зберігає цінність дотепер.
Праці
- Dubrovnik i Turska u XIV i XV veku (in Serbian). Belgrade: Naučna knjiga. 1952. OCLC 4620136
- Božić, Ivan (1950). «O položaju Zete u državi Nemanjića». Istorijski glasnik. 3 (1–2): 97–122.
- Dubrovnik i Turska u XIV i XV veku, Naučna knjiga, Belgrade, 1952.
- Dohodak carski-povodom 198. člana Dušanovog zakonika, Naučno delo, Belgrade, 1956.
- Paštrovske isprave 16.-18. vijeka, Naučno delo, Belgrade, 1959
- Pregled istorije jugoslovenskih naroda, Zavod za izdavanje udžbenika Narodne Republike Srbije, Belgrade, 1960.
- Istorija ljudskog društva i kulture od najstarijih vremena do XI veka za I razred gimnazije, Zavod za izdavanje udžbenika Socijalističke Republike Srbije, Belgrade, 1962.
- Pregled istorije od XI do XIX veka a II razred gimnazije prirodno-matematičkog smerra, Zavod za izdavanje udžbenika Socijalističke Republike Srbije, Belgrade, 1963.
- Božić, Ivan (1970). «Doba Balšića (drugi deo)». Istorija Crne Gore (PDF). Vol. knj. 2, sv. 2. Titograd: Redakcija za istoriju Crne Gore. pp. 49–133.
- Božić, Ivan (1970). «Zeta u Despotovini». Istorija Crne Gore (PDF). Vol. knj. 2, sv. 2. Titograd: Redakcija za istoriju Crne Gore. pp. 135—275.
- Božić, Ivan (1970). «Vladavina Crnojevića». Istorija Crne Gore (PDF). Vol. knj. 2, sv. 2. Titograd: Redakcija za istoriju Crne Gore. pp. 277—370.
- Istorija Jugoslavije, Prosveta, Belgrade, співавтор
- Pregled istorije od XI do XX veka za II razred gimnazije prirodno-matematičkog smerra, Zavod za udžbenike i nasdtavna sredstva Srbije, Belgrade, 1973, співавтор
- Nemirno pomorje XV veka (in Serbian). Belgrade: Srpska književna zadruga. 1979. OCLC 5845972.
- Božić, Ivan (1982). «Raspad mletačkog sistema u Primorju». Istorija srpskog naroda. Vol. knj. 2. Beograd: Srpska književna zadruga. pp. 403—413.
Примітки
 | Це незавершена стаття про історика. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ivan Bozhich serb Ivan Bozhiћ 23 kvitnya 1915 20 serpnya 1977 yugoslavskij istorik ta naukovec Vin buv specialistom z istoriyi serednovichnoyi Zeti ta politiki Venecianskoyi respubliki shodo yiyi priberezhnih teritorijIvan Bozhichserb Ivan BozhiћNarodivsya23 kvitnya 1915 1915 04 23 Makarska Korolivstvo Dalmaciya Avstro UgorshinaPomer20 serpnya 1977 1977 08 20 62 roki Belgrad Soyuzna Respublika YugoslaviyaKrayina YugoslaviyaDiyalnististorik vikladach universitetu dekanAlma materdGaluzistoriyaZakladBelgradskij universitetChlenstvoSerbska akademiya nauk i mistectvBiografiyaRannye ditinstvo proviv u Prchnye osvitu zdobuv u Dubrovniku de v 1934 roci zakinchiv klasichnu serednyu shkolu Vivchav istoriyu na filosofskomu fakulteti u Belgradi v 1934 1938 rokah Buv bibliotekarom a potim z 1940 roku asistentom kafedri zagalnoyi istoriyi serednih vikiv i dopomizhnih istorichnih nauk Pislya Drugoyi svitovoyi vijni vin pracyuvav na filosofskomu fakulteti yak vikladach U 1951 roci otrimav doktorskij stupin za disertaciyu Dubrovnik i Turechchina v XIV i XV stolittyah Piznishe u 1952 za materialami disertaciyi Bozhicha bula opublikovana kniga Jogo obrali docentom a zgodom profesorom U 1953 1954 rokah pracyuvav u Parizhi yak vikladach chitav v universiteti kursi movi ta kulturi pivdennih slov yan Nastupnij rik vin proviv u Veneciyi doslidzhuyuchi arhivi ta biblioteki Buv dekanom filosofskogo fakultetu v Belgradi prezidentom Asociaciyi istorikiv Serbiyi ta Yugoslaviyi redaktorom zhurnalu ta organizatorom chislennih publikacij i naukovih zustrichej Buv obranij postijnim chlenom Chornogorskoyi akademiyi nauk i mistectv i chlenom korespondentom Serbskoyi akademiyi nauk i mistectv Bozhich udoskonaliv serbsku istoriografiyu drugoyi polovini HH stolittya vlasnim dorobkom v kilkoh napryamkah Jogo diyalnist ohoplyuye period chotiroh desyatilit Na pochatku svoyeyi naukovoyi roboti vin buv zajnyatij temami z vnutrishnoyi istoriyi Dubrovnika ta vidnosinami balkanskih derzhav do tureckih zavoyuvan Vin zavershiv temu disertaciyeyu pro Dubrovnik i Turechchinu hocha do deyakih pitan iz ciyeyi temi vin povertavsya piznishe Inshoyu sferoyu v yakij napoleglivo i sistematichno pracyuvav Bozhich buli agrarni vidnosini Vin pochav z usiyeyi serbskoyi derzhavi v knizi Dohodak carskij Z nagodi 198 yi statti Kodeksu Dushana 1956 potim debati pro shlyahetnu spadshinu Dobrij kin i zbroya 1956 Paraspora 1956 a piznishe zvuzilisya do oblasti Zeti ta pivnichnoyi Albaniyi Vin zaprovadiv znachni novovvedennya ne lishe zavdyaki venecianskim arhivnim materialam a j zavdyaki riznomu repertuaru pitan zasnovanih na suchasnij socialnij istoriyi Vin zrobiv znachni uspihi u vivchenni katuniv plemen dribnoyi znati v okremih volostyah i v girskih rajonah u glibinci primorskih mist Znachna chastina doslidzhen agrarno socialnih vidnosin zibrana i peredrukovana v posmertno vidanij knizi Nemirno Pomore XV veka 1979 Yak i reshta istorikiv jogo pokolinnya Bozhich vvazhav za krashe povidomlyati rezultati svoyeyi roboti u formi diskusiyi Vin duzhe uspishno pisav zagalni oglyadi ta brav uchast u stvorenni bilshosti kolektivnih prac pochinayuchi z Istoriyi narodu Yugoslaviyi 1953 cherez Istoriyu Yugoslaviyi 1972 1974 1984 do Istoriyi serbskogo narodu II 1982 Najbilshim jogo zvershennyam yak za obsyagom tak i za kilkistyu tem ye jogo druga chastina knigi Istoriyi Chornogoriyi II 2 1970 v yakij ohoplenij period 1386 1496 rokiv Vin pisav pidruchniki dlya pochatkovih i serednih shkil i takim chinom spriyav pidvishennyu rivnya urokiv istoriyi Istoriya gumanizmu v priberezhnih mistah bula ulyublenoyu temoyu Bozhicha protyagom usiyeyi jogo kar yeri Vin napisav doslidzhennya pro Ksenofonta Filelfa ta Filipa de Diversisa chij opis Dubrovnika vin pereklav serbskoyu movoyu adaptuvav avtoriv dubrovnickih komedij i dopomagav yim vistupati na sceni Vin duzhe viddano zajmavsya vikladackoyu robotoyu spriyav stanovlennyu molodih naukovih kadriv vdoskonalyuvav vikladannya dopomizhnih istorichnih nauk Cikli jogo lekcij z diplomatiyi ta hronologiyi mali velikij vpliv na studentiv Naukovij vnesok zberigaye cinnist doteper PraciDubrovnik i Turska u XIV i XV veku in Serbian Belgrade Naucna knjiga 1952 OCLC 4620136 Bozic Ivan 1950 O polozaju Zete u drzavi Nemanjica Istorijski glasnik 3 1 2 97 122 Dubrovnik i Turska u XIV i XV veku Naucna knjiga Belgrade 1952 Dohodak carski povodom 198 clana Dusanovog zakonika Naucno delo Belgrade 1956 Pastrovske isprave 16 18 vijeka Naucno delo Belgrade 1959 Pregled istorije jugoslovenskih naroda Zavod za izdavanje udzbenika Narodne Republike Srbije Belgrade 1960 Istorija ljudskog drustva i kulture od najstarijih vremena do XI veka za I razred gimnazije Zavod za izdavanje udzbenika Socijalisticke Republike Srbije Belgrade 1962 Pregled istorije od XI do XIX veka a II razred gimnazije prirodno matematickog smerra Zavod za izdavanje udzbenika Socijalisticke Republike Srbije Belgrade 1963 Bozic Ivan 1970 Doba Balsica drugi deo Istorija Crne Gore PDF Vol knj 2 sv 2 Titograd Redakcija za istoriju Crne Gore pp 49 133 Bozic Ivan 1970 Zeta u Despotovini Istorija Crne Gore PDF Vol knj 2 sv 2 Titograd Redakcija za istoriju Crne Gore pp 135 275 Bozic Ivan 1970 Vladavina Crnojevica Istorija Crne Gore PDF Vol knj 2 sv 2 Titograd Redakcija za istoriju Crne Gore pp 277 370 Istorija Jugoslavije Prosveta Belgrade spivavtor Pregled istorije od XI do XX veka za II razred gimnazije prirodno matematickog smerra Zavod za udzbenike i nasdtavna sredstva Srbije Belgrade 1973 spivavtor Nemirno pomorje XV veka in Serbian Belgrade Srpska knjizevna zadruga 1979 OCLC 5845972 Bozic Ivan 1982 Raspad mletackog sistema u Primorju Istorija srpskog naroda Vol knj 2 Beograd Srpska knjizevna zadruga pp 403 413 Primitkihttps books google com ua books id IiA8AAAAIAAJ amp q 22Profesor Ivan Bo C5 BEi C4 87 je bio najbolji poznavalac istorije srednjo vekovne Zete i politike Mleta C4 8Dke Republike na na C5 A1oj obali 22 amp redir esc y Ce nezavershena stattya pro istorika Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi