Віктор Семенович Івано́в (рос. Виктор Семёнович Иванов; 11 листопада 1909, Москва — 26 листопада 1968, Москва) — російський радянський художник; член Спілки художників СРСР, член-кореспондент Академії мистецтв СРСР з 1958 року. Лауреат Сталінських премій (1946; 1949), заслужений діяч мистецтв РРФСР з 1955 року. Чоловік художниці .
Іванов Віктор Семенович | ||||
---|---|---|---|---|
рос. Иванов Виктор Семёнович | ||||
Народження | 29 жовтня (11 листопада) 1909[1] Москва, Російська імперія[2] | |||
Смерть | 26 листопада 1968[2][3] (59 років) | |||
Москва, РРФСР, СРСР[2] | ||||
Поховання | Ваганьковське кладовище | |||
Країна | Російська імперія Російська СФРР СРСР | |||
Навчання | d (1929) і (Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна) (1933) | |||
Діяльність | художник-плакатист, художник | |||
Вчитель | Кардовський Дмитро Миколайович, d, d, Фаворський Володимир Андрійович, d, d і d | |||
Працівник | d, Мосфільм, (Ізогіз) і Вікна ТАРС | |||
Член | СХ СРСР | |||
Роботи в колекції | Тейт | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Іванов Віктор Семенович у Вікісховищі | ||||
Біографія
Народився 29 жовтня [11 листопада] 1909 року в місті Москві (нині Росія). У 1926 році навчався в московській Ізопрофшколі; упродовж 1926—1929 років — у у , одночасно у 1928—1929 роках займався у студії у Дмитра Кардовського. Протягом 1929—1933 років продовжив здобувати мистецьку освіту в Ленінграді в (Інституті живопису, скульптури та архітектури), де його викладачами стали , , Володимир Фаворський, , , .
У 1933—1941 роках працював художником кіностудіях і «Мосфільм», художником-плакатистом («Ізогізу»); у 1941—1944 роках — художником Вікон ТАРС.
Мешкав у Москві. Помер у Москві 26 листопада 1968 року. Похований у Москві на Ваганьковському кладовищі (ділянка № 34).
Творчість
Працював у галузях оформлення кіно, плаката, книжкової графіки, станкової графіки та станкового живопису.
- Оформив стрічки
- «Перемога» (1938);
- («Честь») (1938);
- («Ленін в 1918 році») (1939, спільно з Борисом Дубровським-Ешке);
- («Хлопець з тайги») (1941);
- («Дорогою безсмертя») (1957).
- Виконав плакати
- 1930-ті роки
- «Виростимо здоровий молодняк» (1935);
- «Опануємо велику теорію Маркса, Енгельса, Леніна, Сталіна!» (1935);
- «Завоюємо світові спортивні рекорди!» (1937);
- «Зігріті сталінським сонцем, йдемо ми, відваги сповнені. Дорогу веселим вихованцям великої радянської країни!» (1938);
- «Раби розгинають спину» (1938—1939);
- «Подати руку допомоги братнім народам Західної України і Західної Білорусії — наш священний обов'язок» (1939);
- «З вуст в уста передається гасло національної війни: „Впаде в бою батько, син встане на його місце, брат змінить загиблого брата, дружина змінить вбитого чоловіка“» (1939);
- «Соціалістичній промисловості і транспорту — трудові резерви!» (1940);
- роки війни
- «За Батьківщину, за честь, за волю!» (1941);
- «Вивчити військову справу Батьківщина-Мати веліла!» (1941);
- «Помножимо нашу славу» (1942);
- «Бий, коли, ганяй, бери в полон!» (1942);
- «Вперед! На Захід!» (1942);
- «Кожен рубіж — вирішальний!» (1942);
- «Смерть дітовбивцям!» (1942; у співавторстві з Ольгою Буровою);
- «Хай живе єдиний фронт волелюбних народів проти фашистських загарбників!» (1942);
- «Товариші червоноармійці та червонофлотці, командири та політпрацівники, партизани та партизанки! На вас дивиться весь світ, як на силу, здатну знищити грабіжницькі полчища німецьких загарбників» (1942);
- «П'ємо воду рідного Дніпра, будемо пити з Прута, Німану і Бугу!» (1943);
- «Вся надія на тебе, червоний воїн!» (1943);
- «На Захід!» (1943);
- «Ти повернув нам життя» (1943);
- «Помсти за горе народу!» (1943);
- «Кожну кулю — у німця!» (1943);
- «Боєць Червоної Армії! Помсти нелюдям за муки товариша!» (1943);
- «Близький час розплати з німцями за всі їхні злочини! Смерть фашистам — дітовбивцям!» (1944);
- «Передовим колгоспам — фронтове спасибі!» (1944);
- «Колгоспники! Відновлення доріг та мостів — наш обов'язок перед батьківщиною!» (1944);
- «Поставимо над Берліном прапор перемоги!» (1945);
- «Так воно і буде!» (1945);
- «Ворог підступний — будь начеку!» (1945);
- «Дні та ночі чекаємо на тебе, боєць!» (1945);
- «Вперед — до повної перемоги» (1945);
- «Героїчній армії-переможниці — слава!» (1945);
- «Звільнені радянські люди! Ви позбавлені гніту фашистської неволі — повертайтеся швидше на Батьківщину!» (1945);
- «Сталіну — спасибі!» (1945);
- «Ми перемогли!» (1945);
- у Вікнах ТАРС
- «Щоб швидше затремтіли вороги, щоб росли свинцеві удари» № 522;
- «Усі сили на розгром ворога» № 529, № 558;
- «Помножимо нашу славу» № 582, № 622;
- «Моряки не підведуть» № 630;
- «Салют героям» № 699;
- «Відновлювальний фронт» № 720;
- «Смерть німецьким окупантам!» № 729;
- «Зв'язківка» № 751, № 798;
- повоєнні роки
- «Вони повернули своє щастя!» (1946);
- «10 лютого 1946 року. Вибирайте у Верховну Раду СРСР кращих синів та дочок нашого народу» (1946);
- «Слава російському народу — народу-богатирю, народу-творцю!» (1946);
- «До мирної творчої праці» (1947);
- «Я голосую за кандидатів блоку комуністів та безпартійних!» (1947);
- «Хай живе Москва!» (1947);
- «5-річку у 4 роки виконаємо!» (1948);
- «Від моделі та планера — до літака! Будемо льотчиками та конструкторами!» (1948);
- «Матері усього світу, боріться за мир!» (1949);
- «Буржуазія ворожа культурі. М. Горький» (1949);
- «Прийдемо до достатку!» (1949);
- «За планом Сталіна — перетворимо природу!» (1949);
- «Дамо свої кошти в борг державі» (1950);
- «Слався, Радянська Латвія наша, Яскраво в сузір'ї республік сяй!» (1950, спільно з (Василем Тищенком));
- «Будьте пильні! Ф. Дзержинський» (1951);
- «Оберемо гідних народних суддів та народних засідателів!» (1951);
- «Я ліру присвятив народу своєму…» (1952);
- «Великий Сталін — світоч комунізму!» (1952);
- «Пильність — наша зброя!» (1953);
- "Мир! Дружба! (1953);
- «Вічно сяй над республікою нашою, праця, мир, травень» (1953);
- «Закон соціалізму та закон капіталізму» (1954);
- «У братській дружбі — наша сила! 300 років возз'єднання України з Росією» (1954);
- «Зміцнюємо дружбу в ім'я миру та щастя!» (1954);
- «Слава буревісникам пролетарської революції» (1955);
- «Ваші найкращі показники — задоволені покупці!» (1955);
- «Світ і щастя дітям усієї землі!» (1955);
- «Хай живе КПРС!» (1955);
- «Шосту п'ятирічку — виконаємо достроково!» (1956);
- «Наш шлях — шлях комунізму!» (1956);
- «Упертість і працю до успіху ведуть!» (1956);
- «Молодь, на будови!» (1956);
- «Вперед до перемоги комунізму! 1917—1957» (1957);
- «До нових успіхів на славу Батьківщини!» (1957);
- «Радянському народу — першому будівельнику соціалізму — слава!» (1957);
- «Народ і партія — єдині!» (1957);
- «Хай живе наша держава — вітчизна великих ідей» (1958);
- «Хай живе світ! Геть війну!» (1958);
- «Наполегливо вивчайте марксистсько-ленінську теорію!» (1958);
- «Працюй по-комуністичному!» (1958);
- «Толстой — це цілий світ…» (1960);
- «Бережи робочу хвилину!» (1960);
- «Молодь, у похід за знаннями!» (1960);
- «У вогні Жовтня загартований їх союз» (1960);
- «Доблесною працею наблизимо комунізм!» (1961);
- «Ми переможемо! Народи світу з тобою, Кубо!» (1962);
- «Ми переконані: — переможе розум!» (1962);
- «Люди світу! Настав час діяти!» (1962);
- «Прапор батьків донесемо до мети» (1963);
- «Подвиги сміливих чекають» (1964);
- «Радянським трудівницям — слава!» (1964);
- «8 Березня. Жінкам слава!» (1965);
- «Працею помножимо славу міста-героя!» (1965);
- «Комуніст, будь попереду в боротьбі за виконання п'ятирічки!» (1965);
- серія «Хай живе 50 років Радянської влади!» (1966—1967).
- «Дорожи званням робітника, товаришу!» (1967).
випустила поштові марки з плакатами художника: «Наш прапор — прапор перемоги!» (1965), «На захід!» (1968).
За низку плакатів був нагороджений медалями Академії мистецтв СРСР :
- «Ленін з нами» (1961), «Не треба війни!» (1962), «Нашим батькам — героям Жовтня — слава»! (1963) — срібна медаль (1964);
- «Ленін-вождь» (1965), «Ленін-мислитель» (1965), «Щоб керувати, треба мати армію загартованих революціонерів-комуністів, вона є, вона називається партією» (1965), «Ленін — жив, Ленін — живий, Ленін — буде жити!» (1966) — золота медаль (1967) і спеціальна премія (посмертно) на Всесоюзному конкурсі політичного плаката до 100-річчя від дня народження Володимира Леніна, який відбувся у в 1969 році.
- Ілюстрував і оформив низку книг для Воєнвидаву
- «Дні і ночі» Костянтина Симонова (1944);
- «Колишні дні» (1954).
- Графіка
- «Портрет художника Олександра Дружкова» (картон, 1957);
- серія «Прокляття фашизму» (вугілля, гуаш, акварель, 1961);
- «Володимир Маяковський у „Вікнах РОСТА“» (гуаш, 1967).
- Живопис
- «Актриса Олена Максимова» (1935, Музей-садиба «Абрамцево»),
- «Портрет О. Б.» (1937);
- «Штурм Зимового палацу» (1938, );
- «Пейзаж із лошам» (1939);
- «На визволеній землі» (1945, (Воронезький художній музей));
- «Патріотка» («Зоя», 1946—1947; Саратовський художній музей);
- «Земляки» (1949, (Латвійський національний художній музей));
- «Підмосков'я» (серія, 1955);
- «Загорськ» (1959);
- «За кордоном» (серії — 1956, 1958, 1961, 1962);
- «Ленін на суботнику» (1965);
- «Портрет художника Віри Аралової-Петерсон» (1966).
Написав книгу «Як створюється плакат» (Москва, 1963) і низку статей про радянський політичний плакат і мистецтво кіно, які були опублікованія в журналах , , газетах , , та інних.
Брав участь у багатьох великих виставках:
- «ХХ років РСЧА і Військово-Морського Флоту» (1938);
- Виставка малюнка, ілюстрацій, плаката (1940);
- Виставка «Плакати про Червону Армію» у Пермі (1942);
- Всесоюзні художні виставки (1945—1950, 1952, 1954, 1955, 1957, 1958, 1961, 1965);
- «30 років Радянських Збройних Сил» (1948);
- Виставка радянського плаката у Москві та Ленінграді (1948);
- «Радянські художники в боротьбі за мир» (1952);
- Всесоюзні виставки плаката в Києві та Москві (1959, 1963)
- «Радянська Росія» (1960);
- Виставки творів московських художників (1961, 1963, 1964).
Учасник багатьох зарубіжних виставок, зокрема в Лондоні (1934), Відні (1948), Гельсінкі (1950), Міжнародній політичного плаката в Будапешті (1975). Удостоєний десяти Почесних дипломів на Міжнародних виставках плаката в Італії (1948).
Крім згаданих музеїв, живописні роботи і плакати художника знаходяться в Державній Третьяковській галереї, Державному Російському музеї, Російській державній бібліотеці, [ru], [ru], Науковій бібліотеці Російської академії мистецтв, [ru], (Білоруському державному музеї Великої Вітчизняної війни), Одеському художньому музеї, у багатьох приватних зібраннях Росії, Великої Британії, Німеччини, Франції.
Примітки
- RKDartists
- Иванов Виктор Семёнович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- RKDartists
- Иванов Виктор Семенович (1909—1968) / Трамвай искусств. (рос.)
- Искусство стран и народов мира, 1971, с. 676, Т. 3.
- Художники народов СССР, 1983, с. 403, Т. 4, кн. 1.
- Ваганьково. М.: Московский рабочий, 1991. С. 147.
- Тищенко Василий Иванович / Трамвай искусств. (рос.)
Література
- Иванов Виктор Семёнович // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
- Иванов, Виктор Семёнович // Искусство стран и народов мира. Краткая художествення энциклопедия. — Москва : «Советская энциклопедия», 1971. — Т. 3 (Молд. ССР — РСФСР). — С. 676—677. (рос.);
- Иванов, Виктор Семенович // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. — Москва : «Искусство», 1983. — Т. 4, книга 1 (Елева—Кадышева). — С. 403. (рос.);
- Иванов Виктор Семёнович // Популярная художественная энциклопедия / . — Москва : Советская энциклопедия, 1986. — Т. А—М. — С. 255. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет