Ібрагім I ібн аль-Аглаб (араб. إبراهيم بن الأغلب; нар. 756 — 5 липня 812) — 1-й емір держави Аглабідів в 800—812 роках.
Ібрагім I ібн аль-Аглаб | |
---|---|
араб. إبراهيم بن الأغلب | |
Народився | 756 Хорасан, Аббасидський халіфат |
Помер | 5 липня 812 Кайруан, Кайруан, Туніс |
Знання мов | арабська |
Посада | d |
Конфесія | іслам |
Рід | d |
Діти | Зіядет-Аллах I, Абдаллах І ібн Ібрагім і Абу Ікаль ібн аль-Аглаб |
|
Життєпис
Походив з перського роду з Хорасану. Син Аль-Аглаба ібн Саліма ат-Тамімі, валі Іфрікії. Народився 756 року. У 787 році його батько загинув у боротьбі проти повсталих хариджитів на чолі з Аль-Хасаном ібн Харбом.
795 року Ібрагіма було призначено намісником області Заба. 799 року Ібн аль-Аглабі допоміг Мухаммаду ібн Мукатілу аль-Аккі, валі Іфрикії, придушити повстання на чолі з Таммамом ібн Тамімом аль-Тамімі. Невдовзі Ібрагім домігся свого призначення валі Іфрікії.
800 року він прийняв титул еміра, який було визнано аббасидським халіфом Гаруном ар-Рашидом в обмін на щорічну сплату 40 тис. золотих динарів. Такі дії викликані були віддаленістю Іфрикії від Багдаду, посилення в північній Африці шиїв, ібадитів та хариджитів, що протистояли халіфу. Доволі швидко Ібрагім I став незалежним володарем, що номінально визнає халіфа.
Спочатку він приборкав навколишні берберські племена. Втім більшу небезпеку становила внутрішня слабкість держави через протистояння арабських колоністів і берберів, мутазилітів і малікітів. Базою перших стало м. Туніс, других — Кайруан. Сам емір підтримував мутазилітів. Для приборкання малікітів у 806 році емір призначив каді Кайруана представника мутазилітів Абу Мухріза.
Намагання обмежити владу арабів призвело до низки повстань: 802 року — на чолі з Хамдісом ібн Абд ар-Рахманом аль-Кінді та 809 року — Імраном ібн Мухалладом. Обидва були успішно придушені. Внаслідок цього розпочав політику створення війська з чорношкірих рабів (зінджей) на противагу арабському ополченню (джунду). У 810 році вже мав 5-тисячну гвардію-зінджей.
Ібрагім I неподалік від Кайруана заснував свою резиденцію Аль-Абасбійю. Заклав основи державної адміністрації. Водночас при ньому почалися системні напади на візантійські володіння в Італії, насамперед на Сицилію та Сардинію.
Помер у 812 року. Трон успадкував його старший син Абдаллах I.
Джерела
- Marçais, G. & Schacht, J. (1960). «Ag̲h̲labids or Banu 'l-Ag̲h̲lab». In Gibb, H. A. R.; Kramers, J. H.; Lévi-Provençal, E.; Schacht, J.; Lewis, B. & Pellat, Ch. (eds.). The Encyclopaedia of Islam, New Edition, Volume I: A–B. Leiden: E. J. Brill. pp. 247—250
- Mohamed Talbi, L'Émirat aghlabide (184/800-296/909): historique politique, Paris, Adrien Maisonneuve, 1966
- Ulrich Haarmann: Geschichte der Arabischen Welt. Herausgegeben von Heinz Halm. 4. überarbeitete und erweiterte Auflage. C. H. Beck, München 2001, (Beck's historische Bibliothek).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ibragim I ibn al Aglab arab إبراهيم بن الأغلب nar 756 5 lipnya 812 1 j emir derzhavi Aglabidiv v 800 812 rokah Ibragim I ibn al Aglabarab إبراهيم بن الأغلب Narodivsya756 Horasan Abbasidskij halifatPomer5 lipnya 812 Kajruan Kajruan TunisZnannya movarabskaPosadadKonfesiyaislamRiddDitiZiyadet Allah I Abdallah I ibn Ibragim i Abu Ikal ibn al Aglab Mediafajli u Vikishovishi Div takozh Ibragim I Div takozh al AglabZhittyepisPohodiv z perskogo rodu z Horasanu Sin Al Aglaba ibn Salima at Tamimi vali Ifrikiyi Narodivsya 756 roku U 787 roci jogo batko zaginuv u borotbi proti povstalih haridzhitiv na choli z Al Hasanom ibn Harbom 795 roku Ibragima bulo priznacheno namisnikom oblasti Zaba 799 roku Ibn al Aglabi dopomig Muhammadu ibn Mukatilu al Akki vali Ifrikiyi pridushiti povstannya na choli z Tammamom ibn Tamimom al Tamimi Nevdovzi Ibragim domigsya svogo priznachennya vali Ifrikiyi 800 roku vin prijnyav titul emira yakij bulo viznano abbasidskim halifom Garunom ar Rashidom v obmin na shorichnu splatu 40 tis zolotih dinariv Taki diyi viklikani buli viddalenistyu Ifrikiyi vid Bagdadu posilennya v pivnichnij Africi shiyiv ibaditiv ta haridzhitiv sho protistoyali halifu Dovoli shvidko Ibragim I stav nezalezhnim volodarem sho nominalno viznaye halifa Spochatku vin priborkav navkolishni berberski plemena Vtim bilshu nebezpeku stanovila vnutrishnya slabkist derzhavi cherez protistoyannya arabskih kolonistiv i berberiv mutazilitiv i malikitiv Bazoyu pershih stalo m Tunis drugih Kajruan Sam emir pidtrimuvav mutazilitiv Dlya priborkannya malikitiv u 806 roci emir priznachiv kadi Kajruana predstavnika mutazilitiv Abu Muhriza Namagannya obmezhiti vladu arabiv prizvelo do nizki povstan 802 roku na choli z Hamdisom ibn Abd ar Rahmanom al Kindi ta 809 roku Imranom ibn Muhalladom Obidva buli uspishno pridusheni Vnaslidok cogo rozpochav politiku stvorennya vijska z chornoshkirih rabiv zindzhej na protivagu arabskomu opolchennyu dzhundu U 810 roci vzhe mav 5 tisyachnu gvardiyu zindzhej Ibragim I nepodalik vid Kajruana zasnuvav svoyu rezidenciyu Al Abasbijyu Zaklav osnovi derzhavnoyi administraciyi Vodnochas pri nomu pochalisya sistemni napadi na vizantijski volodinnya v Italiyi nasampered na Siciliyu ta Sardiniyu Pomer u 812 roku Tron uspadkuvav jogo starshij sin Abdallah I DzherelaMarcais G amp Schacht J 1960 Ag h labids or Banu l Ag h lab In Gibb H A R Kramers J H Levi Provencal E Schacht J Lewis B amp Pellat Ch eds The Encyclopaedia of Islam New Edition Volume I A B Leiden E J Brill pp 247 250 Mohamed Talbi L Emirat aghlabide 184 800 296 909 historique politique Paris Adrien Maisonneuve 1966 Ulrich Haarmann Geschichte der Arabischen Welt Herausgegeben von Heinz Halm 4 uberarbeitete und erweiterte Auflage C H Beck Munchen 2001 ISBN 3 406 47486 1 Beck s historische Bibliothek