Абу Мухаммад Абд аль Малік ібн Хішам ібн Айюб аль Хіміарі араб أ ب و م ح م د ع ب د ال م ل ك ب ن ه ش ام ب ن أ ي وب ال ح م

Абу Мухаммад Абд аль-Малік ібн Хішам ібн Айюб аль-Хіміарі (араб. أَبُو مُحَمَّدٌ عَبْدِ الْمَلِكِ بْنُ هِشَامٍ بْنُ أَيُّوبَ الْحِمْيَرِيِّ‎, трансліт. Abū Muḥammad ʿAbd al-Malik ibn Hishām ibn Ayyūb al-Ḥimyarī; помер 7 травня 833), також відомий просто як Ібн Хішам — мусульманський історик і вчений 9-го століття.

Ібн ХішамРелігія:Дата народження:8 століття^[1]Місце народження:Басра, ІракДата смерті:7 May 833/13 Rabīʿ II 218Місце смерті:ЄгипетОсновні інтереси:історія і СіраПраці:

Список

^d

Ібн Хішам народився в Старому Каїрі, виріс у Басрі, на території сучасного Іраку, звідки походила його сім'я, а пізніше переїхав до Єгипту. Там він став відомий як філолог і дослідник мови та історії. Його сім'я мала хим'яритське походження і належала до єменського племені Бану Маафір.

Біографія Магомета

Найвідомішою працею Ібн Хішам є «Сіра» (араб. السيرة النبوية‎, As-Sīrah an-Nabawiyyah) або «Життя пророка» — відредагована версія класичної книги Ібн Ісхака «Життя Божого Посланця» (سيرة رسول الله, Sīratu Rasūli l-Lāh).. Ця праця Ібн Ісхака була втрачена, до нашого часу збереглася в основному в редакціях Ібн Хішама та Мухаммеда ат-Табарі, хоча збереглися фрагменти кількох інших, а Ібн Хішам і Ат-Табарі описують фактично той самий матеріал.

PERF No. 665: Найдавніший відомий рукопис «Життя Пророка» Ібн Хішама. Вважається, що цей рукопис був переданий учнями Ібн Хішама, можливо, незабаром після його смерті.

У передмові до праці Ібн Хішам пояснює критерії, за якими він робив свій вибір цитат з оригінальної праці Ібн Ісхака традиціями його послідовника Зіяда аль-Баккі. Відповідно, Ібн Хішам пропускає ті історії з Сіри, які не містять жодної згадки про Мухаммеда,— певні вірші,— традиції і точність яких Зіяд аль-Баккі не міг підтвердити, і образливі уривки, які могли б образити читача.

Ат-Табарі навпаки, включає суперечливі епізоди Сатанинських віршів, в тому числі апокрифічну історію про спробу самогубства Магомета. Ібн Хішам дає точніші версії віршів, які він включає, і пояснює складні терміни та фрази арабської мови, додає генеалогічний зміст до певних власних імен і короткі описи місць, згаданих в Сірі. Ібн Хішам додавав свої примітки до відповідних уривків оригінального тексту словами: «qāla Ibn Hishām» (Ібн Хішам каже).

Переклади та видання

Пізніше «Сіра» Ібн Хішама буде передано в основному його учнем Ібн аль-Баркі. Це трактування праці Ібн Ішака було розповсюджено серед вчених у Кордові в ісламській Іспанії приблизно у 864 році. Перше друковане видання було опубліковано арабською мовою німецьким сходознавцем Фердинандом Вюстенфельдом у Геттінгені (1858—1860). Життя Мухаммеда за словами Мухаммеда Ібн Ісхака, ред. 'Абд аль-Малік б. Хішам. Густав Вайль (Штутгарт, 1864) був першим опублікованим перекладом.

У 20 столітті книга була кілька разів надрукована на Близькому Сході. Німецький сходознавець Гернот Роттер зробив скорочений (приблизно на третину) німецький переклад «Життя пророка» — Ас-Сіра Ан-Набавія (Spohr, Kandern in the Black Forest 1999). Англійський переклад британського сходознавця Альфреда Гійома: Життя Мухаммеда. Переклад «Життя Божого Посланця» Ісхака. (1955); 11-е видання. (Oxford University Press, Карачі 1996).

Інші роботи

Ібн Хішам також відомий як автор коментарів до «Книги корон» про царів Гім'яру. «Книга корон, про царів минулих років у звітах Кахтанітів» (كتاب التيجان لمعرفة ملوك الزمان في أخبار قحطان, Kitab al-Tijan li ma'rifati muluk al-zamān fi akhbar Qahtān) — генеалогічна праця з історико-легендарними розповідями про південних арабів та їхні пам'ятники в доісламські часи. Ібн Хішам повідомив, що він придбав розповідь книги від Абд аль-Муніма Ідріса. Ібн Хішам написав коментарі до цієї книги, і також дав власний аналіз того, що назва регіону Ємену пішла від їх первісного засновника, Яруба (сина Кахтана), який також відомий під своїм іншим іменем «Яман».

Опубліковані видання

Фонд Аль Фалах. Каїр, Єгипет (англ.)
[1] (араб.)

Примітки

Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
Nadwi Muinuddin (1929). Catalogue Of The Arabic And Persian Manuscripts Vol Xv. с. 182-183.
Kathryn Kueny, The Rhetoric of Sobriety: Wine in Early Islam, pg. 59. Albany: State University of New York Press, 2001.
(1861). The Life of Mahomet: With Introductory Chapters on the Original Sources for the Biography of Mahomet, and on the Pre-Islamite History of Arabia. Т. 1. London: с. xciv.
Mustafa al-Suqa, Ibrahim al-Abyari and Abdul-Hafidh Shalabi, Tahqiq Sirah an-Nabawiyyah li Ibn Hisham, ed.: Dar Ihya al-Turath, pp. 23-4.
Mustafa al-Suqa, Ibrahim al-Abyari and Abdul-Hafidh Shalabi. Tahqiq Sirah an-Nabawiyyah li Ibn Hisham (PDF) (араб.). с. 44–45–46.
Mahmood ul-Hasan, Ibn Al-At̲h̲ir: An Arab Historian: a Critical Analysis of His Tarikh-al-kamil and Tarikh-al-atabeca, pg. 71. New Delhi: Northern Book Center, 2005.
Antonie Wessels, A Modern Arabic Biography of Muḥammad: A Critical Study of Muḥammad Ḥusayn, pg. 1. : Brill Publishers, 1972.
Ira M. Lapidus, A History of Islamic Societies, pg. 18. Cambridge: Cambridge University Press, 2002.
(1998). Narratives of Islamic origins: the beginnings of Islamic historical writing. Darwin Press. с. 132. ISBN . Процитовано 28 March 2020.
PERF No. 665: The Earliest Extant Manuscript Of The Sirah Of Prophet Muhammad By Ibn Hisham. www.islamic-awareness.org. Процитовано 27 червня 2022.
N. Abbott, Studies In Arabic Literary Papyri: Historical Texts, 1957, Volume I, University of Chicago Press: Chicago (USA), p. 61.
. ISBN . {{}}: Пропущений або порожній |title= ()
Ziyād al-Baqqāʾi (d. 183/799), lived mostly in . Ibn Hishām's knowledge of Ibn Isḥāq's biography derived from al-Baqqāʾi.
Holland, Tom (2012). In the Shadow of the Sword. Doubleday. с. 42. ISBN .
Newby, Gordon Darnell; Ibn Isḥāq, Muḥammad (1989). The Making of the Last Prophet: A Reconstruction of the Earliest Biography of Muhammad. University of South Carolina Press. с. 9.
Raven, Wim, Sīra and the Qurʾān — Ibn Isḥāq and his editors, Encyclopaedia of the Qur'an. Ed. Jane Dammen McAuliffe. Vol. 5. Leiden, The Netherlands: Brill Academic Publishers, 2006. p. 29-51.
Cf., Ibn Ishaq (Guillaume's reconstruction, at pp. 165-167) and al-Tabari (SUNY edition, at VI: 107—112).
(1967). Geschichte des arabischen Schrifttums. Т. 1. Leiden: .
Sezgin, 1967, с. 298.
Julie Scott Meisami; Paul Starkey (1998). Encyclopedia of Arabic Literature Volume 1 (англ.). Routledge. с. 335. ISBN . Процитовано 27 April 2024.
Sezgin, Fuat (1967). Geschichte des arabischen Schrifttums. Vol. 1. Leiden: Brill.
Marmaduke William Pickthall (1928). Islamic Culture Volume 2 (англ.). Islamic Culture Board. с. 56. Процитовано 27 April 2024.
Printed in Hyderabad (India), 1928.
Sezgin, 1967, с. 299, n.2.
Abd Al-Aziz Duri (2014). ; Conrad, Lawrence I. (ред.). The Rise of Historical Writing Among the Arabs (англ.). Princeton University Press. с. 130. ISBN . Процитовано 27 April 2024.
الإيناس بعلم الأنساب — المغربي — ج١ — الصفحة 41.
van Donzel, E. J. (1994). Islamic desk reference (вид. Illustrated). BRILL. с. 483. ISBN . ya'rub arab.
C.H.M. Versteegh (2007). Ditters, Everhard; Motzki, Harald (ред.). Approaches to Arabic Linguistics Presented to Kees Versteegh on the Occasion of His Sixtieth Birthday (англ.). Brill. с. 203. ISBN . Процитовано 27 April 2024.

Зовнішні посилання

Біографія з Інституту Аріса
Найдавніша біографія Мухаммеда, написана Ібн Ісхаком, англійською мовою
Бібліографія на Goodreads

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q7094076_citetype_Q27031827_citetype_Q595971"_data-entity-id="Q19938912"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]</i>_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb11956088k_BNF]:_платформа_відкритих_даних<span_class="wef_low_priority_links">_—_2011.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]</div>-1] Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563

[:0-2] Nadwi Muinuddin (1929). Catalogue Of The Arabic And Persian Manuscripts Vol Xv. с. 182-183.

[3] Kathryn Kueny, The Rhetoric of Sobriety: Wine in Early Islam, pg. 59. Albany: State University of New York Press, 2001.

[4] (1861). The Life of Mahomet: With Introductory Chapters on the Original Sources for the Biography of Mahomet, and on the Pre-Islamite History of Arabia. Т. 1. London: с. xciv.

[Suqa-5] Mustafa al-Suqa, Ibrahim al-Abyari and Abdul-Hafidh Shalabi, Tahqiq Sirah an-Nabawiyyah li Ibn Hisham, ed.: Dar Ihya al-Turath, pp. 23-4.

[6] Mustafa al-Suqa, Ibrahim al-Abyari and Abdul-Hafidh Shalabi. Tahqiq Sirah an-Nabawiyyah li Ibn Hisham (PDF) (араб.). с. 44–45–46.

[7] Mahmood ul-Hasan, Ibn Al-At̲h̲ir: An Arab Historian: a Critical Analysis of His Tarikh-al-kamil and Tarikh-al-atabeca, pg. 71. New Delhi: Northern Book Center, 2005.

[8] Antonie Wessels, A Modern Arabic Biography of Muḥammad: A Critical Study of Muḥammad Ḥusayn, pg. 1. : Brill Publishers, 1972.

[9] Ira M. Lapidus, A History of Islamic Societies, pg. 18. Cambridge: Cambridge University Press, 2002.

[Donner-10] (1998). Narratives of Islamic origins: the beginnings of Islamic historical writing. Darwin Press. с. 132. ISBN . Процитовано 28 March 2020.

[11] PERF No. 665: The Earliest Extant Manuscript Of The Sirah Of Prophet Muhammad By Ibn Hisham. www.islamic-awareness.org. Процитовано 27 червня 2022.

[12] N. Abbott, Studies In Arabic Literary Papyri: Historical Texts, 1957, Volume I, University of Chicago Press: Chicago (USA), p. 61.

[EI2-13] . ISBN . {{}}: Пропущений або порожній |title= ()

[14] Ziyād al-Baqqāʾi (d. 183/799), lived mostly in . Ibn Hishām's knowledge of Ibn Isḥāq's biography derived from al-Baqqāʾi.

[15] Holland, Tom (2012). In the Shadow of the Sword. Doubleday. с. 42. ISBN .

[16] Newby, Gordon Darnell; Ibn Isḥāq, Muḥammad (1989). The Making of the Last Prophet: A Reconstruction of the Earliest Biography of Muhammad. University of South Carolina Press. с. 9.

[EQ-Sira-17] Raven, Wim, Sīra and the Qurʾān — Ibn Isḥāq and his editors, Encyclopaedia of the Qur'an. Ed. Jane Dammen McAuliffe. Vol. 5. Leiden, The Netherlands: Brill Academic Publishers, 2006. p. 29-51.

[18] Cf., Ibn Ishaq (Guillaume's reconstruction, at pp. 165-167) and al-Tabari (SUNY edition, at VI: 107—112).

[19] (1967). Geschichte des arabischen Schrifttums. Т. 1. Leiden: .

[FOOTNOTESezgin1967298-20] Sezgin, 1967, с. 298.

[Encyclopedia_of_Arabic_Literature_Volume_1;_Ibn_Hisham-21] Julie Scott Meisami; Paul Starkey (1998). Encyclopedia of Arabic Literature Volume 1 (англ.). Routledge. с. 335. ISBN . Процитовано 27 April 2024.

[:1-22] Sezgin, Fuat (1967). Geschichte des arabischen Schrifttums. Vol. 1. Leiden: Brill.

[Islamic_Culture_Volume_2;_Wahb_Munabbih-23] Marmaduke William Pickthall (1928). Islamic Culture Volume 2 (англ.). Islamic Culture Board. с. 56. Процитовано 27 April 2024.

[24] Printed in Hyderabad (India), 1928.

[FOOTNOTESezgin1967299,_n.2-25] Sezgin, 1967, с. 299, n.2.

[The_Rise_of_Historical_Writing_Among_the_Arabs;_Ibn_Hisham-26] Abd Al-Aziz Duri (2014). ; Conrad, Lawrence I. (ред.). The Rise of Historical Writing Among the Arabs (англ.). Princeton University Press. с. 130. ISBN . Процитовано 27 April 2024.

[27] الإيناس بعلم الأنساب — المغربي — ج١ — الصفحة 41.

[Donzelp483-28] van Donzel, E. J. (1994). Islamic desk reference (вид. Illustrated). BRILL. с. 483. ISBN . ya'rub arab.

[Approaches_to_Arabic_Linguistics_Presented_to_Kees_Versteegh_on_the_Occasion_of_His_Sixtieth_Birthday;_Wahb_ibn_Munabbih-29] C.H.M. Versteegh (2007). Ditters, Everhard; Motzki, Harald (ред.). Approaches to Arabic Linguistics Presented to Kees Versteegh on the Occasion of His Sixtieth Birthday (англ.). Brill. с. 203. ISBN . Процитовано 27 April 2024.

[1]