Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
ІСУ-152-1 ( ІСУ-152БМ , Об'єкт 246 ) - дослідна радянська важка самохідно-артилерійська установка (САУ) періоду Великої Вітчизняної війни. У назві машини абревіатура ІСУ означає "самохідна установка на базі танка ІС" або "ІС-установка". Індекс 152-1 означає калібр основного озброєння машини та першу дослідну модифікацію базового варіанту САУ ІСУ-152. В альтернативному найменуванні літери БМ означають гармата великої потужності.
| ІСУ-152-1, ІСУ-152БМ, Об'єкт 245 | |
|---|---|
| Тип | САУ |
| Характеристики | |
| Вага | 47 тонн |
| Довжина | З гарматою:11,82 м. |
| Ширина | 3,07 м. |
| Висота | 2,34 м. |
| Обслуга | 5 ос. |
| Калібр | 152-мм |
| Підвищення | −3,16…+17,75° |
| Траверс | 8,5 ° |
| Приціл | СТ-10, панорама Герца |
| Броня | Схема бронювання від ІСУ-152 |
Головне озброєння | боєкомплект: 21 постріл |
| Двигун | V-прдібний 4-тактний 12-циліндровий дизель на 520 к.с |
| Питома потужність | 11,3-11,4 к.с/т. |
| Підвіска | торсіонна індивідуальна тиск на ґрунт: 0,84 кг/см² |
| Дорожній просвіт | 470 мм. |
Операційна дальність | 170 км. |
| Швидкість | шосе: 35 км/год. бездоріжжя: 10-15 км/год. |
| Прохідність | підйом: 32° стінка: 1 м. рів: 2,5 м. брід: 1-3,1-5 м. |
Історія створення
Ця бойова машина була розроблена в ініціативному порядку конструкторським бюро дослідного у квітні 1944 року під керівництвом Жозефа Яковича Котіна, головного конструктора вітчизняних важких танків та САУ того часу. Керівництво Народного комісаріату озброєнь на чолі з І. І. Івановим запропонувало конструкторам заводу № 100 розмістити в установці ІСУ-152 розроблене у них нову 152-мм гармату великої потужності. Ця гармата мала балістику 152-мм гармати Бр-2, яке в 1939 вже встановлювалося на дослідній САУ . Однак згодом роботи зі встановлення цієї важкої гармати на самохідне шасі було припинено, в ОКБ-172 до них повернулися лише на початку 1944 року. Для установки в САУ гармата БЛ-7 зазнала деяких змін, після чого її позначили як або ОБМ-43. ІСУ-152-1 була отримана з САУ ІСУ-152 шляхом заміни 152-мм гаубиці-гармати МЛ-20 на гармату БЛ-8.
У липні 1944 року почалися випробування на . Через низьку живучість ствола, незадовільну дію снарядів, ненадійну роботу дульного гальма та погану ергономіку бойового відділення ІСУ-152-1 випробувань не витримала. Довгий виліт ствола САУ (близько 5 м) втикався в ґрунт при пересуванні по пересіченій місцевості та значно погіршував можливості встановлення з подолання перешкод та маневрування у вузьких місцях. Проте експериментальні роботи з оснащення САУ 152-мм гарматою великої потужності були продовжені, досвідчений зразок ІСУ-152-1 був перероблений в ІСУ-152-2 з удосконаленою гарматою того самого розробника.
Опис конструкції
ІСУ-152-1 мала ту саму компонування, що й усі інші серійні радянські САУ того часу (за винятком СУ-76). Повністю броньований корпус було поділено на дві частини. Екіпаж, гармата та боєзапас розміщувалися попереду в броньовій рубці, яка поєднувала бойове відділення та відділення управління. Двигун та трансмісія були встановлені в кормі машини.
Броньовий корпус та рубка
Броньовий корпус самохідної установки зварювався з катаних броньових плит товщиною 90, 75, 60, 30 та 20 мм; його лобова частина корпусу являла собою броньовий виливок. Броньовий захист диференційований , протиснарядний. Броневі плити рубки встановлювалися під раціональними кутами нахилу. Основне озброєння – 152-мм гармата БЛ-8 – монтувалася в установці рамного типу праворуч від осьової лінії машини. Противідкатні пристрої гармати захищалися нерухомим литим броньовим кожухом і рухомою литою бронемаскою.
Три члени екіпажу розташовувалися ліворуч від гармати: попереду механік-водій, потім навідник, і ззаду заряджаючий. Командир машини та замковий знаходилися праворуч від гармати. Посадка та вихід екіпажу проводилися через прямокутний двостулковий люк на стику дахового та заднього листів броньової рубки та через круглий люк праворуч від гармати. Круглий люк ліворуч від гармати не призначався для посадки-виходу екіпажу, він був потрібний для виведення назовні подовжувача панорамного прицілу. Корпус також мав люк для днища для аварійного покидання екіпажем самохідки і ряд дрібних лючків для навантаження боєкомплекту, доступу до горловини паливних баків, інших вузлів і агрегатів машини.
Озброєння
Основним озброєнням ІСУ-152-1 була гармата БЛ-8 (Більшовик Ленінградський) калібру 152,4 мм з ручним поршневим затвором та дульним гальмом оригінальної конструкції. Зброя монтувалася в рамці на лобовій бронеплиті рубки і мала вертикальні кути наведення від −3°10′ до +17°45′, сектор горизонтального наведення становив 8°30′ (2° вліво та 6°30′ вправо). Врівноваження коливається частини зброї в цапфах здійснювалося шляхом прикріплення вантажів до нерухомої частини огородження гармати. Гармата оснащувалась пристроєм продування каналу ствола стисненим повітрям після пострілу. Висота лінії вогню становила 1655 мм, дальність прямого пострілу - 1000-1200 м за метою висотою 2,5-3 м, дальність пострілу прямим наведенням - 5 км, найбільша дальність стрілянини - 18,5 км. Постріл робився за допомогою електричного або ручного механічного спуску.
Боєкомплект зброї складав 21 постріл окремого заряджання. Снаряди укладалися вздовж обох бортів рубки, заряди - там же, а також на днищі бойового відділення та на задній стінці рубки. Бронебійний снаряд, що вистрілюється з гармати БЛ-8, мав початкову швидкість в 850 м/с, що на 250 м/с перевищувало аналогічний показник гармати МЛ-20С.
Для самооборони екіпаж мав два автомати (пістолет-кулемети) ППШ або ППС з боєкомплектом 497 патронів (7 дисків) та 25 ручних гранат Ф-1.
Двигун
ІСУ-152-1 оснащувалась чотиритактним V-подібним 12-циліндровим дизельним двигуном потужністю 520 к.с. (382 кВт ). Пуск двигуна забезпечувався інерційним стартером з ручним та електричним приводами або стисненим повітрям із двох резервуарів у бойовому відділенні машини. Електроприводом інерційного стартера був допоміжний електродвигун потужністю 0,88 квт. Дизель комплектувався паливним насосом високого тиску НК-1 із всережимним регулятором РНК-1 та коректором подачі палива. Для очищення повітря, що надходить у двигун, використовувався фільтр типу «Мультициклон». Також у моторно-трансмісійному відділенні встановлювалися підігрівні пристрої для полегшення пуску двигуна в холодну пору року. Вони також були використані для підігріву бойового відділення машини. ІСУ-152-1 мала три паливні баки, два з яких розташовувалися в бойовому відділенні, і один — у моторно-трансмісійному. Самохідка також оснащувалась трьома зовнішніми додатковими паливними баками, не пов'язаними з паливною системою двигуна.
Трансмісія
САУ ІСУ-152-1 оснащувалась механічною трансмісією, до складу якої входили:
- багатодисковий головний фрикціон сухого тертя « сталі по феродо »;
- чотириступінчаста коробка передач з демультиплікатором (8 передач вперед та 2 назад);
- два бортові двоступінчасті планетарні механізми повороту з багатодисковим блокувальним фрикціоном сухого тертя «сталь по сталі» і стрічковими гальмами ;
- два дворядні комбіновані бортові редуктори.
Ходова частина
Підвіска у ІСУ-152-1 індивідуально торсіонна для кожного з 6 двосхилих опорних котків малого діаметра по кожному борту. Навпроти кожної опорної ковзанки до бронекорпусу приварювалися обмежувачі ходу балансування підвіски. Провідні колеса зі знімними зубчастими вінцями цівкового зачеплення розташовувалися ззаду, а лінивці були ідентичні опорним каткам. Верхня гілка гусениці підтримувалась трьома малими цільнолитими підтримуючими ковзанками по кожному борту. Механізм натягу гусениці - гвинтовий; кожна гусениця складалася з 86 одногребневих траків шириною 650 мм.
Електрообладнання
Електропроводка в САУ ІСУ-152-1 була однопровідною, другим дротом служив бронекорпус машини. Джерелами електроенергії (робочі напруги 12 і 24) були генератор П-4563А з реле-регулятором РРА-24Ф потужністю 1 кВт і дві послідовно з'єднані акумуляторні батареї марки 6-СТЕ-128 загальною ємністю 128 А·ч. Споживачі електроенергії включали:
- зовнішнє та внутрішнє освітлення машини, прилади підсвічування прицілів та шкал вимірювальних приладів;
- зовнішній звуковий сигнал та ланцюг сигналізації від десанту до екіпажу машини;
- контрольно-вимірювальні прилади ( амперметр та вольтметр );
- електроспуск гармати;
- засоби зв'язку - радіостанція та танковий переговорний пристрій;
- електрика моторної групи - електродвигун інерційного стартера, бобін свічок зимового пуску двигуна і т.д.
Засоби спостереження та приціли
Всі люки для входу та висадки екіпажу, а також люк артилерійської панорами мали перископічні прилади Mk IV для спостереження за навколишнім оточенням зсередини машини (всього 3 штуки). Механік-водій у бою вів спостереження через оглядовий прилад із триплексом, який захищався броньовою заслінкою. Цей оглядовий прилад встановлювався в броньованому люку-пробці на лобовій бронеплиті рубки ліворуч від зброї. У спокійній обстановці цей люк-пробка міг бути висунутий вперед, забезпечуючи механіку-водієві зручніший безпосередній огляд з його робочого місця.Для ведення вогню самохідка оснащувалась двома гарматними прицілами — телескопічним для стрільби прямим наведенням та панорамою Герца для стрільби із закритих позицій. Телескопічні приціли були градуйовані на прицільну стрілянину на відстані до 900 м. Однак дальність пострілу 152-мм гармати становила до 18,5 км і для стрільби на відстань понад 900 м (як прямим наведенням, так і з закритих позицій) використовувати другий, панорамний приціл. Для забезпечення огляду через лівий верхній круглий люк у даху рубки панорамний приціл комплектувався спеціальним подовжувачем. Для забезпечення можливості вогню у темну пору доби шкали прицілів мали прилади підсвічування.
Засоби зв'язку
Засоби зв'язку включали радіостанцію 10РК і переговорний пристрій ТПУ-4-БісФ на 4 абоненти.
Радіостанція 10РК являли собою комплект з передавача , приймача та умформерів (одноякірних мотор-генераторів ) для їх живлення, що приєднуються до бортової електромережі напругою 24 Ст.
10РК з технічної точки зору була симплексною ламповою короткохвильовою радіостанцією, що працює в діапазоні частот від 3,75 до 6 МГц (відповідно до довжини хвиль від 50 до 80 м). На стоянці дальність зв'язку в телефонному (голосовому) режимі сягала 20—25 км, у русі вона дещо зменшувалася. Більшу дальність зв'язку можна було отримати в телеграфному режимі, коли інформація передавалася телеграфним ключем абеткою Морзе чи іншою дискретною системою кодування. Стабілізація частоти здійснювалася знімним кварцовим резонатором, Була також плавна підстроювання частоти. 10РК дозволяла одночасно вести зв'язок на двох фіксованих частотах (із згаданою вище можливістю плавного підстроювання); для їхньої зміни використовувався інший кварцовий резонатор з 8 пар у комплекті радіостанції.
Танковий переговорний пристрій ТПУ-4-БісФ дозволяв вести переговори між членами екіпажу САУ навіть у сильно зашумленій обстановці та підключати шоломофонну гарнітуру (головні телефони та ларингофони ) до радіостанції для зовнішнього зв'язку.
Див. також
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya mozhe mistiti pomilki perekladu z rosijskoyi movi Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad perevirivshi jogo yakist i pogodivshi vmist zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Original ne zaznacheno Bud laska ukazhit jogo Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami ISU 152 1 ISU 152BM Ob yekt 246 doslidna radyanska vazhka samohidno artilerijska ustanovka SAU periodu Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni U nazvi mashini abreviatura ISU oznachaye samohidna ustanovka na bazi tanka IS abo IS ustanovka Indeks 152 1 oznachaye kalibr osnovnogo ozbroyennya mashini ta pershu doslidnu modifikaciyu bazovogo variantu SAU ISU 152 V alternativnomu najmenuvanni literi BM oznachayut garmata velikoyi potuzhnosti ISU 152 1 ISU 152BM Ob yekt 245TipSAUHarakteristikiVaga47 tonnDovzhinaZ garmatoyu 11 82 m Shirina3 07 m Visota2 34 m Obsluga5 os Kalibr152 mmPidvishennya 3 16 17 75 Travers8 5 PricilST 10 panorama GercaBronyaShema bronyuvannya vid ISU 152Golovne ozbroyennyaboyekomplekt 21 postrilDvigunV prdibnij 4 taktnij 12 cilindrovij dizel na 520 k sPitoma potuzhnist11 3 11 4 k s t Pidviskatorsionna individualna tisk na grunt 0 84 kg sm Dorozhnij prosvit470 mm Operacijna dalnist170 km Shvidkistshose 35 km god bezdorizhzhya 10 15 km god Prohidnistpidjom 32 stinka 1 m riv 2 5 m brid 1 3 1 5 m Istoriya stvorennyaCya bojova mashina bula rozroblena v iniciativnomu poryadku konstruktorskim byuro doslidnogo u kvitni 1944 roku pid kerivnictvom Zhozefa Yakovicha Kotina golovnogo konstruktora vitchiznyanih vazhkih tankiv ta SAU togo chasu Kerivnictvo Narodnogo komisariatu ozbroyen na choli z I I Ivanovim zaproponuvalo konstruktoram zavodu 100 rozmistiti v ustanovci ISU 152 rozroblene u nih novu 152 mm garmatu velikoyi potuzhnosti Cya garmata mala balistiku 152 mm garmati Br 2 yake v 1939 vzhe vstanovlyuvalosya na doslidnij SAU Odnak zgodom roboti zi vstanovlennya ciyeyi vazhkoyi garmati na samohidne shasi bulo pripineno v OKB 172 do nih povernulisya lishe na pochatku 1944 roku Dlya ustanovki v SAU garmata BL 7 zaznala deyakih zmin pislya chogo yiyi poznachili yak abo OBM 43 ISU 152 1 bula otrimana z SAU ISU 152 shlyahom zamini 152 mm gaubici garmati ML 20 na garmatu BL 8 U lipni 1944 roku pochalisya viprobuvannya na Cherez nizku zhivuchist stvola nezadovilnu diyu snaryadiv nenadijnu robotu dulnogo galma ta poganu ergonomiku bojovogo viddilennya ISU 152 1 viprobuvan ne vitrimala Dovgij vilit stvola SAU blizko 5 m vtikavsya v grunt pri peresuvanni po peresichenij miscevosti ta znachno pogirshuvav mozhlivosti vstanovlennya z podolannya pereshkod ta manevruvannya u vuzkih miscyah Prote eksperimentalni roboti z osnashennya SAU 152 mm garmatoyu velikoyi potuzhnosti buli prodovzheni dosvidchenij zrazok ISU 152 1 buv pereroblenij v ISU 152 2 z udoskonalenoyu garmatoyu togo samogo rozrobnika Opis konstrukciyiISU 152 1 mala tu samu komponuvannya sho j usi inshi serijni radyanski SAU togo chasu za vinyatkom SU 76 Povnistyu bronovanij korpus bulo podileno na dvi chastini Ekipazh garmata ta boyezapas rozmishuvalisya poperedu v bronovij rubci yaka poyednuvala bojove viddilennya ta viddilennya upravlinnya Dvigun ta transmisiya buli vstanovleni v kormi mashini Bronovij korpus ta rubka Bronovij korpus samohidnoyi ustanovki zvaryuvavsya z katanih bronovih plit tovshinoyu 90 75 60 30 ta 20 mm jogo lobova chastina korpusu yavlyala soboyu bronovij vilivok Bronovij zahist diferencijovanij protisnaryadnij Bronevi pliti rubki vstanovlyuvalisya pid racionalnimi kutami nahilu Osnovne ozbroyennya 152 mm garmata BL 8 montuvalasya v ustanovci ramnogo tipu pravoruch vid osovoyi liniyi mashini Protividkatni pristroyi garmati zahishalisya neruhomim litim bronovim kozhuhom i ruhomoyu litoyu bronemaskoyu Tri chleni ekipazhu roztashovuvalisya livoruch vid garmati poperedu mehanik vodij potim navidnik i zzadu zaryadzhayuchij Komandir mashini ta zamkovij znahodilisya pravoruch vid garmati Posadka ta vihid ekipazhu provodilisya cherez pryamokutnij dvostulkovij lyuk na stiku dahovogo ta zadnogo listiv bronovoyi rubki ta cherez kruglij lyuk pravoruch vid garmati Kruglij lyuk livoruch vid garmati ne priznachavsya dlya posadki vihodu ekipazhu vin buv potribnij dlya vivedennya nazovni podovzhuvacha panoramnogo pricilu Korpus takozh mav lyuk dlya dnisha dlya avarijnogo pokidannya ekipazhem samohidki i ryad dribnih lyuchkiv dlya navantazhennya boyekomplektu dostupu do gorlovini palivnih bakiv inshih vuzliv i agregativ mashini Ozbroyennya Osnovnim ozbroyennyam ISU 152 1 bula garmata BL 8 Bilshovik Leningradskij kalibru 152 4 mm z ruchnim porshnevim zatvorom ta dulnim galmom originalnoyi konstrukciyi Zbroya montuvalasya v ramci na lobovij bronepliti rubki i mala vertikalni kuti navedennya vid 3 10 do 17 45 sektor gorizontalnogo navedennya stanoviv 8 30 2 vlivo ta 6 30 vpravo Vrivnovazhennya kolivayetsya chastini zbroyi v capfah zdijsnyuvalosya shlyahom prikriplennya vantazhiv do neruhomoyi chastini ogorodzhennya garmati Garmata osnashuvalas pristroyem produvannya kanalu stvola stisnenim povitryam pislya postrilu Visota liniyi vognyu stanovila 1655 mm dalnist pryamogo postrilu 1000 1200 m za metoyu visotoyu 2 5 3 m dalnist postrilu pryamim navedennyam 5 km najbilsha dalnist strilyanini 18 5 km Postril robivsya za dopomogoyu elektrichnogo abo ruchnogo mehanichnogo spusku Boyekomplekt zbroyi skladav 21 postril okremogo zaryadzhannya Snaryadi ukladalisya vzdovzh oboh bortiv rubki zaryadi tam zhe a takozh na dnishi bojovogo viddilennya ta na zadnij stinci rubki Bronebijnij snaryad sho vistrilyuyetsya z garmati BL 8 mav pochatkovu shvidkist v 850 m s sho na 250 m s perevishuvalo analogichnij pokaznik garmati ML 20S Dlya samooboroni ekipazh mav dva avtomati pistolet kulemeti PPSh abo PPS z boyekomplektom 497 patroniv 7 diskiv ta 25 ruchnih granat F 1 Dvigun ISU 152 1 osnashuvalas chotiritaktnim V podibnim 12 cilindrovim dizelnim dvigunom potuzhnistyu 520 k s 382 kVt Pusk dviguna zabezpechuvavsya inercijnim starterom z ruchnim ta elektrichnim privodami abo stisnenim povitryam iz dvoh rezervuariv u bojovomu viddilenni mashini Elektroprivodom inercijnogo startera buv dopomizhnij elektrodvigun potuzhnistyu 0 88 kvt Dizel komplektuvavsya palivnim nasosom visokogo tisku NK 1 iz vserezhimnim regulyatorom RNK 1 ta korektorom podachi paliva Dlya ochishennya povitrya sho nadhodit u dvigun vikoristovuvavsya filtr tipu Multiciklon Takozh u motorno transmisijnomu viddilenni vstanovlyuvalisya pidigrivni pristroyi dlya polegshennya pusku dviguna v holodnu poru roku Voni takozh buli vikoristani dlya pidigrivu bojovogo viddilennya mashini ISU 152 1 mala tri palivni baki dva z yakih roztashovuvalisya v bojovomu viddilenni i odin u motorno transmisijnomu Samohidka takozh osnashuvalas troma zovnishnimi dodatkovimi palivnimi bakami ne pov yazanimi z palivnoyu sistemoyu dviguna Transmisiya SAU ISU 152 1 osnashuvalas mehanichnoyu transmisiyeyu do skladu yakoyi vhodili bagatodiskovij golovnij frikcion suhogo tertya stali po ferodo chotiristupinchasta korobka peredach z demultiplikatorom 8 peredach vpered ta 2 nazad dva bortovi dvostupinchasti planetarni mehanizmi povorotu z bagatodiskovim blokuvalnim frikcionom suhogo tertya stal po stali i strichkovimi galmami dva dvoryadni kombinovani bortovi reduktori Hodova chastina Pidviska u ISU 152 1 individualno torsionna dlya kozhnogo z 6 dvoshilih opornih kotkiv malogo diametra po kozhnomu bortu Navproti kozhnoyi opornoyi kovzanki do bronekorpusu privaryuvalisya obmezhuvachi hodu balansuvannya pidviski Providni kolesa zi znimnimi zubchastimi vincyami civkovogo zacheplennya roztashovuvalisya zzadu a linivci buli identichni opornim katkam Verhnya gilka gusenici pidtrimuvalas troma malimi cilnolitimi pidtrimuyuchimi kovzankami po kozhnomu bortu Mehanizm natyagu gusenici gvintovij kozhna gusenicya skladalasya z 86 odnogrebnevih trakiv shirinoyu 650 mm Elektroobladnannya Elektroprovodka v SAU ISU 152 1 bula odnoprovidnoyu drugim drotom sluzhiv bronekorpus mashini Dzherelami elektroenergiyi robochi naprugi 12 i 24 buli generator P 4563A z rele regulyatorom RRA 24F potuzhnistyu 1 kVt i dvi poslidovno z yednani akumulyatorni batareyi marki 6 STE 128 zagalnoyu yemnistyu 128 A ch Spozhivachi elektroenergiyi vklyuchali zovnishnye ta vnutrishnye osvitlennya mashini priladi pidsvichuvannya priciliv ta shkal vimiryuvalnih priladiv zovnishnij zvukovij signal ta lancyug signalizaciyi vid desantu do ekipazhu mashini kontrolno vimiryuvalni priladi ampermetr ta voltmetr elektrospusk garmati zasobi zv yazku radiostanciya ta tankovij peregovornij pristrij elektrika motornoyi grupi elektrodvigun inercijnogo startera bobin svichok zimovogo pusku dviguna i t d Zasobi sposterezhennya ta pricili Vsi lyuki dlya vhodu ta visadki ekipazhu a takozh lyuk artilerijskoyi panorami mali periskopichni priladi Mk IV dlya sposterezhennya za navkolishnim otochennyam zseredini mashini vsogo 3 shtuki Mehanik vodij u boyu viv sposterezhennya cherez oglyadovij prilad iz tripleksom yakij zahishavsya bronovoyu zaslinkoyu Cej oglyadovij prilad vstanovlyuvavsya v bronovanomu lyuku probci na lobovij bronepliti rubki livoruch vid zbroyi U spokijnij obstanovci cej lyuk probka mig buti visunutij vpered zabezpechuyuchi mehaniku vodiyevi zruchnishij bezposerednij oglyad z jogo robochogo miscya Dlya vedennya vognyu samohidka osnashuvalas dvoma garmatnimi pricilami teleskopichnim dlya strilbi pryamim navedennyam ta panoramoyu Gerca dlya strilbi iz zakritih pozicij Teleskopichni pricili buli gradujovani na pricilnu strilyaninu na vidstani do 900 m Odnak dalnist postrilu 152 mm garmati stanovila do 18 5 km i dlya strilbi na vidstan ponad 900 m yak pryamim navedennyam tak i z zakritih pozicij vikoristovuvati drugij panoramnij pricil Dlya zabezpechennya oglyadu cherez livij verhnij kruglij lyuk u dahu rubki panoramnij pricil komplektuvavsya specialnim podovzhuvachem Dlya zabezpechennya mozhlivosti vognyu u temnu poru dobi shkali priciliv mali priladi pidsvichuvannya Zasobi zv yazku Zasobi zv yazku vklyuchali radiostanciyu 10RK i peregovornij pristrij TPU 4 BisF na 4 abonenti Radiostanciya 10RK yavlyali soboyu komplekt z peredavacha prijmacha ta umformeriv odnoyakirnih motor generatoriv dlya yih zhivlennya sho priyednuyutsya do bortovoyi elektromerezhi naprugoyu 24 St 10RK z tehnichnoyi tochki zoru bula simpleksnoyu lampovoyu korotkohvilovoyu radiostanciyeyu sho pracyuye v diapazoni chastot vid 3 75 do 6 MGc vidpovidno do dovzhini hvil vid 50 do 80 m Na stoyanci dalnist zv yazku v telefonnomu golosovomu rezhimi syagala 20 25 km u rusi vona desho zmenshuvalasya Bilshu dalnist zv yazku mozhna bulo otrimati v telegrafnomu rezhimi koli informaciya peredavalasya telegrafnim klyuchem abetkoyu Morze chi inshoyu diskretnoyu sistemoyu koduvannya Stabilizaciya chastoti zdijsnyuvalasya znimnim kvarcovim rezonatorom Bula takozh plavna pidstroyuvannya chastoti 10RK dozvolyala odnochasno vesti zv yazok na dvoh fiksovanih chastotah iz zgadanoyu vishe mozhlivistyu plavnogo pidstroyuvannya dlya yihnoyi zmini vikoristovuvavsya inshij kvarcovij rezonator z 8 par u komplekti radiostanciyi Tankovij peregovornij pristrij TPU 4 BisF dozvolyav vesti peregovori mizh chlenami ekipazhu SAU navit u silno zashumlenij obstanovci ta pidklyuchati sholomofonnu garnituru golovni telefoni ta laringofoni do radiostanciyi dlya zovnishnogo zv yazku Div takozhSamohidna artilerijska ustanovka ISU 152 ISU 152 2Posilannyahttp armor kiev ua Tanks WWII isu152