Примітки Єхіель Дінурיחיאל די נורЙехіель Дінур 1961 Ім я при народженніїд יחיאל פיינער пол Jechiel FajnerПсевдонімק צטני

~~|Примітки=~~

Єхіель Дінур
יחיאל די-נור
Йехіель Дінур (1961)
Ім'я при народженні	їд. יחיאל פיינער‎ пол. Jechiel Fajner
Псевдонім	ק. צטניק^[1] і קרול צטינסקי^[1]
Народився	16 травня 1909(1909-05-16) Сосновець, Бендзинський повіт^[d], Петроковська губернія, Російська імперія
Помер	17 липня 2001(2001-07-17)^[2]^[3] (92 роки) Тель-Авів-Яфо, Ізраїль^[4] ·злоякісна пухлина
Поховання	^d
Громадянство	Ізраїль
Національність	єврей
Діяльність	письменник
Мова творів	іврит, польська і їдиш
Роки активності	з 1946
Діти	Q118925691?



Єхіель Дінур у Вікісховищі

Єхіе́ль Діну́р (івр. יחיאל די-נור‎) — ізраїльський письменник, автор порнографічного роману «Будинок ляльок», який багато в чому визначив ставлення ізраїльського суспільства до Голокосту, «Будинок ляльок» (івр. «Бейт-а-бубот», англ. The House of dolls) було вперше опубліковано в 1953 році. На обкладинці книги «Дім ляльок» зображена молода ув'язнена ефектної зовнішності з червоними чуттєвими губами, а на її грудях читається напис, стилізований під татуювання: «Фронтова наложниця 135833». Автор роману, який дивом пережив Голокост, ізраїльський письменник Єхіель Дінур (Єхіель Фейнер, також писав під псевдонімом Ка-Цетник 135833 (Ka-Tzetnik)) заявляв, що «Будинок ляльок» побудований на реальній історії його молодшої сестри Міріам, в'язня Освенціму.

Цей роман, який досі входить до програми обов'язкового читання в ізраїльських середніх школах, описує історію молодої єврейської дівчини з Польщі, яку примушують працювати у табірному борделі для німецьких офіцерів. Пізніше Дінур напише ще один роман, у якому повториться аналогічна ситуація, — тільки тепер головним героєм буде єврейський юнак.

Як і у випадку із своєю сестрою Міріам, Дінур запевняв, що й другий роман побудований на подіях, що відбувалися з його братом під час Голокосту. Однак, з'ясувалося, що у нього ніколи не було ні сестри, ні брата. Як стало відомо досить недавно, публічні будинки в деяких концтаборах дійсно існували, але вони були призначені для «заохочення» ув'язнених, а не для догоджання офіцерському складу.

В документальному фільмі ^[en] письменниця та перекладач Рут Бонді стверджує, що «Цетник завдав колосальної шкоди. Його книги були, по суті справи, першим в Ізраїлі джерелом інформації про Голокост і мали статус істини в останній інстанції».

Примітки

National Library of Israel Names and Subjects Authority File
d:Track:Q106509962
Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
Le Monde / J. Fenoglio — Paris: Société éditrice du Monde, 1944. — ISSN 0395-2037; 1284-1250; 2262-4694
d:Track:Q17154220d:Track:Q67146272d:Track:Q90d:Track:Q12461
Deutsche Nationalbibliothek Record #105117358 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
d:Track:Q27302d:Track:Q36578
. Архів оригіналу за 1 липня 2012. Процитовано 6 березня 2012.
. Архів оригіналу за 7 серпня 2016. Процитовано 6 березня 2012.
. Архів оригіналу за 10 жовтня 2014. Процитовано 6 березня 2012.
. Архів оригіналу за 16 лютого 2017. Процитовано 6 березня 2012.

Це незавершена стаття про письменника.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524"_data-entity-id="Q106509962">National_Library_of_Israel_Names_and_Subjects_Authority_File<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q106509962]]</div>-1] National Library of Israel Names and Subjects Authority File
d:Track:Q106509962

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q7094076_citetype_Q27031827_citetype_Q595971"_data-entity-id="Q19938912"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]</i>_BNF:_платформа_відкритих_даних<span_class="wef_low_priority_links">_—_2011.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]</div>-2] Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q1110794_citetype_Q1153191"_data-entity-id="Q12461">[http://abonnes.lemonde.fr/archives/article/2001/07/27/yehiel-dinour-dit-katzetnik_4200709_1819218.html_Le_Monde]<span_class="wef_low_priority_links">_/_[[:fr:Jérôme_Fenoglio|J.&nbsp;Fenoglio]]_—_[[:Париж|Paris]]:_[[:d:Q67146272|Société_éditrice_du_Monde]],_1944._—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/0395-2037_0395-2037];_[https://www.worldcat.org/issn/1284-1250_1284-1250];_[https://www.worldcat.org/issn/2262-4694_2262-4694]</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q17154220]][[d:Track:Q67146272]][[d:Track:Q90]][[d:Track:Q12461]]</div>-3] Le Monde / J. Fenoglio — Paris: Société éditrice du Monde, 1944. — ISSN 0395-2037; 1284-1250; 2262-4694
d:Track:Q17154220d:Track:Q67146272d:Track:Q90d:Track:Q12461

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q17152639_citetype_Q1172284"_data-entity-id="Q36578"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Німецька_національна_бібліотека|Deutsche_Nationalbibliothek]]</i>_[http://d-nb.info/gnd/105117358/_Record_#105117358]_//_Gemeinsame_Normdatei<span_class="wef_low_priority_links">_—_2012—2016.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q36578]]</div>-4] Deutsche Nationalbibliothek Record #105117358 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
d:Track:Q27302d:Track:Q36578

[таймс-5] . Архів оригіналу за 1 липня 2012. Процитовано 6 березня 2012.

[ляльок-6] . Архів оригіналу за 7 серпня 2016. Процитовано 6 березня 2012.

[лаурен-7] . Архів оригіналу за 10 жовтня 2014. Процитовано 6 березня 2012.

[секс-8] . Архів оригіналу за 16 лютого 2017. Процитовано 6 березня 2012.

[1]

[2]

[3]

[4]