Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Єменський вілаєт (осман. ولايت یمن Vilayet-i Yemen) — вілаєт Османської імперії, що розташовувався на півдні Аравійського півострова. Утворений 1872 року замість Єменського еялету з площею 200 тис. км². Припинив існування після поразки Османської імперії в Першій світовій війні.
| Ємен | |
| Дата створення / заснування | 1872 |
|---|---|
| Континент | Азія |
| Країна |  Османська імперія |
| Столиця | Сана |
| Кількість населення | 2 500 000 осіб |
| Замінений на | Протекторат Аден |
| На заміну | Ємен |
| Час/дата припинення існування | 1918 |
| Площа | 200 000 км² |
 | |
 Ємен у Вікісховищі | |
Координати: 15°20′54″ пн. ш. 44°12′23″ сх. д. / 15.34833333336077743° пн. ш. 44.20638888891677709° сх. д.
Історія
Протягом 1860-х років становище Османської імперії в Ємені було відновлено. Втім, удалося розташувати залоги лише на півночі, оскільки Аден було окуповано Великою Британією, а на південному сході утворилися самостійні держави. У 1872 році еялет Ємен було перетворено на Єменський вілаєт. Адміністративним центром стало місто Сана. У відповідь на спробу захоплення Тіхами війська Асіру в 1872 році турки взяли їхню столицю Абду, стратили ватажків династії аль-Аїд і включили Асір до складу вілаєту. Втім, влада османів практично не поширювалася за межі міст, а їх загони не ризикували виходити за стіни фортець.
Втім, уже в 1890-х проти османської влади повстали імами-зейдити. Бойові дії тривали до 1905 року, коли султанський уряд надав певну автономію гірським районам Ємену, де отаборилися Зейдити. Водночас там було скасовано цивільний кодекс та відновлено норми шаріату. У 1902 та 1904 роках відбувалися сутички між васалами султана та арабами з протекторату Аден.
У 1906 році повстали Ідрісіди в Асірі, що до 1910 року захопили більшу частину цього санджаку. Для відновлення влади проти асірців виступили османські війська з вілаєту Хиджазу та загони з Сани, які відновили владу султана в Асірі. Втім у 1912 році війська Ідрісі з Асіру намагалися допомогти італійцям під час італо-турецької війни. У 1911 році було укладено черговий договір з зейдітами, імами яких визнано духовними лідерами в шиїтській частині Ємену, надано ім право збирати податки. У 1914 році владнали прикордонні суперечки з Аденським протекторатом, що належав Великій Британії.
Під час Першої світової війни вдалося зберегти владу в Північному Ємені. Після початку війни утворився так званий південноаравійський фронт. Османські війська спробували захопити Аден. У листопаді 1914 року сили Османської імперії з Єменського вілаєту почали наступ на Аден і досягли певних успіхів, зайнявши значну частину Аденського протекторату та султанату Лахедж. Втім, до 1916 року османські війська були зупинені силами британської Аденської бригади і прибулими підкріпленнями, що призвело до припинення бойових дій на цьому фронті.
Водночас 1915 року почалися повстання в на півдні Асірського санджаку. У 1916 році з початком потужного арабського повстання в Хиджазі, Єменський вілаєт опинився відрізаним від постачання з основних районів Османської імперії. У 1917 році Асір став незалежним.
У 1918 році після капітуляції султана війська турків залишили Ємен, а імам Ях'я бен Мухаммед Хамід-ад-Дін з династії аль-Касимі оголосив Північний Ємен незалежною державою. У 1926 році імам Ях'я оголосив себе королем Єменського Мутаваккілітського Королівства, а також зейдитським духовним лідером.
Структура
Вілаєт складався з 4 санджаків:
- Санський санджак мав 9 кази: Сана, Джебель-і Нараз, Кевкебан, Анеш, Хічче, Зімар, Єрим, Реда, Умран.
- Асірський санджак — 7 кази: Абха, Махаіл, Рікал уль-Ма, Бені-Сехр, Гамід, Сабья, і Канефіде.
- санджак Ходейда — 7кази: Ходейда, Зебід, Ліхьє, Ріме, Гюкур, Баджіл, Абу-Аріш;
- Таїзький санджак — 5 кази: Таїз, Еб, Адейн, Катіба, Ніджріє.
Валі
- Ахмед Мухтар Паша Катирджіоглу (1872—1873)
- Ахмед Еюб Паша (1873—1875)
- Мустафа Асім Паша (1875—1879)
- Ізмаїл Хаккі Паша Бодгоріджелі (1879—1882)
- Мехмед Ізет Паша (1882—1884)
- Ахмед Февзі Паша (1884—1886)
- Ахмед Азіз Паша (1886—1887)
- Топал Осман Нурі Паша (1887—1889)
- Осман Нурі Паша Потіріклі (1889—1890)
- Ізмаїл Хаккі Паша Бодгоріджелі (1890—1891)
- Гасан Едіп Паша (1891)
- Ахмед Фавзі Паша (1891—1898)
- Гусейн Хілмі Паша (1898—1902)
- Черкес Абдулла Решид Паша (1902—1904)
- Бірен Мехмед Тевфік Паша (1904—1905)
- Ахмед Февзі Паша (1905—1908)
- Арнауд Гасан Тахсін Паша (1908—1910)
- Каміл-бей (1910)
- Мехмед Алі Паша (1910—1911)
- Акділек Махмуд Паша (1911—1918)
Населення
Відповідно до перепису 1885 року в вілаєті мешкало 2,5 млн осіб. Втім, ці цифри дослідникам здаються значно завищеними.
Примітки
- Statistics of Asiatic Turkey and Arabia
Джерела
- John Baldry: al-Yaman and the Turkish Occupation 1849—1914. In: Arabica, T. 23, Fasc. 2 (Jun., 1976), S. 156—196
- Joshua Teitelbaum (2001). The Rise and Fall of the Hashemite Kingdom of Arabia. C. Hurst & Co. Publishers. p. 59.
- Caesar E. Farah (2002-06-29). The Sultan's Yemen: 19th-Century Challenges to Ottoman Rule. I.B.Tauris. p. 97. .
- Robert D. Burrowes, Historical Dictionary of Yemen, The Scarecrow Press, 2010, p. 275
- Bruce Masters (2013-04-29). The Arabs of the Ottoman Empire, 1516—1918: A Social and Cultural History. Cambridge University Press. p. 189.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ємен (вілаєт) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yemenskij vilayet osman ولايت یمن Vilayet i Yemen vilayet Osmanskoyi imperiyi sho roztashovuvavsya na pivdni Aravijskogo pivostrova Utvorenij 1872 roku zamist Yemenskogo eyaletu z plosheyu 200 tis km Pripiniv isnuvannya pislya porazki Osmanskoyi imperiyi v Pershij svitovij vijni YemenData stvorennya zasnuvannya1872KontinentAziyaKrayina Osmanska imperiyaStolicyaSanaKilkist naselennya2 500 000 osibZaminenij naProtektorat AdenNa zaminuYemenChas data pripinennya isnuvannya1918Plosha200 000 km Yemen u Vikishovishi Koordinati 15 20 54 pn sh 44 12 23 sh d 15 34833333336077743 pn sh 44 20638888891677709 sh d 15 34833333336077743 44 20638888891677709IstoriyaProtyagom 1860 h rokiv stanovishe Osmanskoyi imperiyi v Yemeni bulo vidnovleno Vtim udalosya roztashuvati zalogi lishe na pivnochi oskilki Aden bulo okupovano Velikoyu Britaniyeyu a na pivdennomu shodi utvorilisya samostijni derzhavi U 1872 roci eyalet Yemen bulo peretvoreno na Yemenskij vilayet Administrativnim centrom stalo misto Sana U vidpovid na sprobu zahoplennya Tihami vijska Asiru v 1872 roci turki vzyali yihnyu stolicyu Abdu stratili vatazhkiv dinastiyi al Ayid i vklyuchili Asir do skladu vilayetu Vtim vlada osmaniv praktichno ne poshiryuvalasya za mezhi mist a yih zagoni ne rizikuvali vihoditi za stini fortec Vtim uzhe v 1890 h proti osmanskoyi vladi povstali imami zejditi Bojovi diyi trivali do 1905 roku koli sultanskij uryad nadav pevnu avtonomiyu girskim rajonam Yemenu de otaborilisya Zejditi Vodnochas tam bulo skasovano civilnij kodeks ta vidnovleno normi shariatu U 1902 ta 1904 rokah vidbuvalisya sutichki mizh vasalami sultana ta arabami z protektoratu Aden U 1906 roci povstali Idrisidi v Asiri sho do 1910 roku zahopili bilshu chastinu cogo sandzhaku Dlya vidnovlennya vladi proti asirciv vistupili osmanski vijska z vilayetu Hidzhazu ta zagoni z Sani yaki vidnovili vladu sultana v Asiri Vtim u 1912 roci vijska Idrisi z Asiru namagalisya dopomogti italijcyam pid chas italo tureckoyi vijni U 1911 roci bulo ukladeno chergovij dogovir z zejditami imami yakih viznano duhovnimi liderami v shiyitskij chastini Yemenu nadano im pravo zbirati podatki U 1914 roci vladnali prikordonni superechki z Adenskim protektoratom sho nalezhav Velikij Britaniyi Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni vdalosya zberegti vladu v Pivnichnomu Yemeni Pislya pochatku vijni utvorivsya tak zvanij pivdennoaravijskij front Osmanski vijska sprobuvali zahopiti Aden U listopadi 1914 roku sili Osmanskoyi imperiyi z Yemenskogo vilayetu pochali nastup na Aden i dosyagli pevnih uspihiv zajnyavshi znachnu chastinu Adenskogo protektoratu ta sultanatu Lahedzh Vtim do 1916 roku osmanski vijska buli zupineni silami britanskoyi Adenskoyi brigadi i pribulimi pidkriplennyami sho prizvelo do pripinennya bojovih dij na comu fronti Vodnochas 1915 roku pochalisya povstannya v na pivdni Asirskogo sandzhaku U 1916 roci z pochatkom potuzhnogo arabskogo povstannya v Hidzhazi Yemenskij vilayet opinivsya vidrizanim vid postachannya z osnovnih rajoniv Osmanskoyi imperiyi U 1917 roci Asir stav nezalezhnim U 1918 roci pislya kapitulyaciyi sultana vijska turkiv zalishili Yemen a imam Yah ya ben Muhammed Hamid ad Din z dinastiyi al Kasimi ogolosiv Pivnichnij Yemen nezalezhnoyu derzhavoyu U 1926 roci imam Yah ya ogolosiv sebe korolem Yemenskogo Mutavakkilitskogo Korolivstva a takozh zejditskim duhovnim liderom StrukturaVilayet skladavsya z 4 sandzhakiv Sanskij sandzhak mav 9 kazi Sana Dzhebel i Naraz Kevkeban Anesh Hichche Zimar Yerim Reda Umran Asirskij sandzhak 7 kazi Abha Mahail Rikal ul Ma Beni Sehr Gamid Sabya i Kanefide sandzhak Hodejda 7kazi Hodejda Zebid Lihye Rime Gyukur Badzhil Abu Arish Tayizkij sandzhak 5 kazi Tayiz Eb Adejn Katiba Nidzhriye Vali Ahmed Muhtar Pasha Katirdzhioglu 1872 1873 Ahmed Eyub Pasha 1873 1875 Mustafa Asim Pasha 1875 1879 Izmayil Hakki Pasha Bodgoridzheli 1879 1882 Mehmed Izet Pasha 1882 1884 Ahmed Fevzi Pasha 1884 1886 Ahmed Aziz Pasha 1886 1887 Topal Osman Nuri Pasha 1887 1889 Osman Nuri Pasha Potirikli 1889 1890 Izmayil Hakki Pasha Bodgoridzheli 1890 1891 Gasan Edip Pasha 1891 Ahmed Favzi Pasha 1891 1898 Gusejn Hilmi Pasha 1898 1902 Cherkes Abdulla Reshid Pasha 1902 1904 Biren Mehmed Tevfik Pasha 1904 1905 Ahmed Fevzi Pasha 1905 1908 Arnaud Gasan Tahsin Pasha 1908 1910 Kamil bej 1910 Mehmed Ali Pasha 1910 1911 Akdilek Mahmud Pasha 1911 1918 NaselennyaVidpovidno do perepisu 1885 roku v vilayeti meshkalo 2 5 mln osib Vtim ci cifri doslidnikam zdayutsya znachno zavishenimi PrimitkiStatistics of Asiatic Turkey and ArabiaDzherelaJohn Baldry al Yaman and the Turkish Occupation 1849 1914 In Arabica T 23 Fasc 2 Jun 1976 S 156 196 Joshua Teitelbaum 2001 The Rise and Fall of the Hashemite Kingdom of Arabia C Hurst amp Co Publishers p 59 ISBN 978 1 85065 460 5 Caesar E Farah 2002 06 29 The Sultan s Yemen 19th Century Challenges to Ottoman Rule I B Tauris p 97 ISBN 978 1 86064 767 3 Robert D Burrowes Historical Dictionary of Yemen The Scarecrow Press 2010 p 275 Bruce Masters 2013 04 29 The Arabs of the Ottoman Empire 1516 1918 A Social and Cultural History Cambridge University Press p 189 ISBN 978 1 107 03363 4Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Yemen vilayet