Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Єгуда Евен-Шмуель (Койфман; 1887, Балта Подільської губернії — 1976, Єрусалим, Ізраїль) — український, пізніше ізраїльський лексикограф, ізраїльський діяч культури, філософ та письменник, редактор Великого англо-івритського словника (став відомий як «Словник Кауфмана»), коментатор праць великого єврейського мислителя Рамбама та перекладач книги «Кузарі» рабина Єгуди Галеві.
| Єгуда Евен-Шмуель | ||||
|---|---|---|---|---|
| івр. יהודה אבן שמואל | ||||
 | ||||
| Народився | 1887 Балта, Подільська губернія, Російська імперія або Канада[1] | |||
| Помер | 23 лютого 1976 Єрусалим, Ізраїль | |||
| Поховання | Єврейське кладовище на Оливковій горі | |||
| Країна |  Ізраїль | |||
| Діяльність | письменник, лексикограф, перекладач | |||
| Сфера роботи | юдаїзм[1], d[1], переклад[1] і лексикографія[1] | |||
| Нагороди |  | |||
| | ||||
 Єгуда Евен-Шмуель у Вікісховищі | ||||
Життєпис
Народився 1887 року в містечку Балта Подільської губернії (сучасна Одеська область). Ще юнаком вирушив до Одеси, в єшиву рабина Хаїма Черновиця, більш відомого як «Молодий рабин», проте невдовзі повернувся додому та почав самостійно готуватися до університету. Склав іспити і поїхав до Парижа, де провчився близько двох років. Під час навчання у Парижі захопився ідеями соціалізму та пацифізму. Повернувся до Російської імперії. Одружився, займався викладацькою діяльністю. Емігрував до Канади, де завершив університетську освіту, захистив у коледжі Дропсі докторську дисертацію на тему про рабина [en] — автора трактата «Сефер га-ніцахон».
Був одним із засновників партії « Поалей Ціон» у Сполучених Штатах Америки. Організував семінар «Націонал арбейтер фарбанда» та керував ним. Співпрацював у часописах «Гаторен» та «Цукунфт».
У 1926 році на запрошення Хаїма Бялика приїхав до Ерец-Ісраелю, щоб редагувати Великий англо-івритський словник. Брав активну участь у культурному житті країни, пізніше очоливши відділ культури у Національному комітеті (Га-Ваад га-леумі) — виконавчому органі єврейського самоврядування підмандатної Палестини. Приділяючи багато уваги громадській діяльності, продовжував наукову роботу: видав зі своїми коментарями частину трактату «Путівник розгублених» («Море невухим»), зібрав тлумачення «Мідрашів геула». Був першим редактором Івритської енциклопедії.
У 1947 році син Евен-Шмуеля Мулі став жертвою нещасного випадку під час навчальних зборів у . Смерть сина була для Евен-Шмуеля страшним потрясінням, яке змінило все його життя. З цього моменту він замкнувся у своїй оселі, покинувши всі суспільні справи. У самітництві він прожив майже 30 років. Всі ці роки були наповнені вивченням Тори та науковою роботою. Він повернувся до релігійного способу життя, суворо дотримуючись релігійних розпоряджень і заповітів. Його будинок в Єрусалимі став місцем, де зустрічалися найвидатніші представники того часу.
Бібліографія
Підготував новий переклад з арабської на іврит книги Єгуди Га-Леві «Кузарі», за який у 1973 році був удостоєний Державної премії Ізраїлю.
Здійснив видання оприлюдненого тексту «Путівника розгублених» (Море невухим) у перекладі Шмуеля ібн Тібона (тт. 1-3, 1953—1960) з вступами, великими коментарями та примітками. У 1946 року побачило світ однотомне видання цієї праці з коротким вступом, до 1987 року вийшли чотири томи цієї праці.
Джерела
- Єгуда Евен-Шмуель Архівовано листопад 11, 2007 на сайті Wayback Machine. . З книги «Баалей тшува».
Примітки
- Czech National Authority Database
- Беседы с раввином Адином Штейнзальцем. «Гостья из будущего». оригіналу за 13 листопада 2007. Процитовано 11 листопада 2007.
- Brisman, Shimeon. A history and guide to Judaic dictionaries and concordances, Volume 3, Part 1, p. 94-96
Посилання
- Єгуда Евен-Шмуель Архівовано листопад 11, 2007 на сайті Wayback Machine. . З книги «Баалей тшува».
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yeguda Even Shmuel Kojfman 1887 Balta Podilskoyi guberniyi 1976 Yerusalim Izrayil ukrayinskij piznishe izrayilskij leksikograf izrayilskij diyach kulturi filosof ta pismennik redaktor Velikogo anglo ivritskogo slovnika stav vidomij yak Slovnik Kaufmana komentator prac velikogo yevrejskogo mislitelya Rambama ta perekladach knigi Kuzari rabina Yegudi Galevi Yeguda Even Shmuelivr יהודה אבן שמואל Narodivsya1887 Balta Podilska guberniya Rosijska imperiya abo Kanada 1 Pomer23 lyutogo 1976 1976 02 23 Yerusalim IzrayilPohovannyaYevrejske kladovishe na Olivkovij goriKrayina IzrayilDiyalnistpismennik leksikograf perekladachSfera robotiyudayizm 1 d 1 pereklad 1 i leksikografiya 1 Nagorodi Yeguda Even Shmuel u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kaufman ZhittyepisNarodivsya 1887 roku v mistechku Balta Podilskoyi guberniyi suchasna Odeska oblast She yunakom virushiv do Odesi v yeshivu rabina Hayima Chernovicya bilsh vidomogo yak Molodij rabin prote nevdovzi povernuvsya dodomu ta pochav samostijno gotuvatisya do universitetu Sklav ispiti i poyihav do Parizha de provchivsya blizko dvoh rokiv Pid chas navchannya u Parizhi zahopivsya ideyami socializmu ta pacifizmu Povernuvsya do Rosijskoyi imperiyi Odruzhivsya zajmavsya vikladackoyu diyalnistyu Emigruvav do Kanadi de zavershiv universitetsku osvitu zahistiv u koledzhi Dropsi doktorsku disertaciyu na temu pro rabina en avtora traktata Sefer ga nicahon Buv odnim iz zasnovnikiv partiyi Poalej Cion u Spoluchenih Shtatah Ameriki Organizuvav seminar Nacional arbejter farbanda ta keruvav nim Spivpracyuvav u chasopisah Gatoren ta Cukunft U 1926 roci na zaproshennya Hayima Byalika priyihav do Erec Israelyu shob redaguvati Velikij anglo ivritskij slovnik Brav aktivnu uchast u kulturnomu zhitti krayini piznishe ocholivshi viddil kulturi u Nacionalnomu komiteti Ga Vaad ga leumi vikonavchomu organi yevrejskogo samovryaduvannya pidmandatnoyi Palestini Pridilyayuchi bagato uvagi gromadskij diyalnosti prodovzhuvav naukovu robotu vidav zi svoyimi komentaryami chastinu traktatu Putivnik rozgublenih More nevuhim zibrav tlumachennya Midrashiv geula Buv pershim redaktorom Ivritskoyi enciklopediyi U 1947 roci sin Even Shmuelya Muli stav zhertvoyu neshasnogo vipadku pid chas navchalnih zboriv u Smert sina bula dlya Even Shmuelya strashnim potryasinnyam yake zminilo vse jogo zhittya Z cogo momentu vin zamknuvsya u svoyij oseli pokinuvshi vsi suspilni spravi U samitnictvi vin prozhiv majzhe 30 rokiv Vsi ci roki buli napovneni vivchennyam Tori ta naukovoyu robotoyu Vin povernuvsya do religijnogo sposobu zhittya suvoro dotrimuyuchis religijnih rozporyadzhen i zapovitiv Jogo budinok v Yerusalimi stav miscem de zustrichalisya najvidatnishi predstavniki togo chasu BibliografiyaPidgotuvav novij pereklad z arabskoyi na ivrit knigi Yegudi Ga Levi Kuzari za yakij u 1973 roci buv udostoyenij Derzhavnoyi premiyi Izrayilyu Zdijsniv vidannya oprilyudnenogo tekstu Putivnika rozgublenih More nevuhim u perekladi Shmuelya ibn Tibona tt 1 3 1953 1960 z vstupami velikimi komentaryami ta primitkami U 1946 roku pobachilo svit odnotomne vidannya ciyeyi praci z korotkim vstupom do 1987 roku vijshli chotiri tomi ciyeyi praci DzherelaYeguda Even Shmuel Arhivovano listopad 11 2007 na sajti Wayback Machine Z knigi Baalej tshuva PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Besedy s ravvinom Adinom Shtejnzalcem Gostya iz budushego originalu za 13 listopada 2007 Procitovano 11 listopada 2007 Brisman Shimeon A history and guide to Judaic dictionaries and concordances Volume 3 Part 1 p 94 96PosilannyaYeguda Even Shmuel Arhivovano listopad 11 2007 na sajti Wayback Machine Z knigi Baalej tshuva