Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Колонія значення Протягом декількох десятиліть у XIX столітті з мет

Єврейські землеробські колонії в Бессарабії

Єврейські землеробські колонії в Бессарабії
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Колонія (значення).

Протягом декількох десятиліть у XIX столітті з метою залучення єврейського населення до землеробства та сільськогосподарського освоєння степів та нових земель царський уряд дозволив створення єврейських землеробських колоній в південних районах колишньої Російської імперії, і в першу чергу, в приєднаному внаслідок російсько-турецьких війн Бессарабському краї.

image
Мапа Бессарабської губернії

До 1914 року в єврейських землеробських колоніях півдня Російської імперії проживало 42 тис. осіб.

Початком єврейської колонізації в Бессарабській губернії став виданий указ імператором Миколою I «Положення про євреїв» від 13 квітня 1835 року. Цей указ дозволяв євреям отримувати казенні землі в безстрокове користування, купувати і орендувати земельні ділянки в шести губерніях, а також передбачав тимчасові рекрутські та податкові пільги для колоністів.

Переважну більшість єврейських сільськогосподарських колоній в наступних роках організовано в Бессарабії, Катеринославській та Херсонській губерніях. В результаті, за короткий період часу в Російській імперії з'явився новий прошарок євреїв-землеробів, який до середини XIX століття становив уже 3 % від всього єврейського населення країни, а в Бессарабії ця цифра досягала 16 %.

Колонії

Сороцький повіт

  • Бричево (тепер Брічева Дондушенського району Молдови) — заснована в 1836 році 35 сім'ями на 289 десятинах землі (ще 66 сімей були безземельними); у 1878 році — 36 господарств, всього у 1899 році — 301 сім'я; у 1897 році — 1664 жителі, серед яких 1598 (96 %) були євреями; у 1930 році проживало 2431 єврей (88,9 % від усього населення).
  • Вертюжани (Вертюжени, у 1918—1940 — Штяп, теперь Вертюжень Флорештського району Молдови) — заснована у 1838 році 42 сім'ями на 390 десятинах землі в Воскоуцькій волості, у 1885 році — 36 сімей, у 1897 році — із загальної кількості в 1057 душ 1047 (99 %) становили євреї; у 1930 році проживало 1843 євреї (91 % від усього населення), четверта частина яких була зайнята землеробством та виноградарством.
  • Думбравени (тепер у складі комуни Вадень Сороцького району Молдови) — перша та найбільша в економічному відношенні сільськогосподарська колонія краю. Заснована у 1836 році 24 сім'ями на 1179 десятинах землі. У 1888 році — 63 сім'ї, у 1899 році — 37 сімей (1874 особи).
  • Згуриця (тепер Дрокійський район Молдови) — остання єврейська колонія в Бессарабії, заснована в 1853 році на 400 десятинах землі, втратила статус колонії в 1878 році після зміни орендодавця, у 1899 році — 36 єврейських сімей (1802 особи, 85 % від усього населення); у 1930 році проживало 2541 єврей (83,9 % від усього населення).
  • Капрешти (тепер Флорештський район Молдови) — заснована у 1851 році на 470 десятинах землі; в 1858 році — 33 сім'ї, у 1899 році — 135 сімей, серед яких в сільському господарстві — 36 (211 душ); у 1930 році проживало 1815 євреїв (90,8 % від усього населення).
  • Маркулешти (Старовка, Кот-Маркулешти; тепер Флорештський район Молдави) — заснована в 1837 році на 504 десятинах землі; у 1897 році — 1339 мешканців, серед яких 1336 (99,8 %) євреїв; у 1930 році проживало 2337 євреїв (87,4 % від усього населення).
  • Нова Мерешівка (також Туманівка) — колонія розташовувалась ліворуч поштового тракту з Атак в Хотин неподалік від села Ґирбова. У 1859 році нараховувалось 84 двори і 681 житель (346 чоловіків, 335 жінок). Був один єврейський молитовний дім. В довіднику «Волости и важнейшие селения Европейской России» за 1886 рік згадується Мерешівка-Туманівка — колонія євреїв в Атакській волості при урочищі Ґирбова. Було 59 дворів з 836 жителями, єврейський молитовний дім, 4 постоялих двори. В наш час населений пункт не існує. Можливо також, що колонія розташовувалась на місці теперішнього міста Фрунзе, що заснований у 1966 році.
  • Нові Теленешти — колонія розташовувалась поблизу села Слов'янка (Молдова) при ставку Глодінор. В наш час населений пункт не існує.

Оргіївський повіт

Кишинівський повіт

Ясський (Белецький, Бельцький) повіт

Хотинський повіт

Бендерський повіт

  • Романівка (згодом у складі села Бессарабка, тепер райцентр Бессарабського району Молдови) — заснована у 1846 році, у 1859 році — 86 сімей; у 1897 — 1625 мешканців, серед яких 1150 (71 %) євреїв; у 1930 році проживало 2026 євреїв (близько 65 % від усього населення), значна частина яких займалась виноробством (в тому числі виробництвом кошерного вина).

Багато сімей в цьому повіті займались землеробством і поза єврейськими колоніями; так за даними 1853 року в Каушанах і Чимішлії землеробством займались 119 єврейських сімей (т. зв. «державні селяни»). Євреї-землероби становили значну частину населення сіл Нові Каушани (зараз частина Каушан) та Манзир (зараз село Лісне Тарутинського району Одеської області). З 1918 року по 1940 рік, тобто при румунській владі, в Манзирі діяла єврейська землеробська колонія при Товаристві ремісництва та землеробства. До 1940 року в різних районах Бессарабії також діяли навчальні землеробські колонії при сіоністських організаціях і Брит Трумпельдор, де проходила практику єврейська молодь, що готувалась до переселення у Палестину.

Література

  • Бессарабская губерния // Еврейская энциклопедия Брокгауза и Ефрона. — СПб., 1906—1913.
  • Аренда в еврейских земледельческих колониях в России // Еврейская энциклопедия Брокгауза и Ефрона. — СПб., 1906—1913.
  • Князь С. Д. Урусов. Записки губернатора. Кишинёв. 1903—1904 г. // Очерки прошлого. Т. 1. — М.: Изд-во В. М. Саблина, 1907. — 377 с. (Переиздание: Berlin: J. Ladyschnikow, 1907. — 377 с. Второе, дополненное издание: 1908. — 245 с. Переиздание: Лейпциг: Б. и., 191?. — 215 с.)
  • Князь С. Д. Урусов. В тисках законов. Очерк о положении евреев в России. — М.: Изд-во В. М. Саблина, 1907. — 33 с.
  • Боровой С. Я. Еврейские сельскохозяйственные колонии в царской России: политика, идеология, экономика, быт (по архивным документам). — М.: Изд-во Сабашникова, 1928.
  • Фельдман Д. З. Страницы истории евреев России XVIII—XIX веков. Опыт архивного исследования. — М.: «Древлехранилище», 2005. — 422 с.
  • Никитина В. Н. Евреи земледельцы: историческое, законодательное, административное и бытовое положение колоний со времён их возникновения до наших дней, 1887
  • Берг Л. С. Население Бессарабии. Этнографический состав и численность. 1923
  • Чебанова Н. Н. Страницы истории города Басарабяска
  • Хахам, Д. Потерянный мир — История бессарабских местечек.
  • Ш.-Л. Бланк, Й. Мазур.חקלאים יהודים בגולה: התיישבות החקלאית היהודית בבסרביה (1941—1837) והשתקפותה בכתבי ש"ל בלנק / יוסף מזור Еврейская сельскохозяйственная колонизация в Бессарабии (1837—1941). Иерусалим: Karmel, 2006.

Примітки

  1. Бессарабская область. Список населённых мест по сведениям 1859 года.— с.43
  2. . Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 2 травня 2015.
  3. Бессарабская область. Список населённых мест по сведениям 1859 года. — с.33

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Koloniya znachennya Protyagom dekilkoh desyatilit u XIX stolitti z metoyu zaluchennya yevrejskogo naselennya do zemlerobstva ta silskogospodarskogo osvoyennya stepiv ta novih zemel carskij uryad dozvoliv stvorennya yevrejskih zemlerobskih kolonij v pivdennih rajonah kolishnoyi Rosijskoyi imperiyi i v pershu chergu v priyednanomu vnaslidok rosijsko tureckih vijn Bessarabskomu krayi Mapa Bessarabskoyi guberniyi Do 1914 roku v yevrejskih zemlerobskih koloniyah pivdnya Rosijskoyi imperiyi prozhivalo 42 tis osib Pochatkom yevrejskoyi kolonizaciyi v Bessarabskij guberniyi stav vidanij ukaz imperatorom Mikoloyu I Polozhennya pro yevreyiv vid 13 kvitnya 1835 roku Cej ukaz dozvolyav yevreyam otrimuvati kazenni zemli v bezstrokove koristuvannya kupuvati i orenduvati zemelni dilyanki v shesti guberniyah a takozh peredbachav timchasovi rekrutski ta podatkovi pilgi dlya kolonistiv Perevazhnu bilshist yevrejskih silskogospodarskih kolonij v nastupnih rokah organizovano v Bessarabiyi Katerinoslavskij ta Hersonskij guberniyah V rezultati za korotkij period chasu v Rosijskij imperiyi z yavivsya novij prosharok yevreyiv zemlerobiv yakij do seredini XIX stolittya stanoviv uzhe 3 vid vsogo yevrejskogo naselennya krayini a v Bessarabiyi cya cifra dosyagala 16 KoloniyiSorockij povit Brichevo teper Bricheva Dondushenskogo rajonu Moldovi zasnovana v 1836 roci 35 sim yami na 289 desyatinah zemli she 66 simej buli bezzemelnimi u 1878 roci 36 gospodarstv vsogo u 1899 roci 301 sim ya u 1897 roci 1664 zhiteli sered yakih 1598 96 buli yevreyami u 1930 roci prozhivalo 2431 yevrej 88 9 vid usogo naselennya Vertyuzhani Vertyuzheni u 1918 1940 Shtyap teper Vertyuzhen Floreshtskogo rajonu Moldovi zasnovana u 1838 roci 42 sim yami na 390 desyatinah zemli v Voskouckij volosti u 1885 roci 36 simej u 1897 roci iz zagalnoyi kilkosti v 1057 dush 1047 99 stanovili yevreyi u 1930 roci prozhivalo 1843 yevreyi 91 vid usogo naselennya chetverta chastina yakih bula zajnyata zemlerobstvom ta vinogradarstvom Dumbraveni teper u skladi komuni Vaden Sorockogo rajonu Moldovi persha ta najbilsha v ekonomichnomu vidnoshenni silskogospodarska koloniya krayu Zasnovana u 1836 roci 24 sim yami na 1179 desyatinah zemli U 1888 roci 63 sim yi u 1899 roci 37 simej 1874 osobi Zguricya teper Drokijskij rajon Moldovi ostannya yevrejska koloniya v Bessarabiyi zasnovana v 1853 roci na 400 desyatinah zemli vtratila status koloniyi v 1878 roci pislya zmini orendodavcya u 1899 roci 36 yevrejskih simej 1802 osobi 85 vid usogo naselennya u 1930 roci prozhivalo 2541 yevrej 83 9 vid usogo naselennya Kapreshti teper Floreshtskij rajon Moldovi zasnovana u 1851 roci na 470 desyatinah zemli v 1858 roci 33 sim yi u 1899 roci 135 simej sered yakih v silskomu gospodarstvi 36 211 dush u 1930 roci prozhivalo 1815 yevreyiv 90 8 vid usogo naselennya Kostyantinivka teper Yedineckij rajon Moldovi Maramonovka teper Drokijskij rajon Moldovi Markuleshti Starovka Kot Markuleshti teper Floreshtskij rajon Moldavi zasnovana v 1837 roci na 504 desyatinah zemli u 1897 roci 1339 meshkanciv sered yakih 1336 99 8 yevreyiv u 1930 roci prozhivalo 2337 yevreyiv 87 4 vid usogo naselennya Lyublin Nemirivka Nimereuka Sorockogo rajonu Moldovi zasnovana u 1842 roci na 528 desyatinah zemli u 1856 roci 45 simej u 1866 roci 75 simej Nova Mereshivka takozh Tumanivka koloniya roztashovuvalas livoruch poshtovogo traktu z Atak v Hotin nepodalik vid sela Girbova U 1859 roci narahovuvalos 84 dvori i 681 zhitel 346 cholovikiv 335 zhinok Buv odin yevrejskij molitovnij dim V dovidniku Volosti i vazhnejshie seleniya Evropejskoj Rossii za 1886 rik zgaduyetsya Mereshivka Tumanivka koloniya yevreyiv v Atakskij volosti pri urochishi Girbova Bulo 59 dvoriv z 836 zhitelyami yevrejskij molitovnij dim 4 postoyalih dvori V nash chas naselenij punkt ne isnuye Mozhlivo takozh sho koloniya roztashovuvalas na misci teperishnogo mista Frunze sho zasnovanij u 1966 roci Novi Teleneshti koloniya roztashovuvalas poblizu sela Slov yanka Moldova pri stavku Glodinor V nash chas naselenij punkt ne isnuye Orgiyivskij povit Shibka teper Shipka Sholdaneshtskogo rajonu Moldovi Mikolayivka Blagodat teper Nekuleyeuka Orgiyivskogo rajonu Moldovi Kishinivskij povit Gratiyeshti ta Gulboaka obidvi teper u skladi komuni Gretyesht municipiyu Kishiniv pid spilnim upravlinnyam Yasskij Beleckij Belckij povit Valyaluj Vlad teper selo Valya luj Vlad u skladi komuni Dumbrevica v Sinzherejskomu rajoni Moldovi zasnovana u 1836 roci 70 sim yami na 346 desyatinah zemli u 1839 roci 80 simej u 1886 roci 38 simej Aleksandreni teper u Sinzherejskomu rajoni Moldovi zasnovana u 1837 roci na 900 desyatinah zemli Hotinskij povit Lomachinci teper Sokiryanskij rajon Cherniveckoyi oblasti Ukrayini Benderskij povit Romanivka zgodom u skladi sela Bessarabka teper rajcentr Bessarabskogo rajonu Moldovi zasnovana u 1846 roci u 1859 roci 86 simej u 1897 1625 meshkanciv sered yakih 1150 71 yevreyiv u 1930 roci prozhivalo 2026 yevreyiv blizko 65 vid usogo naselennya znachna chastina yakih zajmalas vinorobstvom v tomu chisli virobnictvom koshernogo vina Bagato simej v comu poviti zajmalis zemlerobstvom i poza yevrejskimi koloniyami tak za danimi 1853 roku v Kaushanah i Chimishliyi zemlerobstvom zajmalis 119 yevrejskih simej t zv derzhavni selyani Yevreyi zemlerobi stanovili znachnu chastinu naselennya sil Novi Kaushani zaraz chastina Kaushan ta Manzir zaraz selo Lisne Tarutinskogo rajonu Odeskoyi oblasti Z 1918 roku po 1940 rik tobto pri rumunskij vladi v Manziri diyala yevrejska zemlerobska koloniya pri Tovaristvi remisnictva ta zemlerobstva Do 1940 roku v riznih rajonah Bessarabiyi takozh diyali navchalni zemlerobski koloniyi pri sionistskih organizaciyah i Brit Trumpeldor de prohodila praktiku yevrejska molod sho gotuvalas do pereselennya u Palestinu LiteraturaBessarabskaya guberniya Evrejskaya enciklopediya Brokgauza i Efrona SPb 1906 1913 Arenda v evrejskih zemledelcheskih koloniyah v Rossii Evrejskaya enciklopediya Brokgauza i Efrona SPb 1906 1913 Knyaz S D Urusov Zapiski gubernatora Kishinyov 1903 1904 g Ocherki proshlogo T 1 M Izd vo V M Sablina 1907 377 s Pereizdanie Berlin J Ladyschnikow 1907 377 s Vtoroe dopolnennoe izdanie 1908 245 s Pereizdanie Lejpcig B i 191 215 s Knyaz S D Urusov V tiskah zakonov Ocherk o polozhenii evreev v Rossii M Izd vo V M Sablina 1907 33 s Borovoj S Ya Evrejskie selskohozyajstvennye kolonii v carskoj Rossii politika ideologiya ekonomika byt po arhivnym dokumentam M Izd vo Sabashnikova 1928 Feldman D Z Stranicy istorii evreev Rossii XVIII XIX vekov Opyt arhivnogo issledovaniya M Drevlehranilishe 2005 422 s Nikitina V N Evrei zemledelcy istoricheskoe zakonodatelnoe administrativnoe i bytovoe polozhenie kolonij so vremyon ih vozniknoveniya do nashih dnej 1887 Berg L S Naselenie Bessarabii Etnograficheskij sostav i chislennost 1923 Chebanova N N Stranicy istorii goroda Basarabyaska Haham D Poteryannyj mir Istoriya bessarabskih mestechek Sh L Blank J Mazur חקלאים יהודים בגולה התיישבות החקלאית היהודית בבסרביה 1941 1837 והשתקפותה בכתבי ש ל בלנק יוסף מזור Evrejskaya selskohozyajstvennaya kolonizaciya v Bessarabii 1837 1941 Ierusalim Karmel 2006 PrimitkiBessarabskaya oblast Spisok naselyonnyh mest po svedeniyam 1859 goda s 43 Arhiv originalu za 1 lyutogo 2014 Procitovano 2 travnya 2015 Bessarabskaya oblast Spisok naselyonnyh mest po svedeniyam 1859 goda s 33

Дата публікації:
Топ