Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Євреї (до радянської анексії вживали як (означення етноніму) слова юдеї, жиди, ізраеліти, слово єврей прийшло у Східну Галичину з Росії) почали селитися в Тернополі практично зразу ж після заснування міста, оскільки місто на 10 років було звільнено від податків. З наданням Тернополю магдебурзького права, що надавало податкові пільги на 20 років у 1548 році, приплив євреїв у місто посилився. У XVI і XVII століттях налічувалося 300 єврейських сімей у місті, вони становили значну частину населення. Поселялися вони переважно на Подолі. Це південно-західна частина старого міста, бо тягнулася долом, тобто низиною, на південь від Надставної церкви, зокрема це сучасні вулиці Старий Поділ, Медова, Торговиця та інші.
Місто неодноразово піддавалося нападам татар (1575, 1589, 1672). У 1675 році замок був практично зруйнований татарами. До захисту замку залучалися його жителі. Була залучена і єврейська община, зокрема, виділили команду для оборони позицій під керуванням «гетьмана жидівського». Євреї разом з іншими міщанами відвідували військові навчання для отримання вмінь по обороні міста. Кожен такий захисник повинен був мати мушкет, порох, гніт.
Велику (стару) синагогу в Тернополі побудували в готичному стилі між 1622 та 1628 роками. Вона була схожою на форт з можливістю вести вогонь в усіх напрямках. Тернопіль був серед міст захоплених Богданом Хмельницьким під час свого маршу від Золочева через Галичину, в результаті чимало євреїв були вбиті повсталими козаками та селянами, щоправда більшість єврейського населення втекло з міста. Були єврейські погроми і під час Барської конфедерації 1770 р., коли шляхта штурмувала Тернопіль.
Після першого поділу Польщі у 1772 році Тернопіль потрапив під австрійське панування і єврейський просвітитель Йосеф Перл (Joseph Perl, 1773—1839) зміг продовжити свої зусилля по поліпшенню умов життя євреїв, яку він почав у рамках Російської імперії. У 1813 році він створив єврейську школу — «бейт хінух» («בית חינוך»), де велося вивчання івриту та різних наук. Суперечки між традиційним хасидизмом та модернізованим «маскілім» привели через чотири роки до перемоги останнього, після чого інститут отримав офіційне визнання і був поміщений під комунальне управління. У місті також заснували велику єврейську друкарню.
У другій половині 19 століття кількість єврейського населення значно збільшилась: у 1868 році — 11 тисяч осіб (52 % від загальної кількості мешканців), а в 1880 р. — 13 468. У подальшому через погіршення економічного стану та еміграції в Америку кількість євреїв у Тернополі не зростала. В 1900 р. єврейська громада Тернополя налічувала 13 493 осіб (44 % від усього населення). Євреї займалися, головним чином, активним імпортом та експортом у Російську імперію (через прикордонне місто Підволочиськ), торгівлею з містами Польщі та інших країн, були також: ткачами, гончарями, граверами, чоботарями; займалися банківською справою і власними домашніми господарствами.
Тернопіль та містяни значно постраждали під час Першої світової війни, з початком якої місто окупувала російська армія. Економічний стан євреїв погіршився через припинення традиційних економічних зв'язків та приплив єврейських біженців (у 1915 р. — 10 тисяч осіб). У 1917 році при відступі російських військ місто розграбували. Після розпаду Австро-Угорщини місто в 1918 році стало столицею Західно-Української Народної Республіки — ЗУНР. В листопаді-грудні 1918 р. у Тернополі були сформовані 1-й піхотний полк ім. С. Петлюри і Студентська сотня, а в червні 1919 р. — 18-а (Тернопільська) бригада та Єврейський ударний батальйон («Жидівський пробоєвий курінь», який виріс із сотні міліції, створеної з ініціативи єврейського населення для охорони і оборони їхньої дільниці міста; командант — поручник Соломон Ляйнберг). Щоправда, більшість єврейського населення Тернополя, як і в інших містах, намагалася дотримуватись нейтралітету. Постраждало населення міста, зокрема, і єврейське в ході радянсько-польської війни 1920—1921 рр. від мародерств воюючих сторін.
1931 р. у Тернопільському повіті, за офіційною польською статистикою, мешкало 5 836 євреїв. Натомість у самому місті 1939 р. — 13 768.
17 вересня 1939 р. Тернопіль зайняли радянські війська, місто увійшло до складу УРСР. Єврейське життя, як і культурно-політичне життя інших етносів міста, було заборонене, а багатьох заможних євреїв репресували (зокрема, відбулись розстріли, депортації).
У 1941—1943 рр. у Тернополі німецькі фашисти створили єврейське гетто. Значну кількість євреїв скерували на важкі роботи, близько 1000 осіб розстріляли, 5000 — відправили в концтабір Белжець у Польщі.
У 1946—1948 рр. відбуваються арешти колишніх сіоністів та інших «буржуазних» єврейських партій. Пам'ятник жертвам Катастрофи (біді євреїв у Другу світову війну) був знищений в 1950-х роках. 1970 року в області жило близько 5000 євреїв. Культові споруди використовувалися не за призначенням. За офіційними даними в Тернополі в 1980 році проживало приблизно 500 євреїв.
На початку 1990-х за незалежної України єврейське культурне життя почало налагоджуватись. На той час у Тернополі налічувалося близько 2000 євреїв. У 2001 році в області — 167 (155 — у містах) осіб.
Примітки
- Віктор Уніят. Євреї на Тернопільщині (юдеї, жиди, ізраїльтяни)… — С. 561.
- Тарас Возняк. Єврейський Тернопіль // Незалежний культурологічний часопис «Ї». № 21. — 2010. — С. 136-145[недоступне посилання з червня 2019] (укр.)
- Бородій, Андрій. Тернопіль єврейський: історія, заняття і загибель однієї з найбільших громад міста (українська) .
- Тернопіль // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- Бородій, Андрій. Тернопіль єврейський: історія, заняття і загибель однієї з найбільших громад міста (україннською) .
Джерела
- Тарас Возняк. Єврейський Тернопіль // Незалежний культурологічний часопис «Ї». — № 21. — 2010. — С. 136-145.
- Півторак С., Уніят В., Хаварівський Б. Євреї на Тернопільщині. — Т. : Терно-граф, 2012. — 120 с., іл. — .
- Уніят В. Євреї на Тернопільщині (юдеї, жиди, ізраїльтяни) // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 561-563. — .
- Тернопіль // Електронна Єврейська Енциклопедія. (рос.)
Посилання
![image]()
Загублені у часі — Закінчимо війну (Тернопіль) на YouTube // ТТБ, 3 червня 2015
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yevreyi do radyanskoyi aneksiyi vzhivali yak oznachennya etnonimu slova yudeyi zhidi izraeliti slovo yevrej prijshlo u Shidnu Galichinu z Rosiyi pochali selitisya v Ternopoli praktichno zrazu zh pislya zasnuvannya mista oskilki misto na 10 rokiv bulo zvilneno vid podatkiv Z nadannyam Ternopolyu magdeburzkogo prava sho nadavalo podatkovi pilgi na 20 rokiv u 1548 roci pripliv yevreyiv u misto posilivsya U XVI i XVII stolittyah nalichuvalosya 300 yevrejskih simej u misti voni stanovili znachnu chastinu naselennya Poselyalisya voni perevazhno na Podoli Ce pivdenno zahidna chastina starogo mista bo tyagnulasya dolom tobto nizinoyu na pivden vid Nadstavnoyi cerkvi zokrema ce suchasni vulici Starij Podil Medova Torgovicya ta inshi Misto neodnorazovo piddavalosya napadam tatar 1575 1589 1672 U 1675 roci zamok buv praktichno zrujnovanij tatarami Do zahistu zamku zaluchalisya jogo zhiteli Bula zaluchena i yevrejska obshina zokrema vidilili komandu dlya oboroni pozicij pid keruvannyam getmana zhidivskogo Yevreyi razom z inshimi mishanami vidviduvali vijskovi navchannya dlya otrimannya vmin po oboroni mista Kozhen takij zahisnik povinen buv mati mushket poroh gnit Veliku staru sinagogu v Ternopoli pobuduvali v gotichnomu stili mizh 1622 ta 1628 rokami Vona bula shozhoyu na fort z mozhlivistyu vesti vogon v usih napryamkah Ternopil buv sered mist zahoplenih Bogdanom Hmelnickim pid chas svogo marshu vid Zolocheva cherez Galichinu v rezultati chimalo yevreyiv buli vbiti povstalimi kozakami ta selyanami shopravda bilshist yevrejskogo naselennya vteklo z mista Buli yevrejski pogromi i pid chas Barskoyi konfederaciyi 1770 r koli shlyahta shturmuvala Ternopil Pislya pershogo podilu Polshi u 1772 roci Ternopil potrapiv pid avstrijske panuvannya i yevrejskij prosvititel Josef Perl Joseph Perl 1773 1839 zmig prodovzhiti svoyi zusillya po polipshennyu umov zhittya yevreyiv yaku vin pochav u ramkah Rosijskoyi imperiyi U 1813 roci vin stvoriv yevrejsku shkolu bejt hinuh בית חינוך de velosya vivchannya ivritu ta riznih nauk Superechki mizh tradicijnim hasidizmom ta modernizovanim maskilim priveli cherez chotiri roki do peremogi ostannogo pislya chogo institut otrimav oficijne viznannya i buv pomishenij pid komunalne upravlinnya U misti takozh zasnuvali veliku yevrejsku drukarnyu U drugij polovini 19 stolittya kilkist yevrejskogo naselennya znachno zbilshilas u 1868 roci 11 tisyach osib 52 vid zagalnoyi kilkosti meshkanciv a v 1880 r 13 468 U podalshomu cherez pogirshennya ekonomichnogo stanu ta emigraciyi v Ameriku kilkist yevreyiv u Ternopoli ne zrostala V 1900 r yevrejska gromada Ternopolya nalichuvala 13 493 osib 44 vid usogo naselennya Yevreyi zajmalisya golovnim chinom aktivnim importom ta eksportom u Rosijsku imperiyu cherez prikordonne misto Pidvolochisk torgivleyu z mistami Polshi ta inshih krayin buli takozh tkachami goncharyami graverami chobotaryami zajmalisya bankivskoyu spravoyu i vlasnimi domashnimi gospodarstvami Ternopil ta mistyani znachno postrazhdali pid chas Pershoyi svitovoyi vijni z pochatkom yakoyi misto okupuvala rosijska armiya Ekonomichnij stan yevreyiv pogirshivsya cherez pripinennya tradicijnih ekonomichnih zv yazkiv ta pripliv yevrejskih bizhenciv u 1915 r 10 tisyach osib U 1917 roci pri vidstupi rosijskih vijsk misto rozgrabuvali Pislya rozpadu Avstro Ugorshini misto v 1918 roci stalo stoliceyu Zahidno Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki ZUNR V listopadi grudni 1918 r u Ternopoli buli sformovani 1 j pihotnij polk im S Petlyuri i Studentska sotnya a v chervni 1919 r 18 a Ternopilska brigada ta Yevrejskij udarnij bataljon Zhidivskij proboyevij kurin yakij viris iz sotni miliciyi stvorenoyi z iniciativi yevrejskogo naselennya dlya ohoroni i oboroni yihnoyi dilnici mista komandant poruchnik Solomon Lyajnberg Shopravda bilshist yevrejskogo naselennya Ternopolya yak i v inshih mistah namagalasya dotrimuvatis nejtralitetu Postrazhdalo naselennya mista zokrema i yevrejske v hodi radyansko polskoyi vijni 1920 1921 rr vid maroderstv voyuyuchih storin 1931 r u Ternopilskomu poviti za oficijnoyu polskoyu statistikoyu meshkalo 5 836 yevreyiv Natomist u samomu misti 1939 r 13 768 17 veresnya 1939 r Ternopil zajnyali radyanski vijska misto uvijshlo do skladu URSR Yevrejske zhittya yak i kulturno politichne zhittya inshih etnosiv mista bulo zaboronene a bagatoh zamozhnih yevreyiv represuvali zokrema vidbulis rozstrili deportaciyi U 1941 1943 rr u Ternopoli nimecki fashisti stvorili yevrejske getto Znachnu kilkist yevreyiv skeruvali na vazhki roboti blizko 1000 osib rozstrilyali 5000 vidpravili v konctabir Belzhec u Polshi U 1946 1948 rr vidbuvayutsya areshti kolishnih sionistiv ta inshih burzhuaznih yevrejskih partij Pam yatnik zhertvam Katastrofi bidi yevreyiv u Drugu svitovu vijnu buv znishenij v 1950 h rokah 1970 roku v oblasti zhilo blizko 5000 yevreyiv Kultovi sporudi vikoristovuvalisya ne za priznachennyam Za oficijnimi danimi v Ternopoli v 1980 roci prozhivalo priblizno 500 yevreyiv Na pochatku 1990 h za nezalezhnoyi Ukrayini yevrejske kulturne zhittya pochalo nalagodzhuvatis Na toj chas u Ternopoli nalichuvalosya blizko 2000 yevreyiv U 2001 roci v oblasti 167 155 u mistah osib PrimitkiViktor Uniyat Yevreyi na Ternopilshini yudeyi zhidi izrayiltyani S 561 Taras Voznyak Yevrejskij Ternopil Nezalezhnij kulturologichnij chasopis Yi 21 2010 S 136 145 nedostupne posilannya z chervnya 2019 ukr Borodij Andrij Ternopil yevrejskij istoriya zanyattya i zagibel odniyeyi z najbilshih gromad mista ukrayinska Ternopil Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Borodij Andrij Ternopil yevrejskij istoriya zanyattya i zagibel odniyeyi z najbilshih gromad mista ukrayinnskoyu DzherelaTaras Voznyak Yevrejskij Ternopil Nezalezhnij kulturologichnij chasopis Yi 21 2010 S 136 145 Pivtorak S Uniyat V Havarivskij B Yevreyi na Ternopilshini T Terno graf 2012 120 s il ISBN 978 966 457 087 6 Uniyat V Yevreyi na Ternopilshini yudeyi zhidi izrayiltyani Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 561 563 ISBN 966 528 197 6 Ternopil Elektronna Yevrejska Enciklopediya ros Posilannya Zagubleni u chasi Zakinchimo vijnu Ternopil na YouTube TTB 3 chervnya 2015