Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Євнухи (дав.-гр. οἱ εὐνοῦχοι) становили надзвичайно важливу і численну категорію придворних візантійського імператора. Основним призначенням євнухів було обслуговування імператора та імператриці в покоях Великого палацу; тільки їм імператор міг повністю довіряти. Завдяки безперешкодному доступу до особи імператора, євнухи, які мали власну придворну ієрархію, протягом більшої частини візантійської історії контролювали управління державою.
Положення євнухів у візантійському суспільстві було дуже привілейованим. Хоча вони не могли займати імператорський престол і в деякому значенні були обмежені в юридичних правах, у іншому перед євнухами відкривалися великі перспективи. Незважаючи на те, що основним джерелом євнухів у Візантії були раби з сусідніх країн, були нерідкими випадки, коли в знатних родинах молодші сини піддавалися кастрації. Так, з синів імператора Романа I Лакапіна двоє були кастровані — Феофілакт, який став потім патріархом, і Василь, фактичний правитель імперії в 945-985 роках. В цілому для євнухів існувала можливість досягти висот у будь-якій професійній сфері. Починаючи з VI століття євнухи займали пости на чолі візантійської армії і флоту, хоча рідко досягали успіхів на цьому терені.
В нижчих шарах суспільства євнухи зустрічалися набагато рідше.
Правове становище
Історично, з часів Римської імперії, практика перетворення на євнухів була заборонена. Перша відома заборона була видана при Доміціані (81-96) і підтверджена при Нерві (96-98). Імператор Траян (98-117) розповсюдив на лікарів які займаються цим промислом закон [it] Сулли, проте це не зменшило число євнухів. Оскільки імператори могли обмежити цю практику лише в межах імперії, євнухи могли надходити з-за кордону, що призвело до виникнення прибуткової торгівлі. Вартість євнуха молодше 10 років становила 30 солідів, 50 солідів якщо євнух був старше 10 років, і 60 — якщо він володів якимось мистецтвом. Євнухи були цінним і завжди бажаним подарунком імператору. При Констянтині Великому (306—337) старі закони проти євнухів були відновлені, проте вже тоді вони погано дотримувалися, а при його наступнику Констанції II (337—361) євнух-препозит [en], перебуваючи на чолі численних юних євнухів-кубікуларіїв представляв значну силу при дворі. Вплив цього євнуха, який визнавав тільки владу імператора, був такий великий, що коли він схилився до аріанства, це вплинуло на релігійну політику всієї імперії. Євнухи, нашіптуючии «своїми вкрадливими і незалежно від віку вічно дитячими голосами» наклепи на популярного полководця Урсіцина, змушували історика Амміана Марцелліна з ностальгією згадати імператора Доміціана, який боровся з «подібними гидотами».
У V столітті імператор Лев I Макелла (457—474) заборонив на території імперії торгівлю лише євнухами-громадянами імперії, в результаті чого до Візантії хлинув потік євнухів-варварів. Імператор Юстиніан I (527—565), з причини високої смертності при проведенні відповідних операцій — з 90 прооперованих виживало в середньому троє — присвятив євнухам спеціальну новелу 142. У ній підтверджувалися колишні закони і встановлювалося, що виконавці і пособники операції каралися за законом таліона, а якщо вони, прооперовані, після цього виживали, то підлягали відправці на каторгу, а їх майно конфісковували. Якщо винуватцем операції була жінка, вона каралася конфіскацією майна і засланням. Євнухи-раби мали право на звільнення. Новела не поширюється на випадок, коли операція проводилася за медичними показаннями. Для варварських народів торгівля євнухами продовжувала залишатися вигідним заняттям, і Прокопій Кесарійський згадує про це як про важливу статтю доходу царів абасгів. Коли ж Юстиніан через свого посла, кастрованого абасга Євфрата, наказав цьому народу залишити цей промисел, ті визнали заборону відповідним приводом повстати проти імперії. Ці заходи не змогли змінити стан справ, і видана імператором Левом VI (886—912) новела 60 вимушено пом'якшувала старе законодавство, замінивши закон таліона за виконання кастрації штрафом в 10 фунтів золота і засланням на 10 років; якщо ж винний займав посаду при дворі, його звільняли. Як і Юстиніан, Лев VI не забороняв операцію за медичними показаннями, так само як і за власним бажанням для вільних громадян. Законодавство не уточнює, з якого віку оперований міг висловлювати свою згоду, і, в будь-якому випадку, його батьки могли дати свою згоду на це постфактум.
Примітки
- Коментарі
- Джерела і використана література
- Продолжатель Феофана, Историческое повествование о жизни и деяниях славного царя Василия, 74.
- Ringrose, 2003, с. 78.
- Guilland, 1967, с. 165.
- Аммиан Марцеллин.
- Guilland, 1967, с. 166.
- Dieter, 1994, с. 15.
- Прокопий Кесарийский. Война с готами, VIII, 3, 15-21
- Guilland, 1967, с. 167.
Література
Першоджерела
- Аммиан Марцеллин. Римская история / Пер. Ю. А. Кулаковского и А. И. Сонни под ред. Л. Ю. Лукомского. — СПб. : Алетейя, 1994. — 558 с. — (Серия «Античная библиотека». Раздел «Античная история») — 5000 прим.
- Деяния Вселенских соборов, изданные в русском переводе при Казанской духовной академии. — 3 изд. — Казань, 1910. — Т. I. — 402 с.
- . Антаподосис; Книга об Оттоне; Отчет о посольстве в Константинополь / пер. И. Дьяконов. — М. : Русская панорама, 2006. — 192 с. — 1200 прим. — .
- . Хронография. Краткая история / [ru]. — Спб. : Алетейя, 2003. — 397 с. — .
- . Жизнеописания византийских царей. — СПб. : Алетейя, 2009. — 400 с. — (Византийская библиотека. Источники) — .
- Прокопий Кесарийский. Война с готами / Пер. С. П. Кондратьева. — М., 1950. — 514 с. — 5000 прим.
- Сократ Схоластик. Церковная история. — М. : , 1996. — 368 с. — .
Дослідження
- англійською мовою
- Garland L. Byzantine Empresses: Women and Power in Byzantium AD 527-1204. — Routledge, 1999. — 343 p. — .
- James L. Men, Women, Eunuchs: Gender, Sex, and Power // The social history of Byzantium. — Wiley-Blackwell, 2009. — С. 31-50. — .
- Hopkins K. Conquerors and Slaves. — Cambridge University Press, 1978. — 268 p. — .
- Kuefler M. The manly eunuch. — Chicago : The University of Chicago Press,, 2001. — 437 p. — .
- Moran N. Byzantine castrati // Plainsong and Medieval Music. — Cambridge University Press, 2002. — Т. 11, № 2. — С. 99–112. — DOI:.
- The Oxford Dictionary of Byzantium : ( )[англ.]. — N. Y. ; Oxford, 1991. — .
- Ringrose K. The Perfect Servant: Eunuchs and the Social Construction of Gender in Byzantium. — University of Chicago Press, 2003. — 312 p. — .
- Rowlands R. Eunuchs and Sex: Beyond Sexual Dichotomy in the Roman World. — University of Missouri, 2014. — 148 p.
- Runciman S. The Byzantine Civilization. — 1933. — 320 p.
- Taylor G. Castration : An Abbreviated History of Western Manhood. — Routledge, 2000. — 307 p. — .
- Tougher S. F. Byzantine eunuchs: an overview, with special reference to their creation and origin // Women, Men and Eunuchs: Gender in Byzantium. — Routledge, 1997. — С. 168-184. — .
- Tougher S. F. Holy eunuchs! Masculinity and eunuch saints in Byzantium // Holiness and Masculinity in the Middle Ages. — Cardiff, 2004. — С. 93–108. — ISBN 0–7083–1894–0.
- Tougher S. F. The Eunuch in Byzantine History and Society. — Routledge, 2008. — 256 p. — .
- німецькою мовою
- Dieter S. Lobpreis des Eunuchen. — München, 1994. — 27 p.
- Die Patriarchen der ikonoklastischen Zeit / L. Ralph-Johannes (hg). — Peter Lang, 1999. — Т. 5. — 302 p. — (Berliner Byzantinischen Studien) — .
- російською мовою
- [1] // ЖМНП. — 1872. — Т. 164. — С. 116-165, 243-332.
- Гиббон Э. Закат и падение Римской империи. — М. : Терра, 2008. — Т. II. — ISBN 798-5-275-01702-1.
- Каждан А. П. [2] // Античная древность и средние века. — Свердловск, 1973. — Вип. 10. — С. 184-194.
- Каждан А. П. // Византийский временник. — М. : Наука, 1974. — Т. 36. — С. 202.
- Мохов А. С. [3] // Античная древность и средние века. — Свердловск, 1997. — Вип. 28. — С. 19-33.
- Мохов А. С. [4] // Античная древность и средние века. — Свердловск, 2000. — Вип. 31. — С. 173-197.
- Мохов А. С. [5] // Античная древность и средние века. — Свердловск, 2002. — Вип. 33. — С. 109-122.
- Мохов А. С. [6] // Античная древность и средние века. — Екатеринбург, 2011. — Вип. 40. — С. 269-287.
- Византийское государство и церковь в XI веке. — Спб. : Издательство Олега Абышко, 2004. — 416 с. — .
- французькою мовою
- Guilland R. Recherches sur les institutions byzantines. — Berlin : Akademie-Verlag, 1967. — Т. I. — 607 p.
- Janin R. La géographie ecclésiastique de l'Empire Byzantin: Le siège de Constantinople et le patriarcat oecuménique. Les églises et les monastères. — Paris, 1969. — Т. III. — 605 p.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yevnuhi dav gr oἱ eὐnoῦxoi stanovili nadzvichajno vazhlivu i chislennu kategoriyu pridvornih vizantijskogo imperatora Osnovnim priznachennyam yevnuhiv bulo obslugovuvannya imperatora ta imperatrici v pokoyah Velikogo palacu tilki yim imperator mig povnistyu doviryati Zavdyaki bezpereshkodnomu dostupu do osobi imperatora yevnuhi yaki mali vlasnu pridvornu iyerarhiyu protyagom bilshoyi chastini vizantijskoyi istoriyi kontrolyuvali upravlinnya derzhavoyu Polozhennya yevnuhiv u vizantijskomu suspilstvi bulo duzhe privilejovanim Hocha voni ne mogli zajmati imperatorskij prestol i v deyakomu znachenni buli obmezheni v yuridichnih pravah u inshomu pered yevnuhami vidkrivalisya veliki perspektivi Nezvazhayuchi na te sho osnovnim dzherelom yevnuhiv u Vizantiyi buli rabi z susidnih krayin buli neridkimi vipadki koli v znatnih rodinah molodshi sini piddavalisya kastraciyi Tak z siniv imperatora Romana I Lakapina dvoye buli kastrovani Feofilakt yakij stav potim patriarhom i Vasil faktichnij pravitel imperiyi v 945 985 rokah V cilomu dlya yevnuhiv isnuvala mozhlivist dosyagti visot u bud yakij profesijnij sferi Pochinayuchi z VI stolittya yevnuhi zajmali posti na choli vizantijskoyi armiyi i flotu hocha ridko dosyagali uspihiv na comu tereni V nizhchih sharah suspilstva yevnuhi zustrichalisya nabagato ridshe Pravove stanovishePributtya blizko 881 roku v Konstantinopol bagatoyi vdovi Danildi z podarunkami dlya imperatora Vasilya I z yakih sami cinnimi buli 100 yevnuhiv spravilo silne vrazhennya na suchasnikiv Istorichno z chasiv Rimskoyi imperiyi praktika peretvorennya na yevnuhiv bula zaboronena Persha vidoma zaborona bula vidana pri Domiciani 81 96 i pidtverdzhena pri Nervi 96 98 Imperator Trayan 98 117 rozpovsyudiv na likariv yaki zajmayutsya cim promislom zakon it Sulli prote ce ne zmenshilo chislo yevnuhiv Oskilki imperatori mogli obmezhiti cyu praktiku lishe v mezhah imperiyi yevnuhi mogli nadhoditi z za kordonu sho prizvelo do viniknennya pributkovoyi torgivli Vartist yevnuha molodshe 10 rokiv stanovila 30 solidiv 50 solidiv yaksho yevnuh buv starshe 10 rokiv i 60 yaksho vin volodiv yakimos mistectvom Yevnuhi buli cinnim i zavzhdi bazhanim podarunkom imperatoru Pri Konstyantini Velikomu 306 337 stari zakoni proti yevnuhiv buli vidnovleni prote vzhe todi voni pogano dotrimuvalisya a pri jogo nastupniku Konstanciyi II 337 361 yevnuh prepozit en perebuvayuchi na choli chislennih yunih yevnuhiv kubikulariyiv predstavlyav znachnu silu pri dvori Vpliv cogo yevnuha yakij viznavav tilki vladu imperatora buv takij velikij sho koli vin shilivsya do arianstva ce vplinulo na religijnu politiku vsiyeyi imperiyi Yevnuhi nashiptuyuchii svoyimi vkradlivimi i nezalezhno vid viku vichno dityachimi golosami naklepi na populyarnogo polkovodcya Ursicina zmushuvali istorika Ammiana Marcellina z nostalgiyeyu zgadati imperatora Domiciana yakij borovsya z podibnimi gidotami U V stolitti imperator Lev I Makella 457 474 zaboroniv na teritoriyi imperiyi torgivlyu lishe yevnuhami gromadyanami imperiyi v rezultati chogo do Vizantiyi hlinuv potik yevnuhiv varvariv Imperator Yustinian I 527 565 z prichini visokoyi smertnosti pri provedenni vidpovidnih operacij z 90 prooperovanih vizhivalo v serednomu troye prisvyativ yevnuham specialnu novelu 142 U nij pidtverdzhuvalisya kolishni zakoni i vstanovlyuvalosya sho vikonavci i posobniki operaciyi karalisya za zakonom taliona a yaksho voni prooperovani pislya cogo vizhivali to pidlyagali vidpravci na katorgu a yih majno konfiskovuvali Yaksho vinuvatcem operaciyi bula zhinka vona karalasya konfiskaciyeyu majna i zaslannyam Yevnuhi rabi mali pravo na zvilnennya Novela ne poshiryuyetsya na vipadok koli operaciya provodilasya za medichnimi pokazannyami Dlya varvarskih narodiv torgivlya yevnuhami prodovzhuvala zalishatisya vigidnim zanyattyam i Prokopij Kesarijskij zgaduye pro ce yak pro vazhlivu stattyu dohodu cariv abasgiv Koli zh Yustinian cherez svogo posla kastrovanogo abasga Yevfrata nakazav comu narodu zalishiti cej promisel ti viznali zaboronu vidpovidnim privodom povstati proti imperiyi Ci zahodi ne zmogli zminiti stan sprav i vidana imperatorom Levom VI 886 912 novela 60 vimusheno pom yakshuvala stare zakonodavstvo zaminivshi zakon taliona za vikonannya kastraciyi shtrafom v 10 funtiv zolota i zaslannyam na 10 rokiv yaksho zh vinnij zajmav posadu pri dvori jogo zvilnyali Yak i Yustinian Lev VI ne zaboronyav operaciyu za medichnimi pokazannyami tak samo yak i za vlasnim bazhannyam dlya vilnih gromadyan Zakonodavstvo ne utochnyuye z yakogo viku operovanij mig vislovlyuvati svoyu zgodu i v bud yakomu vipadku jogo batki mogli dati svoyu zgodu na ce postfaktum PrimitkiKomentari Dzherela i vikoristana literatura Prodolzhatel Feofana Istoricheskoe povestvovanie o zhizni i deyaniyah slavnogo carya Vasiliya 74 Ringrose 2003 s 78 Guilland 1967 s 165 Ammian Marcellin Guilland 1967 s 166 Dieter 1994 s 15 Prokopij Kesarijskij Vojna s gotami VIII 3 15 21 Guilland 1967 s 167 LiteraturaPershodzherela Ammian Marcellin Rimskaya istoriya Per Yu A Kulakovskogo i A I Sonni pod red L Yu Lukomskogo SPb Aletejya 1994 558 s Seriya Antichnaya biblioteka Razdel Antichnaya istoriya 5000 prim Deyaniya Vselenskih soborov izdannye v russkom perevode pri Kazanskoj duhovnoj akademii 3 izd Kazan 1910 T I 402 s Antapodosis Kniga ob Ottone Otchet o posolstve v Konstantinopol per I Dyakonov M Russkaya panorama 2006 192 s 1200 prim ISBN 5 93165 160 8 Hronografiya Kratkaya istoriya ru Spb Aletejya 2003 397 s ISBN 5 89329 594 3 Zhizneopisaniya vizantijskih carej SPb Aletejya 2009 400 s Vizantijskaya biblioteka Istochniki ISBN 978 5 91419 146 4 Prokopij Kesarijskij Vojna s gotami Per S P Kondrateva M 1950 514 s 5000 prim Sokrat Sholastik Cerkovnaya istoriya M 1996 368 s ISBN 5 86004 071 7 Doslidzhennya anglijskoyu movoyu Garland L Byzantine Empresses Women and Power in Byzantium AD 527 1204 Routledge 1999 343 p ISBN 0 415 14688 7 James L Men Women Eunuchs Gender Sex and Power The social history of Byzantium Wiley Blackwell 2009 S 31 50 ISBN 978 1 4051 3240 4 Hopkins K Conquerors and Slaves Cambridge University Press 1978 268 p ISBN 0 521 219 45 0 Kuefler M The manly eunuch Chicago The University of Chicago Press 2001 437 p ISBN 0 226 45739 7 Moran N Byzantine castrati Plainsong and Medieval Music Cambridge University Press 2002 T 11 2 S 99 112 DOI 10 1017 S0961137102002073 The Oxford Dictionary of Byzantium angl N Y Oxford 1991 ISBN 0 19 504652 8 Ringrose K The Perfect Servant Eunuchs and the Social Construction of Gender in Byzantium University of Chicago Press 2003 312 p ISBN 0 226 72015 2 Rowlands R Eunuchs and Sex Beyond Sexual Dichotomy in the Roman World University of Missouri 2014 148 p Runciman S The Byzantine Civilization 1933 320 p Taylor G Castration An Abbreviated History of Western Manhood Routledge 2000 307 p ISBN 0 203 90455 9 Tougher S F Byzantine eunuchs an overview with special reference to their creation and origin Women Men and Eunuchs Gender in Byzantium Routledge 1997 S 168 184 ISBN 0 415 14685 2 Tougher S F Holy eunuchs Masculinity and eunuch saints in Byzantium Holiness and Masculinity in the Middle Ages Cardiff 2004 S 93 108 ISBN 0 7083 1894 0 Tougher S F The Eunuch in Byzantine History and Society Routledge 2008 256 p ISBN 0 415 42524 7 nimeckoyu movoyu Dieter S Lobpreis des Eunuchen Munchen 1994 27 p Die Patriarchen der ikonoklastischen Zeit L Ralph Johannes hg Peter Lang 1999 T 5 302 p Berliner Byzantinischen Studien ISBN 3 631 35183 6 rosijskoyu movoyu 1 ZhMNP 1872 T 164 S 116 165 243 332 Gibbon E Zakat i padenie Rimskoj imperii M Terra 2008 T II ISBN 798 5 275 01702 1 Kazhdan A P 2 Antichnaya drevnost i srednie veka Sverdlovsk 1973 Vip 10 S 184 194 Kazhdan A P Vizantijskij vremennik M Nauka 1974 T 36 S 202 Mohov A S 3 Antichnaya drevnost i srednie veka Sverdlovsk 1997 Vip 28 S 19 33 Mohov A S 4 Antichnaya drevnost i srednie veka Sverdlovsk 2000 Vip 31 S 173 197 Mohov A S 5 Antichnaya drevnost i srednie veka Sverdlovsk 2002 Vip 33 S 109 122 Mohov A S 6 Antichnaya drevnost i srednie veka Ekaterinburg 2011 Vip 40 S 269 287 Vizantijskoe gosudarstvo i cerkov v XI veke Spb Izdatelstvo Olega Abyshko 2004 416 s ISBN 5 89740 108 6 francuzkoyu movoyu Guilland R Recherches sur les institutions byzantines Berlin Akademie Verlag 1967 T I 607 p Janin R La geographie ecclesiastique de l Empire Byzantin Le siege de Constantinople et le patriarcat oecumenique Les eglises et les monasteres Paris 1969 T III 605 p