Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ґео Мілев Ґеоргі Мілев Касабов 15 січня 1895 Раднево 1925 поблизу Софії болгарський поет художник публіцист та громадськ

Ґео Мілев

Ґео Мілев

Ґео Мілев (Ґеоргі Мілев Касабов; 15 січня 1895, Раднево. — 1925, поблизу Софії) — болгарський поет, художник, публіцист та громадський діяч лівого спрямування. Найшанованіший представник експресіонізму у болгарській поезії.

Ґео Мілев
болг. Гео Милев
image
Ім'я при народженніболг. Георги Милев Касабов
Народився15 січня 1895(1895-01-15)[1][2][3]
Раднево, Князівство Болгарія[4][5]
Помер15 травня 1925(1925-05-15)[6] (30 років)
Софія, Третє Болгарське царство[6]
Країнаimage Болгарія
Діяльністьписьменник, поет, літературний критик, журналіст, перекладач, художник
Alma materСофійський університет Святого Климента Охридського
Батькоd
Брати, сестриd
У шлюбі зd
ДітиЛеда Мілева і d
УчасникПерша світова війна
image Ґео Мілев у Вікісховищі

Ветеран Першої світової війни.

Разом із іншими членами лівацьких партій, убитий поліцією після атентату в церкві Святого Воскресіння (1925). Батько дитячої письменниці Леди Мілевої. У Софії один із кварталів названий на честь поета.

Біографія

Народився у Радне махле (тепер Раднево), в православній родині вчителя Міле Георгева та Анастасії Боневої. Пізніше його батько переїхав до міста Стара Загора, де заснував книгарню та видавництво (1907).

Мілев навчався у старозагорській гімназії (1907—1911). У цей час видавав рукописні газети, укладає збірки, які сам ілюструє, пише гумористичні, патріотичні та інтимні вірші. У цей же час захоплюється московською літературою, що пізніше стає причиною його совєтофільства та співпраці із лівацькими терористичними організаціями.

Мілев вивчає романську філологію у Софійському університеті (1911—1912), після закінчення якого продовжує навчання у Німеччині (1912—1914). Там слухає лекції з філософії та пише дисертацію «Лірика з погляду нової поезії», де, між іншим, оголошує німецького поета «найбільшим генієм німецького красного письменства».

У грудні 1913 в журналі «Листопад» з'являються перші його публікації — «Литературно-художествени писма от Германия». У липні 1914, після початку Першої світової війни, виїжджає до міста Лондон, де знайомиться із белгійським поетом-емігрантом Емілем Верхарном. Повернувся знову до Німеччини, але там був запідозрений у співпраці з англійською розвідкою, відтак у Гамбурзі його заарештували. За браком доказів Мілева відпускають, але 1915 року він все-таки повертається до Болгарії. Там він починає займатися батьківським бізнесом — видавництвом та книгарнею, бо батька мобілізували до війська. Тоді ж у Старій Загорі він видає невеличкими накладами твори Стефана Малларме, Ріхарда Демеля, Поля Верлена, Еміля Верхарна та Фрідріха Ніцше.

1916 поета мобілізували до болгарського війська, де він проходить офіцерські курси. Призначений до 34-го троянського полку, в складі якого брав участь у битвах при місті Дойран. 29 квітня 1917 британські війська вдало атакували позиції болгар, в результаті чого Мілев важко поранений у голову і втратив праве око.

1918 Мілев разом із дружиною виїжджає до Берліна на операцію з протезування ока. Перебуває там до березня 1919, ставши свідком революційних подій у Німеччині. У цей же час веде насичене культурне життя — працює у бібліотеках, відвідує виставки та театри. Захоплюється новими течіями в німецькій літературі, зокрема співпрацює із знаковими журналами «Ді акціон» та «Дер Штурм». Відтак відразу по поверненню до Болгарії заходився коло подібного журналу болгарською мовою. Видання «Везни» (1919—1922) стало справжньою трибуною поетів-символістів та експресіоністів, а також лабораторією крайніх лівацьких течій — як у мистецтві та і публічній політиці.

Глибоким захопленням Мілева у 1920-тих роках залишається німецька поезія, зокрема творчість поета Ріхарда Демеля. Численні переклади з німецької він вміщує в «Антології жовтої троянди» (1922).

Покарання за комунізм

У січні 1924 Мілев починає видавати журнал «Пламък». У ньому поет друкує статті, оповідання «Грозни прози», а також справжній лівацький гімн — поему «Септември». Влада, яка намагалася приборкати комуністичні рухи, діяла жорстко: видання було конфісковано, а поета відправила під суд. 14 травня 1925 засуджений на рік тюрми і штраф 20,000 левів. Спроба апеляції закінчилася для поета трагічно — таємна поліція просто умертвила Мілева разом з гуртом інших підозрюваних в організації атентату в церкві Святого Воскресіння.

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118783939 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. Artists of the World Online, Allgemeines Künstlerlexikon Online, AKL Online / Hrsg.: A. Beyer, B. Savoy — B: K. G. Saur Verlag, Verlag Walter de Gruyter, 2009. — ISSN 2750-6088 — doi:10.1515/AKL
    d:Track:Q64d:Track:Q41640909d:Track:Q496126d:Track:Q19276262d:Track:Q324303d:Track:Q98818
  4. http://www.the-bulgarian-insider.com/bulgaria/InterestingInfo/FamousBulgarians/tabid/521/language/en-US/Default.aspx
  5. http://the-bulgarian-insider.com/bulgaria/InterestingInfo/FamousBulgarians/tabid/521/language/bg-BG/Default.aspx
  6. Милев Гео // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135

Джерела

  • Гео Милев [ 4 січня 2012 у Wayback Machine.] в «Моята библиотека»
  • Гео Милев в «Слово»
  • Дім-музей «Гео Милев» [ 24 січня 2022 у Wayback Machine.]
  • : «Гео Милев и немският литературен експресионизъм» [ 1 листопада 2012 у Wayback Machine.], В: «Немско-български културни отношения 1878—1918», УИ «Климент Охридски», София, 1988

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Geo Milev Georgi Milev Kasabov 15 sichnya 1895 Radnevo 1925 poblizu Sofiyi bolgarskij poet hudozhnik publicist ta gromadskij diyach livogo spryamuvannya Najshanovanishij predstavnik ekspresionizmu u bolgarskij poeziyi Geo Milevbolg Geo MilevIm ya pri narodzhennibolg Georgi Milev KasabovNarodivsya15 sichnya 1895 1895 01 15 1 2 3 Radnevo Knyazivstvo Bolgariya 4 5 Pomer15 travnya 1925 1925 05 15 6 30 rokiv Sofiya Tretye Bolgarske carstvo 6 Krayina BolgariyaDiyalnistpismennik poet literaturnij kritik zhurnalist perekladach hudozhnikAlma materSofijskij universitet Svyatogo Klimenta OhridskogoBatkodBrati sestridU shlyubi zdDitiLeda Mileva i dUchasnikPersha svitova vijna Geo Milev u Vikishovishi Veteran Pershoyi svitovoyi vijni Razom iz inshimi chlenami livackih partij ubitij policiyeyu pislya atentatu v cerkvi Svyatogo Voskresinnya 1925 Batko dityachoyi pismennici Ledi Milevoyi U Sofiyi odin iz kvartaliv nazvanij na chest poeta BiografiyaNarodivsya u Radne mahle teper Radnevo v pravoslavnij rodini vchitelya Mile Georgeva ta Anastasiyi Bonevoyi Piznishe jogo batko pereyihav do mista Stara Zagora de zasnuvav knigarnyu ta vidavnictvo 1907 Milev navchavsya u starozagorskij gimnaziyi 1907 1911 U cej chas vidavav rukopisni gazeti ukladaye zbirki yaki sam ilyustruye pishe gumoristichni patriotichni ta intimni virshi U cej zhe chas zahoplyuyetsya moskovskoyu literaturoyu sho piznishe staye prichinoyu jogo sovyetofilstva ta spivpraci iz livackimi teroristichnimi organizaciyami Milev vivchaye romansku filologiyu u Sofijskomu universiteti 1911 1912 pislya zakinchennya yakogo prodovzhuye navchannya u Nimechchini 1912 1914 Tam sluhaye lekciyi z filosofiyi ta pishe disertaciyu Lirika z poglyadu novoyi poeziyi de mizh inshim ogoloshuye nimeckogo poeta najbilshim geniyem nimeckogo krasnogo pismenstva U grudni 1913 v zhurnali Listopad z yavlyayutsya pershi jogo publikaciyi Literaturno hudozhestveni pisma ot Germaniya U lipni 1914 pislya pochatku Pershoyi svitovoyi vijni viyizhdzhaye do mista London de znajomitsya iz belgijskim poetom emigrantom Emilem Verharnom Povernuvsya znovu do Nimechchini ale tam buv zapidozrenij u spivpraci z anglijskoyu rozvidkoyu vidtak u Gamburzi jogo zaareshtuvali Za brakom dokaziv Mileva vidpuskayut ale 1915 roku vin vse taki povertayetsya do Bolgariyi Tam vin pochinaye zajmatisya batkivskim biznesom vidavnictvom ta knigarneyu bo batka mobilizuvali do vijska Todi zh u Starij Zagori vin vidaye nevelichkimi nakladami tvori Stefana Mallarme Riharda Demelya Polya Verlena Emilya Verharna ta Fridriha Nicshe 1916 poeta mobilizuvali do bolgarskogo vijska de vin prohodit oficerski kursi Priznachenij do 34 go troyanskogo polku v skladi yakogo brav uchast u bitvah pri misti Dojran 29 kvitnya 1917 britanski vijska vdalo atakuvali poziciyi bolgar v rezultati chogo Milev vazhko poranenij u golovu i vtrativ prave oko 1918 Milev razom iz druzhinoyu viyizhdzhaye do Berlina na operaciyu z protezuvannya oka Perebuvaye tam do bereznya 1919 stavshi svidkom revolyucijnih podij u Nimechchini U cej zhe chas vede nasichene kulturne zhittya pracyuye u bibliotekah vidviduye vistavki ta teatri Zahoplyuyetsya novimi techiyami v nimeckij literaturi zokrema spivpracyuye iz znakovimi zhurnalami Di akcion ta Der Shturm Vidtak vidrazu po povernennyu do Bolgariyi zahodivsya kolo podibnogo zhurnalu bolgarskoyu movoyu Vidannya Vezni 1919 1922 stalo spravzhnoyu tribunoyu poetiv simvolistiv ta ekspresionistiv a takozh laboratoriyeyu krajnih livackih techij yak u mistectvi ta i publichnij politici Glibokim zahoplennyam Mileva u 1920 tih rokah zalishayetsya nimecka poeziya zokrema tvorchist poeta Riharda Demelya Chislenni perekladi z nimeckoyi vin vmishuye v Antologiyi zhovtoyi troyandi 1922 Pokarannya za komunizm U sichni 1924 Milev pochinaye vidavati zhurnal Plamk U nomu poet drukuye statti opovidannya Grozni prozi a takozh spravzhnij livackij gimn poemu Septemvri Vlada yaka namagalasya priborkati komunistichni ruhi diyala zhorstko vidannya bulo konfiskovano a poeta vidpravila pid sud 14 travnya 1925 zasudzhenij na rik tyurmi i shtraf 20 000 leviv Sproba apelyaciyi zakinchilasya dlya poeta tragichno tayemna policiya prosto umertvila Mileva razom z gurtom inshih pidozryuvanih v organizaciyi atentatu v cerkvi Svyatogo Voskresinnya PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118783939 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Artists of the World Online Allgemeines Kunstlerlexikon Online AKL Online Hrsg A Beyer B Savoy B K G Saur Verlag Verlag Walter de Gruyter 2009 ISSN 2750 6088 doi 10 1515 AKL d Track Q64d Track Q41640909d Track Q496126d Track Q19276262d Track Q324303d Track Q98818 http www the bulgarian insider com bulgaria InterestingInfo FamousBulgarians tabid 521 language en US Default aspx http the bulgarian insider com bulgaria InterestingInfo FamousBulgarians tabid 521 language bg BG Default aspx Milev Geo Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135DzherelaGeo Milev 4 sichnya 2012 u Wayback Machine v Moyata biblioteka Geo Milev v Slovo Dim muzej Geo Milev 24 sichnya 2022 u Wayback Machine Geo Milev i nemskiyat literaturen ekspresionizm 1 listopada 2012 u Wayback Machine V Nemsko blgarski kulturni otnosheniya 1878 1918 UI Kliment Ohridski Sofiya 1988

Дата публікації:
Топ