«Я — робот» (англ. I, Robot) — науково-фантастичне оповідання Індо Біндера (псевдонім Ерла та Отто Біндерів), з серії оповідань про робота Адама Лінка. Вперше опубліковане в січні 1939 року на сторінках журналу «Емейзін сторіз», задовго до публікації подібної за тематикою, проте відомішої збірки оповідань Айзека Азімова Я, робот (1950). На Айзімова мало значний вплив оповідання Біндера.
Я — робот | ||||
---|---|---|---|---|
I, Robot | ||||
Обкладинка видання, на сторінках якого було вперше опубліковано оповідання | ||||
Жанр | наукова фантастика | |||
Форма | оповідання | |||
Автор | Індо Біндер | |||
Мова | англійська | |||
Опубліковано | січень 1939 | |||
Країна | США | |||
Видання | Емейзін сторіз | |||
| ||||
Сюжет
Оповідання написане у вигляді сповіді робота. За декілька тижнів до подій, описаних у творі, його в одному з підвалів створив доктор Чарльз Лінк. Творець навчає робота ходити, говорити та поведінки в суспільстві. Домогосподарка Лінка бачить робота досить жахливою, проте його собака цілком відданий роботу. Робот отримує повну освіту за декілька тижнів, після Лінк називає його Адамом Лінком, і він виявляє бажання служити будь-якій людині, яка забажає ним володіти. Невдовзі важкий предмет випадково потрапляє на доктора Лінка та спричиняє його загибель. Економка доктора одразу ж припускає, що робот убив доктора Лінка, й закликає озброєних людей полювати на нього та знищити Адама. Вони не досягають успіху; до того ж мисливці провокують робота на помсту, оскільки відмовляючись слухати його та випадково вбиваючи собаку доктора Лінка. Повернувшись до будинку, робот знаходить примірник «Франкенштейна», яку доктор Лінк ретельно заховав від робота, і нарешті дещо розуміє забобони проти нього. Зрештою, робот вирішує, що не варто просто вбивати декількох людей, аби його послухали, пише зізнання й готується вимкнутись.
Адаптації
Історія Біндера була дуже інноваційною для свого часу, однією з перших історій робота, яка відірвалася від кліше Франкенштейна.
Три історії Адама Лінка були адаптовані Елом Фельдштейном та проілюстровані Джо Орландо у 1955 року для видання EC (Entertainment Comics) «Weird Science-Fantasy». Було опубліковано «Я — робот» у номері №27 (січень – лютий); «Судовий процес над Адамом Лінком» у № 28 (березень — квітень); та «Адам Лінк у бізнесі» в № 29 (травень — червень).
Десятиліття по тому Біндер на основі «Я — робот» вісім оповідань для журналу «Creepy» за 1965–1967 рр., а Орландо створив до них нові ілюстрації. Вонеи мали наступні назви: «Я — робот» (випуск №2); «Перегляд Адама Лінка» (№4); «Адам Лінк у бізнесі» (№6); «Мат Адама Лінка» (№8); «Помста Адама Лінка» (№9); «Адам ЛІнк, робот-детектив» (№12); «Адам Лінк — гангстер» (№13); та «Адам Лінк — спортсмен-чемпіон» (№15).
«Я — робот» та «Перегляд Адама Лінка, Робота» були перероблені до епізодів науково-фантастичного серіалу 1960-х років «За межею можливого» у 1964 році, в якому знялися Леонард Німой у ролі журналіста та Говард Да Сілва — адвокат робота, за участю Ріда Моргана в ролі Адама Лінка. У цій версії Адама зловили та віддали під суд. Хоча смерть доктора Лінка відображається у серії як нещасний випадок, зрештою Адама визнають винним. На шляху до страти, дівчина вибігає на дорогу, й Адам кидається врятувати її від зустрічного транспортного засобу. Його розбивають на шматки, «обманюючи ката».
У ремейку 1990-х років серіалу «За межею можливого» історія знову була перезнята за участю Леонарда Німоя у ролі адвоката робота та Джоном Новаком, який озувчував робота. У цій версії робот вбиває свого творця, коли доктор Лінк намагається перетворити його на військову машину вбивства, знищивши його ще людські якості. Як і в епізоді 1964 року, Адама відправляють під суд й, зрештою, його знищує швидкісний транспортний засіб, рятуючи людське життя (цього разу Окружного прокурора).
Вплив на Айзека Азімова
Айзек Азімов зазнав значного впливу від оповідання Біндера. У вступі до твору «Ісаак Азімов представляє великі історії НФ» (1979), Азімов написав:
Воно, безумовно, привернуло мою увагу. Через два місяці після того, як я прочитав його, я розпочав [написання оповідання] «Роббі» про симпатичного робота, і це було початком моєї серії [творів про] позитронічних роботів. Одинадцять років по тому, коли дев'ять моїх оповідань про роботі були зібрані в книгу, видавець назвав збірку «Я, робот», незважаючи на мої заперечення. Зараз моя книга відомішою, але оповідання Отто була там першим. |
Див. також
Посилання
- «Я — робот» на сайті Internet Speculative Fiction Database (англ.)
- За межею можливого (1964) «Я — робот» на сайті Internet Speculative Fiction Database (англ.)
- За межею можливого (1995) «Я — робот» на сайті Internet Speculative Fiction Database (англ.)
- The Outer Limits "Leonard Nimoy in: I, Robot" (1964) VHS cover: http://images.alibris.com/cover/v70013giuww.jpg (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ya robot angl I Robot naukovo fantastichne opovidannya Indo Bindera psevdonim Erla ta Otto Binderiv z seriyi opovidan pro robota Adama Linka Vpershe opublikovane v sichni 1939 roku na storinkah zhurnalu Emejzin storiz zadovgo do publikaciyi podibnoyi za tematikoyu prote vidomishoyi zbirki opovidan Ajzeka Azimova Ya robot 1950 Na Ajzimova malo znachnij vpliv opovidannya Bindera Ya robotI RobotObkladinka vidannya na storinkah yakogo bulo vpershe opublikovano opovidannyaZhanrnaukova fantastikaFormaopovidannyaAvtorIndo BinderMovaanglijskaOpublikovanosichen 1939Krayina SShAVidannyaEmejzin storizSyuzhetOpovidannya napisane u viglyadi spovidi robota Za dekilka tizhniv do podij opisanih u tvori jogo v odnomu z pidvaliv stvoriv doktor Charlz Link Tvorec navchaye robota hoditi govoriti ta povedinki v suspilstvi Domogospodarka Linka bachit robota dosit zhahlivoyu prote jogo sobaka cilkom viddanij robotu Robot otrimuye povnu osvitu za dekilka tizhniv pislya Link nazivaye jogo Adamom Linkom i vin viyavlyaye bazhannya sluzhiti bud yakij lyudini yaka zabazhaye nim voloditi Nevdovzi vazhkij predmet vipadkovo potraplyaye na doktora Linka ta sprichinyaye jogo zagibel Ekonomka doktora odrazu zh pripuskaye sho robot ubiv doktora Linka j zaklikaye ozbroyenih lyudej polyuvati na nogo ta znishiti Adama Voni ne dosyagayut uspihu do togo zh mislivci provokuyut robota na pomstu oskilki vidmovlyayuchis sluhati jogo ta vipadkovo vbivayuchi sobaku doktora Linka Povernuvshis do budinku robot znahodit primirnik Frankenshtejna yaku doktor Link retelno zahovav vid robota i nareshti desho rozumiye zaboboni proti nogo Zreshtoyu robot virishuye sho ne varto prosto vbivati dekilkoh lyudej abi jogo posluhali pishe ziznannya j gotuyetsya vimknutis AdaptaciyiIstoriya Bindera bula duzhe innovacijnoyu dlya svogo chasu odniyeyu z pershih istorij robota yaka vidirvalasya vid klishe Frankenshtejna Tri istoriyi Adama Linka buli adaptovani Elom Feldshtejnom ta proilyustrovani Dzho Orlando u 1955 roku dlya vidannya EC Entertainment Comics Weird Science Fantasy Bulo opublikovano Ya robot u nomeri 27 sichen lyutij Sudovij proces nad Adamom Linkom u 28 berezen kviten ta Adam Link u biznesi v 29 traven cherven Desyatilittya po tomu Binder na osnovi Ya robot visim opovidan dlya zhurnalu Creepy za 1965 1967 rr a Orlando stvoriv do nih novi ilyustraciyi Vonei mali nastupni nazvi Ya robot vipusk 2 Pereglyad Adama Linka 4 Adam Link u biznesi 6 Mat Adama Linka 8 Pomsta Adama Linka 9 Adam LInk robot detektiv 12 Adam Link gangster 13 ta Adam Link sportsmen chempion 15 Ya robot ta Pereglyad Adama Linka Robota buli pererobleni do epizodiv naukovo fantastichnogo serialu 1960 h rokiv Za mezheyu mozhlivogo u 1964 roci v yakomu znyalisya Leonard Nimoj u roli zhurnalista ta Govard Da Silva advokat robota za uchastyu Rida Morgana v roli Adama Linka U cij versiyi Adama zlovili ta viddali pid sud Hocha smert doktora Linka vidobrazhayetsya u seriyi yak neshasnij vipadok zreshtoyu Adama viznayut vinnim Na shlyahu do strati divchina vibigaye na dorogu j Adam kidayetsya vryatuvati yiyi vid zustrichnogo transportnogo zasobu Jogo rozbivayut na shmatki obmanyuyuchi kata U remejku 1990 h rokiv serialu Za mezheyu mozhlivogo istoriya znovu bula pereznyata za uchastyu Leonarda Nimoya u roli advokata robota ta Dzhonom Novakom yakij ozuvchuvav robota U cij versiyi robot vbivaye svogo tvorcya koli doktor Link namagayetsya peretvoriti jogo na vijskovu mashinu vbivstva znishivshi jogo she lyudski yakosti Yak i v epizodi 1964 roku Adama vidpravlyayut pid sud j zreshtoyu jogo znishuye shvidkisnij transportnij zasib ryatuyuchi lyudske zhittya cogo razu Okruzhnogo prokurora Vpliv na Ajzeka AzimovaAjzek Azimov zaznav znachnogo vplivu vid opovidannya Bindera U vstupi do tvoru Isaak Azimov predstavlyaye veliki istoriyi NF 1979 Azimov napisav Vono bezumovno privernulo moyu uvagu Cherez dva misyaci pislya togo yak ya prochitav jogo ya rozpochav napisannya opovidannya Robbi pro simpatichnogo robota i ce bulo pochatkom moyeyi seriyi tvoriv pro pozitronichnih robotiv Odinadcyat rokiv po tomu koli dev yat moyih opovidan pro roboti buli zibrani v knigu vidavec nazvav zbirku Ya robot nezvazhayuchi na moyi zaperechennya Zaraz moya kniga vidomishoyu ale opovidannya Otto bula tam pershim Div takozhYa robot Ya robotPosilannya Ya robot na sajti Internet Speculative Fiction Database angl Za mezheyu mozhlivogo 1964 Ya robot na sajti Internet Speculative Fiction Database angl Za mezheyu mozhlivogo 1995 Ya robot na sajti Internet Speculative Fiction Database angl The Outer Limits Leonard Nimoy in I Robot 1964 VHS cover http images alibris com cover v70013giuww jpg angl