Ярофі́й Васи́льович Го́стський (пом. поч. 1581) — руський боярин (шляхтич) з роду Гостських, гербу Кирдій. Землевласник у Луцькому та Кременецькому повітах Волинського воєводства Великого Князівства Литовського, Корони Польської. Державний та військовий діяч. Родове гніздо — Гоща.
Ярофій Гостський | ||
![]() | ||
Кирдій | ||
| ||
---|---|---|
Смерть: | поч. 1581 | |
Поховання: | 8 січня 1581 Дорогобуж | |
Підданство: | Велике Князівство Литовське, Корона Польська | |
Країна: | Річ Посполита | |
Релігія: | православ'я | |
Рід: | Гостські | |
Батько: | (Василь Гостський) | |
Шлюб: | Ганна Гостська Козинська | |
Військова служба | ||
Звання: | ротмістр |
Біографія та діяльність
Ярофій Васильович Гостський син королівського дворянина Василя (Богдановича) Гостського. Згаданий під час ревізії Луцького замку 1545 року. У 1557 році — королівський дворянин. Того ж року разом із двоєрідним братом (Романом Гостським) здійснив поділ володінь Гостських. У 1560 році отримав два привілеї — на ярмарок, на тижні після св. Онуфрія в маєтності (Крупа) та на корчму у двірці під Луцьком. 18 квітня 1561 року Ярофій Гостський серед комісарів під час розмежування олицьких володінь князя Миколая Радивила «Чорного» та клеванських володінь князя (Івана Федоровича Чорторийського). У (1565)—1568 роках фігурує як ротмістр. У 1567 році згаданий у листі великого гетьмана литовського Григорія Олександровича Ходкевича до князя Романа Федоровича Санґушка, де поміж іншого йшлося про підготовку до походу на північ Русі, (під Чашники).
У 1569 році підписав Люблінську унію, доклавши таким чином і свою руку до отримання від короля Зиґмунда ІІ Августа значних привілеїв руським землям та Волині зокрема.
У квітні (1572) року виклопотав привілей на осадження в Кременецькому повіті міста з магдебурзьким правом, ярмарками й торгами. У Руській метриці воно зазначене як Дорофіїв, а в наступних документах — Ярофіїв. У 1574 році був обраний депутатом від Кременецького повіту до каптурового суду, створеного в Луцьку під час («безкоролів'я»). По смерті волинського воєводи князя Богуша Федоровича Корецького був призначений новообраним королем Стефаном Баторієм справцею осиротілого земського уряду в Луцьку.
У шлюбі з Ганною з Козинських, рід якої теж походить від Кирдійовичів. 26 листопада 1578 року Ярофій Гостський записав їй третю частину своїх володінь у сумі 1 000 золотих з привінком, а саме замок та місто Крупу з присілками, вона ж зробила внесення своє, записавши гроші та інші цінності. На 1578 рік депутат луцького трибуналу. Ярофій Васильович Гостський користувався неабияким авторитетом серед волинської шляхти. Про це зокрема свідчить його присутність у якості свідка в тестаментах таких людей, як Юрій князь Збаразький, Богуш князь Корецький, вдова Семена Бабинського — Марія Чаплич, Ян-Гурко Омелянський та інші. Також його зазначали в тестаментах досить почтивих людей серед опікунів. Свою дружину Ганну з Козинських перед смертю передавав під опікунство князя Януша Заславського, волинського воєводи князя Якима Богушевича Корецького та Федора Чаплича Шпанівського. 27 червня 1580 року Ярофій Гостський склав тестамент у (Крупському) замку, готуючись піти зі світу живих. У ньому, зокрема, йшлося про харчове отруєння, яке він отримав разом з іншими під час бенкету в Тучинському замку Олександра Семашка. Останній з його слів також зазнав отруєння. Поміж іншого з тестаменту відомо, що Ярофій Гостський наприкінці життя заклав на Волині замок Орля. 8 січня 1581 року Ганна Гостська поховала свого чоловіка в Дорогобужі, який серед місцевої шляхти уважався святим місцем.
Після смерті Ярофія Гостського на частину його майна став претендувати двоєрідний брат Роман Гостський та його сини. Коли вони відправили возного з позовом до замку Ганни, то з його слів вона зустріла його пострілами з гармати, рушниць і гаківниць. Ганна Гостська активно зайнялася фундаторською діяльністю, зокрема заснувала Почаївський монастир та друкарню при ньому. Згодом вже у своєму тестаменті Ганна Гостська просила, щоб її поховали там само, але з невідомих причин була похована в Почаївському монастирі. Відомо, що від шлюбу Ярофія Гостського та Ганни Козинської нащадків не залишилось, а по її смерті майже все майно перейшло небожу її сестри Варвари Козинської — Анджеєві Фірлею. До відомих володінь Ярофія Гостського та Ганни Козинської входили повністю або частково:
- У Луцькому повіті: Гоща, Крупа, Рясники, (Микулин), (Козлин), (Котів), Звірів, замок Орля, двір у Луцьку, Рудня на річці Любаші, безіменний двірець Кобила (кобила, кобилє — підвищення, палісад, тощо).
- У Кременецькому повіті: Почаїв, Савчиці, Кімнатка, Ярофіїв, Ледухів, Бережці, Перенятин, Башарівка, Волиця.
Джерела
- Собчук В. Д. Від коріння до корони. — Кременець, 2014. — 506 с. — С. 261, 268-275.
- Яковенко Н. М. Українська шляхта з кін. XIV - до сер. XVII ст. Волинь і Центральна Україна. — К., 2008. — 409 с. — С. 148.
- Архив ЮЗР Ч. 8. Т. 3. Акты о брачном праве и семейном быте в ЮЗР XVI-XVII вв. - 1909. 120, 708, ХХХ. Ст. 305 - 308.
Примітки
- Яковенко, Наталя (2008). Українська шляхта з кін. XIV - до сер. XVII ст. Волинь і Центральна Україна (українська) . Київ. с. 146—148.
- Собчук, В.Д. (2014). Від коріння до корони (українська) . Кременець. с. 261.
- Архив ЮЗР Ч. 8. Т. 3. Акты о брачном праве и семейном быте в ЮЗР XVI-XVII вв. 1909. с. 305—308.
- Собчук, В.Д. (2014). «Від коріння до корони» (українська) . Кременець. с. 268, 269.
- Собчук, В.Д. (2014). Собчук В. Д. Від коріння до корони. — Кременець, 2014. – 506 ст. Ст. 261 (українська) . Кременець. с. 270.
- Нині в околиці є села Великі Бережці та Малі Бережці.
- Собчук В.Д. (2014). "Від коріння до корони" (українська) . Кременець. с. 268—275.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет