Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Яльмар Рісер-Ларсен (норв. Hjalmar Riiser-Larsen; 7 червня 1890, Христіанія — 3 червня 1965) — норвезький авіатор і полярний дослідник, один з творців сучасних ВПС Норвегії.
| Яльмар Рісер-Ларсен | |
|---|---|
| норв. Hjalmar Riiser-Larsen | |
 | |
| Народився | 7 червня 1890[1] Християнія[d], Норвегія |
| Помер | 3 червня 1965[1] (74 роки) Копенгаген, Королівство Данія |
| Поховання | Спаський цвинтар (Осло) |
| Країна |  Норвегія |
| Діяльність | мандрівник-дослідник, підприємець, льотчик, офіцер |
| Учасник | Друга світова війна |
| Посада | Q62130825? |
| Військове звання | генерал-майор |
| Діти | d |
| Нагороди |            |
| IMDb | ID 0726887 |
| |
Біографія
Яльмар Рісер-Ларсен народився в Христіанії, у віці 19 років вступив до Військово-морської академії в Бергені, яку закінчив в офіцерському званні. З 1915 року служив на військово-морському флоті, в Першій світовій війні участі не брав, так як Норвегія оголосила про свій нейтралітет. Після війни Рісер-Ларсен був призначений керівником підприємства з будівництва літаків для морської авіації, через два роки його змінив на цій посаді інший офіцер. Рісер-Ларсен в 1921 році склав іспити на ліцензію пілота і перейшов на роботу у військове міністерство, одночасно час від часу виконуючи комерційні рейси.
У 1925 році Руаль Амундсен запропонував Рісер-Ларсену, як одному з найдосвідченіших норвезьких пілотів, взяти участь в перельоті на Північний полюс. В експедиції Амундсена і Лінкольна Елсворта Рісер-Ларсен пілотував один з двох літаків Dornier Wal, на борту кожного з яких знаходилося по три людини. Експедиція стартувала 21 травня через Конгсфіорд на Шпіцбергені. Через три години після вильоту у літака Рісер-Ларсена N-25 виникли неполадки і треба було здійснити посадку. Рісер-Ларсен посадив літак без великих ускладнень, однак другий літак N-24, що сів неподалік, отримав більш серйозні пошкодження. Це сталося в 136 морських милях від полюса. Протягом 26 днів шість учасників експедиції ремонтували літак N-25 і розчищали злітну смугу в льодах, яка знову і знову ставала непридатною через зрушення льодів, поки 15 червня не вдалося злетіти. Через сім годин літак Рісер-Ларсена з усіма членами експедиції на борту повернувся на Шпіцберген. Незважаючи на те, що мета — Північний полюс — не була досягнута, переліт Амундсена і Елсворта став сенсацією, тому що жоден літак раніше не досягав такої широти і не літав в таких виняткових погодних умовах.
У наступному році Рісер-Ларсен увійшов до складу експедиції на дирижаблі «Норвегія», ставши штурманом. Керували польотом Амундсен і італійський конструктор дирижабля Умберто Нобіле. 11 травня 1926 року дирижабль покинув Шпіцберген, а менш ніж через добу, о 1:30 12 травня досяг полюса. Вранці 14 травня «Норвегія» приземлилася на Алясці. Переліт «Норвегії» став першою успішною спробою досягти Північного полюса, так як заяви всіх попередніх претендентів, Кука, Пірі і Берда, ставилися під сумнів. Коли в 1928 році дирижабль «Італія» під командуванням Нобіле зазнав катастрофи в Арктиці, Рісер-Ларсен брав участь у пошуках зниклих.
У період з 1929 по 1931 рік Рісер-Ларсен брав участь в двох антарктичних експедиціях, профінансованих норвезьким судновласником і китобійним магнатом Ларсом Крістенсеном (Крістенсен організував ряд експедицій з 1927 по 1936 рік, в результаті яких було зроблено багато цінних відкриттів, а Норвегія заявила територіальні претензії на деякі території в Південній Атлантиці та Антарктиді, зокрема острів Буве і острів Петра I). Основні дослідження проводив корабель «Норвегія», Рісер-Ларсен разом з іншим пілотом Фінном Лютцов-Хольмом виконував аерофотозйомку з гідроплана.
У 1933 році скорочення в збройних силах торкнулися Рісер-Ларсена, але йому відразу запропонували роботу в цивільній авіакомпанії Det Norske Luftfartsselska (DNL). Незабаром він очолив компанію. Після окупації Норвегії Третім рейхом він був змушений емігрувати до Лондона, а звідти — в Північну Америку, де Рісер-Ларсен координував діяльність військової і військово-морської авіації і створив тренувальний табір для норвезьких льотчиків. За цей час Рісер-Ларсен отримав звання адмірала і віцемаршала. Коли в 1944 році на основі існуючих підрозділів були створені Королівські військово-повітряні сили Норвегії, їх очолив Рісер-Ларсен. Однак у нього виникли конфлікти з багатьма пілотами. Зрештою в 1946 році він був змушений подати у відставку.
Рісер-Ларсен повернувся в DNL. В цей період відбувалося формування нової авіакомпанії Scandinavian Airlines System, яка об'єднала ресурси трьох національних авіаперевізників скандинавських країн. У SAS Рісер-Ларсен відповідав за міжконтинентальні маршрути, його головною заслугою вважається організація сполучення з Північною Америкою і Далеким Сходом найкоротшим маршрутом через Північний полюс.
У 1958 році Рісер-Ларсен випустив книгу мемуарів Femti År for Kongen («П'ятдесят років за короля»).
Примітки
- Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yalmar Riser Larsen norv Hjalmar Riiser Larsen 7 chervnya 1890 Hristianiya 3 chervnya 1965 norvezkij aviator i polyarnij doslidnik odin z tvorciv suchasnih VPS Norvegiyi Yalmar Riser Larsennorv Hjalmar Riiser LarsenNarodivsya7 chervnya 1890 1890 06 07 1 Hristiyaniya d NorvegiyaPomer3 chervnya 1965 1965 06 03 1 74 roki Kopengagen Korolivstvo DaniyaPohovannyaSpaskij cvintar Oslo Krayina NorvegiyaDiyalnistmandrivnik doslidnik pidpriyemec lotchik oficerUchasnikDruga svitova vijnaPosadaQ62130825 Vijskove zvannyageneral majorDitidNagorodiIMDbID 0726887 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaYalmar Riser Larsen narodivsya v Hristianiyi u vici 19 rokiv vstupiv do Vijskovo morskoyi akademiyi v Bergeni yaku zakinchiv v oficerskomu zvanni Z 1915 roku sluzhiv na vijskovo morskomu floti v Pershij svitovij vijni uchasti ne brav tak yak Norvegiya ogolosila pro svij nejtralitet Pislya vijni Riser Larsen buv priznachenij kerivnikom pidpriyemstva z budivnictva litakiv dlya morskoyi aviaciyi cherez dva roki jogo zminiv na cij posadi inshij oficer Riser Larsen v 1921 roci sklav ispiti na licenziyu pilota i perejshov na robotu u vijskove ministerstvo odnochasno chas vid chasu vikonuyuchi komercijni rejsi U 1925 roci Rual Amundsen zaproponuvav Riser Larsenu yak odnomu z najdosvidchenishih norvezkih pilotiv vzyati uchast v pereloti na Pivnichnij polyus V ekspediciyi Amundsena i Linkolna Elsvorta Riser Larsen pilotuvav odin z dvoh litakiv Dornier Wal na bortu kozhnogo z yakih znahodilosya po tri lyudini Ekspediciya startuvala 21 travnya cherez Kongsfiord na Shpicbergeni Cherez tri godini pislya vilotu u litaka Riser Larsena N 25 vinikli nepoladki i treba bulo zdijsniti posadku Riser Larsen posadiv litak bez velikih uskladnen odnak drugij litak N 24 sho siv nepodalik otrimav bilsh serjozni poshkodzhennya Ce stalosya v 136 morskih milyah vid polyusa Protyagom 26 dniv shist uchasnikiv ekspediciyi remontuvali litak N 25 i rozchishali zlitnu smugu v lodah yaka znovu i znovu stavala nepridatnoyu cherez zrushennya lodiv poki 15 chervnya ne vdalosya zletiti Cherez sim godin litak Riser Larsena z usima chlenami ekspediciyi na bortu povernuvsya na Shpicbergen Nezvazhayuchi na te sho meta Pivnichnij polyus ne bula dosyagnuta perelit Amundsena i Elsvorta stav sensaciyeyu tomu sho zhoden litak ranishe ne dosyagav takoyi shiroti i ne litav v takih vinyatkovih pogodnih umovah U nastupnomu roci Riser Larsen uvijshov do skladu ekspediciyi na dirizhabli Norvegiya stavshi shturmanom Keruvali polotom Amundsen i italijskij konstruktor dirizhablya Umberto Nobile 11 travnya 1926 roku dirizhabl pokinuv Shpicbergen a mensh nizh cherez dobu o 1 30 12 travnya dosyag polyusa Vranci 14 travnya Norvegiya prizemlilasya na Alyasci Perelit Norvegiyi stav pershoyu uspishnoyu sproboyu dosyagti Pivnichnogo polyusa tak yak zayavi vsih poperednih pretendentiv Kuka Piri i Berda stavilisya pid sumniv Koli v 1928 roci dirizhabl Italiya pid komanduvannyam Nobile zaznav katastrofi v Arktici Riser Larsen brav uchast u poshukah zniklih U period z 1929 po 1931 rik Riser Larsen brav uchast v dvoh antarktichnih ekspediciyah profinansovanih norvezkim sudnovlasnikom i kitobijnim magnatom Larsom Kristensenom Kristensen organizuvav ryad ekspedicij z 1927 po 1936 rik v rezultati yakih bulo zrobleno bagato cinnih vidkrittiv a Norvegiya zayavila teritorialni pretenziyi na deyaki teritoriyi v Pivdennij Atlantici ta Antarktidi zokrema ostriv Buve i ostriv Petra I Osnovni doslidzhennya provodiv korabel Norvegiya Riser Larsen razom z inshim pilotom Finnom Lyutcov Holmom vikonuvav aerofotozjomku z gidroplana U 1933 roci skorochennya v zbrojnih silah torknulisya Riser Larsena ale jomu vidrazu zaproponuvali robotu v civilnij aviakompaniyi Det Norske Luftfartsselska DNL Nezabarom vin ocholiv kompaniyu Pislya okupaciyi Norvegiyi Tretim rejhom vin buv zmushenij emigruvati do Londona a zvidti v Pivnichnu Ameriku de Riser Larsen koordinuvav diyalnist vijskovoyi i vijskovo morskoyi aviaciyi i stvoriv trenuvalnij tabir dlya norvezkih lotchikiv Za cej chas Riser Larsen otrimav zvannya admirala i vicemarshala Koli v 1944 roci na osnovi isnuyuchih pidrozdiliv buli stvoreni Korolivski vijskovo povitryani sili Norvegiyi yih ocholiv Riser Larsen Odnak u nogo vinikli konflikti z bagatma pilotami Zreshtoyu v 1946 roci vin buv zmushenij podati u vidstavku Riser Larsen povernuvsya v DNL V cej period vidbuvalosya formuvannya novoyi aviakompaniyi Scandinavian Airlines System yaka ob yednala resursi troh nacionalnih aviapereviznikiv skandinavskih krayin U SAS Riser Larsen vidpovidav za mizhkontinentalni marshruti jogo golovnoyu zaslugoyu vvazhayetsya organizaciya spoluchennya z Pivnichnoyu Amerikoyu i Dalekim Shodom najkorotshim marshrutom cherez Pivnichnij polyus U 1958 roci Riser Larsen vipustiv knigu memuariv Femti Ar for Kongen P yatdesyat rokiv za korolya PrimitkiStore norske leksikon 1978 ISSN 2464 1480 d Track Q746368Posilannya