Я́ків Степа́нович Степови́й (справжнє прізвище Якименко/Акименко, 8 (20) жовтня 1883 Харків — 4 листопада 1921, Київ) — український композитор, педагог і музичний критик. Молодший брат композитора Федора Якименка.
Степовий Яків Степанович | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 8 (20) жовтня 1883[1] |
Місце народження | Харків, Російська імперія[2][3] |
Дата смерті | 4 листопада 1921[2][3] (38 років) |
Місце смерті | Київ, Українська СРСР |
Причина смерті | тиф[3][1] |
Поховання | Байкове кладовище[3] |
Громадянство | Російська імперія і Українська Радянська Соціалістична Республіка |
Професії | музичний критик, композитор, музичний педагог, музичний режисер, педагог |
Освіта | Санкт-Петербурзька консерваторія (1909)[3] |
Вчителі | Лядов Анатолій Костянтинович[1][3] і Римський-Корсаков Микола Андрійович[3] |
Жанри | хорова музика[1][3], національна музика[1][3], симфонічна музика[1][3], d[1][3], опера[1][3], d[1][3] і романс[1][3] |
Псевдоніми | Stepovy[3][1] |
Заклад | Київська державна консерваторія[3] |
Файли у Вікісховищі |
Життєпис
Народився 1883 року в місті Харків. Батько Якова працював у церковному хорі, старший брат — Федір Якименко — навчався співу в Петербурзькій придворній капелі і згодом став відомим українським композитором.
Яків також був прийнятий до Петербурзької придворної капели, і за час перебування в капелі (1895–1902 рр.) оволодів професією диригента, навчився грати на фортепіано, кларнеті.
1909 року завершив Петербурзьку Консерваторію у класі Миколи Римського-Корсакова і Анатолія Лядова.
З початком Першої світової війни Степового мобілізують до Російської армії і призначають писарем санітарного поїзда.
В травні 1917 року композиторові вдалося звільнитись від осоружної служби в царській армії, і у тому ж році він став викладачем Київської консерваторії і керівником Музичної драми та Державного вокального ансамблю.
Після чергової концертної подорожі Степовий несподівано захворів на тиф і в 1921 році помер у Києві. Похований на Байковому кладовищі.
Діяльність
Яків Степовий — представник української музичної інтелігенції першої чверті XX століття, один із фундаторів національної композиторської школи і продовжувач традицій Миколи Лисенка. Він — майстер солоспівів, хорових і фортепіанних творів, автор музичних збірок для дітей, а також — викладач Київської консерваторії, засновник Державного вокального квартету, завідувач секції національної музики у Всеукраїнському комітеті мистецтв, музично-просвітній діяч, пропагандист світової класики в Україні.
Збереглись спогади про композитора колишньої артистки Українського вокального ансамблю (спочатку квартету, а згодом октету) під керівництвом Якова Степового Олени Ахматової.
Український вокальний ансамбль
Склад октету: В. Гужова, О. Суханова (сопрано), Т. О. Темірова-Буразера, О. Ахматова (мецо-сопрано), В. Соколинський, Г. Внуковський (тенори), , С. Папа-Афанасопуло (баси).
Твори
- Солоспіви на слова Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, П. Тичини, М. Рильського та ін.;
- окремі цикли:
- «Барвінки» на слова різних поетів
- «Пісні настрою» на слова О. Олеся;
- для фортепіано:
- соната,
- прелюдія «Пам'яті Т. Г. Шевченка»
- рондо,
- фантазія,
- цикл мініатюр,
- три фуги;
- дві сюїти для оркестру на теми українських народних пісень,
- 50 обробок українських народних пісень для хору,
- вокальний цикл для дітей «Проліски»,
- збірка пісень для дітей на слова Шевченка «Кобзар»,
- опера «Невольник» за Шевченком.
Записи творів Якова Степового
- Альбом проекту Павла Гуньки «Українські мистецькі пісні»
- «Яків Степовий» / (Yakiv Stepovyi, 2 CDs, 55 творів, 2010).
Вшанування
Ім'я Степового в 1921 році було присвоєне заснованому ним Державному вокальному ансамблю. У 1969 році на його честь було названо вулицю в Києві. Ім'я Степового має Київська дитяча музична школа № 1 на вул. Сагайдачного, 39.
Див. також
Джерела
- Грінченко М. Я. Степовий. Критично-популярний нарис. — Х.-К., 1929
- Лазанська Т. І. Степовий Яків Степанович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 849. — .
- Надененко В. Я. С. Степовий. К. 1950
- Шварцман Ш. Яків Степовий
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Я. С. Степовий (1883—1921 pp.) на сайті «Аколада»
Посилання
- Степовий Яків Степанович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 946-947.
- Степовий Яків // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1839-1840. — 1000 екз.
- Марко Роберт Стех, «Очима культури» № 86. Яків Степовий (Якименко) і Федір Якименко
- Театрознавство — Інститут мистецтвознавства
Примітки
- Grove Music Online — OUP.
- Степовой Яков Степанович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Енциклопедія України в Інтернеті / O. Havrylyshyn, F. Sysyn, M. Moser et al. — CIUS, 2001.
- Олена Ахматова. Спогади про Якова Степового. Рукопис
- Любові висока струна: вибране / Іван Лисенко. — К.: Рада, 2010. — с. 283
- Nazar, Lyubov (28.05.2018). Фортепіанні фуги Я. Степового. https://uk.wikipedia.org/wiki/Користувачка:LyubovNazar (українська) .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Stepovij Ya kiv Stepa novich Stepovi j spravzhnye prizvishe Yakimenko Akimenko 8 20 zhovtnya 1883 18831020 Harkiv 4 listopada 1921 Kiyiv ukrayinskij kompozitor pedagog i muzichnij kritik Molodshij brat kompozitora Fedora Yakimenka Stepovij Yakiv StepanovichOsnovna informaciyaData narodzhennya8 20 zhovtnya 1883 1 Misce narodzhennyaHarkiv Rosijska imperiya 2 3 Data smerti4 listopada 1921 1921 11 04 2 3 38 rokiv Misce smertiKiyiv Ukrayinska SRSRPrichina smertitif 3 1 PohovannyaBajkove kladovishe 3 GromadyanstvoRosijska imperiya i Ukrayinska Radyanska Socialistichna RespublikaProfesiyimuzichnij kritik kompozitor muzichnij pedagog muzichnij rezhiser pedagogOsvitaSankt Peterburzka konservatoriya 1909 3 VchiteliLyadov Anatolij Kostyantinovich 1 3 i Rimskij Korsakov Mikola Andrijovich 3 Zhanrihorova muzika 1 3 nacionalna muzika 1 3 simfonichna muzika 1 3 d 1 3 opera 1 3 d 1 3 i romans 1 3 PsevdonimiStepovy 3 1 ZakladKiyivska derzhavna konservatoriya 3 Fajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Akimenko ZhittyepisNarodivsya 1883 roku v misti Harkiv Batko Yakova pracyuvav u cerkovnomu hori starshij brat Fedir Yakimenko navchavsya spivu v Peterburzkij pridvornij kapeli i zgodom stav vidomim ukrayinskim kompozitorom Yakiv takozh buv prijnyatij do Peterburzkoyi pridvornoyi kapeli i za chas perebuvannya v kapeli 1895 1902 rr ovolodiv profesiyeyu dirigenta navchivsya grati na fortepiano klarneti 1909 roku zavershiv Peterburzku Konservatoriyu u klasi Mikoli Rimskogo Korsakova i Anatoliya Lyadova Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni Stepovogo mobilizuyut do Rosijskoyi armiyi i priznachayut pisarem sanitarnogo poyizda V travni 1917 roku kompozitorovi vdalosya zvilnitis vid osoruzhnoyi sluzhbi v carskij armiyi i u tomu zh roci vin stav vikladachem Kiyivskoyi konservatoriyi i kerivnikom Muzichnoyi drami ta Derzhavnogo vokalnogo ansamblyu Pislya chergovoyi koncertnoyi podorozhi Stepovij nespodivano zahvoriv na tif i v 1921 roci pomer u Kiyevi Pohovanij na Bajkovomu kladovishi DiyalnistYakiv Stepovij predstavnik ukrayinskoyi muzichnoyi inteligenciyi pershoyi chverti XX stolittya odin iz fundatoriv nacionalnoyi kompozitorskoyi shkoli i prodovzhuvach tradicij Mikoli Lisenka Vin majster solospiviv horovih i fortepiannih tvoriv avtor muzichnih zbirok dlya ditej a takozh vikladach Kiyivskoyi konservatoriyi zasnovnik Derzhavnogo vokalnogo kvartetu zaviduvach sekciyi nacionalnoyi muziki u Vseukrayinskomu komiteti mistectv muzichno prosvitnij diyach propagandist svitovoyi klasiki v Ukrayini Zbereglis spogadi pro kompozitora kolishnoyi artistki Ukrayinskogo vokalnogo ansamblyu spochatku kvartetu a zgodom oktetu pid kerivnictvom Yakova Stepovogo Oleni Ahmatovoyi Ukrayinskij vokalnij ansamblSklad oktetu V Guzhova O Suhanova soprano T O Temirova Burazera O Ahmatova meco soprano V Sokolinskij G Vnukovskij tenori S Papa Afanasopulo basi TvoriSlovo Lesya Ukrayinka source source source Vikonuyut Pavlo Gunka bas bariton i Albert Krywolt fortepiano Ne berit iz zelenogo lugu verbi Oleksandr Oles source source source Vikonuyut Isabel Bayrakdarian soprano i Albert Krywolt fortepiano Dosit nevilnaya dumka Lesya Ukrayinka source source source Vikonuyut Krisztina Szabo meco soprano i Albert Krywolt fortepiano Pri problemah glyante v dovidku Solospivi na slova T Shevchenka I Franka Lesi Ukrayinki P Tichini M Rilskogo ta in okremi cikli Barvinki na slova riznih poetiv Pisni nastroyu na slova O Olesya dlya fortepiano sonata prelyudiya Pam yati T G Shevchenka rondo fantaziya cikl miniatyur tri fugi dvi syuyiti dlya orkestru na temi ukrayinskih narodnih pisen 50 obrobok ukrayinskih narodnih pisen dlya horu vokalnij cikl dlya ditej Proliski zbirka pisen dlya ditej na slova Shevchenka Kobzar opera Nevolnik za Shevchenkom Zapisi tvoriv Yakova StepovogoAlbom proektu Pavla Gunki Ukrayinski mistecki pisni Yakiv Stepovij Yakiv Stepovyi 2 CDs 55 tvoriv 2010 VshanuvannyaIm ya Stepovogo v 1921 roci bulo prisvoyene zasnovanomu nim Derzhavnomu vokalnomu ansamblyu U 1969 roci na jogo chest bulo nazvano vulicyu v Kiyevi Im ya Stepovogo maye Kiyivska dityacha muzichna shkola 1 na vul Sagajdachnogo 39 Div takozhYakimenko Fedir StepanovichDzherelaGrinchenko M Ya Stepovij Kritichno populyarnij naris H K 1929 Lazanska T I Stepovij Yakiv Stepanovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 849 ISBN 978 966 00 1290 5 Nadenenko V Ya S Stepovij K 1950 Shvarcman Sh Yakiv Stepovij Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Ya S Stepovij 1883 1921 pp na sajti Akolada PosilannyaStepovij Yakiv Stepanovich Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 5 Pe S S 946 947 Stepovij Yakiv Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1965 T 7 kn XIV Literi Sen Sti S 1839 1840 1000 ekz Marko Robert Steh Ochima kulturi 86 Yakiv Stepovij Yakimenko i Fedir Yakimenko Teatroznavstvo Institut mistectvoznavstvaPrimitkiGrove Music Online OUP d Track Q30532476d Track Q217595 Stepovoj Yakov Stepanovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Enciklopediya Ukrayini v Interneti O Havrylyshyn F Sysyn M Moser et al CIUS 2001 d Track Q12135541d Track Q87193076d Track Q4212096d Track Q12131753 Olena Ahmatova Spogadi pro Yakova Stepovogo Rukopis Lyubovi visoka struna vibrane Ivan Lisenko K Rada 2010 s 283 Nazar Lyubov 28 05 2018 Fortepianni fugi Ya Stepovogo https uk wikipedia org wiki Koristuvachka LyubovNazar ukrayinska