Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Юліуш Лукасевич пол Juliusz Łukasiewicz нар 6 травня 1892 Соколівка пом 6 квітня 1951 Вашингтон польський дипломат посол

Юліуш Лукасевич

Юліуш Лукасевич

Юліуш Лукасевич (пол. Juliusz Łukasiewicz; нар. 6 травня 1892, Соколівка, пом. 6 квітня 1951, Вашингтон) — польський дипломат, посол. Масон. Батько польського інженера Юліуша Лукасевича.

Юліуш Лукасевич
image
Народився6 травня 1892(1892-05-06)[3][2]
Соколівка, Крижопільський район, Україна
Помер6 квітня 1951(1951-04-06)[1][2] (58 років)
Вашингтон, США
Країнаimage Республіка Польща
Діяльністьдипломат
Знання мовпольська[3]
Посадаd
Нагороди
image image image image
image
Могила Юліуша Лукасевича на кладовищі Повонзки

Життєпис

Закінчивши гімназію в Житомирі, розпочав навчання в Політехнічному університеті Санкт-Петербурга, беручи активну участь у діяльності польських самостійницьких організацій. З 1914 року входив до Польської військової організації. Після утворення Польської ліквідаційної комісії з питань Царства Польського був особистим секретарем голови комісії Олександра Ледницького, а потім першим секретарем Представництва Регентської ради у Москві.

Після відновлення польської державності в листопаді 1918 вступив на дипломатичну службу Другої Речі Посполитої і 1921 року очолив Східний департамент Міністерства закордонних справ, підтримуючи проєкт федерації Пілсудського.

З 1 вересня 1921 до 1 вересня 1922 року був секретарем польської дипмісії у Парижі, після чого повернувся на посаду глави Східного департаменту Міністерства закордонних справ. Із 16 травня по 1 серпня 1924 року входив до польської делегації в Лізі Націй, повернувся до керівної ланки МЗС, де 1925 року піднявся по кар'єрних щаблях до посади директора Політичного-економічного департаменту Міністерства закордонних справ. 12 жовтня 1926 року призначений посланником Польської Республіки в Ризі, виконував місію до 23 січня 1929 р. Потім, до 22 травня 1931 р., працював директором Консульського департаменту. У 1931–1932 роках був посланником Польської Республіки у Відні, з 1933 по 1934 рік — посланником Польської Республіки у Москві, де потім у 1934—1936 рр. був послом Польщі в СРСР (після взаємного підвищення цими двома державами рангу своїх дипломатичних місій до рівня посольства). З 20 липня 1936 по 7 листопада 1939 року — посол Польської Республіки в Парижі.

1938 року опублікував том есеїв під назвою «Польща — велика держава» (пол. Polska jest mocarstwem).

Після вторгнення Німеччини у Польщу у вересні 1939 р. дуже енергійно вимагав від французьких цивільних і військових органів виконувати союзницькі зобов'язання Франції щодо Польщі, викладені в договорі та підтверджені військовою конвенцією, затвердженою 4 вересня 1939 року. Був причетний до присяги Владислава Рачкевича як президента у вигнанні, і саме він рекомендував генералу Владиславу Сікорському командувати польською армією у Франції. Після створення в Парижі польського уряду у вигнанні під головуванням Владислава Сікорського французька сторона змусила Лукасевича до відставки з посади польського посла. Він виїхав у Велику Британію, не прийнятий на державну службу людьми генерала Сікорського.

Після відставки став у жорстку опозицію до уряду Сікорського. Після поразки Франції (1940 р.) у липні 1940 в Лондоні написав листа президенту Владиславові Рачкевичу, в якому звинуватив генерала Сікорського у направленні відкритого листа про створення 300-тисячної польської армії на боці СРСР, розвалі підрозділів Польської армії у Франції, втраті золота Банку Польщі, а також зайнятті двох посад — голови Ради Міністрів і верховного головнокомандувача — внаслідок чого той не міг виконувати державних обов'язків. Цей відкритий лист Лукасевича був основною причиною тимчасової урядової кризи в уряді Польської Республіки у вигнанні, коли президент відправив у відставку генерала Сікорського з посади прем'єр-міністра, але вже наступного дня призначив Сікорського на цю посаду під тиском групи польських офіцерів і після невдалої спроби сформувати уряд Августа Залеського.

Після Другої світової війни Лукасевич залишився у вигнанні. Був, зокрема головою Ліги незалежності Польщі, створеної послідовниками Пілсудського, заступником голови 3-ї Національної ради Польської Республіки , віце-президентом Інституту досліджень міжнародних справ у Лондоні (1947—1950). З грудня 1947 року перебував у США, намагаючись заручитися підтримкою американських політиків. Під час президентства Августа Залеського був серед своїх прихильників. 1950 року знову поїхав у США, але не зумів зацікавити американську адміністрацію польськими справами і навесні наступного року повідомив еміграційну владу в Лондоні про провал своєї місії. У цей період він також упав у депресію через безсилля щодо американської адміністрації, що зокрема відзначав Вацлав Єнджеєвич. Лукасевич боявся повернутися в Лондон, уважаючи свою поїздку до США ганьбою.

Помер від самогубства близько 2-ї години ночі, повісившись у квартирі, яку винаймав. Він не залишив записки про самогубство, що породило необґрунтовані чутки про вбивство, скоєне радянськими спецслужбами .

Відзнаки

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Internetowy Polski Słownik Biograficzny
    d:Track:Q96022943
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  4. Wacław Jędrzejewicz, Juliusz Łukasiewicz w: Juliusz Łukasiewicz. Dyplomata w Paryżu 1936-1939, Londyn 1989, Wyd. Polska Fundacja Kulturalna, , с. 8., Łukasiewicz Juliusz у книжці: Kto był kim w Drugiej Rzeczypospolitej (redakcja naukowa Jacek M. Majchrowski przy współpracy Grzegorza Mazura i Kamila Stepana), Warszawa 1994, wyd. BGW, s.103.
  5. Cezary Leżeński, Legiony to braterska nuta... czyli od Legionów do masonów, , nr 40, listopad-grudzień 2003, s. 15.
  6. Krzysztof Tarka (8 квітня 2019). Śmierć ambasadora Juliusza Łukasiewicza. Samobójstwo czy zabójstwo bezpieki? (пол.). wyborcza.pl. Процитовано 9 квітня 2019.
  7. Odznaczenia. „Dziennik Urzędowy Ministerstwa Spraw Zagranicznych Rzeczypospolitej Polskiej”. Nr 11, s. 300, 1936. 
  8. Order Odrodzenia Polski. Trzechlecie pierwszej kapituły 1921–1924. Warszawa: Prezydium Rady Ministrów, 1926, s. 19. 
  9. Stanisław Łoza (red.): Czy wiesz kto to jest?. Wyd. II popr. Warszawa: Główna Księgarnia Wojskowa, 1938, s. 446. 
  10. Polski Czerwony Krzyż. Sprawozdanie za 1935. Warszawa: 1936, s. 11. 
  11. Odznaczenia. „Dziennik Urzędowy Ministerstwa Spraw Zagranicznych Rzeczypospolitej Polskiej”. Nr 19, s. 262, 1932. 

Література

  • Łukasiewicz Juliusz w: Kto był kim w Drugiej Rzeczypospolitej (redakcja naukowa Jacek M. Majchrowski przy współpracy Grzegorza Mazura i Kamila Stepana), Warszawa 1994, wyd. BGW, s.103-104.
  • Łukasiewicz J.: Dyplomata w Paryżu, 1936-1939: wspomnienia i dokumenty Juliusza Łukasiewicza, ambasadora Rzeczypospolitej Polskiej, wyd. rozszerz. oprac. Wacław Jędrzejewicz i Henryk Bułhak. Londyn 1989 Wyd. Polska Fundacja Kulturalna, ; wyd. 1 krajowe Dyplomata w Paryżu Warszawa 1995 Wyd. Warszawska Oficyna Wydawnicza Gryf i Instytut Historii Polskiej Akademii Nauk,
  • Drymmer W. T.: W służbie Polski, Warszawska Oficyna Wydawnicza "Gryf", Instytut Historii PAN, Warszawa 1998

Посилання

  • Archiwum Ambasadora Juliusza Łukasiewicza w zbiorach Instytutu Piłsudskiego [ 22 січня 2021 у Wayback Machine.]
  • Les relations polono-allemandes et polono-soviétiques au cours de la période 1933-1939 recueil de documents officiels République de Pologne, Ministère des affaires étrangères [ 27 липня 2020 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Yuliush Lukasevich pol Juliusz Lukasiewicz nar 6 travnya 1892 Sokolivka pom 6 kvitnya 1951 Vashington polskij diplomat posol Mason Batko polskogo inzhenera Yuliusha Lukasevicha Yuliush LukasevichNarodivsya6 travnya 1892 1892 05 06 3 2 Sokolivka Krizhopilskij rajon UkrayinaPomer6 kvitnya 1951 1951 04 06 1 2 58 rokiv Vashington SShAKrayina Respublika PolshaDiyalnistdiplomatZnannya movpolska 3 PosadadNagorodi Mediafajli u Vikishovishi Mogila Yuliusha Lukasevicha na kladovishi PovonzkiZhittyepisZakinchivshi gimnaziyu v Zhitomiri rozpochav navchannya v Politehnichnomu universiteti Sankt Peterburga beruchi aktivnu uchast u diyalnosti polskih samostijnickih organizacij Z 1914 roku vhodiv do Polskoyi vijskovoyi organizaciyi Pislya utvorennya Polskoyi likvidacijnoyi komisiyi z pitan Carstva Polskogo buv osobistim sekretarem golovi komisiyi Oleksandra Lednickogo a potim pershim sekretarem Predstavnictva Regentskoyi radi u Moskvi Pislya vidnovlennya polskoyi derzhavnosti v listopadi 1918 vstupiv na diplomatichnu sluzhbu Drugoyi Rechi Pospolitoyi i 1921 roku ocholiv Shidnij departament Ministerstva zakordonnih sprav pidtrimuyuchi proyekt federaciyi Pilsudskogo Z 1 veresnya 1921 do 1 veresnya 1922 roku buv sekretarem polskoyi dipmisiyi u Parizhi pislya chogo povernuvsya na posadu glavi Shidnogo departamentu Ministerstva zakordonnih sprav Iz 16 travnya po 1 serpnya 1924 roku vhodiv do polskoyi delegaciyi v Lizi Nacij povernuvsya do kerivnoyi lanki MZS de 1925 roku pidnyavsya po kar yernih shablyah do posadi direktora Politichnogo ekonomichnogo departamentu Ministerstva zakordonnih sprav 12 zhovtnya 1926 roku priznachenij poslannikom Polskoyi Respubliki v Rizi vikonuvav misiyu do 23 sichnya 1929 r Potim do 22 travnya 1931 r pracyuvav direktorom Konsulskogo departamentu U 1931 1932 rokah buv poslannikom Polskoyi Respubliki u Vidni z 1933 po 1934 rik poslannikom Polskoyi Respubliki u Moskvi de potim u 1934 1936 rr buv poslom Polshi v SRSR pislya vzayemnogo pidvishennya cimi dvoma derzhavami rangu svoyih diplomatichnih misij do rivnya posolstva Z 20 lipnya 1936 po 7 listopada 1939 roku posol Polskoyi Respubliki v Parizhi 1938 roku opublikuvav tom eseyiv pid nazvoyu Polsha velika derzhava pol Polska jest mocarstwem Pislya vtorgnennya Nimechchini u Polshu u veresni 1939 r duzhe energijno vimagav vid francuzkih civilnih i vijskovih organiv vikonuvati soyuznicki zobov yazannya Franciyi shodo Polshi vikladeni v dogovori ta pidtverdzheni vijskovoyu konvenciyeyu zatverdzhenoyu 4 veresnya 1939 roku Buv prichetnij do prisyagi Vladislava Rachkevicha yak prezidenta u vignanni i same vin rekomenduvav generalu Vladislavu Sikorskomu komanduvati polskoyu armiyeyu u Franciyi Pislya stvorennya v Parizhi polskogo uryadu u vignanni pid golovuvannyam Vladislava Sikorskogo francuzka storona zmusila Lukasevicha do vidstavki z posadi polskogo posla Vin viyihav u Veliku Britaniyu ne prijnyatij na derzhavnu sluzhbu lyudmi generala Sikorskogo Pislya vidstavki stav u zhorstku opoziciyu do uryadu Sikorskogo Pislya porazki Franciyi 1940 r u lipni 1940 v Londoni napisav lista prezidentu Vladislavovi Rachkevichu v yakomu zvinuvativ generala Sikorskogo u napravlenni vidkritogo lista pro stvorennya 300 tisyachnoyi polskoyi armiyi na boci SRSR rozvali pidrozdiliv Polskoyi armiyi u Franciyi vtrati zolota Banku Polshi a takozh zajnyatti dvoh posad golovi Radi Ministriv i verhovnogo golovnokomanduvacha vnaslidok chogo toj ne mig vikonuvati derzhavnih obov yazkiv Cej vidkritij list Lukasevicha buv osnovnoyu prichinoyu timchasovoyi uryadovoyi krizi v uryadi Polskoyi Respubliki u vignanni koli prezident vidpraviv u vidstavku generala Sikorskogo z posadi prem yer ministra ale vzhe nastupnogo dnya priznachiv Sikorskogo na cyu posadu pid tiskom grupi polskih oficeriv i pislya nevdaloyi sprobi sformuvati uryad Avgusta Zaleskogo Pislya Drugoyi svitovoyi vijni Lukasevich zalishivsya u vignanni Buv zokrema golovoyu Ligi nezalezhnosti Polshi stvorenoyi poslidovnikami Pilsudskogo zastupnikom golovi 3 yi Nacionalnoyi radi Polskoyi Respubliki vice prezidentom Institutu doslidzhen mizhnarodnih sprav u Londoni 1947 1950 Z grudnya 1947 roku perebuvav u SShA namagayuchis zaruchitisya pidtrimkoyu amerikanskih politikiv Pid chas prezidentstva Avgusta Zaleskogo buv sered svoyih prihilnikiv 1950 roku znovu poyihav u SShA ale ne zumiv zacikaviti amerikansku administraciyu polskimi spravami i navesni nastupnogo roku povidomiv emigracijnu vladu v Londoni pro proval svoyeyi misiyi U cej period vin takozh upav u depresiyu cherez bezsillya shodo amerikanskoyi administraciyi sho zokrema vidznachav Vaclav Yendzheyevich Lukasevich boyavsya povernutisya v London uvazhayuchi svoyu poyizdku do SShA ganboyu Pomer vid samogubstva blizko 2 yi godini nochi povisivshis u kvartiri yaku vinajmav Vin ne zalishiv zapiski pro samogubstvo sho porodilo neobgruntovani chutki pro vbivstvo skoyene radyanskimi specsluzhbami VidznakiKomandorskij hrest iz zirkoyu Ordena Vidrodzhennya Polshi 1936 Komandorskij hrest ordena Vidrodzhennya Polshi 2 travnya 1923 Medal Desyatilittya zdobutoyi nezalezhnosti Pochesnij nagrudnij znak polskogo Chervonogo Hresta I stupenya 1935 Orden Troh zirok I i IV stupenya Latviya Orden Bilogo leva II stupenya Chehoslovachchina Pochesnij znak Za zaslugi pered Avstrijskoyu Respublikoyu Avstriya Orden Hresta svobodi II stupenya Estoniya Orden Koroni II stupenya Rumuniya Orden Biloyi troyandi IV klasu Finlyandiya Orden Pochesnogo legionu IV stupenya Franciya PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Internetowy Polski Slownik Biograficzny d Track Q96022943 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Waclaw Jedrzejewicz Juliusz Lukasiewicz w Juliusz Lukasiewicz Dyplomata w Paryzu 1936 1939 Londyn 1989 Wyd Polska Fundacja Kulturalna ISBN 0 85065 169 7 s 8 Lukasiewicz Juliusz u knizhci Kto byl kim w Drugiej Rzeczypospolitej redakcja naukowa Jacek M Majchrowski przy wspolpracy Grzegorza Mazura i Kamila Stepana Warszawa 1994 wyd BGW ISBN 8370665691 s 103 Cezary Lezenski Legiony to braterska nuta czyli od Legionow do masonow nr 40 listopad grudzien 2003 s 15 Krzysztof Tarka 8 kvitnya 2019 Smierc ambasadora Juliusza Lukasiewicza Samobojstwo czy zabojstwo bezpieki pol wyborcza pl Procitovano 9 kvitnya 2019 Odznaczenia Dziennik Urzedowy Ministerstwa Spraw Zagranicznych Rzeczypospolitej Polskiej Nr 11 s 300 1936 Order Odrodzenia Polski Trzechlecie pierwszej kapituly 1921 1924 Warszawa Prezydium Rady Ministrow 1926 s 19 Stanislaw Loza red Czy wiesz kto to jest Wyd II popr Warszawa Glowna Ksiegarnia Wojskowa 1938 s 446 Polski Czerwony Krzyz Sprawozdanie za 1935 Warszawa 1936 s 11 Odznaczenia Dziennik Urzedowy Ministerstwa Spraw Zagranicznych Rzeczypospolitej Polskiej Nr 19 s 262 1932 LiteraturaLukasiewicz Juliusz w Kto byl kim w Drugiej Rzeczypospolitej redakcja naukowa Jacek M Majchrowski przy wspolpracy Grzegorza Mazura i Kamila Stepana Warszawa 1994 wyd BGW ISBN 8370665691 s 103 104 Lukasiewicz J Dyplomata w Paryzu 1936 1939 wspomnienia i dokumenty Juliusza Lukasiewicza ambasadora Rzeczypospolitej Polskiej wyd rozszerz oprac Waclaw Jedrzejewicz i Henryk Bulhak Londyn 1989 Wyd Polska Fundacja Kulturalna ISBN 0 85065 169 7 wyd 1 krajowe Dyplomata w Paryzu Warszawa 1995 Wyd Warszawska Oficyna Wydawnicza Gryf i Instytut Historii Polskiej Akademii Nauk ISBN 83 85209 43 3 Drymmer W T W sluzbie Polski Warszawska Oficyna Wydawnicza Gryf Instytut Historii PAN Warszawa 1998PosilannyaArchiwum Ambasadora Juliusza Lukasiewicza w zbiorach Instytutu Pilsudskiego 22 sichnya 2021 u Wayback Machine Les relations polono allemandes et polono sovietiques au cours de la periode 1933 1939 recueil de documents officiels Republique de Pologne Ministere des affaires etrangeres 27 lipnya 2020 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ