Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ю́лійс Фе́дерс (Ю́лій Я́нович (Іванович) Фе́ддерс (Федер, Феддер), латис. Jūlijs Feders; нар. 7 червня (19 червня за новим стилем) 1838, Кокнесе, Латвія — †19 січня (1 лютого 1909, Ніжин, нині Чернігівської області) — латиський живописець-пейзажист.
| Юлійс Федерс | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження | 19 червня 1838[1] Кокнесе, d, Ліфляндська губернія, Російська імперія[1] | |||
| Смерть | 19 січня 1909[3] (70 років) | |||
| Ніжин, Чернігівська губернія, Російська імперія | ||||
| Країна |  Латвія | |||
| Навчання | d, Петербурзька академія мистецтв (1863) і Дюссельдорфська академія мистецтв | |||
| Діяльність | фотограф, художник | |||
| Роботи в колекції | Латвійський національний художній музей | |||
| | ||||
 Юлійс Федерс у Вікісховищі | ||||
Життєпис
Юлійс Федерс народився в родині корчмаря неподалік від стародавнього замку Кокнесе на березі річки Персе. Корчма та її хазяїн Яніс Федерс були знаними та поважаними в окрузі.
Юлій любив слухати латиські народні пісні, розповіді про старовину. Читати й писати навчався вдома. Потім став учнем Кокнеської волосної школи. Тут він уперше побачив кольорові ілюстрації, яких багато було в дитячих книжках. Малюнки викликали в хлопчика захоплення. Тоді він уперше спробував намалювати фарбами берег річки Персе. Вчителі сказали батькам, що Юлій обдарована дитина, тож його треба вести до Риги.
Яніс Феддерс влаштував сина в Домську школу, де викладання велося німецькою мовою. Вчителем малювання був Розенберг. Роботи юного художника йому сподобалися. З інших предметів хлопчик теж навчався добре.
Восени 1858 року Юлій Феддерс вступив до Петербурзької академії мистецтв. Його товаришем по навчанню і другом став Іван Шишкін — майбутній російський художник. Вони разом їздили на острів Валаам, разом одержували перші нагороди за вааламські етюди. Юлія Феддерса двічі відзначили срібною медаллю.
22 липня 1863 року, коли помер його батько, Юлій Янович одержав атестат, який давав йому звання некласного художника. Феддерс мав право викладати креслення і малювання в середній школі. Він поїхав до Латвії. Оселився в місті Митава. Влаштувався вчителем малювання в місцевому реальному училищі. Незабаром одружився і вперше виїхав у Швейцарію, щоб змалювати краєвиди цієї країни.
1868 року Юлій Феддерс виступив на річній академічній виставці в Петербурзі з картиною «Руїни Кокенгузенського замку». За це полотно він здобув звання класного художника третього ступеня. Одним із перших Феддерса поздоровив Архип Куїнджі.
1874 року художник узяв участь у міжнародній виставці в Лондоні. На ній було представлено картину «Смерч», за яку Феддерсу присудили іменну медаль. Цю роботу купив для своєї колекції перський шах. Грошей вистачило для того, щоб відвідати картинні галереї Іспанії, Норвегії та Швеції. Художник повернувся додому збагачений духовно й творчо.
Потім художник відвідав Німеччину, відому Дрезденську галерею, мав багато цікавої роботи.
Від Петербурзької академії мистецтв надійшла пропозиція посісти посаду вчителя малювання у Бєлгородському учительському інституті. Феддерс погодився. У Бєлгороді він прослужив 10 років.
24 травня 1880 року Феддерсу надали звання академіка живопису.
1905 року Георгій, молодший син художника, надумав вступити до Ніжинського історико-філологічного інституту. Тож у вересні 1905 року вся родина Феддерсів переїхала до Ніжина. Винайняли дві кімнати в скромному будиночку на Грецькій вулиці.
Юлій Янович переживав не найкращі часи. Хворів, проте і далі писав картини. Виставлявся в Ризі, але без успіху. Повернувся до Ніжина. Влітку 1908 року із сім'єю оселився у Кокнесі. Насолоджувався природою, багато малював.
19 червня 1908 року художник відзначив 70-річчя. Після дня народження погіршився його стан здоров'я. Феддерси повернулися до Ніжина. Там на нього вже чекала санітарна карета. Відомий ніжинський лікар Галицький оглянув хворого і сказав, що потрібна операція: у сечовому міхурі є камінці.
Юлія Яновича відвезли до клініки професора Малиновського в Києві. У серпні 1908 року йому успішно зробили операцію, і художник за два тижні повернувся до Ніжина. Проте радість була короткочасною. Феддерс захворів на жовтяницю. Почалося запалення шлунку. Лікарі були безсилі.
Ю. Я. Феддерс був похований у Ніжині на території Іоанно-Милостивого православного кладовища (південна околиця Ніжина початку ХХ ст..), де за місцевою традицією також хоронили протестантів (зокрема, лютеран). Після зруйнування цього кладовища у повоєнний час, надгробок з поховання Ю. Я. Феддерса опинився на території розташованого поруч (через дорогу, також поруйнованого) Католицького кладовища.
Творчість
- «Річка Донець біля Святих гір» (1882),
- «Поблизу Святогорського монастиря» (1882),
- «Долина річки Гауї» (1891)
- «Дніпровський поріг» (1892),
- «Вугільні ями» (1897),
- «Після бурі»,
- «Крейдяні береги»,
- «Будинок у лісі»,
- «Літній пейзаж»,
- «У парку Сігулди» (1907),
- «Руїни в Павловському парку».
Проживаючи в Харкові та Бєлгороді, Феддерс намалював багато пейзажів та етюдів Сіверського Дінця: «Крейдяна гора», «Річка Донець біля Святих Гір» (1882), «Святі Гори поблизу Харкова» (1881). Остання картина 1881 року експонувалася на академічній виставці в Петербурзі. Про неї схвально відгукнувся Ілля Рєпін: «Був на Академічній виставці у Петербурзі. Там є відмінні етюди, особливо один Феддерса „Святі Гори поблизу Харкова“».
Вшанування пам'яті
У Ніжині на фасаді будинку № 7 на площі Гоголя, де в 1905–1909 роках мешкав Феддерс, встановлено меморіальну дошку з мармуру.
1985 року в Ніжинському краєзнавчому та Чернігівському художньому музеях відкрилася виставка творів Феддерса, створених ним у Ніжині.
1984 року було урочисто перенесено надгробок з поховання Ю. Я. Феддерса (натоді вже втрачене) на територію Центрального міського кладовища (сучасне Центральне Троїцьке міське кладовище, на території колишнього Грецького кладовища).
1988 року ніжинці урочисто відзначили 150-річчя від дня народження Феддерса. На святкування прибули гості з Латвії. Серед них — науковці Державного художнього музею в Ризі, в експозиції і фондах якого збережено понад сто творів фундатора латиського реалістичного пейзажного живопису.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #1032632852 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Howard J. Feders [Fedders; Feder], Jūlijs // Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2018. — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T027737
- RKDartists
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — . — С. 601.
Посилання
- Святогірськ у поезії, музиці та живопису [ 6 липня 2007 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yu lijs Fe ders Yu lij Ya novich Ivanovich Fe dders Feder Fedder latis Julijs Feders nar 7 chervnya 19 chervnya za novim stilem 1838 Koknese Latviya 19 sichnya 1 lyutogo 1909 Nizhin nini Chernigivskoyi oblasti latiskij zhivopisec pejzazhist Yulijs FedersNarodzhennya19 chervnya 1838 1838 06 19 1 Koknese d Liflyandska guberniya Rosijska imperiya 1 Smert19 sichnya 1909 1909 01 19 3 70 rokiv Nizhin Chernigivska guberniya Rosijska imperiyaKrayina LatviyaNavchannyad Peterburzka akademiya mistectv 1863 i Dyusseldorfska akademiya mistectvDiyalnistfotograf hudozhnikRoboti v kolekciyiLatvijskij nacionalnij hudozhnij muzej Yulijs Feders u VikishovishiZhittyepisYulijs Feders narodivsya v rodini korchmarya nepodalik vid starodavnogo zamku Koknese na berezi richki Perse Korchma ta yiyi hazyayin Yanis Feders buli znanimi ta povazhanimi v okruzi Yulij lyubiv sluhati latiski narodni pisni rozpovidi pro starovinu Chitati j pisati navchavsya vdoma Potim stav uchnem Kokneskoyi volosnoyi shkoli Tut vin upershe pobachiv kolorovi ilyustraciyi yakih bagato bulo v dityachih knizhkah Malyunki viklikali v hlopchika zahoplennya Todi vin upershe sprobuvav namalyuvati farbami bereg richki Perse Vchiteli skazali batkam sho Yulij obdarovana ditina tozh jogo treba vesti do Rigi Yanis Fedders vlashtuvav sina v Domsku shkolu de vikladannya velosya nimeckoyu movoyu Vchitelem malyuvannya buv Rozenberg Roboti yunogo hudozhnika jomu spodobalisya Z inshih predmetiv hlopchik tezh navchavsya dobre Voseni 1858 roku Yulij Fedders vstupiv do Peterburzkoyi akademiyi mistectv Jogo tovarishem po navchannyu i drugom stav Ivan Shishkin majbutnij rosijskij hudozhnik Voni razom yizdili na ostriv Valaam razom oderzhuvali pershi nagorodi za vaalamski etyudi Yuliya Feddersa dvichi vidznachili sribnoyu medallyu 22 lipnya 1863 roku koli pomer jogo batko Yulij Yanovich oderzhav atestat yakij davav jomu zvannya neklasnogo hudozhnika Fedders mav pravo vikladati kreslennya i malyuvannya v serednij shkoli Vin poyihav do Latviyi Oselivsya v misti Mitava Vlashtuvavsya vchitelem malyuvannya v miscevomu realnomu uchilishi Nezabarom odruzhivsya i vpershe viyihav u Shvejcariyu shob zmalyuvati krayevidi ciyeyi krayini 1868 roku Yulij Fedders vistupiv na richnij akademichnij vistavci v Peterburzi z kartinoyu Ruyini Kokenguzenskogo zamku Za ce polotno vin zdobuv zvannya klasnogo hudozhnika tretogo stupenya Odnim iz pershih Feddersa pozdoroviv Arhip Kuyindzhi 1874 roku hudozhnik uzyav uchast u mizhnarodnij vistavci v Londoni Na nij bulo predstavleno kartinu Smerch za yaku Feddersu prisudili imennu medal Cyu robotu kupiv dlya svoyeyi kolekciyi perskij shah Groshej vistachilo dlya togo shob vidvidati kartinni galereyi Ispaniyi Norvegiyi ta Shveciyi Hudozhnik povernuvsya dodomu zbagachenij duhovno j tvorcho Potim hudozhnik vidvidav Nimechchinu vidomu Drezdensku galereyu mav bagato cikavoyi roboti Vid Peterburzkoyi akademiyi mistectv nadijshla propoziciya posisti posadu vchitelya malyuvannya u Byelgorodskomu uchitelskomu instituti Fedders pogodivsya U Byelgorodi vin prosluzhiv 10 rokiv 24 travnya 1880 roku Feddersu nadali zvannya akademika zhivopisu 1905 roku Georgij molodshij sin hudozhnika nadumav vstupiti do Nizhinskogo istoriko filologichnogo institutu Tozh u veresni 1905 roku vsya rodina Feddersiv pereyihala do Nizhina Vinajnyali dvi kimnati v skromnomu budinochku na Greckij vulici Yulij Yanovich perezhivav ne najkrashi chasi Hvoriv prote i dali pisav kartini Vistavlyavsya v Rizi ale bez uspihu Povernuvsya do Nizhina Vlitku 1908 roku iz sim yeyu oselivsya u Koknesi Nasolodzhuvavsya prirodoyu bagato malyuvav 19 chervnya 1908 roku hudozhnik vidznachiv 70 richchya Pislya dnya narodzhennya pogirshivsya jogo stan zdorov ya Feddersi povernulisya do Nizhina Tam na nogo vzhe chekala sanitarna kareta Vidomij nizhinskij likar Galickij oglyanuv hvorogo i skazav sho potribna operaciya u sechovomu mihuri ye kaminci Yuliya Yanovicha vidvezli do kliniki profesora Malinovskogo v Kiyevi U serpni 1908 roku jomu uspishno zrobili operaciyu i hudozhnik za dva tizhni povernuvsya do Nizhina Prote radist bula korotkochasnoyu Fedders zahvoriv na zhovtyanicyu Pochalosya zapalennya shlunku Likari buli bezsili Yu Ya Fedders buv pohovanij u Nizhini na teritoriyi Ioanno Milostivogo pravoslavnogo kladovisha pivdenna okolicya Nizhina pochatku HH st de za miscevoyu tradiciyeyu takozh horonili protestantiv zokrema lyuteran Pislya zrujnuvannya cogo kladovisha u povoyennij chas nadgrobok z pohovannya Yu Ya Feddersa opinivsya na teritoriyi roztashovanogo poruch cherez dorogu takozh porujnovanogo Katolickogo kladovisha TvorchistPejzazh Pejzazhi Richka Donec bilya Svyatih gir 1882 Poblizu Svyatogorskogo monastirya 1882 Dolina richki Gauyi 1891 Dniprovskij porig 1892 Vugilni yami 1897 Pislya buri Krejdyani beregi Budinok u lisi Litnij pejzazh U parku Siguldi 1907 Ruyini v Pavlovskomu parku Prozhivayuchi v Harkovi ta Byelgorodi Fedders namalyuvav bagato pejzazhiv ta etyudiv Siverskogo Dincya Krejdyana gora Richka Donec bilya Svyatih Gir 1882 Svyati Gori poblizu Harkova 1881 Ostannya kartina 1881 roku eksponuvalasya na akademichnij vistavci v Peterburzi Pro neyi shvalno vidguknuvsya Illya Ryepin Buv na Akademichnij vistavci u Peterburzi Tam ye vidminni etyudi osoblivo odin Feddersa Svyati Gori poblizu Harkova Dolina richki GauyiVshanuvannya pam yatiU Nizhini na fasadi budinku 7 na ploshi Gogolya de v 1905 1909 rokah meshkav Fedders vstanovleno memorialnu doshku z marmuru 1985 roku v Nizhinskomu krayeznavchomu ta Chernigivskomu hudozhnomu muzeyah vidkrilasya vistavka tvoriv Feddersa stvorenih nim u Nizhini 1984 roku bulo urochisto pereneseno nadgrobok z pohovannya Yu Ya Feddersa natodi vzhe vtrachene na teritoriyu Centralnogo miskogo kladovisha suchasne Centralne Troyicke miske kladovishe na teritoriyi kolishnogo Greckogo kladovisha 1988 roku nizhinci urochisto vidznachili 150 richchya vid dnya narodzhennya Feddersa Na svyatkuvannya pribuli gosti z Latviyi Sered nih naukovci Derzhavnogo hudozhnogo muzeyu v Rizi v ekspoziciyi i fondah yakogo zberezheno ponad sto tvoriv fundatora latiskogo realistichnogo pejzazhnogo zhivopisu PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 1032632852 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Howard J Feders Fedders Feder Julijs Grove Art Online J Turner Oxford England Houndmills Basingstoke England New York OUP 2018 doi 10 1093 GAO 9781884446054 ARTICLE T027737 d Track Q217595d Track Q56691875d Track Q103913946d Track Q104057024d Track Q810196d Track Q21431157d Track Q1547776 RKDartists d Track Q17299517LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik uporyad A V Kudrickij M G Labinskij za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1997 700 s ISBN 5 88500 071 9 S 601 PosilannyaSvyatogirsk u poeziyi muzici ta zhivopisu 6 lipnya 2007 u Wayback Machine