Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Шрекгорн нім Schreckhorn гора висотою 4 078 м н м в Бернських Альпах найвища гора повністю розташована в кантоні Берн Во

Шрекгорн

Шрекгорн

Шрекгорн (нім. Schreckhorn) — гора висотою 4 078 м.н.м. в Бернських Альпах, найвища гора, повністю розташована в кантоні Берн. Вона також є найпівнічнішим чотиритисячником Європи.

Шрекгорн
Schreckhorn
image
Вид з півночі
Вид з півночі
46°35′23″ пн. ш. 8°07′05″ сх. д. / 46.58993000002777762° пн. ш. 8.118160000027778267° сх. д. / 46.58993000002777762; 8.118160000027778267Координати: 46°35′23″ пн. ш. 8°07′05″ сх. д. / 46.58993000002777762° пн. ш. 8.118160000027778267° сх. д. / 46.58993000002777762; 8.118160000027778267
Країна Швейцарія
Регіон Кантон Берн
Система Бернські Альпи
Тип гора і вершина місцевості
Висота 4 078 м.н.м.
Висота відносна 792 м
Ізоляція 5,9 км
Перше сходження 16 серпня 1861 експедицією на чолі з Леслі Стефеном
Маршрут південно-західний гребінь
image
image
Шрекгорн
Шрекгорн (Швейцарія)
image Шрекгорн у Вікісховищі

Опис

Шрекгорн розташований в 10 км на південний схід від селища Грінделвальд між льодовиками Верхній та Нижній Грінделвальд. Регіон оточений безлюдними льодовиковими долинами Великих Аарських льодовиків та льодовика Фішер. Гора Лаутерааргорн, розташована поруч, має майже ту саму висоту. Найвищий пік Бернських Альп — Фінстерааргорн — розташований в 10 км на південь.

Геологія

Шрекгорн є частиною гірського масиву Аар (нім. Aarmassiv), геологічного кристаллінового масиву, що в східних Бернських, Урнських та Лепонтинських Альпах. Масив належить до та складається переважно з каміння Європейського континенту, переважно гранітів та гнейсів. Сам Шрекгорн складається з гнейсу.

масиву відбулося досить пізно в альпійській орогенії, протягом олігоцену, 30–40 мільйонів років тому. Нееластична деформація скель призвела до багатьох розривів і формування гідротермальних кристалів з осадів насиченої мінералами води, яка текла всередині.

Галерея

Альпінізм

Історія підкорення

Перше сходження на вершину було здійснено 16 серпня 1861 року Леслі Стефеном, Ульріхом Кауфманом, Крістіаном Міхелем та Петером Міхелем. ЇХ шлях на вершину (через верхню частину ущелини Шрек Кулуар до Шрекзаттель і далі по південно-східному гребеню) залишався стандартним маршрутом наступні 50 років, однак зараз використовується рідко.

До першого успішного сходження було декілька спроб підкорити Шрекгорн, найбільш відомі з яких — швейцарським натуралістом Йозефом Гуґі в 1828 році (Гуґізаттель на Шрекгорні названий на честь нього) та експедиція під керівництвом швейцарського геолога П. Ж. Е. Дезора в 1842 році. Дезор пізніше писав: 'Амбіція встановити перший прапор на Шрекгорні, єдиній великій ще не підкореній Бернській вершині, була для нас занадто очевидною, щоб їй оператися'. Однак натомість вони помилково підкорили неголовну вершину вершину Лаутерааргорн.

Перший підйом по південно-західному гребеню (поточний стандартний маршрут) здійснив Джон Вікс, Едвард Бренбі та Клов Вілсон 26 липня 1902 року. Їх проба сходження по дуже крутому гребеню без допомоги місцевих гідів виявилась успішною.

Маршрут по північно-західному гребеню (гребінь Андерсона) був вперше пройдений Джоном Стаффордом Андерсоном та Джорджем Персівалем Бейкером з гідами Ульріхом Алмером та Алоісом Поллінгером 07 серпня 1883 року.

Маршрути

Вихідний пункт для всіх наведених маршрутів — прихисток Schreckhornhütte (2 529 м.н.м.), який можна досягнути з селища Грінделвальд (1 034 м.н.м.). Однак сходження також можливе від прихистків Glecksteinhütte (2 317 м.н.м.) та Lauteraarhütte (2 392 м.н.м.).

Північно-східний гребінь

  • Важкість: шкала SAC — WS+ (шкала Frz.: PD+)
  • Тривалість: 4–5 годин


Південно-західний гребінь (стандартний маршрут)

  • Важкість: шкала SAC — ZS+ III (шкала Frz.: AD+; з III ступенем складності скелелазіння за шкалою UIAA)
  • Тривалість: 6–7 годин


Північно-західний гребінь (гребінь Андерсона)

  • Важкість: шкала SAC — S (шкала Frz.: D)
  • Тривалість: 6–8 годин


Південне ребро

  • Важкість: шкала SAC — SS, V- (Frz. Skala: TD; з V- ступенем складності скелелазіння за шкалою UIAA)
  • Тривалість: 8½–9½ годин

Див. також

Примітки

  1. http://www.swisstopo.admin.ch/internet/swisstopo/en/home.html [ 2009-07-09 у Wayback Machine.] Сайт Swisstopo
  2. Helmut Dumler, Willi P. Burkhardt, Les 4000 des Alpes,

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Schreckhorn
  • Шрекгорн на 4000er.de
  • Шрекгорн на SummitPost
  • Engel, Claire: Mountaineering in the Alps, London: George Allen and Unwin, 1971
  • Smythe, Frank S., 'A Storm on the Schreckhorn', in Peaks, Passes and Glaciers, ed. W. Unsworth, London: Allen Lane, 1981. An attempt on the south-west ridge in 1925.


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Shrekgorn nim Schreckhorn gora visotoyu 4 078 m n m v Bernskih Alpah najvisha gora povnistyu roztashovana v kantoni Bern Vona takozh ye najpivnichnishim chotiritisyachnikom Yevropi Shrekgorn SchreckhornVid z pivnochiVid z pivnochi46 35 23 pn sh 8 07 05 sh d 46 58993000002777762 pn sh 8 118160000027778267 sh d 46 58993000002777762 8 118160000027778267 Koordinati 46 35 23 pn sh 8 07 05 sh d 46 58993000002777762 pn sh 8 118160000027778267 sh d 46 58993000002777762 8 118160000027778267Krayina ShvejcariyaRegion Kanton BernSistema Bernski AlpiTip gora i vershina miscevostiVisota 4 078 m n m Visota vidnosna 792 mIzolyaciya 5 9 kmPershe shodzhennya 16 serpnya 1861 ekspediciyeyu na choli z Lesli StefenomMarshrut pivdenno zahidnij grebinShrekgornShrekgorn Shvejcariya Shrekgorn u VikishovishiOpisShrekgorn roztashovanij v 10 km na pivdennij shid vid selisha Grindelvald mizh lodovikami Verhnij ta Nizhnij Grindelvald Region otochenij bezlyudnimi lodovikovimi dolinami Velikih Aarskih lodovikiv ta lodovika Fisher Gora Lauteraargorn roztashovana poruch maye majzhe tu samu visotu Najvishij pik Bernskih Alp Finsteraargorn roztashovanij v 10 km na pivden GeologiyaShrekgorn ye chastinoyu girskogo masivu Aar nim Aarmassiv geologichnogo kristallinovogo masivu sho v shidnih Bernskih Urnskih ta Lepontinskih Alpah Masiv nalezhit do ta skladayetsya perevazhno z kaminnya Yevropejskogo kontinentu perevazhno granitiv ta gnejsiv Sam Shrekgorn skladayetsya z gnejsu masivu vidbulosya dosit pizno v alpijskij orogeniyi protyagom oligocenu 30 40 miljoniv rokiv tomu Neelastichna deformaciya skel prizvela do bagatoh rozriviv i formuvannya gidrotermalnih kristaliv z osadiv nasichenoyi mineralami vodi yaka tekla vseredini GalereyaShrekgorn ta Finsteraargorn zliva z lodovikom Nizhnij Grindelvald mizh nimi Vid na Shrekgorn z Faulgornu Shrekgorn ta lodovij Verhnij Grindelvald Vid na Shrekgorn zi stanciyi Ajsmeer Lodove more zaliznici Yungfrau Vid vid Diamanshtoku na pivnichno shidni shili Lauteraargornu zliva v centri ta Shrekgorn sprava v centri AlpinizmIstoriya pidkorennya Pershe shodzhennya na vershinu bulo zdijsneno 16 serpnya 1861 roku Lesli Stefenom Ulrihom Kaufmanom Kristianom Mihelem ta Peterom Mihelem YiH shlyah na vershinu cherez verhnyu chastinu ushelini Shrek Kuluar do Shrekzattel i dali po pivdenno shidnomu grebenyu zalishavsya standartnim marshrutom nastupni 50 rokiv odnak zaraz vikoristovuyetsya ridko Do pershogo uspishnogo shodzhennya bulo dekilka sprob pidkoriti Shrekgorn najbilsh vidomi z yakih shvejcarskim naturalistom Jozefom Gugi v 1828 roci Gugizattel na Shrekgorni nazvanij na chest nogo ta ekspediciya pid kerivnictvom shvejcarskogo geologa P Zh E Dezora v 1842 roci Dezor piznishe pisav Ambiciya vstanoviti pershij prapor na Shrekgorni yedinij velikij she ne pidkorenij Bernskij vershini bula dlya nas zanadto ochevidnoyu shob yij operatisya Odnak natomist voni pomilkovo pidkorili negolovnu vershinu vershinu Lauteraargorn Pershij pidjom po pivdenno zahidnomu grebenyu potochnij standartnij marshrut zdijsniv Dzhon Viks Edvard Brenbi ta Klov Vilson 26 lipnya 1902 roku Yih proba shodzhennya po duzhe krutomu grebenyu bez dopomogi miscevih gidiv viyavilas uspishnoyu Marshrut po pivnichno zahidnomu grebenyu grebin Andersona buv vpershe projdenij Dzhonom Staffordom Andersonom ta Dzhordzhem Persivalem Bejkerom z gidami Ulrihom Almerom ta Aloisom Pollingerom 07 serpnya 1883 roku Marshruti Vihidnij punkt dlya vsih navedenih marshrutiv prihistok Schreckhornhutte 2 529 m n m yakij mozhna dosyagnuti z selisha Grindelvald 1 034 m n m Odnak shodzhennya takozh mozhlive vid prihistkiv Glecksteinhutte 2 317 m n m ta Lauteraarhutte 2 392 m n m Pivnichno shidnij grebin Vazhkist shkala SAC WS shkala Frz PD Trivalist 4 5 godin Pivdenno zahidnij grebin standartnij marshrut Vazhkist shkala SAC ZS III shkala Frz AD z III stupenem skladnosti skelelazinnya za shkaloyu UIAA Trivalist 6 7 godin Pivnichno zahidnij grebin grebin Andersona Vazhkist shkala SAC S shkala Frz D Trivalist 6 8 godin Pivdenne rebro Vazhkist shkala SAC SS V Frz Skala TD z V stupenem skladnosti skelelazinnya za shkaloyu UIAA Trivalist 8 9 godinDiv takozhYungfrau Alech Svitova spadshina YuNESKO Primitkihttp www swisstopo admin ch internet swisstopo en home html 2009 07 09 u Wayback Machine Sajt Swisstopo Helmut Dumler Willi P Burkhardt Les 4000 des Alpes ISBN 2 7003 1305 4PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Schreckhorn Shrekgorn na 4000er de Shrekgorn na SummitPost Engel Claire Mountaineering in the Alps London George Allen and Unwin 1971 Smythe Frank S A Storm on the Schreckhorn in Peaks Passes and Glaciers ed W Unsworth London Allen Lane 1981 An attempt on the south west ridge in 1925

Дата публікації:
Топ