У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шептицький Лев III Шепти цький у світі Лев Людовік Шептицький 23 серпн

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шептицький.

Лев III Шепти́цький (у світі Лев Людовік Шептицький; 23 серпня 1717, Шептичі, нині Самбірському районі Львівської області — 13 травня 1779, Радомишль) — український церковний діяч, греко-католицький митрополит Київський, Галицький та всієї Русі.

Лев (Шептицький)

Митрополит Київський, Галицький та всієї Руси

1778 — 1779

Обрання:

1778

Церква:

Руська унійна церква

Попередник:

Пилип Феліціян Володкович

Наступник:

Ясон Смогожевський

Єпископ Львівський, Галицький та Кам'янецький

1747 — 1778

Попередник:

Онуфрій Шумлянський

Наступник:

Петро Білянський

Діяльність:

католицький священник, католицький єпископ

Народження:

23 серпня 1717
с. Шептичі, нині Самбірський район, Львівська область, Україна

Смерть:

13 травня 1779 (61 рік)
м. Радомишль

Батько:

Филип

Мати:

Єлисавета

Єп. хіротонія:

9 березня 1747

Нагороди:

Орден Білого Орла (Річ Посполита)

Лев у Вікісховищі

Біографія

Народився 23 серпня 1717 року в с. Шептичі (нині Самбірському районі Львівської області, Україна).

Вчився у Папських Колегіях театинців у Львові й у Римі.

Вступив до ордену Василіян, під час дубненської капітули (1743 р.) став архімандритом у Мелечі. Після смерті стрийка Атанасія Шептицького 1748 р. іменовано його єпископом Львівським, Галицьким і Кам'янецьким.

З переходом Галичини в склад Габсбурзької монархії Л. Шептицький боронив селянство, що викликало неприхильність частини шляхти. Єпископ Лев створив при трьох своїх катедрах капітули; наслідком його заходів створено 1774 р. у Відні «Барбареум» для всіх греко-католиків Австрійської монархії. Л. Шептицький домагався відновлення галицької митрополії; підготував заснування Генеральної Семінарії (тепер Львівська духовна семінарія Святого Духа) у Львові.

1762 р. митрополит Київський Феліціян Володкович номінував Шептицького своїм коад'ютором з правами наступництва. Після смерті Феліціяна (Володковича), Лев управляв київською митрополією у 1778–1779 рр.

1 червня 1766 року здійснив посвячення (пишне, коштом фундатора Миколи Василя Потоцького) нової Церкви Успіння Пресвятої Діви Марії в Городенці.

Львівський латинський архієпископ Вацлав Сераковський конфліктував з ним, оскільки унійний владика намагався утворити Унійну митрополію з центром у Львові.

Помер у Радомишлі.

Проголошення чудотворною ікони «Цариця Карпат»

1736 р. ікона Гошівської Богоматері заблищала великим сяйвом, а потім на обличчі Богородиці залишилась немовби роса, а з очей спливали сльози, що засвідчило багато людей і місцевий священик. Лев Шептицький, після проведення церковного розслідування, окремим декретом проголосив ікону Богоматері з Гошівського монастиря чудотворною. Від того часу ікона Гошівської Богоматері прославилась багатьма чудами, які було детально розслідувані та зафіксовані в спеціальній книзі, та отримала назву «Цариця Карпат».

Див. також

Шептицькі

Примітки

Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta.— Lwów-Warszawa, 1925. — S. 150. (пол.)
Barącz S. Pamiątki buczackie. — Lwów : Drukarnia «Gazety narodowej», 1882. — S. 56. (пол.)
Petrus J. Domus Sapientiae Leopoliensis [ 12 березня 2017 у Wayback Machine.] // Sztuka Kresów Wschodnich: materiały sesji naukowej. — Kraków, 1998. — № III. — S. 227—228. (пол.)
. Архів оригіналу за 16 листопада 2011. Процитовано 28 вересня 2010.

Література

Войтович Л. Шептицькі // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 633—634. — .
Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .

Це незавершена стаття про релігійного діяча чи діячку УГКЦ.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta.— Lwów-Warszawa, 1925. — S. 150. (пол.)

[2] Barącz S. Pamiątki buczackie. — Lwów : Drukarnia «Gazety narodowej», 1882. — S. 56. (пол.)

[3] Petrus J. Domus Sapientiae Leopoliensis [ 12 березня 2017 у Wayback Machine.] // Sztuka Kresów Wschodnich: materiały sesji naukowej. — Kraków, 1998. — № III. — S. 227—228. (пол.)

[4] . Архів оригіналу за 16 листопада 2011. Процитовано 28 вересня 2010.