Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить , але походження окремих тверджень через брак . (вересень 2022) |
Відчуття́ — психофізичний пізнавальний процес, який полягає у відображенні окремих властивостей, предметів та явищ оточуючого світу при безпосередній дії подразника на органи чуття. Це перша елементарна форма чуттєвого пізнання зовнішнього світу. Відчуття дають безпосереднє відображення дійсності. Предмети і явища навколишнього світу, діючи на органи чуття людини, викликають різні відчуття — зорові, слухові, дотикові. Відчуття відображають окремі ознаки, властивості, якості речей. На основі відчуттів виникають сприйняття.
Сутність терміну
Відчуття — це сенсорний процес та його результат (сенсорний образ) психічного відображення суб'єкта окремих властивостей предметів та явищ при безпосередній дії фізичних та хімічних подразників на периферію аналізаторів (якою є органи чуття та рецептори).
Для виникнення відчуття потрібна наявність дії на відповідні органи чуття предметів або явищ реального світу, які називаються подразниками. Дія подразника на орган має назву подразнення. Фізіологічною основою відчуттів є складна діяльність їхніх органів, які І. П. Павлов назвав аналізаторами. Аналізатор містить три специфічні відділи: периферичний (рецепторний), провідниковий та центральний (мозковий)
Властивості
Якість — особливість певного відчуття, яка відрізняє його від інших відчуттів. Якісно відрізняються між собою відчуття різних видів, а також різні відчуття в межах одного виду. Наприклад, слухові відчуття відрізняються за висотою, тембром, гучністю. Якість відчуттів дає змогу відображати світ у всій різноманітності його властивостей.
Інтенсивність — кількісна характеристика відчуття. Визначається силою подразника, що діє, і функціональним станом рецептора, який залежить від стану організму, значущості подразника і просторово-часових умов сприймання. Вона виявляється у яскравості й виразності властивостей предметів і явищ, які відображає людина. Вивчає інтенсивність відчуттів психофізика, яка зосереджується на кількісному описі та аналітичному виражені (у формулах) закономірностей їх розвитку і функціонування.
Тривалість — часова характеристика відчуттів. Вона залежить від часу дії подразника, його інтенсивності і функціонального стану організму. При дії подразника відчуття виникає не відразу, а через деякий проміжок часу, який називають латентним (прихованим) періодом відчуття. Він визначається спеціалізацією аналізатора і для різних аналізаторів є неоднаковим: для смакових відчуттів становить 50 мілісекунд, слухових — 150, больових — 370 мілісекунд. Очевидно, його величина залежить від швидкості збудження рецептора і швидкості проходження нервових імпульсів аферентними і еферентними шляхами.
Закономірності при відчутті
Виділяють дію таких закономірностей при відчутті:
- Порогом чутливості називають психологічну характеристику залежності між інтенсивністю відчуття та силою подразника. Пороги бувають: нижній абсолютний, верхній абсолютний та поріг чутливості до різниці. Пороги обмежують зону чутливості аналізатора щодо конкретного виду подразників;
- Адаптація — пристосування чутливості органа відчуття до постійно діючого подразника, що призводить до зниження або підвищення порогів відчуття;
- Взаємодія відчуттів — зміна чутливості однієї аналізаторної системи під впливом діяльності іншої;
- Контраст відчуттів — зміна інтенсивності та якості відчуттів під впливом попереднього, або паралельнодіючого подразника;
- Синестезія (психологія) — збудження відчуттями однієї модальності відчуттів іншої модальності (наприклад, холоду від білого кольору).
- Сенсибілізація — підвищення чутливості в результаті взаємодії аналізаторів, а також систематичних вправ, ця зміна відбувається за рахунок підвищення збуджуваності центру аналізатора.
- Закон Вебера — Фехнера — при збільшенні інтенсивності стимулу в певну кількість разів його відчуття зростає на певну величину
Види людських відчуттів
У різних школах по-різному ставляться до проблеми сенсорних процесів. Російський психолог Б. Г. Ананьєв у роботі виділив найбільше число відчуттів — 11.
Дистантні відчуття
Контактні відчуття
Глибинні відчуття
Див. також
Примітки
- Національна академія внутрішніх справ. Мультимедійний підручник. «Логіка» [ 2022-09-11 у Wayback Machine.]. arm.naiau.kiev.ua
- Українська психологічна термінологія: словник-довідник. За ред. М.-Л. А. Чепи. — К., 2010. — 302 с. (С.?)
Джерела
- Відчуття — академічний тлумачний словник української мови [ 12 листопада 2016 у Wayback Machine.]
Посилання
- SENS – чуття, почуття, свідомість, глузд, сенс, смисл, значення, напрям // Європейський словник філософій. Лексикон неперекладностей / наук. кер. проєкту: Барбара Кассен і Констянтин Сігов. — Київ : Дух і літера, 2009. — Т. 1. — С. 205-226.
- ВІДЧУТТЯ [ 10 березня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія
- ВІДЧУТТЯ [ 7 березня 2016 у Wayback Machine.] //ЕСУ
В іншому мовному розділі є повніша стаття Sense(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою з англійської.
|
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya okremih tverdzhen zalishayetsya nezrozumilim cherez brak vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki veresen 2022 Vidchuttya psihofizichnij piznavalnij proces yakij polyagaye u vidobrazhenni okremih vlastivostej predmetiv ta yavish otochuyuchogo svitu pri bezposerednij diyi podraznika na organi chuttya Ce persha elementarna forma chuttyevogo piznannya zovnishnogo svitu Vidchuttya dayut bezposerednye vidobrazhennya dijsnosti Predmeti i yavisha navkolishnogo svitu diyuchi na organi chuttya lyudini viklikayut rizni vidchuttya zorovi sluhovi dotikovi Vidchuttya vidobrazhayut okremi oznaki vlastivosti yakosti rechej Na osnovi vidchuttiv vinikayut sprijnyattya Sutnist terminuVidchuttya ce sensornij proces ta jogo rezultat sensornij obraz psihichnogo vidobrazhennya sub yekta okremih vlastivostej predmetiv ta yavish pri bezposerednij diyi fizichnih ta himichnih podraznikiv na periferiyu analizatoriv yakoyu ye organi chuttya ta receptori Dlya viniknennya vidchuttya potribna nayavnist diyi na vidpovidni organi chuttya predmetiv abo yavish realnogo svitu yaki nazivayutsya podraznikami Diya podraznika na organ maye nazvu podraznennya Fiziologichnoyu osnovoyu vidchuttiv ye skladna diyalnist yihnih organiv yaki I P Pavlov nazvav analizatorami Analizator mistit tri specifichni viddili periferichnij receptornij providnikovij ta centralnij mozkovij VlastivostiYakist osoblivist pevnogo vidchuttya yaka vidriznyaye jogo vid inshih vidchuttiv Yakisno vidriznyayutsya mizh soboyu vidchuttya riznih vidiv a takozh rizni vidchuttya v mezhah odnogo vidu Napriklad sluhovi vidchuttya vidriznyayutsya za visotoyu tembrom guchnistyu Yakist vidchuttiv daye zmogu vidobrazhati svit u vsij riznomanitnosti jogo vlastivostej Intensivnist kilkisna harakteristika vidchuttya Viznachayetsya siloyu podraznika sho diye i funkcionalnim stanom receptora yakij zalezhit vid stanu organizmu znachushosti podraznika i prostorovo chasovih umov sprijmannya Vona viyavlyayetsya u yaskravosti j viraznosti vlastivostej predmetiv i yavish yaki vidobrazhaye lyudina Vivchaye intensivnist vidchuttiv psihofizika yaka zoseredzhuyetsya na kilkisnomu opisi ta analitichnomu virazheni u formulah zakonomirnostej yih rozvitku i funkcionuvannya Trivalist chasova harakteristika vidchuttiv Vona zalezhit vid chasu diyi podraznika jogo intensivnosti i funkcionalnogo stanu organizmu Pri diyi podraznika vidchuttya vinikaye ne vidrazu a cherez deyakij promizhok chasu yakij nazivayut latentnim prihovanim periodom vidchuttya Vin viznachayetsya specializaciyeyu analizatora i dlya riznih analizatoriv ye neodnakovim dlya smakovih vidchuttiv stanovit 50 milisekund sluhovih 150 bolovih 370 milisekund Ochevidno jogo velichina zalezhit vid shvidkosti zbudzhennya receptora i shvidkosti prohodzhennya nervovih impulsiv aferentnimi i eferentnimi shlyahami Zakonomirnosti pri vidchuttiVidilyayut diyu takih zakonomirnostej pri vidchutti Porogom chutlivosti nazivayut psihologichnu harakteristiku zalezhnosti mizh intensivnistyu vidchuttya ta siloyu podraznika Porogi buvayut nizhnij absolyutnij verhnij absolyutnij ta porig chutlivosti do riznici Porogi obmezhuyut zonu chutlivosti analizatora shodo konkretnogo vidu podraznikiv Adaptaciya pristosuvannya chutlivosti organa vidchuttya do postijno diyuchogo podraznika sho prizvodit do znizhennya abo pidvishennya porogiv vidchuttya Vzayemodiya vidchuttiv zmina chutlivosti odniyeyi analizatornoyi sistemi pid vplivom diyalnosti inshoyi Kontrast vidchuttiv zmina intensivnosti ta yakosti vidchuttiv pid vplivom poperednogo abo paralelnodiyuchogo podraznika Sinesteziya psihologiya zbudzhennya vidchuttyami odniyeyi modalnosti vidchuttiv inshoyi modalnosti napriklad holodu vid bilogo koloru Sensibilizaciya pidvishennya chutlivosti v rezultati vzayemodiyi analizatoriv a takozh sistematichnih vprav cya zmina vidbuvayetsya za rahunok pidvishennya zbudzhuvanosti centru analizatora Zakon Vebera Fehnera pri zbilshenni intensivnosti stimulu v pevnu kilkist raziv jogo vidchuttya zrostaye na pevnu velichinuVidi lyudskih vidchuttivU riznih shkolah po riznomu stavlyatsya do problemi sensornih procesiv Rosijskij psiholog B G Ananyev u roboti vidiliv najbilshe chislo vidchuttiv 11 Distantni vidchuttya Zir Sluh NyuhKontaktni vidchuttya Smak Taktilni vidchuttya Dotik BilGlibinni vidchuttya en M yazova chuttyevistDiv takozhSprijnyattya Sogodennya Rozum Svidomist Mislennya Intelekt EmociyiPrimitkiNacionalna akademiya vnutrishnih sprav Multimedijnij pidruchnik Logika 2022 09 11 u Wayback Machine arm naiau kiev ua Ukrayinska psihologichna terminologiya slovnik dovidnik Za red M L A Chepi K 2010 302 s ISBN 978 617 571 040 0 S DzherelaVidchuttya akademichnij tlumachnij slovnik ukrayinskoyi movi 12 listopada 2016 u Wayback Machine PosilannyaSENS chuttya pochuttya svidomist gluzd sens smisl znachennya napryam Yevropejskij slovnik filosofij Leksikon neperekladnostej nauk ker proyektu Barbara Kassen i Konstyantin Sigov Kiyiv Duh i litera 2009 T 1 S 205 226 VIDChUTTYa 10 bereznya 2016 u Wayback Machine Farmacevtichna enciklopediya VIDChUTTYa 7 bereznya 2016 u Wayback Machine ESUV inshomu movnomu rozdili ye povnisha stattya Sense angl Vi mozhete dopomogti rozshirivshi potochnu stattyu za dopomogoyu perekladu z anglijskoyi Divitis avtoperekladenu versiyu statti z movi anglijska Perekladach povinen rozumiti sho vidpovidalnist za kincevij vmist statti u Vikipediyi nese same avtor redaguvan Onlajn pereklad nadayetsya lishe yak korisnij instrument pereglyadu vmistu zrozumiloyu movoyu Ne vikoristovujte nevichitanij i nevidkorigovanij mashinnij pereklad u stattyah ukrayinskoyi Vikipediyi Mashinnij pereklad Google ye korisnoyu vidpravnoyu tochkoyu dlya perekladu ale perekladacham neobhidno vipravlyati pomilki ta pidtverdzhuvati tochnist perekladu a ne prosto skopiyuvati mashinnij pereklad do ukrayinskoyi Vikipediyi Ne perekladajte tekst yakij vidayetsya nedostovirnim abo neyakisnim Yaksho mozhlivo perevirte tekst za posilannyami podanimi v inshomovnij statti Dokladni rekomendaciyi div Vikipediya Pereklad