Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Черств'я́тське озеро (або Черств'яти) — невелике озеро термокарстового походження в центральній частині Вітебської області Білорусі, на території Ушацького району. Знаходиться в басейні річки , за 15 км на схід від селища Ушачі.
| Черств'ятське озеро Чарсцвяцкае возера | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| 55°12′08″ пн. ш. 28°50′51″ сх. д. / 55.20222° пн. ш. 28.84750° сх. д.Координати: 55°12′08″ пн. ш. 28°50′51″ сх. д. / 55.20222° пн. ш. 28.84750° сх. д. | ||||
| Розташування | ||||
| Країна |  Білорусь | |||
| Регіон | Вітебська область | |||
| Прибережні країни |  БілорусьВітебська область Ушацький район | |||
| Геологічні дані | ||||
| Тип | льодовикове | |||
| Група озер | Ушацькі озера | |||
| Розміри | ||||
| Площа поверхні | 9,35 км² км² | |||
| Висота | 129 м м | |||
| Глибина макс. | 4,5 м м | |||
| Довжина | 6,9 км км | |||
| Ширина | 2,5 км км | |||
| Берегова лінія | 19,2 км км | |||
| Об'єм | 20,7 млн м³ км³ | |||
| Вода | ||||
| Басейн | ||||
| Площа басейну | 162 км² км² | |||
| Інше | ||||
| Острови | 3 великих та дрібні | |||
| Geonames | 629279 | |||
  Черств'ятське озеро (Білорусь) | ||||
| | ||||
 Черств'ятське озеро у Вікісховищі | ||||
Опис
Площа озера понад 9 км², завдяки чому водойма є найбільшою серед групи Ушацьких озер. Улоговина овальної форми, витягнута з північного заходу на південний схід. Схили улоговини висотою 5-10 м на півночі та сході та 10-18 м на півдні та заході, абразивні. На заході та південному заході берег терасований. На північному заході є невеликі затоки та миси. Береги низинні, поступово переходять у вузьку заболочену заплаву, яка переходить в надзаплавну терасу. Її висота 1-1,5 м, ширина до 50 м, зайнята луками. Друга тераса висотою до 10 м та шириною 100 м складена озерним піском та супісками, які підстилає морена. Друга тераса розорена під поля.
Водойма мілководна, середня глибина всього 2,2 м, при максимальній 4,5 м. Дно складне та нерівне, на глибині 0,5-1 м піщане, глибше — вкрите кремнеземнистим сапропелем, який займає понад 75 % і має потужність до 6 м (в центрі озера до 12 м). Сапропель високозольний, органічні речовини складають приблизно 40 %. Підстилаються глинистим мулом, нижче — шоколадними глинами та пісками. Значні площі на мілководді займають великодетритові сапропелі. Літоральна зона шириною 100 м складена замуленими пісками з домішками великодетритової речовини. На невеликій ділянці біля села Слобода, біля виходу підземного джерела, знайдено . Загальний об'єм відкладів в озері — 54 млн м³, а сапропелів — до 40 млн м³. Озеро має 8 островів, складені мореною і загальною площею 0,8 км².
Мілководність та слабка проточність зумовлюють особливості водного режиму. Навесні вода швидко прогрівається, насичується киснем та стає сприятливим екологічним середовищем. Влітку верхні шари перенасичені киснем внаслідок фотосинтезу. Для озера характерне повне вітрове перемішування та умови, близькі до гомотермічних. Помітне зниження температури та дефіцит кисню в придонних шарах створюються лише в штиль. Взимку під льодом температура води біля поверхні приблизно 0 °C, а поблизу дна не нижче +4 °C. Кисень інтенсивно використовується на дихання на перегнивання. В кінці зими при наявності снігу він може щезнути повністю. В таких умовах виникають замори риби. Останнім часом вони спостерігаються кожні 2-3 роки. Влітку активна реакція води понад 8, прозорість до 1 м, мінералізація близько 250 мг/л. Взимку pH наближується до 7, мінералізація збільшується до 300 мг/л, прозорість до 2 м. Закисленість коливається від 7 до 12 мг/л. За останні роки у зв'язку із збільшенням скидів в озеро болотних та побутових вод взимку біля дна утворюється кисле середовище, збільшується вміст заліза та аміачного азоту.
Басейн
Площа басейну 162 км², рельєф пологохвилястий, переважають абсолютні висоти 140—150 м. Основні породи — моренні суглинки, на окремих ділянках — камові піски. В численних заболочених замкнених зниженнях, які спускаються озерами, лежать болота та луки. Вони займають 21 % всієї площі басейну. Під лісом та чагарниками зайнято 28 %. Заболочені ліси представлені березово-осиково-вільховими асоціаціями. Поширені також соснові бори, як домішок поширені ялина, рідше дуб. Чагарники місцями підходять до берега, займають острови. Розорані ділянки розміщуються ділянками між болотами, лісами, чагарниками, що зумовлює малокультурність угідь.
В озеро впадає річка Видриця та ще 3 струмки, витікає невелика річка до . Це практично єдиний стік озера. Видриця починається з болотного масиву на південний схід від озера. В результаті меліоративних робіт значна частина русла спрямлена на слугує водозбором для боліт, розташованих у верхній її течії. Це збільшує приток болотних вод, а також частину мінеральних часток. Тимчасовий приток води навесні відбувається за рахунок декількох струмків. Один з них впадає в північний плес і приносить до озера болотні води з масиву Ретенець. Взагалі озеро є слабкопроточним, у водному живленні значну роль відіграють також атмосферні опади. У витратній частці водного балансу переважає випаровування.
Флора та фауна
Комплекс природних факторів надають великого розвитку макрофітів шириною 20-200 м від берега. В теплі роки вони займають більше половини площі дна. Найбільшого поширення отримала напівзанурена рослинність — тростина, очерет, рогіз та манник. Макрофіти з плавучим листям відмічені на північно-західному плесі. Занурені рослини поширені менше через незначну прозорість води та представлені головним чином рдесниками, та тілорізом. Фітопланктон характеризується великим різноманіттям. Знайдено 119 видів водоростей. Великим числом видів представлені зелені, за чисельність в літрі — синьо-зелені водорості. Біомаса фітопланктону дуже висока.
Видовий склад зоопланктону бідний, однак рівень його кількісного розвитку досить високий, біомаса сягає 2,93 г/м³. В останні роки в озері пройшла заміна копіподного планктону на кладоцерний, що є показником посилення евтрофування водойми. В зообентосі переважають хірономіди та молюски. Середня літня біомаса становить 10-11 мг/м². Озеро багате на рибу, його типовими представниками є лящ, щука та сазан. В озері водяться також вугор, лин, карась, плітка, в'язь та густера. Неодноразово заселялись вугрі, сазани та карасі. Донедавна було багато раків.
Антропогенний вплив
Озеро в значній мірі потерпає від антропогенного впливу. Це виражено в розоренні його терас та пологих схилів, вирубці чагарників. В результаті посилюється стік механічних часток та поживних речовин з удобрених полів. Особливо помітний цей процес навесні, коли в гирлах річок утворюються підводні мутні дельти. За останні роки посилився приток болотних вод по Видриці, причому мутний конус виносу цієї річки прослідковується до центру водойми. На березі озера розташовані села , , , , , , , , є тваринницькі ферми, численні водопої худоби. Посилений вилов риби та раків призвів до різкого скорочення їхніх запасів, у виловах стали переважати малоцінна та дрібна риба. Щодо сапропелів, хоча їхні запаси і великі, їхнє використання нерентабельне, враховуючи невисокий вміст органічної речовини та силікатний склад. При раціональному веденні господарства озеро може слугувати чудовим риборозвідною водоймою. Однак для цього слід зменшити стік шкідливих болотних та побутових вод, призупинити вирубку чагарників, провести лісопосадку, обмежити розорення схилів. При заморах слід проводити аерацію, а також зарибнення озера цінними породами риби.
Джерела
- Озера Белоруссии. О. Ф. Якушко и др. — Мн.: Ураджай, 1988. — 216 с.
- Чарсцвяцкае возера // Блакітная кніга Беларусі. — Мн.: БелЭн, 1994.
Посилання
 | Це незавершена стаття з географії Білорусі. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cherstv ya tske ozero abo Cherstv yati nevelike ozero termokarstovogo pohodzhennya v centralnij chastini Vitebskoyi oblasti Bilorusi na teritoriyi Ushackogo rajonu Znahoditsya v basejni richki za 15 km na shid vid selisha Ushachi Cherstv yatske ozero Charscvyackae vozera55 12 08 pn sh 28 50 51 sh d 55 20222 pn sh 28 84750 sh d 55 20222 28 84750 Koordinati 55 12 08 pn sh 28 50 51 sh d 55 20222 pn sh 28 84750 sh d 55 20222 28 84750Roztashuvannya Krayina BilorusRegion Vitebska oblastPriberezhni krayini Bilorus Vitebska oblast Ushackij rajonGeologichni dani Tip lodovikoveGrupa ozer Ushacki ozeraRozmiri Plosha poverhni 9 35 km km Visota 129 m mGlibina maks 4 5 m mDovzhina 6 9 km kmShirina 2 5 km kmBeregova liniya 19 2 km kmOb yem 20 7 mln m km Voda Basejn Plosha basejnu 162 km km Inshe Ostrovi 3 velikih ta dribniGeonames 629279 Cherstv yatske ozero Bilorus Cherstv yatske ozero u VikishovishiOpisPlosha ozera ponad 9 km zavdyaki chomu vodojma ye najbilshoyu sered grupi Ushackih ozer Ulogovina ovalnoyi formi vityagnuta z pivnichnogo zahodu na pivdennij shid Shili ulogovini visotoyu 5 10 m na pivnochi ta shodi ta 10 18 m na pivdni ta zahodi abrazivni Na zahodi ta pivdennomu zahodi bereg terasovanij Na pivnichnomu zahodi ye neveliki zatoki ta misi Beregi nizinni postupovo perehodyat u vuzku zabolochenu zaplavu yaka perehodit v nadzaplavnu terasu Yiyi visota 1 1 5 m shirina do 50 m zajnyata lukami Druga terasa visotoyu do 10 m ta shirinoyu 100 m skladena ozernim piskom ta supiskami yaki pidstilaye morena Druga terasa rozorena pid polya Vodojma milkovodna serednya glibina vsogo 2 2 m pri maksimalnij 4 5 m Dno skladne ta nerivne na glibini 0 5 1 m pishane glibshe vkrite kremnezemnistim sapropelem yakij zajmaye ponad 75 i maye potuzhnist do 6 m v centri ozera do 12 m Sapropel visokozolnij organichni rechovini skladayut priblizno 40 Pidstilayutsya glinistim mulom nizhche shokoladnimi glinami ta piskami Znachni ploshi na milkovoddi zajmayut velikodetritovi sapropeli Litoralna zona shirinoyu 100 m skladena zamulenimi piskami z domishkami velikodetritovoyi rechovini Na nevelikij dilyanci bilya sela Sloboda bilya vihodu pidzemnogo dzherela znajdeno Zagalnij ob yem vidkladiv v ozeri 54 mln m a sapropeliv do 40 mln m Ozero maye 8 ostroviv skladeni morenoyu i zagalnoyu plosheyu 0 8 km Milkovodnist ta slabka protochnist zumovlyuyut osoblivosti vodnogo rezhimu Navesni voda shvidko progrivayetsya nasichuyetsya kisnem ta staye spriyatlivim ekologichnim seredovishem Vlitku verhni shari perenasicheni kisnem vnaslidok fotosintezu Dlya ozera harakterne povne vitrove peremishuvannya ta umovi blizki do gomotermichnih Pomitne znizhennya temperaturi ta deficit kisnyu v pridonnih sharah stvoryuyutsya lishe v shtil Vzimku pid lodom temperatura vodi bilya poverhni priblizno 0 C a poblizu dna ne nizhche 4 C Kisen intensivno vikoristovuyetsya na dihannya na peregnivannya V kinci zimi pri nayavnosti snigu vin mozhe sheznuti povnistyu V takih umovah vinikayut zamori ribi Ostannim chasom voni sposterigayutsya kozhni 2 3 roki Vlitku aktivna reakciya vodi ponad 8 prozorist do 1 m mineralizaciya blizko 250 mg l Vzimku pH nablizhuyetsya do 7 mineralizaciya zbilshuyetsya do 300 mg l prozorist do 2 m Zakislenist kolivayetsya vid 7 do 12 mg l Za ostanni roki u zv yazku iz zbilshennyam skidiv v ozero bolotnih ta pobutovih vod vzimku bilya dna utvoryuyetsya kisle seredovishe zbilshuyetsya vmist zaliza ta amiachnogo azotu BasejnPlosha basejnu 162 km relyef pologohvilyastij perevazhayut absolyutni visoti 140 150 m Osnovni porodi morenni suglinki na okremih dilyankah kamovi piski V chislennih zabolochenih zamknenih znizhennyah yaki spuskayutsya ozerami lezhat bolota ta luki Voni zajmayut 21 vsiyeyi ploshi basejnu Pid lisom ta chagarnikami zajnyato 28 Zabolocheni lisi predstavleni berezovo osikovo vilhovimi asociaciyami Poshireni takozh sosnovi bori yak domishok poshireni yalina ridshe dub Chagarniki miscyami pidhodyat do berega zajmayut ostrovi Rozorani dilyanki rozmishuyutsya dilyankami mizh bolotami lisami chagarnikami sho zumovlyuye malokulturnist ugid V ozero vpadaye richka Vidricya ta she 3 strumki vitikaye nevelika richka do Ce praktichno yedinij stik ozera Vidricya pochinayetsya z bolotnogo masivu na pivdennij shid vid ozera V rezultati meliorativnih robit znachna chastina rusla spryamlena na sluguye vodozborom dlya bolit roztashovanih u verhnij yiyi techiyi Ce zbilshuye pritok bolotnih vod a takozh chastinu mineralnih chastok Timchasovij pritok vodi navesni vidbuvayetsya za rahunok dekilkoh strumkiv Odin z nih vpadaye v pivnichnij ples i prinosit do ozera bolotni vodi z masivu Retenec Vzagali ozero ye slabkoprotochnim u vodnomu zhivlenni znachnu rol vidigrayut takozh atmosferni opadi U vitratnij chastci vodnogo balansu perevazhaye viparovuvannya Flora ta faunaKompleks prirodnih faktoriv nadayut velikogo rozvitku makrofitiv shirinoyu 20 200 m vid berega V tepli roki voni zajmayut bilshe polovini ploshi dna Najbilshogo poshirennya otrimala napivzanurena roslinnist trostina ocheret rogiz ta mannik Makrofiti z plavuchim listyam vidmicheni na pivnichno zahidnomu plesi Zanureni roslini poshireni menshe cherez neznachnu prozorist vodi ta predstavleni golovnim chinom rdesnikami ta tilorizom Fitoplankton harakterizuyetsya velikim riznomanittyam Znajdeno 119 vidiv vodorostej Velikim chislom vidiv predstavleni zeleni za chiselnist v litri sino zeleni vodorosti Biomasa fitoplanktonu duzhe visoka Vidovij sklad zooplanktonu bidnij odnak riven jogo kilkisnogo rozvitku dosit visokij biomasa syagaye 2 93 g m V ostanni roki v ozeri projshla zamina kopipodnogo planktonu na kladocernij sho ye pokaznikom posilennya evtrofuvannya vodojmi V zoobentosi perevazhayut hironomidi ta molyuski Serednya litnya biomasa stanovit 10 11 mg m Ozero bagate na ribu jogo tipovimi predstavnikami ye lyash shuka ta sazan V ozeri vodyatsya takozh vugor lin karas plitka v yaz ta gustera Neodnorazovo zaselyalis vugri sazani ta karasi Donedavna bulo bagato rakiv Antropogennij vplivOzero v znachnij miri poterpaye vid antropogennogo vplivu Ce virazheno v rozorenni jogo teras ta pologih shiliv virubci chagarnikiv V rezultati posilyuyetsya stik mehanichnih chastok ta pozhivnih rechovin z udobrenih poliv Osoblivo pomitnij cej proces navesni koli v girlah richok utvoryuyutsya pidvodni mutni delti Za ostanni roki posilivsya pritok bolotnih vod po Vidrici prichomu mutnij konus vinosu ciyeyi richki proslidkovuyetsya do centru vodojmi Na berezi ozera roztashovani sela ye tvarinnicki fermi chislenni vodopoyi hudobi Posilenij vilov ribi ta rakiv prizviv do rizkogo skorochennya yihnih zapasiv u vilovah stali perevazhati malocinna ta dribna riba Shodo sapropeliv hocha yihni zapasi i veliki yihnye vikoristannya nerentabelne vrahovuyuchi nevisokij vmist organichnoyi rechovini ta silikatnij sklad Pri racionalnomu vedenni gospodarstva ozero mozhe sluguvati chudovim riborozvidnoyu vodojmoyu Odnak dlya cogo slid zmenshiti stik shkidlivih bolotnih ta pobutovih vod prizupiniti virubku chagarnikiv provesti lisoposadku obmezhiti rozorennya shiliv Pri zamorah slid provoditi aeraciyu a takozh zaribnennya ozera cinnimi porodami ribi DzherelaOzera Belorussii O F Yakushko i dr Mn Uradzhaj 1988 216 s Charscvyackae vozera Blakitnaya kniga Belarusi Mn BelEn 1994 PosilannyaCe nezavershena stattya z geografiyi Bilorusi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi