Цю Чанчунь (丘处机, 10 лютого 1148 — 22 серпня 1227) — даоський патріарх і святий (чженьжень), що домігся найвищого офіційного статусу для даосизму, алхімік, поет і видатний мандрівник, засновник напрямку цзинь-лянь («золотий лотос»), або лунмень (Ворота дракона) однієї з найбільших даоських шкіл цюаньчжень-цзяо («вчення досконалої істини»).
Цю Чанчунь | |
---|---|
трад. китайська: 丘處機 | |
Ім'я при народженні | Цю Чуцзи |
Псевдо | Чанчунь-цзи, Цю Тунмі |
Народився | 10 лютого 1148 округ Денчжоу |
Помер | 22 серпня 1227 (79 років) Яньцзін |
Країна | Династія Цзінь Монгольська імперія |
Національність | китаєць |
Діяльність | чернець, алхімік, поет |
Вчителі | d |
Знання мов | китайська |
Конфесія | даосизм |
|
Життєпис
Народився 10 лютого 1148 року у місті Ціся округу Денчжоу (сучасний повіт Пенлай провінції Шаньдун). Восени 1167 року відправився до Ван Чуняна (очільника школи цюаньчжень-цзяо), був прийнятий в учні і до 25 років став наймолодшим із його найближчих сподвижників. Після церемонії поховання останків Ван Чуняна біля гори Чжуннаньшань (на південь від м. Сіаня) у 1173 році як аскет і пустельник усамітнився неподалік Паньсі, притоки річки Вейші, а потім перебрався до гори Лунменьшань. У 1181 році був призваний в Яньцзін, столицю чжурчженьскої держави Цзінь, до двору імператора Ши-цзуна (правл. 1161–1188), але через шість місяців повернувся в район Чжуннаньшань, а в 1191 році переселився на батьківщину в Ціся і організував низку даоських громад на півострові Шаньдун.
До 1219 року Цю Чанчунь завоював такий авторитет, що різні політичні сили стали прагнути залучити його на свій бік і сунський імператор Нін-цзун закликав до своєї столиці Ханчжоу. Незабаром, у червні—липні 1219 року, охоронець Чингісхана Лю Чжунлу доповів йому під час завойовницького походу до Середньої Азії про відомого алхіміка-довгожителя, якому перевалило за 300 років, що він володіє «мистецтвом збереження і продовження життя». За дорученням Чингісхана, який побажав отримати еліксир безсмертя, у січні 1220 року, Лю Чжунлу прибув із запрошенням до Цю Чанчуня в Обитель безбережного неба (Хаотяньгуань) в Лайчжоу (на схід від річки Цзяолайхе у провінції Шаньдун), і той у березні з 19 найкращими учнями і монгольським ескортом відправився в Яньцзін (сучасний Пекін), де пробув до кінця лютого —березня 1221, а потім, згідно з ритуалом, попрямував на північ в ханську ставку на річці Керулен на північному сході Монголії. Наступного року, 20 листопада, вперше зустрівся з Чингісханом в районі недавніх бойових дій на південь від Гіндукушу, справив дуже приємне враження, удостоївся найменування «святий-безсмертний» (шеньсянь) і потім неодноразово спілкувався з ним.
Продовжив мандри на Захід до кордонів Монгольської імперії, яка тільки-но поширилася до Амудар'ї і Афганістану. Незабаром Цю Чанчунь досяг Самарканда і Балха і в середині квітня 1223 року відправився в зворотний шлях, спочатку супроводжуючи Чингісхана, потім відокремившись від нього, навесні 1224 року повернувся в Яньцзін.
У відповідь на виражені усно і письмово наполегливі побажання Чингісхана отримати рецепт вічного життя Цю Чан-чунь як прихильник «внутрішньої алхімії» заявляв, що існують засоби для продовження життя, але не для безсмертя, і проповідував статеву стриманість, самовдосконалення і долучення до Шляху-дао.
Цю Чанчунь домігся від Чингісхана не тільки привілеїв для школи цюаньчжень-цзяо, але й указів про призначення його главою всіх даосів Піднебесної (1223 і 1227) і по завершенні подорожі (навесні 1224 року) передачі йому з учнями заснованого у 739 році на честь Лао-цзи відомого даоського монастиря Тяньчангуань (Обитель Небесного довголіття) в Яньцзін. Після цього монастир перейменовано у Чанчунь-гун (Палац Вічної весни). У 1227 році Цю Чанчунь отримав титул Чанчунь чженьжень (Істинна людина Вічної весни).
Після смерті Цю Чанчуня його учень і супутник у подорожі Інь Чжіпін поховав вчителя в розташованій в східному подвір'ї Обителі Бєлих хмар (Байюньгуань), назва якої після відновлення в 1394 році перейшло на весь монастир. Посмертно за монгольської династії Юань Цю Чанчунь удостоївся ще більш пишних титулів: Чанчунь яньдаочжу цзяочженьжень (Істинний чоловік Вічної весни, що поширює Шлях-дао і керуючий вченням) у 1269 році і Чанчунь цюаньдешень хуамінін чженьцзюнь (Істинний володар Вічної весни повної благодаті, духовної просвіти і просвітленої реакції) у 1310 році.
Філософія
Виступав за очищення «серця» (сінь) і викорінення «пристрастей» (юй): «ненародження жодної думки (нянь) — це свобода (цзи ю), відсутність речей (у) в серці і голові — це безсмертний і будда». Визнавав рівність «трьох навчань» (саньцзяо): конфуціанства, буддизму і даосизму, але з доктриною виникнення буддизму як наслідку «просвіти варварів» (хуаху), що проникла в Індію від Лао-цзи.
Астрономія
Під час мандрівки повз р. Керулен спостерігав затемнення Сонця, що закрило 6/10 його диска, а перемістившись на південний захід до Алтаю, з'ясував, що там закривалося на 7/10. У підсумку Чю Чанчунь уточнив положення 孔穎達 (574–648) про сонячне затемнення, що викликається тінню («відображенням» — ін 映) місяця, встановивши його різні фази, помітні на землі через кожну тисячу лі.
Алхімія
Алхімічні погляди викладені в посмертно (між 1269 й 1310 роками) у творі «Да дань чжічжі» («Прямі вказівки про велику кіновар», 2 цзюаня;), де стверджується, що можна стати безсмертним, утворивши в собі «велику кіновар» (да дань) шляхом вдосконалення з'єднаних разом «попередньонебесної істинної пневми» (сяньтянь чженьци) і «післянебесної пневми» (хоутянь чжіци).
Поезія
Є автором безлічі творів, зокрема декількох тисяч віршів. У «Дао цзан» («Скарбниця Шляху-дао») міститься антологія «Чанчунь-цзи Паньсі цзи» («Зібрання [творів] Учителя Чанчуня з [припливу] Паньсі») з передмовами різних осіб від 1186, 1187, 1206, 1208 років і датою останньої редакції 1209 року. Тут мається поетичне опис райського гори-острова Пенлай, де вдень і вночі звучить небесна музика, і дидактична серія семискладних чотиривіршів (цзюе-цзюй) під загальною назвою «Сюдао» («Удосконалення Шляху-дао»). Найвідомішою є вісімка чотиривіршів «Цин тянь ге» («Пісні синього неба»).
Джерела
- Boltz J.M. A Survey of Taoist Literature: Tenth to Seventeenth Centuries. Berkleley (Cal.), 1987, p. 157–160 et al.
- Eskildsen S. The Teaching's and Practices of the Early Quanzhen Taoist Masters. N.Y., 2004
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu Chanchun 丘处机 10 lyutogo 1148 22 serpnya 1227 daoskij patriarh i svyatij chzhenzhen sho domigsya najvishogo oficijnogo statusu dlya daosizmu alhimik poet i vidatnij mandrivnik zasnovnik napryamku czin lyan zolotij lotos abo lunmen Vorota drakona odniyeyi z najbilshih daoskih shkil cyuanchzhen czyao vchennya doskonaloyi istini Cyu Chanchuntrad kitajska 丘處機Im ya pri narodzhenniCyu ChucziPsevdoChanchun czi Cyu TunmiNarodivsya10 lyutogo 1148 1148 02 10 okrug DenchzhouPomer22 serpnya 1227 1227 08 22 79 rokiv YanczinKrayinaDinastiya Czin Mongolska imperiyaNacionalnistkitayecDiyalnistchernec alhimik poetVchitelidZnannya movkitajskaKonfesiyadaosizm Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 10 lyutogo 1148 roku u misti Cisya okrugu Denchzhou suchasnij povit Penlaj provinciyi Shandun Voseni 1167 roku vidpravivsya do Van Chunyana ochilnika shkoli cyuanchzhen czyao buv prijnyatij v uchni i do 25 rokiv stav najmolodshim iz jogo najblizhchih spodvizhnikiv Pislya ceremoniyi pohovannya ostankiv Van Chunyana bilya gori Chzhunnanshan na pivden vid m Sianya u 1173 roci yak asket i pustelnik usamitnivsya nepodalik Pansi pritoki richki Vejshi a potim perebravsya do gori Lunmenshan U 1181 roci buv prizvanij v Yanczin stolicyu chzhurchzhenskoyi derzhavi Czin do dvoru imperatora Shi czuna pravl 1161 1188 ale cherez shist misyaciv povernuvsya v rajon Chzhunnanshan a v 1191 roci pereselivsya na batkivshinu v Cisya i organizuvav nizku daoskih gromad na pivostrovi Shandun Do 1219 roku Cyu Chanchun zavoyuvav takij avtoritet sho rizni politichni sili stali pragnuti zaluchiti jogo na svij bik i sunskij imperator Nin czun zaklikav do svoyeyi stolici Hanchzhou Nezabarom u chervni lipni 1219 roku ohoronec Chingishana Lyu Chzhunlu dopoviv jomu pid chas zavojovnickogo pohodu do Serednoyi Aziyi pro vidomogo alhimika dovgozhitelya yakomu perevalilo za 300 rokiv sho vin volodiye mistectvom zberezhennya i prodovzhennya zhittya Za doruchennyam Chingishana yakij pobazhav otrimati eliksir bezsmertya u sichni 1220 roku Lyu Chzhunlu pribuv iz zaproshennyam do Cyu Chanchunya v Obitel bezberezhnogo neba Haotyanguan v Lajchzhou na shid vid richki Czyaolajhe u provinciyi Shandun i toj u berezni z 19 najkrashimi uchnyami i mongolskim eskortom vidpravivsya v Yanczin suchasnij Pekin de probuv do kincya lyutogo bereznya 1221 a potim zgidno z ritualom popryamuvav na pivnich v hansku stavku na richci Kerulen na pivnichnomu shodi Mongoliyi Nastupnogo roku 20 listopada vpershe zustrivsya z Chingishanom v rajoni nedavnih bojovih dij na pivden vid Gindukushu spraviv duzhe priyemne vrazhennya udostoyivsya najmenuvannya svyatij bezsmertnij shensyan i potim neodnorazovo spilkuvavsya z nim Prodovzhiv mandri na Zahid do kordoniv Mongolskoyi imperiyi yaka tilki no poshirilasya do Amudar yi i Afganistanu Nezabarom Cyu Chanchun dosyag Samarkanda i Balha i v seredini kvitnya 1223 roku vidpravivsya v zvorotnij shlyah spochatku suprovodzhuyuchi Chingishana potim vidokremivshis vid nogo navesni 1224 roku povernuvsya v Yanczin U vidpovid na virazheni usno i pismovo napoleglivi pobazhannya Chingishana otrimati recept vichnogo zhittya Cyu Chan chun yak prihilnik vnutrishnoyi alhimiyi zayavlyav sho isnuyut zasobi dlya prodovzhennya zhittya ale ne dlya bezsmertya i propoviduvav statevu strimanist samovdoskonalennya i doluchennya do Shlyahu dao Cyu Chanchun domigsya vid Chingishana ne tilki privileyiv dlya shkoli cyuanchzhen czyao ale j ukaziv pro priznachennya jogo glavoyu vsih daosiv Pidnebesnoyi 1223 i 1227 i po zavershenni podorozhi navesni 1224 roku peredachi jomu z uchnyami zasnovanogo u 739 roci na chest Lao czi vidomogo daoskogo monastirya Tyanchanguan Obitel Nebesnogo dovgolittya v Yanczin Pislya cogo monastir perejmenovano u Chanchun gun Palac Vichnoyi vesni U 1227 roci Cyu Chanchun otrimav titul Chanchun chzhenzhen Istinna lyudina Vichnoyi vesni Pislya smerti Cyu Chanchunya jogo uchen i suputnik u podorozhi In Chzhipin pohovav vchitelya v roztashovanij v shidnomu podvir yi Obiteli Byelih hmar Bajyunguan nazva yakoyi pislya vidnovlennya v 1394 roci perejshlo na ves monastir Posmertno za mongolskoyi dinastiyi Yuan Cyu Chanchun udostoyivsya she bilsh pishnih tituliv Chanchun yandaochzhu czyaochzhenzhen Istinnij cholovik Vichnoyi vesni sho poshiryuye Shlyah dao i keruyuchij vchennyam u 1269 roci i Chanchun cyuandeshen huaminin chzhenczyun Istinnij volodar Vichnoyi vesni povnoyi blagodati duhovnoyi prosviti i prosvitlenoyi reakciyi u 1310 roci FilosofiyaVistupav za ochishennya sercya sin i vikorinennya pristrastej yuj nenarodzhennya zhodnoyi dumki nyan ce svoboda czi yu vidsutnist rechej u v serci i golovi ce bezsmertnij i budda Viznavav rivnist troh navchan sanczyao konfucianstva buddizmu i daosizmu ale z doktrinoyu viniknennya buddizmu yak naslidku prosviti varvariv huahu sho pronikla v Indiyu vid Lao czi AstronomiyaPid chas mandrivki povz r Kerulen sposterigav zatemnennya Soncya sho zakrilo 6 10 jogo diska a peremistivshis na pivdennij zahid do Altayu z yasuvav sho tam zakrivalosya na 7 10 U pidsumku Chyu Chanchun utochniv polozhennya 孔穎達 574 648 pro sonyachne zatemnennya sho viklikayetsya tinnyu vidobrazhennyam in 映 misyacya vstanovivshi jogo rizni fazi pomitni na zemli cherez kozhnu tisyachu li AlhimiyaAlhimichni poglyadi vikladeni v posmertno mizh 1269 j 1310 rokami u tvori Da dan chzhichzhi Pryami vkazivki pro veliku kinovar 2 czyuanya de stverdzhuyetsya sho mozhna stati bezsmertnim utvorivshi v sobi veliku kinovar da dan shlyahom vdoskonalennya z yednanih razom poperednonebesnoyi istinnoyi pnevmi syantyan chzhenci i pislyanebesnoyi pnevmi houtyan chzhici PoeziyaYe avtorom bezlichi tvoriv zokrema dekilkoh tisyach virshiv U Dao czan Skarbnicya Shlyahu dao mistitsya antologiya Chanchun czi Pansi czi Zibrannya tvoriv Uchitelya Chanchunya z priplivu Pansi z peredmovami riznih osib vid 1186 1187 1206 1208 rokiv i datoyu ostannoyi redakciyi 1209 roku Tut mayetsya poetichne opis rajskogo gori ostrova Penlaj de vden i vnochi zvuchit nebesna muzika i didaktichna seriya semiskladnih chotirivirshiv czyue czyuj pid zagalnoyu nazvoyu Syudao Udoskonalennya Shlyahu dao Najvidomishoyu ye visimka chotirivirshiv Cin tyan ge Pisni sinogo neba DzherelaBoltz J M A Survey of Taoist Literature Tenth to Seventeenth Centuries Berkleley Cal 1987 p 157 160 et al Eskildsen S The Teaching s and Practices of the Early Quanzhen Taoist Masters N Y 2004 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570