У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Церква Костянтина та Олени Церква Святих Костянтина і Єлени інші на

Церква Святих Костянтина і Єлени
Церква Святих Костянтина і Єлени
	Церква Святих Костянтина і Єлени
	50°28′02″ пн. ш. 30°30′31″ сх. д. / 50.467494000027777190° пн. ш. 30.50886200002777926° сх. д.Координати: 50°28′02″ пн. ш. 30°30′31″ сх. д. / 50.467494000027777190° пн. ш. 30.50886200002777926° сх. д.
Тип споруди	церква
Розташування	Україна, Київ
Архітектор	Іван Григорович-Барський
Початок будівництва	1734
Кінець будівництва	1865
Зруйновано	кінець 1920-х
Відбудовано	не відбудовувалась
Стиль	українське бароко
Належність
Адреса	Кирилівська вул., 8/6
Епонім	Олена Константинопольська
Присвячення	Костянтин Великий, Олена Константинопольська
	Церква Святих Костянтина та Єлени (Київ) (Україна)
	Церква Святих Костянтина та Єлени у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Церква Костянтина та Олени.

Церква Святих Костянтина і Єлени (інші назви Дмитрівська церква, або церква Святого Дмитрія Ростовського) — колишня православна церква в Києві, збудована в 1730-х роках, зруйнована наприкінці 1920-х років. Церква стояла в північно-західній частині Подолу, на розі Щекавицької та Кирилівської вулиць, теперішня адреса Кирилівська вулиця, 8/6.

Частина, що збереглася, має статус пам'ятки архітектури національного значення.

Історія

Історія церкви Святих Костянтина і Єлени на Подолі починається з середини XVII століття, коли гетьман Богдан Хмельницький відібрав землю від Римо-Католицької Церкви. На цьому місці київські міщани збудували дерев'яну церкву, яка в 1726 році згоріла.

1734 року бургомістр Гордій Минцевич збудував на її місці кам'яну церкву, а в 1747—57 роках архітектор Іван Григорович-Барський добудував галерею довкола неї і звів кам'яну дзвіницю. Ці будівлі стали одною з перших, відомих дослідникам робіт цього уславленого київського архітектора. В 1750-х роках він зробив ще одну добудову до церкви.

Сама церква була капітально перебудована в 1865 році.

Триповерхова барокова дзвіниця мала каплицю на другому поверсі, присвячену пам'яті Димитрія Ростовського (Туптала).

Клірові відомості, метричні книги, сповідні розписи церкви Св. Костянтина і Єлени (Царекостянтинівська) на Подолі зберігаються в ЦДІАК України.

Зруйнування

Більша частина храму знищена в радянські часи. Від усього комплексу будівель церкви Святих Костянтина і Єлени залишилися тільки церква св. Дмитрія роботи Григоровича-Барського, без куполу. В плані це прямокутна будівля, триапсидна, фасади оздоблені пілястрами із вишуканими ліпними коринфськими капітелями.

Оскільки Федір Ернст у своєму описі Подолу 1930 року не згадує церкви Костянтина і Єлени або її дзвіниці, припускають, що ці дві архітектурні пам'ятки були зруйновані перед 1930 роком. Залишки Свято-Дмитріївської каплиці Григоровича-Барського були внесені 1963 року до Українського республіканського реєстру архітектурних пам'яток.

Приміщення храму, що збереглися (без верхніх ярусів, галерей та бань), 1965 року пристосували під спортзал школи № 17, з будівлею якої з'єднали переходом-галереєю.

З 2005 року Дмитрівська церква знову діє як храм Української православної церкви. Розроблено проєкт відбудови.

Дмитрівська церква

Примітки

Топографічна зйомка Київського міськомунвідділу (1923–1930).
Димитріївська Церква (Церква Константина та Єлєни, св. Димитрія Ростовського), серед. 18— серед. 19 ст.
. ЦДІАК України. Архів оригіналу за 29 січня 2019. Процитовано 25 березня 2019.

Посилання

на сайті «Интересный Киев»
Про історію церкви, починаючи з 1682 р. [ 7 червня 2020 у Wayback Machine.]

[1] Топографічна зйомка Київського міськомунвідділу (1923–1930).

[:0-2] Димитріївська Церква (Церква Константина та Єлєни, св. Димитрія Ростовського), серед. 18— серед. 19 ст.

[3] . ЦДІАК України. Архів оригіналу за 29 січня 2019. Процитовано 25 березня 2019.