Це перів пол Ceperów нім Zeperiw або Zeperow село в Україні у Львівському районі Львівської області Населення за перепис

село Цеперів
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Львівський район
Рада	Новояричівська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA46060290180035234
Основні дані
Засноване	1563
Населення	256
Площа	0,609 км²
Густота населення	420,36 осіб/км²
Поштовий індекс	80465
Телефонний код	+380 3254
Географічні дані
Географічні координати	49°56′00″ пн. ш. 24°18′19″ сх. д. / 49.93333° пн. ш. 24.30528° сх. д.Координати: 49°56′00″ пн. ш. 24°18′19″ сх. д. / 49.93333° пн. ш. 24.30528° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	233 м
Водойми	р. Думниця і два озерця
Відстань до; обласного центру	19 км
Місцева влада
Адреса ради	80463, Львівська обл., Кам'янка-Бузький р-н, с.Старий Яричів
Карта
	Цеперів
	Цеперів
Мапа
	Цеперів у Вікісховищі

Це́перів (пол. Ceperów, нім. Zeperiw або Zeperow) — село в Україні, у Львівському районі Львівської області. Населення за переписом 2001 року становило 256 осіб. Орган місцевого самоврядування — Новояричівська ОТГ. Розташоване 19 км від Львова і 3 км від смт Новий Яричів біля автодороги E40 Київ – Чоп.

До 2020 року входило до складу Кам'янко-Бузького району.

Назва

Ймовірно, походить від розмовного «цеп», у значенні «ланцюг».

Історія

Цеперів вперше був згаданий в 1581 році, щоправда деякі джерела вказують на існування села уже в 1444 році та метрики села з 1405 р.

У другій половині XVII століття село разом з навколишніми територіями перебувало у власності польської шляхтанки Катерини Собєської, сестри короля Яна III Собеського.

У XIX – на початку XX ст. село належало родині Стрілецьких.

У 1920-х рр. у селі активно діяла місцева філія патріотичного тіловиховного товариства «Сокіл», ліквідована у 1930 році.

До 1940 р. на території села знаходилися також поселення (колонія) етнічних поляків Едвардівка (пол. Edwardówka) та хутір Цепухи (пол. Cepuchy).

У 1940-х рр. в районах довкола села активно діяло підпільне угрупування ОУН–УПА ^[ru] (Стефка).

Населення

Згідно з переписом населення Королівства Галичини та Володимирії, у 1880 р. населення села налічувало 428, у 1890 р. — 449 осіб.

У 1921 році у селі було 127 будинків, у яких проживало 611 осіб (з них 193 католиків, 416 греко-католиків та 2 євреїв). Більшість населення села була українцями (311 українців, 297 поляків, 3 іншої національності). У 1939 році населення села становило 730 осіб, з них 500 українців-греко-католиків та 230 поляків (включаючи колоністів).

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 257 осіб, з яких 113 чоловіків та 144 жінок.

За переписом населення України 2001 року у селі проживало 256 осіб.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	100%

Релігія

На території села функціонує релігійна громада парафії Воскресіння Господнього УГКЦ.

Згідно з історичними згадками, стара дерев'яна церква була збудована у 1749 році за кошти Яна Стрілецького. У 1938 році дерев'яну церкву розібрали, плануючи перевезти до села Поршна під Львовом. У тому ж році, за проєктом Євгена Нагірного, розпочалася будова мурованої церкви, яка стоїть дотепер і є . Від старої церкви залишилася лише дерев'яна дзвіниця. За часів СРСР аж до 1989 року будівля церкви була зачинена для прихожан.

У селі знаходиться також покинутий римо-католицький костел сестер маріянок кукезівської дієцезії, побудований у 1907–1908 рр. завдяки фундації Едварда Табачковського. У будинку давньої плебанії костелу до 2018 р. працювала сільська середня загальноосвітня школа І ступеня.

Церква Воскресіння Господнього УГКЦ. Пам'ятка архітектури місцевого значення.

Відомі особистості

Народилися

Володимира Демус (1923—2006) — українська поетка.
Іван Діяк (*1929) — український політик.
Юліан Кісіль (1937—2004) — освітянин.
(Іван Панькевич) (1887—1958) — український мовознавець та громадський діяч.

Пов'язані зі селом

(Северин Метелля), батько якого був парохом села.

Примітки

. Архів оригіналу за 9 вересня 2016. Процитовано 10 лютого 2016.
Дума, Іван (2008). Дивосвіт Кам'янеччини. Львів: "Камула".
. mapire.eu (англ.). Архів оригіналу за 12 жовтня 2020. Процитовано 12 жовтня 2020.
Wyrostek, Ludwik (1932). Ród Dragów-Sasów na Węgrzech i Rusi Halickiej (Polski) . Kraków: Polskie Towarzystwo Heraldyczne. с. 143.
Liaska, Vitalij. (англ.). Архів оригіналу за 16 жовтня 2020. Процитовано 12 жовтня 2020.
Skrzypietz, Aleksandra (2007). History and Culture of Baltic Region: Lithuania and Poland. The Radziwills towards the Heritage of the Sobieskis (English) . Klaipeda: Institute of Baltic Sea Region History and Archeology Klaipeda University. с. 55.
Revyuk, Emil (1931). Polish Atrocities in Ukraine (English) . New York: United Ukrainian Organizations of the United States. с. 178.
. jbc.bj.uj.edu.pl. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 12 жовтня 2020.
. www.sbc.org.pl. Архів оригіналу за 17 жовтня 2020. Процитовано 12 жовтня 2020.
. pbc.rzeszow.pl. Архів оригіналу за 5 вересня 2020. Процитовано 12 жовтня 2020.
Кубійович, В. (1983). (PDF). Wiesbaden: Ševčenko Gesellschaft der Wissenschaften. Архів оригіналу (PDF) за 21 лютого 2021. Процитовано 12 жовтня 2020.
. database.ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 12 жовтня 2020.
Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
. opendatabot.ua (укр.). Архів оригіналу за 12 жовтня 2020. Процитовано 12 жовтня 2020.
Слободян, В. (1998). Церкви України: Перемиська єпархія. с. 290.
Koscioly, Galuchanunпише До; Koscioly 2011-05-31 14:40:00, 2011-05-31 14:40:00 Galuchanun Nazarlanko. . koscioly.livejournal.com (укр.). Архів оригіналу за 12 жовтня 2020. Процитовано 12 жовтня 2020.

Посилання

Костел 1907—1908 рр. в Цеперові [ 12 жовтня 2020 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Цеперів (Львівський район)

У Вікісловнику є сторінка Цеперів.

[1] . Архів оригіналу за 9 вересня 2016. Процитовано 10 лютого 2016.

[:0-2] Дума, Іван (2008). Дивосвіт Кам'янеччини. Львів: "Камула".

[3] . mapire.eu (англ.). Архів оригіналу за 12 жовтня 2020. Процитовано 12 жовтня 2020.

[4] Wyrostek, Ludwik (1932). Ród Dragów-Sasów na Węgrzech i Rusi Halickiej (Polski) . Kraków: Polskie Towarzystwo Heraldyczne. с. 143.

[5] Liaska, Vitalij. (англ.). Архів оригіналу за 16 жовтня 2020. Процитовано 12 жовтня 2020.

[6] Skrzypietz, Aleksandra (2007). History and Culture of Baltic Region: Lithuania and Poland. The Radziwills towards the Heritage of the Sobieskis (English) . Klaipeda: Institute of Baltic Sea Region History and Archeology Klaipeda University. с. 55.

[7] Revyuk, Emil (1931). Polish Atrocities in Ukraine (English) . New York: United Ukrainian Organizations of the United States. с. 178.

[8] . jbc.bj.uj.edu.pl. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 12 жовтня 2020.

[9] . www.sbc.org.pl. Архів оригіналу за 17 жовтня 2020. Процитовано 12 жовтня 2020.

[10] . pbc.rzeszow.pl. Архів оригіналу за 5 вересня 2020. Процитовано 12 жовтня 2020.

[11] Кубійович, В. (1983). (PDF). Wiesbaden: Ševčenko Gesellschaft der Wissenschaften. Архів оригіналу (PDF) за 21 лютого 2021. Процитовано 12 жовтня 2020.

[12] . database.ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 12 жовтня 2020.

[ukr-socialdata-mova-2001-13] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

[14] . opendatabot.ua (укр.). Архів оригіналу за 12 жовтня 2020. Процитовано 12 жовтня 2020.

[15] Слободян, В. (1998). Церкви України: Перемиська єпархія. с. 290.

[16] Koscioly, Galuchanunпише До; Koscioly 2011-05-31 14:40:00, 2011-05-31 14:40:00 Galuchanun Nazarlanko. . koscioly.livejournal.com (укр.). Архів оригіналу за 12 жовтня 2020. Процитовано 12 жовтня 2020.