Хуан Непомусено Фернандес Ліндо-і-Селая (16 травня 1790 — 23 квітня 1857) — центральноамериканський політик, тимчасовий президент республіки Сальвадор з 1841 до 1842 та президент Гондурасу з 1847 до 1852 року.
Хуан Ліндо ісп. Juan Lindo | |||
| |||
---|---|---|---|
12 лютого 1847 — 1 лютого 1852 року | |||
Попередник: | Рада міністрів | ||
Наступник: | Франсіско Гомес | ||
| |||
22 лютого 1841 — 1 лютого 1842 року | |||
Попередник: | Посаду започатковано | ||
Наступник: | |||
Ім'я при народженні: | ісп. Juan Nepomuceno Fernández Lindo y Zelaya ісп. Juan Lindo y Zelaya | ||
Народження: | 16 травня 1790 Тегусігальпа, Гондурас | ||
Смерть: | 23 квітня 1857 (66 років) Грасіас, Гондурас | ||
Країна: | Іспанія, Центральноамериканська федерація, Сальвадор і Гондурас | ||
Релігія: | католицька церква | ||
Освіта: | Університет Сан-Карлос | ||
Партія: | Консервативна | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Ранні роки
Народився в родині землевласника. Існує низка розбіжностей щодо років його життя: одні джерела подають рік його народження як 1770, інші джерела вважають роком його смерті 1853. 1814 року він отримав юридичний диплом в Університеті Сан-Карлос у Гватемалі. Після закінчення вишу працював на іспанську адміністрацію. Після здобуття Центральною Америкою незалежності від Іспанії займав посаду інтенданта провінції Комаягуа (1821). Став одним з ініціатором приєднання центральноамериканських країн до Мексиканської імперії Аґустіна де Ітурбіде.
1826 року був обраний до Законодавчої асамблеї Гондурасу. Наступного року надавав допомогу в його боротьбі з главою держави , в результаті якої останній зазнав поразки. Був депутатом Конституційної асамблеї, яку було скликано в червні 1838, та в якій він представляв Консервативну партію. У жовтні того ж року, займаючи місце в асамблеї, виступав за відокремлення Гондурасу від Центральноамериканської федерації.
Президент Сальвадору
1840 року Ліндо виїхав до Сальвадору, де за допомогою генерала став державним секретарем (жовтень 1840 — січень 1841). Після цього він був обраний на пост тимчасового глави держави Сальвадор (7 січня — 22 лютого 1841), замінивши на цьому посту полковника . З 22 лютого 1841 до 1 лютого 1842 займав пост президента країни. Перепризначення відбулось у лютому 1841, коли Конституційна асамблея проголосила Сальвадор незалежним від Центральноамериканської федерації.
16 лютого 1841 року Конституційна асамблея ухвалила постанову про створення Університету Сальвадору. Ліндо видав указ про створення шкіл у кожному селі країни, що мали понад 150 жителів. Накладав штрафи на місцеву владу за відсутність шкіл або відсутність у них учнів.
Президент Гондурасу
1842 року він повернувся на батьківщину й оселився в провінції Комаягуа. Після відмови генерала Франсіско Феррери від влади парламент обрав Ліндо на пост конституційного президента, який він займав з 12 лютого 1847 до 4 лютого 1848. Упродовж свого терміну він заснував Університет Гондурасу (Universidad Nacional Autónoma de Honduras) та ухвалив нову конституцію, відповідно до якої його було обрано на другий термін, що завершився 1 лютого 1852.
Під час його другої адміністрації в Гондурасі генерал Хосе Сантос Гвардіола, призначений Ліндо, здійснив заколот у Тегусігальпі проти Національної асамблеї з метою ув'язнення генерала Феррери та Коронадо Чавеса, які інтригували проти президента. Феррера та Чавес утекли до Сальвадору. Гвардіола згодом повстав проти Ліндо, проте зазнав поразки та вирушив у добровільне заслання.
Ліндо уклав союз із президентом Сальвадору щодо оголошення війни урядові Гватемали на чолі з Рафаелем Каррерою. Союзні війська вторглись до Гватемали, проте зазнали поразки в битві при Ла-Арада 2 лютого 1851 року.
Наприкінці його другого терміну генерал Хосе Тринідад Кабаньяс захопив владу. Ліндо ж пішов з політики й оселився в місті Грасіас, департамент Лемпіра, де й помер 1857 року.
Джерела
- (ісп.)
- (ісп.)
- Біографія [ 18 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (ісп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Huan Nepomuseno Fernandes Lindo i Selaya 16 travnya 1790 23 kvitnya 1857 centralnoamerikanskij politik timchasovij prezident respubliki Salvador z 1841 do 1842 ta prezident Gondurasu z 1847 do 1852 roku Huan Lindo isp Juan LindoHuan Lindo Prapor 5 j Prezident Gondurasu 12 lyutogo 1847 1 lyutogo 1852 roku Poperednik Rada ministriv Nastupnik Fransisko Gomes Prapor v o prezidenta Salvadoru 22 lyutogo 1841 1 lyutogo 1842 roku Poperednik Posadu zapochatkovano Nastupnik Im ya pri narodzhenni isp Juan Nepomuceno Fernandez Lindo y Zelaya isp Juan Lindo y ZelayaNarodzhennya 16 travnya 1790 1790 05 16 Tegusigalpa GondurasSmert 23 kvitnya 1857 1857 04 23 66 rokiv Grasias GondurasKrayina Ispaniya Centralnoamerikanska federaciya Salvador i GondurasReligiya katolicka cerkvaOsvita Universitet San KarlosPartiya Konservativna Mediafajli b u VikishovishiRanni rokiNarodivsya v rodini zemlevlasnika Isnuye nizka rozbizhnostej shodo rokiv jogo zhittya odni dzherela podayut rik jogo narodzhennya yak 1770 inshi dzherela vvazhayut rokom jogo smerti 1853 1814 roku vin otrimav yuridichnij diplom v Universiteti San Karlos u Gvatemali Pislya zakinchennya vishu pracyuvav na ispansku administraciyu Pislya zdobuttya Centralnoyu Amerikoyu nezalezhnosti vid Ispaniyi zajmav posadu intendanta provinciyi Komayagua 1821 Stav odnim z iniciatorom priyednannya centralnoamerikanskih krayin do Meksikanskoyi imperiyi Agustina de Iturbide 1826 roku buv obranij do Zakonodavchoyi asambleyi Gondurasu Nastupnogo roku nadavav dopomogu v jogo borotbi z glavoyu derzhavi v rezultati yakoyi ostannij zaznav porazki Buv deputatom Konstitucijnoyi asambleyi yaku bulo sklikano v chervni 1838 ta v yakij vin predstavlyav Konservativnu partiyu U zhovtni togo zh roku zajmayuchi misce v asambleyi vistupav za vidokremlennya Gondurasu vid Centralnoamerikanskoyi federaciyi Prezident Salvadoru1840 roku Lindo viyihav do Salvadoru de za dopomogoyu generala stav derzhavnim sekretarem zhovten 1840 sichen 1841 Pislya cogo vin buv obranij na post timchasovogo glavi derzhavi Salvador 7 sichnya 22 lyutogo 1841 zaminivshi na comu postu polkovnika Z 22 lyutogo 1841 do 1 lyutogo 1842 zajmav post prezidenta krayini Perepriznachennya vidbulos u lyutomu 1841 koli Konstitucijna asambleya progolosila Salvador nezalezhnim vid Centralnoamerikanskoyi federaciyi 16 lyutogo 1841 roku Konstitucijna asambleya uhvalila postanovu pro stvorennya Universitetu Salvadoru Lindo vidav ukaz pro stvorennya shkil u kozhnomu seli krayini sho mali ponad 150 zhiteliv Nakladav shtrafi na miscevu vladu za vidsutnist shkil abo vidsutnist u nih uchniv Prezident Gondurasu1842 roku vin povernuvsya na batkivshinu j oselivsya v provinciyi Komayagua Pislya vidmovi generala Fransisko Ferreri vid vladi parlament obrav Lindo na post konstitucijnogo prezidenta yakij vin zajmav z 12 lyutogo 1847 do 4 lyutogo 1848 Uprodovzh svogo terminu vin zasnuvav Universitet Gondurasu Universidad Nacional Autonoma de Honduras ta uhvaliv novu konstituciyu vidpovidno do yakoyi jogo bulo obrano na drugij termin sho zavershivsya 1 lyutogo 1852 Pid chas jogo drugoyi administraciyi v Gondurasi general Hose Santos Gvardiola priznachenij Lindo zdijsniv zakolot u Tegusigalpi proti Nacionalnoyi asambleyi z metoyu uv yaznennya generala Ferreri ta Koronado Chavesa yaki intriguvali proti prezidenta Ferrera ta Chaves utekli do Salvadoru Gvardiola zgodom povstav proti Lindo prote zaznav porazki ta virushiv u dobrovilne zaslannya Lindo uklav soyuz iz prezidentom Salvadoru shodo ogoloshennya vijni uryadovi Gvatemali na choli z Rafaelem Karreroyu Soyuzni vijska vtorglis do Gvatemali prote zaznali porazki v bitvi pri La Arada 2 lyutogo 1851 roku Naprikinci jogo drugogo terminu general Hose Trinidad Kabanyas zahopiv vladu Lindo zh pishov z politiki j oselivsya v misti Grasias departament Lempira de j pomer 1857 roku Dzherela isp isp Biografiya 18 zhovtnya 2013 u Wayback Machine isp