Храм Уппсали — язичницький храм і релігійний центр, розташований в Швеції в Старій Уппсалі (швед. Gamla Uppsala). Храм згадується в трактаті XI століття Gesta Hammaburgensis ecclesiae pontificum, Адама Бременського і в Колі Земному, написаному в XIII столітті Сноррі Стурлусоном. Існують різні теорії, які намагаються прив'язати Храм до наявних історичних знахідок в Старій Уппсалі.
Gesta Hammaburgensis ecclesiae pontificum
Твір Адама Бременського «Діяння архієпископів Гамбурзької церкви» дає найбільш докладний опис храму. Адам стверджував, що Храм «названий Убсола» знаходиться недалеко від містечка Сигтуна. Храм прикрашений золотом і золотий ланцюг оперізує його по фронтону. Ланцюг добре видно здалеку всім, хто йде до Храму через особливості ландшафту: храм оточений пагорбами « на зразок амфітеатру ».
Поруч з Храмом є гай для жертвоприношень і стоїть вічнозелене священне дерево (ймовірно тис) з широко розкинутими гілками, а поруч з деревом — джерело, де так само відбуваються жертвопринесення. Адам запевняє, що є традиція, згідно з якою потрібно кинути в колодязь з джерелом живу людину, і якщо йому не вдасться вибратися назад, то бажання збудеться.
У Храмі люди поклоняються статуям трьох богів, що сидять на строєному троні. Тор, названий Адамом «могутнім», сидить в центрі трону, а Одін (або Водан) і Фрейр сидять по обидва боки від нього. Адам детально описує всіх трьох, порівнюючи їх з римськими богами: Фрейр був зображений з величезним ерегованим пенісом; Одін, на зразок Марса, — в обладунках; Тор — з жезлом, що дало можливість Адаму провести паралелі з Юпітером. У Храмі «... так само вони поклоняються богам, що раніше були людьми, тому що вірять, що за їх героїзм вони стали безсмертними ... ». До кожного з божеств прикріплений священик, який передає божествам жертвопринесення, принесені людьми.
Адам дає детальний опис жертвоприношень, що здійснюються в Храмі. Тору приносять жертвопринесення в разі голоду або мору; Одіну — в разі війни; а Фрейру — з нагоди весілля.
І «кожні дев'ять років в Уппсалі проводиться фестиваль комун всіх провінцій Швеції; і тим, хто вже прийняв християнство, доводиться відкуповуватися від участі в фестивалі ». Жертвопринесення відбуваються «в період весняного рівнодення ». Фестиваль і жертвопринесення тривають повних дев'ять днів, і протягом кожного дня приносяться в жертву одного чоловіка і дві тварини. У жертву приносять тільки самців, по дев'ять «кожного [виду] живої істоти», тому що вважається, що їх кров умилостивлює богів. Трупи, принесених в жертву, вивішують в гаю поруч з Храмом. Роща вважається настільки священною, що священним відзначається кожне деревце, за ті смерті, що принесені були в жертву, і ті тіла,що розкладаються там. Тіла собак і коней висять там разом з тілами людей, і, за словами Адама, один добрий християнин нарахував в гаю якось сімдесят два трупа різних особин. Відрази у Адама викликали і пісні, які співали під час церемоній: «їх було так багато і вони були настільки огидні, що краще промовчати про них ».
Heimskringla
У Сазі про інглінгів з Кола Земного, Сноррі дає евхемерне походження і правителів, які ведуть свій рід від них. У п'ятому розділі йдеться про те, що аси оселилися на території Швеції і побудували там храми. Один оселився на озері Меларен в місці під назвою Sigtúnir (4 км на захід від Сигтуни). Там він побудував храм і здійснював жертвопринесення згідно з традиціями асів. Він дав притулок священикам храму. Після Ньйорд став мешкати в Ноатуні, Фрейр — в Уппсалі, Геймдалль — в (давн.- скандин. Himingbjörg), Тор — в , Бальдр — в Брейдаблік .
У десятому розділі, після смерті Ньйрда, Фрейр став конунгом свеїв. Згідно сазі Фрейр «спорудив величезний храм в Уппсалі і зробив його своєю головною резиденцією, де збиралися всі підношення йому, все рухоме і не рухоме майно. Так з'явилися і Великі кургани Уппсали, що підтримуються і донині ».
Археологічні свідчення
У 1926 в ході археологічних розкопок в Старій Уппсалі виявив під церквою стовпові ями. Розташування стовпових ям, уособлювало концентричні прямокутники. Усі наступні численні спроби зробити реконструкцію храму були засновані на цьому відкритті .
Археологи і оскаржували твердження, зроблені в 1926 році: «... цей висновок явно не правильний, тому що стовпові ями належать різним періодам будівництва, що може бути доведено стратиграфічго». Використовуючи георадар і інші геофізичні методи, Прайс і Алькарп виявили залишки, інтерпретовані ними як дерев'яні конструкції, під північним трансептом середньовічного собору. Також вони знайшли ще дві будівлі: будова бронзової доби і медову залу епохи вікінгів .
Примітки
- Andy., Orchard, (1997). Dictionary of Norse myth and legend. London: Cassell. ISBN . OCLC 36763217.
- 1179?-1241., Snorri Sturluson, ([1964]). Heimskringla; history of the kings of Norway. Austin,: Published for the American-Scandinavian Foundation by the University of Texas Press. ISBN . OCLC 638953.
- 1954-, Simek, Rudolf, (1993). Dictionary of northern mythology. Cambridge [England]: D.S. Brewer. ISBN . OCLC 27266483.
- Tempel av guld eller kyrka av trä? Markradarundersökningar vid Gamla Uppsala kyrka. [ 5 червня 2008 у Wayback Machine.] — Н.Прайс, М.Алькарп // Fornvännen, т. 100.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hram Uppsali yazichnickij hram i religijnij centr roztashovanij v Shveciyi v Starij Uppsali shved Gamla Uppsala Hram zgaduyetsya v traktati XI stolittya Gesta Hammaburgensis ecclesiae pontificum Adama Bremenskogo i v Koli Zemnomu napisanomu v XIII stolitti Snorri Sturlusonom Isnuyut rizni teoriyi yaki namagayutsya priv yazati Hram do nayavnih istorichnih znahidok v Starij Uppsali Gravyura Hramu v Uppsali u knizi Olafa Magnusa Historia de Gentibus Septentrionalibus 1555 r Gesta Hammaburgensis ecclesiae pontificumTvir Adama Bremenskogo Diyannya arhiyepiskopiv Gamburzkoyi cerkvi daye najbilsh dokladnij opis hramu Adam stverdzhuvav sho Hram nazvanij Ubsola znahoditsya nedaleko vid mistechka Sigtuna Hram prikrashenij zolotom i zolotij lancyug operizuye jogo po frontonu Lancyug dobre vidno zdaleku vsim hto jde do Hramu cherez osoblivosti landshaftu hram otochenij pagorbami na zrazok amfiteatru Poruch z Hramom ye gaj dlya zhertvoprinoshen i stoyit vichnozelene svyashenne derevo jmovirno tis z shiroko rozkinutimi gilkami a poruch z derevom dzherelo de tak samo vidbuvayutsya zhertvoprinesennya Adam zapevnyaye sho ye tradiciya zgidno z yakoyu potribno kinuti v kolodyaz z dzherelom zhivu lyudinu i yaksho jomu ne vdastsya vibratisya nazad to bazhannya zbudetsya U Hrami lyudi poklonyayutsya statuyam troh bogiv sho sidyat na stroyenomu troni Tor nazvanij Adamom mogutnim sidit v centri tronu a Odin abo Vodan i Frejr sidyat po obidva boki vid nogo Adam detalno opisuye vsih troh porivnyuyuchi yih z rimskimi bogami Frejr buv zobrazhenij z velicheznim eregovanim penisom Odin na zrazok Marsa v obladunkah Tor z zhezlom sho dalo mozhlivist Adamu provesti paraleli z Yupiterom U Hrami tak samo voni poklonyayutsya bogam sho ranishe buli lyudmi tomu sho viryat sho za yih geroyizm voni stali bezsmertnimi Do kozhnogo z bozhestv prikriplenij svyashenik yakij peredaye bozhestvam zhertvoprinesennya prineseni lyudmi Adam daye detalnij opis zhertvoprinoshen sho zdijsnyuyutsya v Hrami Toru prinosyat zhertvoprinesennya v razi golodu abo moru Odinu v razi vijni a Frejru z nagodi vesillya I kozhni dev yat rokiv v Uppsali provoditsya festival komun vsih provincij Shveciyi i tim hto vzhe prijnyav hristiyanstvo dovoditsya vidkupovuvatisya vid uchasti v festivali Zhertvoprinesennya vidbuvayutsya v period vesnyanogo rivnodennya Festival i zhertvoprinesennya trivayut povnih dev yat dniv i protyagom kozhnogo dnya prinosyatsya v zhertvu odnogo cholovika i dvi tvarini U zhertvu prinosyat tilki samciv po dev yat kozhnogo vidu zhivoyi istoti tomu sho vvazhayetsya sho yih krov umilostivlyuye bogiv Trupi prinesenih v zhertvu vivishuyut v gayu poruch z Hramom Rosha vvazhayetsya nastilki svyashennoyu sho svyashennim vidznachayetsya kozhne derevce za ti smerti sho prineseni buli v zhertvu i ti tila sho rozkladayutsya tam Tila sobak i konej visyat tam razom z tilami lyudej i za slovami Adama odin dobrij hristiyanin narahuvav v gayu yakos simdesyat dva trupa riznih osobin Vidrazi u Adama viklikali i pisni yaki spivali pid chas ceremonij yih bulo tak bagato i voni buli nastilki ogidni sho krashe promovchati pro nih HeimskringlaU Sazi pro inglingiv z Kola Zemnogo Snorri daye evhemerne pohodzhennya i praviteliv yaki vedut svij rid vid nih U p yatomu rozdili jdetsya pro te sho asi oselilisya na teritoriyi Shveciyi i pobuduvali tam hrami Odin oselivsya na ozeri Melaren v misci pid nazvoyu Sigtunir 4 km na zahid vid Sigtuni Tam vin pobuduvav hram i zdijsnyuvav zhertvoprinesennya zgidno z tradiciyami asiv Vin dav pritulok svyashenikam hramu Pislya Njord stav meshkati v Noatuni Frejr v Uppsali Gejmdall v davn skandin Himingbjorg Tor v Baldr v Brejdablik U desyatomu rozdili pislya smerti Njrda Frejr stav konungom sveyiv Zgidno sazi Frejr sporudiv velicheznij hram v Uppsali i zrobiv jogo svoyeyu golovnoyu rezidenciyeyu de zbiralisya vsi pidnoshennya jomu vse ruhome i ne ruhome majno Tak z yavilisya i Veliki kurgani Uppsali sho pidtrimuyutsya i donini Arheologichni svidchennyaU 1926 v hodi arheologichnih rozkopok v Starij Uppsali viyaviv pid cerkvoyu stovpovi yami Roztashuvannya stovpovih yam uosoblyuvalo koncentrichni pryamokutniki Usi nastupni chislenni sprobi zrobiti rekonstrukciyu hramu buli zasnovani na comu vidkritti Arheologi i oskarzhuvali tverdzhennya zrobleni v 1926 roci cej visnovok yavno ne pravilnij tomu sho stovpovi yami nalezhat riznim periodam budivnictva sho mozhe buti dovedeno stratigrafichgo Vikoristovuyuchi georadar i inshi geofizichni metodi Prajs i Alkarp viyavili zalishki interpretovani nimi yak derev yani konstrukciyi pid pivnichnim transeptom serednovichnogo soboru Takozh voni znajshli she dvi budivli budova bronzovoyi dobi i medovu zalu epohi vikingiv PrimitkiAndy Orchard 1997 Dictionary of Norse myth and legend London Cassell ISBN 0304345202 OCLC 36763217 1179 1241 Snorri Sturluson 1964 Heimskringla history of the kings of Norway Austin Published for the American Scandinavian Foundation by the University of Texas Press ISBN 9780292730618 OCLC 638953 1954 Simek Rudolf 1993 Dictionary of northern mythology Cambridge England D S Brewer ISBN 0859915131 OCLC 27266483 Tempel av guld eller kyrka av tra Markradarundersokningar vid Gamla Uppsala kyrka 5 chervnya 2008 u Wayback Machine N Prajs M Alkarp Fornvannen t 100