Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хорватська права партія (хорв. Hrvatska stranka prava, HSP) — хорватська політична партія правої орієнтації. Слово «право» в назві пов'язане з ідеєю про право хорватів на національну й етнічну самостійність, яку поклялися відстоювати її засновники в XIX столітті. У міжвоєнний час — ультраправа націоналістична партія, під час Другої світової її пов'язували з усташами. На початку ХХІ століття партія займає етноцентристську позицію і має одного представника (із 153) у парламенті Хорватії.
Хорватська партія права Hrvatska stranka prava | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Хорватія |
| Голова партії | |
| Засновник | Доброслав Парага |
| Дата заснування | 1990 |
| Штаб-квартира | Загреб |
| Ідеологія | націоналізм, етноцентризм, неоконсерватизм |
| Кількість членів | 41 400 |
| Офіційний сайт | www.hsp.hr |
Історія
Заснування і перші роки
Моментом заснування партії прийнято вважати 26 червня 1861, коли депутати Анте Старчевич і Євген Кватерник представили на засіданні хорватського Сабору програму, що декларувала наділення Хорватії правами широкої автономії у складі Габсбурзької монархії (на той момент Хорватія була розділена на кілька частин).
На початку жовтня 1871 Кватерник і кілька членів ХПП, не погоджуючись з офіційною політикою партії, почали повстання в селі Раковиця в Кордуні. Повсталі проголосили такі цілі:
- Звільнення хорватів від австрійського та угорського гноблення.
- Проголошення незалежної Хорватії.
- Загальна рівність перед Законом.
- Муніципальне самоврядування.
- Скасування Військової границі і утворення вільних жупаній.
- Повага до всіх релігій.
Повсталі також закликали приєднатися до них православних сербів, що деякі з них і зробили, проте повстання було швидко придушено. Більшість учасників, включаючи Кватерника, були вбиті.
Наприкінці XIX століття і на початку XX партія зазнавала різних змін, що стосувалися як політичної спрямованості, так і порядку членства. Ключові фігури, такі, як Анте Старчевич, Франьо Супіло, Йосип Франк, Фран Фолнегович, Мілі Старчевич та інші, створювали різні фракції, які періодично відколювалися від ХПП. Однією з головних відколених фракцій стала «Хорватська чиста партія права» (хорв. Hrvatska čista stranka prava), лідери якої стверджували, що їхня позиція щодо прав хорватів є найбільш ідеологічно чистою.
Після Першої світової війни
Партія вітала розпад Австро-Угорщини, однак виступала проти створення Королівства сербів, хорватів і словенців (пізнішого Королівства Югославія), наполягаючи на повній незалежності Хорватії.
У 1929 королем Югославії Александром I були заборонені всі політичні партії, після чого найрадикальніші члени ХПП пішли в підпілля, створивши рух усташів на чолі з колишнім секретарем партії Анте Павеличем.
Під час Другої світової війни усташами була створена Незалежна держава Хорватія (де-факто — під контролем Третього рейху та Італії). Також усташі проводили етнічні чистки щодо нехорватського населення держави. Співпраця ХПП з усташами завдала серйозного удару по репутації партії.
Після 1945 всі партії, крім Комуністичної партії Югославії, були оголошені в Югославії поза законом, включаючи й Хорватську партію права.
1990-і роки
Після падіння комуністичної системи в Хорватії на початку 1990-х Хорватська партія права відновила свою діяльність, конкуруючи з правлячою партією — Хорватською демократичною співдружністю. Після битви за Вуковар лідери ХПП були заарештовані за «терористичну діяльність» і «перешкоджання роботі демократично обраного уряду», проте незабаром були звільнені.
Першим лідером партії після відновлення її діяльності став Анте Параджик — колишній дисидент і один із студентських лідерів часів Хорватської весни. Під час Війни за незалежність Параджик був убитий, після чого між двома його заступниками — Доброславом Парагою, так само колишнім дисидентом, і Анто Джапичем — розгорнулася боротьба за лідерство в партії. Парага, який програв, пізніше судився за право використання назви партії для створення своєї власної, проте у результаті був змушений назвати її «Хорватської партією права 1861». Його партія, однак, не змогла отримати серйозної підтримки виборців.
Результат Грацької угоди 6 травня 1992 між керівником Хорватської республіки Герцег-Босна Мате Бобаном і керівником Республіки Сербської Радованом Караджичем про перемир'я і фактичний початок хорватсько-боснійської війни викликали далеко не однозначну реакцію в хорватському суспільстві, як у Республіці Боснія і Герцеговина, де у ХПП було відкрито відділення, так і за її межами. По суті, конфлікт відбувався між прихильниками двох правих партій та їхніх бойових крил: ХДС (бойове крило — Хорватська рада оборони) повністю підтримувала свого лідера Мате Бобана, Хорватська партія права (бойове крило — «Хорватські оборонні сили» (хорв. «Hrvatske obrambene snage»)) виступала за можливість союзу з боснійцями проти сербів. Командувач «хорватськими оборонними силами» генерал-майор Блаж Кралєвич навіть устиг отримати пропозицію від Алії Ізетбеговича увійти в Генеральний штаб Армії Республіки Боснія і Герцеговина. Проте всього через тиждень, 9 серпня 1992 кортеж, в якому знаходився Кралєвич, був розстріляний 20 солдатами Хорватської ради оборони на дорозі в районі села Крушево південніше Мостара. Після вбивства командира, «Хорватські оборонні сили» (серед бійців яких були як хорвати, так і боснійці ) припинили своє існування.
Теперішній час
Хорватська партія права позиціонує себе як неоконсервативна. Вона виступає за заборону абортів і проти дозволу одностатевих шлюбів.
Довгий час лідером партії був Анто Джапич. Його політична репутація була заплямована після того, як журналістам стало відомо про незаконне отримання ним диплома про вищу освіту на юридичному факультеті Сплітського університету. У скандал також виявився залучений найближчий помічник Джапича — Борис Кандаре, який свого часу викладав у Сплітському університеті на тому самому юридичному факультеті. На додаток до цього Джапича звинувачували, що його перемога на виборах мера Осієка сталася завдяки підкупу виборчої комісії. Незважаючи на подібні заяви преси, Джапич продовжував утримувати свою посаду. Після провалу на парламентських виборах 2007 (з 8 місць, отриманих на попередніх виборах 2003 року, партії вдалося зберегти лише одне) Джапич оголосив про свій відхід, але через кілька тижнів відкликав свою заяву про відставку.
Сучасна ХПП оцінює політику НДХ як справедливий вираз хорватських національних інтересів. Часто партія використовує фрази і гасла часів Незалежної держави Хорватія. Проте 2003 року партійне керівництво намагалося дистанціюватися від політики НДХ у спробі привернути на бік партії поміркованіших виборців.
На парламентських виборах 2003 в союзі з Меджимурською партією, Загірською демократичною партією і незалежним кандидатом Славеном Летицею Хорватська партія права отримала 6,4 відсотка голосів, що дозволило зайняти їй і союзникам 8 місць у парламенті з 151.
На парламентських виборах 2007 партія зазнала поразки, отримавши лише 3,5 відсотка голосів виборців і зберігши лише одне місце в Саборі. Після муніципальних виборів 2009, які так само виявилися не особливо успішними для партії, у лавах її керівництва виник черговий розкол: колишні заступники голови партії Ружа Томашич і створили «Хорватську партію права ім. Анте Старчевича».
На проведеному 7 листопада 2009 з'їзді партії Анто Джапич офіційно пішов у відставку. На проведених виборах із 3 кандидатів перемогу здобув Данієл Срб, що став новим головою Хорватської партії права.
Примітки
- Održan veličanstveni Sabor HSP-a, za predsjednika izabran Karlo Starčević [ 2017-02-26 у Wayback Machine.], hsp.hr, 25. veljače 2017., pristupljeno 26. veljače 2017.
- Vjesnik: Je li Tuta platio atentatorima po pet tisuća maraka [ 12 жовтня 2008 у Wayback Machine.] (хор.)
- ICTY: IT-98-34-T, the Prosecutor versus Naletilic and Martinovic [ 26 липня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- (PDF, 433.1 КБ) (англ.)
- AllExperts: Anto Đapić [ 17 липня 2007 у Wayback Machine.] (англ.)
- Legalis: Pravosuđe: Đapić i Kandare oslobođeni optužbe za »lažni magisterij«[недоступне посилання з травня 2019] (хор.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Horvatska prava partiya horv Hrvatska stranka prava HSP horvatska politichna partiya pravoyi oriyentaciyi Slovo pravo v nazvi pov yazane z ideyeyu pro pravo horvativ na nacionalnu j etnichnu samostijnist yaku poklyalisya vidstoyuvati yiyi zasnovniki v XIX stolitti U mizhvoyennij chas ultraprava nacionalistichna partiya pid chas Drugoyi svitovoyi yiyi pov yazuvali z ustashami Na pochatku HHI stolittya partiya zajmaye etnocentristsku poziciyu i maye odnogo predstavnika iz 153 u parlamenti Horvatiyi Horvatska partiya prava Hrvatska stranka pravaKrayina HorvatiyaGolova partiyiZasnovnik Dobroslav ParagaData zasnuvannya 1990Shtab kvartira ZagrebIdeologiya nacionalizm etnocentrizm neokonservatizmKilkist chleniv 41 400Oficijnij sajt www hsp hrIstoriyaZasnuvannya i pershi roki Momentom zasnuvannya partiyi prijnyato vvazhati 26 chervnya 1861 koli deputati Ante Starchevich i Yevgen Kvaternik predstavili na zasidanni horvatskogo Saboru programu sho deklaruvala nadilennya Horvatiyi pravami shirokoyi avtonomiyi u skladi Gabsburzkoyi monarhiyi na toj moment Horvatiya bula rozdilena na kilka chastin Na pochatku zhovtnya 1871 Kvaternik i kilka chleniv HPP ne pogodzhuyuchis z oficijnoyu politikoyu partiyi pochali povstannya v seli Rakovicya v Korduni Povstali progolosili taki cili Zvilnennya horvativ vid avstrijskogo ta ugorskogo gnoblennya Progoloshennya nezalezhnoyi Horvatiyi Zagalna rivnist pered Zakonom Municipalne samovryaduvannya Skasuvannya Vijskovoyi granici i utvorennya vilnih zhupanij Povaga do vsih religij Povstali takozh zaklikali priyednatisya do nih pravoslavnih serbiv sho deyaki z nih i zrobili prote povstannya bulo shvidko pridusheno Bilshist uchasnikiv vklyuchayuchi Kvaternika buli vbiti Naprikinci XIX stolittya i na pochatku XX partiya zaznavala riznih zmin sho stosuvalisya yak politichnoyi spryamovanosti tak i poryadku chlenstva Klyuchovi figuri taki yak Ante Starchevich Frano Supilo Josip Frank Fran Folnegovich Mili Starchevich ta inshi stvoryuvali rizni frakciyi yaki periodichno vidkolyuvalisya vid HPP Odniyeyu z golovnih vidkolenih frakcij stala Horvatska chista partiya prava horv Hrvatska cista stranka prava lideri yakoyi stverdzhuvali sho yihnya poziciya shodo prav horvativ ye najbilsh ideologichno chistoyu Pislya Pershoyi svitovoyi vijni Partiya vitala rozpad Avstro Ugorshini odnak vistupala proti stvorennya Korolivstva serbiv horvativ i slovenciv piznishogo Korolivstva Yugoslaviya napolyagayuchi na povnij nezalezhnosti Horvatiyi U 1929 korolem Yugoslaviyi Aleksandrom I buli zaboroneni vsi politichni partiyi pislya chogo najradikalnishi chleni HPP pishli v pidpillya stvorivshi ruh ustashiv na choli z kolishnim sekretarem partiyi Ante Pavelichem Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni ustashami bula stvorena Nezalezhna derzhava Horvatiya de fakto pid kontrolem Tretogo rejhu ta Italiyi Takozh ustashi provodili etnichni chistki shodo nehorvatskogo naselennya derzhavi Spivpracya HPP z ustashami zavdala serjoznogo udaru po reputaciyi partiyi Pislya 1945 vsi partiyi krim Komunistichnoyi partiyi Yugoslaviyi buli ogolosheni v Yugoslaviyi poza zakonom vklyuchayuchi j Horvatsku partiyu prava 1990 i roki Pislya padinnya komunistichnoyi sistemi v Horvatiyi na pochatku 1990 h Horvatska partiya prava vidnovila svoyu diyalnist konkuruyuchi z pravlyachoyu partiyeyu Horvatskoyu demokratichnoyu spivdruzhnistyu Pislya bitvi za Vukovar lideri HPP buli zaareshtovani za teroristichnu diyalnist i pereshkodzhannya roboti demokratichno obranogo uryadu prote nezabarom buli zvilneni Pershim liderom partiyi pislya vidnovlennya yiyi diyalnosti stav Ante Paradzhik kolishnij disident i odin iz studentskih lideriv chasiv Horvatskoyi vesni Pid chas Vijni za nezalezhnist Paradzhik buv ubitij pislya chogo mizh dvoma jogo zastupnikami Dobroslavom Paragoyu tak samo kolishnim disidentom i Anto Dzhapichem rozgornulasya borotba za liderstvo v partiyi Paraga yakij prograv piznishe sudivsya za pravo vikoristannya nazvi partiyi dlya stvorennya svoyeyi vlasnoyi prote u rezultati buv zmushenij nazvati yiyi Horvatskoyi partiyeyu prava 1861 Jogo partiya odnak ne zmogla otrimati serjoznoyi pidtrimki viborciv Rezultat Grackoyi ugodi 6 travnya 1992 mizh kerivnikom Horvatskoyi respubliki Gerceg Bosna Mate Bobanom i kerivnikom Respubliki Serbskoyi Radovanom Karadzhichem pro peremir ya i faktichnij pochatok horvatsko bosnijskoyi vijni viklikali daleko ne odnoznachnu reakciyu v horvatskomu suspilstvi yak u Respublici Bosniya i Gercegovina de u HPP bulo vidkrito viddilennya tak i za yiyi mezhami Po suti konflikt vidbuvavsya mizh prihilnikami dvoh pravih partij ta yihnih bojovih kril HDS bojove krilo Horvatska rada oboroni povnistyu pidtrimuvala svogo lidera Mate Bobana Horvatska partiya prava bojove krilo Horvatski oboronni sili horv Hrvatske obrambene snage vistupala za mozhlivist soyuzu z bosnijcyami proti serbiv Komanduvach horvatskimi oboronnimi silami general major Blazh Kralyevich navit ustig otrimati propoziciyu vid Aliyi Izetbegovicha uvijti v Generalnij shtab Armiyi Respubliki Bosniya i Gercegovina Prote vsogo cherez tizhden 9 serpnya 1992 kortezh v yakomu znahodivsya Kralyevich buv rozstrilyanij 20 soldatami Horvatskoyi radi oboroni na dorozi v rajoni sela Krushevo pivdennishe Mostara Pislya vbivstva komandira Horvatski oboronni sili sered bijciv yakih buli yak horvati tak i bosnijci pripinili svoye isnuvannya Teperishnij chas Horvatska partiya prava pozicionuye sebe yak neokonservativna Vona vistupaye za zaboronu abortiv i proti dozvolu odnostatevih shlyubiv Dovgij chas liderom partiyi buv Anto Dzhapich Jogo politichna reputaciya bula zaplyamovana pislya togo yak zhurnalistam stalo vidomo pro nezakonne otrimannya nim diploma pro vishu osvitu na yuridichnomu fakulteti Splitskogo universitetu U skandal takozh viyavivsya zaluchenij najblizhchij pomichnik Dzhapicha Boris Kandare yakij svogo chasu vikladav u Splitskomu universiteti na tomu samomu yuridichnomu fakulteti Na dodatok do cogo Dzhapicha zvinuvachuvali sho jogo peremoga na viborah mera Osiyeka stalasya zavdyaki pidkupu viborchoyi komisiyi Nezvazhayuchi na podibni zayavi presi Dzhapich prodovzhuvav utrimuvati svoyu posadu Pislya provalu na parlamentskih viborah 2007 z 8 misc otrimanih na poperednih viborah 2003 roku partiyi vdalosya zberegti lishe odne Dzhapich ogolosiv pro svij vidhid ale cherez kilka tizhniv vidklikav svoyu zayavu pro vidstavku Suchasna HPP ocinyuye politiku NDH yak spravedlivij viraz horvatskih nacionalnih interesiv Chasto partiya vikoristovuye frazi i gasla chasiv Nezalezhnoyi derzhavi Horvatiya Prote 2003 roku partijne kerivnictvo namagalosya distanciyuvatisya vid politiki NDH u sprobi privernuti na bik partiyi pomirkovanishih viborciv Na parlamentskih viborah 2003 v soyuzi z Medzhimurskoyu partiyeyu Zagirskoyu demokratichnoyu partiyeyu i nezalezhnim kandidatom Slavenom Leticeyu Horvatska partiya prava otrimala 6 4 vidsotka golosiv sho dozvolilo zajnyati yij i soyuznikam 8 misc u parlamenti z 151 Na parlamentskih viborah 2007 partiya zaznala porazki otrimavshi lishe 3 5 vidsotka golosiv viborciv i zberigshi lishe odne misce v Sabori Pislya municipalnih viboriv 2009 yaki tak samo viyavilisya ne osoblivo uspishnimi dlya partiyi u lavah yiyi kerivnictva vinik chergovij rozkol kolishni zastupniki golovi partiyi Ruzha Tomashich i stvorili Horvatsku partiyu prava im Ante Starchevicha Na provedenomu 7 listopada 2009 z yizdi partiyi Anto Dzhapich oficijno pishov u vidstavku Na provedenih viborah iz 3 kandidativ peremogu zdobuv Daniyel Srb sho stav novim golovoyu Horvatskoyi partiyi prava PrimitkiOdrzan velicanstveni Sabor HSP a za predsjednika izabran Karlo Starcevic 2017 02 26 u Wayback Machine hsp hr 25 veljace 2017 pristupljeno 26 veljace 2017 Vjesnik Je li Tuta platio atentatorima po pet tisuca maraka 12 zhovtnya 2008 u Wayback Machine hor ICTY IT 98 34 T the Prosecutor versus Naletilic and Martinovic 26 lipnya 2011 u Wayback Machine angl PDF 433 1 KB angl AllExperts Anto Đapic 17 lipnya 2007 u Wayback Machine angl Legalis Pravosuđe Đapic i Kandare oslobođeni optuzbe za lazni magisterij nedostupne posilannya z travnya 2019 hor