Хана або Гана — стародавня держава у Верхній Месопотамії зі столицею в , яка здобула самостійність після занепаду держави Марі. У середині XVII ст. до н. е. зазнало поразок від каситів. Остаточно припинила існування внаслідок війн з Мітанні.
Держава Хана | ||||
| ||||
Столиця | ||||
Мови | семітські | |||
Форма правління | монархія | |||
Історія | ||||
- Засновано | сер. XVIII ст. до н. е. | |||
- Ліквідовано | сер. XVI ст. до н. е. | |||
Історія
Поселення на місці майбутньої держави існувало вже III тис. до н. е. В цей час ці землі перебували під зверхністю Третьої династії Уру. Після занепаду останньої наприкінці III тис. до н. е. ці землі були закинуті та знелюднені.
Відродження відбувається на початку II тис. до н. е. Тоді ж утворюється місто-держава Терка, де посів Іла-кабкабу, що прийняв титул ішші-аккума. Доволі швидко Терка потрапляє під владу держави Марі. Згодом цар Хани Шамші-Адад I зумів підкорити Марі, Ассирію та встановити зверхність над більшістю аморейських держав. Після його смерті Хана розпалася і невдовзі вкотре визнало зверхність Марі.
Лише після поразки Марі близько 1760/1759 року до н. е. від вавилонського царя Хаммурапі Терка стає незалежною. Більшість земель Марі увійшла до Вавилонського царства. Новоутворена держава Хана отримала північніші володіння колишньої Марі. Сама назва «Хана», на думку дослідників, походить від назви аморейського клану або підплемені.
Поступово відбувається посилення Хани. Відомі успішні кампанії проти вавилонського царя Абі-ешу, внаслідок чого на початку XVII ст. до н. е. Хана зайняла усі землі Марі. Втім уже в середині того ж сторіччя каситський вождь Каштіліаш II повалив Аморейську династію Хани, встановивши тут Каситську. З цього часу історія Хана пов'язана з каситами.
На початку XVI ст. до н. е. ханейські царі зайняли Вавилон. Вважається, що в середині XV ст. до н. е. цар Агум II зазнав поразки від Мітанні, яке захопило Хану. За іншою, більш правдоподібною, версією в Хані запанувала молодша гілка Каситської династії і лише у XV ст. до н. е. Мітанні підкорило Хану.
Територія і населення
Розташовувалося в середній течії річки Євфрат, біля впадіння річки Хабур. Столицею було міста Терка, руїни якого було знайдено неподалік сучасного сирійського міста Аль-Ашара.
На початковому етапі існування територію населяли східносемітські племена (аккадци), згодом їх асимілювали або витіснили західносемітські племена, відомі як амореї. Основним стало плем'я яміна (перекладається як «правий» або «південь»). З кінця XVII ст. до н. е. значною групою населення стають касити.
Господарство
Основу становили сільське господарство, скотарство і посередницька торгівля.
Джерела
- Sollberger (1973). E. Sollberger; I.E.S. Edwards; C.J. Gadd; N.G.L. Hammond (eds.). History of the Middle East and the Aegean region, c. 1800—1380 B.C. (3rd ed.). London: Cambridge University Press. .
- Giorgio Buccellati, The Kingdom and Period of Khana, Bulletin of the American Schools of Oriental Research, no. 270, Ancient Syria, pp. 43-61, (May, 1988)
- Amanda H. Podany: A Middle Babylonian Date for the Ḫana Kingdom, in: Journal of Cuneiform Studies 43–45, 1991—1993, 53–62.
- Podany, Amanda. H (2018). The land of Hana. University Press of Maryland. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hana abo Gana starodavnya derzhava u Verhnij Mesopotamiyi zi stoliceyu v yaka zdobula samostijnist pislya zanepadu derzhavi Mari U seredini XVII st do n e zaznalo porazok vid kasitiv Ostatochno pripinila isnuvannya vnaslidok vijn z Mitanni Derzhava Hana ser XVIII st do n e ser XVI st do n e Hana istorichni kordoni na karti Stolicya Movi semitski Forma pravlinnya monarhiya Istoriya Zasnovano ser XVIII st do n e Likvidovano ser XVI st do n e IstoriyaPoselennya na misci majbutnoyi derzhavi isnuvalo vzhe III tis do n e V cej chas ci zemli perebuvali pid zverhnistyu Tretoyi dinastiyi Uru Pislya zanepadu ostannoyi naprikinci III tis do n e ci zemli buli zakinuti ta znelyudneni Vidrodzhennya vidbuvayetsya na pochatku II tis do n e Todi zh utvoryuyetsya misto derzhava Terka de posiv Ila kabkabu sho prijnyav titul ishshi akkuma Dovoli shvidko Terka potraplyaye pid vladu derzhavi Mari Zgodom car Hani Shamshi Adad I zumiv pidkoriti Mari Assiriyu ta vstanoviti zverhnist nad bilshistyu amorejskih derzhav Pislya jogo smerti Hana rozpalasya i nevdovzi vkotre viznalo zverhnist Mari Lishe pislya porazki Mari blizko 1760 1759 roku do n e vid vavilonskogo carya Hammurapi Terka staye nezalezhnoyu Bilshist zemel Mari uvijshla do Vavilonskogo carstva Novoutvorena derzhava Hana otrimala pivnichnishi volodinnya kolishnoyi Mari Sama nazva Hana na dumku doslidnikiv pohodit vid nazvi amorejskogo klanu abo pidplemeni Postupovo vidbuvayetsya posilennya Hani Vidomi uspishni kampaniyi proti vavilonskogo carya Abi eshu vnaslidok chogo na pochatku XVII st do n e Hana zajnyala usi zemli Mari Vtim uzhe v seredini togo zh storichchya kasitskij vozhd Kashtiliash II povaliv Amorejsku dinastiyu Hani vstanovivshi tut Kasitsku Z cogo chasu istoriya Hana pov yazana z kasitami Na pochatku XVI st do n e hanejski cari zajnyali Vavilon Vvazhayetsya sho v seredini XV st do n e car Agum II zaznav porazki vid Mitanni yake zahopilo Hanu Za inshoyu bilsh pravdopodibnoyu versiyeyu v Hani zapanuvala molodsha gilka Kasitskoyi dinastiyi i lishe u XV st do n e Mitanni pidkorilo Hanu Teritoriya i naselennyaRoztashovuvalosya v serednij techiyi richki Yevfrat bilya vpadinnya richki Habur Stoliceyu bulo mista Terka ruyini yakogo bulo znajdeno nepodalik suchasnogo sirijskogo mista Al Ashara Na pochatkovomu etapi isnuvannya teritoriyu naselyali shidnosemitski plemena akkadci zgodom yih asimilyuvali abo vitisnili zahidnosemitski plemena vidomi yak amoreyi Osnovnim stalo plem ya yamina perekladayetsya yak pravij abo pivden Z kincya XVII st do n e znachnoyu grupoyu naselennya stayut kasiti GospodarstvoOsnovu stanovili silske gospodarstvo skotarstvo i poserednicka torgivlya DzherelaSollberger 1973 E Sollberger I E S Edwards C J Gadd N G L Hammond eds History of the Middle East and the Aegean region c 1800 1380 B C 3rd ed London Cambridge University Press ISBN 978 0521082303 Giorgio Buccellati The Kingdom and Period of Khana Bulletin of the American Schools of Oriental Research no 270 Ancient Syria pp 43 61 May 1988 Amanda H Podany A Middle Babylonian Date for the Ḫana Kingdom in Journal of Cuneiform Studies 43 45 1991 1993 53 62 Podany Amanda H 2018 The land of Hana University Press of Maryland ISBN 188305348X