Що таке Цуманська пуща?
Докладніше: Цуманська пуща
Докладніше: Національний природний парк «Цуманська пуща»'
Докладніше: Фауністичне різноманіття Цуманської пущі
Рослинність
Ботаніки давно звернули увагу на природну цінність Цуманської пущі. Академік Ю. Р. Шеляг-Сосонко (1974) відзначав Цуманську пущу як один із найбільш перспективних та важливих природно-заповідних об’єктів Українського Полісся із значним поширенням ацидофільних дібров. У книзі «Охрана важнейших ботанических объектов Украины, Белоруссии и Молдавии» (1980) цей автор розглядає Цуманську пушу як проектований заповідник, що має бути еталоном «неповторної і самобутньої, дуже окультуреної, але все ще мало вивченої природи південної частини Полісся».
Своєрідний характер рослинності Цуманської пущі обумовлено її розташуванням у південній смузі Українського (в цьому разі Західного) Полісся на межі з Волинським лесовим плато. На території Цуманської пущі значну площу займають досить багаті ґрунти, зайняті дубовими та грабово-дубовими лісами. Саме вони і є символом рослинності Цуманської пущі. Проте, в цілому рослинність Цуманської пущі - це складний комплекс рослинних угруповань. Її територія знаходиться там, де зупинилися льодовикові води, затримані підвищенням Волинського лесового плато. Крім рівномірно поширених флювіогляціальних нашарувань, льодовикові води залишили долини, в яких сформувалися болота. На терасах сучасних та давніх долин сформувались соснові ліси. Тому і рослинність і флора пущі є різноманітними та багатими, створюючи неповторне обличчя цього особливого куточка Українського Полісся.
У своїй західній частині територія Цуманської пущі, звужуючись, підходить до м. Ківерці. Тут, між Ківерцями і с. Муравище, місцевість є своєрідним екотоном і має перехідний характер між власне Цуманською пущею та Волинським лесовим плато. Характер лісів свідчить про те, що вони сформовані на багатих ґрунтах. У їхньому складі багато дубових лісів - поростевих середньовікових і дещо старшого віку, а також сосново-дубових.
Значні площі займають культури сосни, висаджені на місці дубових та сосново-дубових лісів. У цих лісах і нині є участь дуба, переважно в II ярусі, а також багатий та складний підлісок - у ньому чимало ліщини, невластивої для природних соснових лісів, є бруслини європейська (Euonymus europaeus) та бородавчаста (Е. verrucosa). Підріст дуба, який є особливо численним по пониженнях, також розміщується в ярусі підліску, місцями наявний і підріст граба. Тому ці ліси густіші, ніж природні соснові. Звертає на себе увагу, що в їхньому деревостані чимало черешні (Cerasus avium) - наявні як окремі дерева середньої величини, так і численний підріст заввишки від 0,5 м до 2-3 м. У дубових та сосново-дубових лісах найбільші площі займають конвалієві, чорницеві, орляково-чорницеві угруповання, а також ті, що сформувались на їх місці під дією людини - злакові. Чорниця (Vaccinium myrlillus) в цих лісах нижча, ніж в більш північних регіонах Західного Полісся, але плодоносить. У соснових лісах, що сформувались на місці листяних та мішаних, у травостої чималі площі займає розрив-трава дрібноквіткова (Impatiens parvißora). Ця адвентивна рослина на Поліссі захоплює собі «життєву нішу» в досить вологих порушених лісах. Серед лісів зовсім немає природних соснових лісів. Трапляються тут середньовікові культури дуба північного (Quercus borealis). Його звичайно називають дубом червоним, оскільки восени його пірчастонадрізані листки мають темно-червоне забарвлення. Цей виходець із Північної Америки непогано почуває себе на Волині, ось тільки численні лісові трави зростати під ним не хочуть - ці лісові угруповання рідкотравні.
Особливий інтерес становлять ківерцівські ліси як притулок багатьох центральноєвропейських видів, які далі на схід трапляються все рідше. Крім черешні та граба, з цієї групи в лісах численними є лемботропіс чорніючий (Lembotropis nigricans), підлісник європейський (Sanicula europaea), осока трясунковидна (Carex brizoides). Деякі з цих видів, що прийшли до нас з Центральної Європи, є дуже рідкісними. Саме тут виявлено найкрасивішу орхідею України - зозулині черевички справжні. Вони збереглись подекуди на ділянках старих соснових культур, висаджених на місці широколистяних та мішаних лісів. Безумовно, ці популяції є «відлунням», своєрідною гілкою популяцій зозулиних черевичок, відомих на Волинському лесовому плато. З інших центральноєвропейських видів слід згадати астранцію велику.
Характерною рисою ківерцівських лісів є значна участь в їх флорісвітлолюбних узлісних видів, нерідко гарноквітучих, тих, що створюють яскравий аспект на галявинах, в світлих лісах, на узліссях. Це — пахучка звичайна (Clinopodium vulgare), дзвоники персиколисті (Campanula persicifolid), скупчені (С. glomerata), круглолисті (С. rotundifolia) та зрідка - оленячі, звіробій плямистий (Hypericum maculatum) та ін. Це в цілому характерно для приміських лісів з рекреаційним навантаженням. Ліси, прилеглі зі сходу до Ківерців, є крайньою частиною Цуманської пущі. Далі вони переходять у ліси Волинського лесового плато.
Далі на схід рослинність Цуманської пущі здебільшого має лісо-болотний характер, тут чітко помітний вплив льодовикових вод на формування рослинного світу за наявності також ділянок з більш багатими ґрунтами. Лише на півдні території Цуманської пущі, на північ від траси Клевань-Ківерці простягається смуга багатих лісів. У західній частині території масиву ліси на невеликих підвищеннях оточені ділянками лук та боліт, здебільшого нині меліорованих.
Типовим для цієї смуги є масив Добра у Сокиричівському лісництві (кв. 4, 5, 9,10,11 та ін.). Тут ліс прилягає до осушеного лучно-болотного масиву. В основному це темний і вологий ліс з переважанням граба, співдомінуванням дуба та участю вільхи (Ainus glutinosa), берези (Betula pendula), осики (Populus tremula) та ясена (Fraxinus excelsior), трапляються старі липи (Tilia cordata). Центральна частина масиву (кв. 5 і 9, частково 11 та 12) знижена і дуже зволожена. Тут переважають ліси з вільхою, осикою, березою і покривом із розрив-трави звичайної (Impatiens noli-tangere) та дрібноквіткової. Серед них — невеликі болітця і заболочені смуги з осокою пухирчастою (Carex vesicaria) та півниками болотними (Iris pseudacorus). На плескатих підвищеннях у цій частині масиву формуються грабово-дубово-осикові ліси, місцями з ясеном, з покривом із яглиці (Aegopodium podagraria), на найвищих ділянках - із зірочника лісового (Stellaria holosted). Саме тут було знайдено найбільшу в масиві популяцію лілії лісової (Lilium martagon) - виду, занесеного до Червоної книги України. По краях масиву — у південній та північно-східній частинах - переважає дубово-грабовий ліс, здебільшого зеленчуковий (з домінуванням Galeobdolon luteum) та рідкотравний, подекуди наявні ділянки ясенового лісу та культури сосни. По краю лісу є ділянки з Домінуванням у травостої конвалії (Convallaria majalis). Вологий і затінений ліс є досить багатим флористично. Тут було виявлено лісові орхідеї з Червоної книги України - коручку чемерниковидну (Epipactis helleborine) і любку дволисту (Plaianthera bifolia), лілію лісову, що утворює великі популяції, а також регіонально рідкісні види - первоцвіт високий (Primula elalior), мальву вирізану (Malva excisa) та ін.
Далі на схід основну площу Цуманської пущі займають території зоологічного заказника «Зубр» та ділянок, які заплановано для його розширення. Це своєрідний природний комплекс, який об'єднує велику різноманітність рослинних угруповань із специфічною флорою - від дібров до сфагнових боліт та лук. На цій території' грабово-дубові і дубові ліси та їх похідні розташовано в основному в південній частині на ділянках з багатшими ґрунтами. Такі ліси займають найбільші площі далі на схід на території проектованого Цуманського регіонального ландшафтного парку. Далі їх буде детально охарактеризовано. Навесні в них формуються синузії ефемероїдів з переважанням анемони дібровної (Anemone nemorosa). Значні площі займають у цій частині вологі листяні ліси, утворені вільхою, березою (в межах Звірівського лісництва) та середньовікові листяні ліси з переважанням граба, дуба, з участю вільхи, берези, осики (в межах Муравищенського лісництва). Ці ліси утворюють широку смугу в північній частині території. В їхньому розрідженому травостої переважають види, характерні для листяних лісів Західного Полісся- квасениця звичайна (Oxalis acetosella), зеленчук жовтий, підмаренник запашний (Galium odoralum), веснівка дволиста (Majanthemum bifolium). Ліси ці вологі, тому: в травостої значною є участь папоротей. Значні площі тут займають і ділянки чорновільшняків з осоковим та очеретяним покривом, участю таких специфічних видів як чемериця Лобеля (Veratrum lobelianum), півники болотні. Виявлено крушиново-кропивну та крушиново-ожинову асоціації.
На північ від цієї смуги листяних лісів на території Звірівського та Муравищенського лісництв розташована смуга соснових лісів, яка є свого роду «вододілом» у лісо-болотному комплексі — його виникнення ймовірно обумовлено дією льодовика. Переважають соснові ліси чорницево-зеленомохові, типові для Українського Полісся.
Місцями в цій смузі трапляються невеликі оліготрофні (верхові) болота з покривом із пухівки піхвової (Eriophorum vaginatum) та сфагнових мохів. Тут відмічені північні види, малопоширені в південній смузі Полісся — андромеда багатолиста (Andromeda polifolia), багно болотне (Ledum palustre), лохина (буяхи, Vaccinium uliginosum), подекуди зростає журавлина болотна (Oxycoccus paiustris). Луки і болота трапляються на цій території спорадично, проте подекуди мають значну площу. Так, у кв. 2, 3, 5 Муравищенського лісництва наявний значний за площею комплекс переходових та низинно-переходових боліт, по краях оточений заболоченим лісом. З краю переважають угруповання куничниково-сфагнових боліт (з куничником сіруватим – Calamagrostis canescens), у центрі - осоково-пухівково-сфагнових з розрідженою сосною. Тут наявні такі види сфагнових боліт як журавлина болотна, андромеда багатолиста, багно болотне. Цей болотно-лісовий комплекс бореального характеру є рідкісним для території Цуманської пущі.
Ділянки лучної рослинності добре виявлено у кв. 10-11 Муравищенського лісництва. Це - післялісові збіднені луки, які використовуються як сінокоси. Переважають види, характерні для піщаних ґрунтів Полісся - костриця червона (Festuca rubra), яка домінує, біловус стиснутий (Nardus stricto), подорожник ланцетний (Plantago lanceolata). Значно поширився на луках щавель пірамідальний (Rumex thyrsiflorus), що нерідко формує перший ярус та створює аспект. Загалом, луки є мальовничими, з численними видами квітуючого різнотрав'я.
У смузі лук є понижені ділянки із заболоченими і торф'янистими луками та чорновільшняками. Луки у пониженнях переважно щучникові (з Deschampsia caespitosa) та осокові, з великими популяціями типових, в тому числі цінних лікарських видів, таких як перстач прямостоячий (калган - Potentilla erecta), валеріана висока (Valeriana exaltata), дудник лісовий (Angelica sylvestris), із малопоширених видів відмічені верби розмаринолиста (Salix rosmarinifolia) та мирзинолиста (S. myrsinifolia), а також декілька бореальних видів осок.
У цілому, охарактеризована західна ділянка території Цуманської пущі, частина якої входить до заказника «Зубр» або яку планують ввести до нього після розширення, є своєрідним комплексом бореальних та неморальних лісів, боліт різного живлення і лук. На ньому яскраво відображено як вплив льодовика, так і розташування поблизу лесового плато.
Цікавим лісо-болотним комплексом є також урочище Кемпа. Ця ділянка розташована у кв. 2. Сильненського лісництва та на прилеглій території Цуманського лісгоспу. Вона являє собою пониження, у центрі якого знаходиться обводнений вільшняк із розрідженим деревостаном. Вільхи низькобонігетні, невисокі, 14-16 м, діаметром 18-20 см, часто із сухими гілками.
Це свідчить про те, що обводнення болота збільшується, вільха розріджується. На місці розрідженого вільшняка формується обводнене очеретяне болото, де очерет має проективне покриття 80-85 % та висоту близько 2 м. Влітку тут переважає яглиця, а на підвищеннях - осока волосиста (Сагех pilosa). Значною є участь типових неморальних видів, таких як зеленчук жовтий, осока лісова (Сагех sylvatica), зірочник лісовий тощо. До малопоширених на Українському Поліссі видів належать вовчі ягоди звичайні (Daphne mezereum), печіночниця благородна (Перайса nobilis). Саме такі вологі пониження з багатими ґрунтами є центрами поширення багатовидових синузій лісових ефемероїдів, загалом не характерних для Цуманської пущі. На більшій її частині в дібровах навесні виявлено досить одноманітну синузію анемони дібровної, що утворює білий аспект.
У південній частині Цуманської пущі, яка знаходиться безпосередньо на границі з Волинським лесовим плато, є чимало ділянок з багатими ґрунтами, на яких збереглись багаті листяні ліси в комплексі з мішаними лісами. Такі ділянки зокрема наявні у південній частині Мощаницького лісництва. Так, Мощаницька діброва (кв. 44,45) - ділянка старої вікової діброви з дубами віком 90-100 років, місцями з грабово-дубовим лісом. Стара діброва на багатих ґрунтах є місцезростанням багатьох як типових, так і рідкісних видів рослин. Найбільші площі займає дубовий ліс ліщиново-конвалієвий, місцями із співдомінуванням у деревостані граба. У багатому травостої сполучаються бореальні та неморальні види. Тут виявлено такі малопоширені рослини як багатоніжка звичайна («солодка папороть» - Polypodium vulgare) — поки що це єдине місцезнаходження у Цуманській пущі, голокучник дубовий («папороть Ліннея» - Gymnocarpium dryopteris), плаун звичайний (Lycopodium clavatum). Рідкісними видами широколистяних лісів є дзвоники оленячі, кадило сарматське (Melittis sarmatica) - реліктовий вид, який називають «волинським бальзамом», лілія лісова, яку занесено до Червоної книги України.
У південній смузі Цуманської пущі біля с. Дерно знаходиться також урочище Папики. Масив має прямокутну форму, оскільки природний грабово-дубовий ліс, який став його основою, був ще у довоєнний час розширений висадженням культур дуба та сосни. Це здійснив хазяїн маєтку – магнат Радзивіл. Нині культури досягли 90 років і сформувались у старий ліс. Збереглися ділянки старих грабово-дубових лісів, переважно зірочникових, і дубових лісів із сосною - чорницевих; наявні (у кв. 28) старі грабово-дубові ліси рідкотравні. Як і в інших лісових масивах, тут є ділянки старих культур сосни на місці листяних лісів, в яких відновився нижній ярус граба. У лісах ур. Папики багато черешні. Флора багата та різноманітна - виявлено 3 види з Червоної книги України - гніздівка звичайна (Neottia nidus-avis), лілія лісова, любка зеленоквіткова (Platanthera chlorantha). Усі вони угворюють значні популяції, особливо це стосується лілії лісової. У синузіях весняних ефемероїдів переважає, як і здебільшого в Цуманській пущі, анемона лісова.
У північній частині Мощаницького лісництва характер лісів змінюється. Це, безумовно, пов'язане із зміною ґрунтового покриву. Тут вже немає багатих дібров, характер рослинності північно-поліський - соснові та березово-соснові ліси, нерідко заболочені, з ділянками сфагнових мохів. У цій частині поширені типово поліські види - багато калгану, біловусу стиснутого, з'являється вовче тіло болотне (Comarum palustre). Цікаво, що саме в цій частині вперше зустрілися ділянки заростаючих пісків на терасах невеликих річок із цмином піщаним (Helichrysum arenarium), що утворює місцями жовтий аспект, чебрецем Маршалла (Thymus marschallianus).
Найцікавіша ділянка псамофітної рослинності має місцеву назву «Вілька». Вона розташована на надзаплавній терасі р. Сичівки на її правому березі. Тут добре виявлено піщану борову терасу з плескатими та слабогорбастими піщаними ділянками. Нині ділянка є майже безлісою і вкрита трав'яною пісколюбною (псамофітною) рослинністю, бо вона сформувалась при заростанні колишніх орних земель. Колись, ймовірно у довоєнний час, тераса була залісненою, далі ліс був зведений, а тераса - розорана. Нині, після припинення господарського використання, тут переважає псамофітна трав'яна рослинність і активно відбувається природне заліснення. Шлях заростання пісків тут є своєрідним, властивим на Українському Поліссі лише його західній частині. Переважає булавоносець сіруватий (Corynephorus ccmescens) - центральноєвропейський вид. Його угруповання, що проходять в своєму просуванні на схід в основному до Дніпра, у процесі розвитку ценозів поступово замінюються сосновими лісами. Змикаючись, сосна витісняє світлолюбний булавоносець. На ділянці “Вілька” в заростанні пісків беруть участь і співдомінують ще 2 центральноєвропейських види - медова трава м'яка (Holcus mollis) та очиток шестирядний (Sedum sexangulare). Чимало тут рослин-пісколюбів із ширшим ареалом, таких як цмин піщаний, нечуй-вітер волохатенький (Hieracium pilosella), чебрець Маршалла, полин дніпровський (Artemisia dniproica) та інші. Ділянка нині активно заростає лісовими породами - березою повислою, сосною, осикою. На найвищих ділянках переважає сосна, на нижчих - береза (нині її найбільше), по днищах знижень - осика. Ділянка є цікавим полігоном для вивчення характеру природного заліснення та «повернення» лісу. Ми запропонували створити на ній ландшафтний заказник.
У східній частині Цуманського лісового масиву (територія проектованого Цуманського регіонального ландшафтного парку) переважає лісова рослинність, добре представлено також лучну та болотну рослинність, фрагментарно - водну. Серед лісів переважають листяні (дубові та грабово-дубові із домішкою інших порід). Меншу участь в будові рослинного покриву беруть тут дубово-соснові ліси та соснові ліси. У вологих пониженнях та по долинах невеликих річок формуються вільхові ліси.
Найбільше екологічне та наукове значення мають тут дубові та грабово-дубові ліси, які переважали в рослинному покриві території до того, як почалося інтенсивне використання лісів людиною. Нині старі добре виявлені дубові та грабово-дубові ліси на території РЛП збереглись найбільшою мірою на території природно-заповідних об'єктів - у заказнику «Лопатинська діброва», заповідних урочищах «Горинські дачі» (I-V) та ін. Деревостан цих лісів влітку має зімкненість 0,7-0,8 і, як правило, двоярусну будову. Його перший ярус складено дубом віком 80-120 років, діаметром 70-90 (100) см І-Il бонітету. У деревостані є значна домішка берези, місцями - сосни (трапляються старі сосни), клена гостролистого (Acer platanoides), у деяких місцях, переважно в Лопатинській діброві, відмічено рідкісний для Полісся клен-явір (Acer pseudoplatanus). Другий ярус різної висоти (від 8 до 16 м) формує граб, іноді представлений середньовіковими екземплярами, а частіше унаслідок лісогосподарських робіт - молодими екземплярами.
Звичайними видами в лісах є липа серцелиста, осика, а в понижених місцях - ясен та вільха чорна. Підлісок із ліщини (Corylus avellana) виявлено там, де ярус граба розріджений або зовсім відсутній. Трав'яний покрив у широколистяних лісах проектованого парку, як правило, негустий (20-50%), нерідко розміщений плямами або куртинами, що визначається значним затемненням. Тому серед угруповань чимало рідкотравних, із розрідженим (15-20% проективного покриття) травостоєм, в якому найчастіше зустрічаються зірочник лісовий, квасениця звичайна, веснівка звичайна та деякі інші. На ділянках, де трав'яний покрив густіший, домінантами виступають зірочник лісовий, куничник тростиновий (Calamagrostis arundinacea), співдомінують квасениця звичайна, веснівка дволиста, підмаренник запашний. На знижених місцях трапляються дубові та грабово-дубові ліси яглицеві, та подекуди - конвалієві. На зволожених ділянках виявлено на невеликих площах дубові та грабово-дубові ліси трясунковидно-осокові-центральноєвропейські угруповання, занесені до Зеленої книги України.
Значна частина дубових та грабово-дубових лісів належить до так званої ацидофільної ланки дібров, яку було виділено Ю.Р.Шеляг-Сосонком (1974). Вони формуються на небагатих кислих ґрунтах. На території України такі ліси поширені переважно на Поліссі. У травостої цих лісів високу участь мають куничник тростиновий, квасениця звичайна, веснівка дволиста. А серед ефемероїдів трапляється і домінує переважно лише один вид — анемона дібровна. На дещо багатших ґрунтах у травостої збільшується участь зеленчука жовтого, зірочника ланцетовидного. Весняні ефемероїди цих угруповань також представлено майже винятково анемоною дібровною.
У понижених ділянках поширено багатші та вологіші ґрунти і, відповідно, багатший видовий склад ефемероїдів. Однак, дубово-грабові ліси на багатих ґрунтах займають на території проектованого парку незначну площу, в основному вони поширені у пониженнях навколо вільшняків, які займають центральну частину цих понижень. Здебільшого це вже не дубові й грабово-дубові ліси. У деревостані цих лісів, крім дуба і граба, у значній кількості зростають ясен та вільха. Для них характерним є негустий підлісок із черемхи (Padus avium) та крушини (Frangula alnus). У трав'яному покриві влітку переважає яглиця. Тут зростають також зеленчук жовтий, копитняк європейський (Asarurn еигораеит) та інші види помірно зволожених широколистяних лісів. Трапляються і більш вологолюбні види - жовтець повзучий (Ranunculus repens), слабник водяний (Myosolon aquaticum), гравілат річковий (Geum rivale) тощо. Ефемероїди в цих угрупованнях представлено такими видами, як анемона дібровна, анемона жовтецева (Anemone ranunculoides), ряст ущільнений (Corydalis solida), ряст порожнистий (Corydalis cava), рівноплідник рутвицелистий (Isopyrum thalictroides) пшінка весняна (Ficaria verna), зірочки жовті (Gagea lutea), зубниця бульбиста (Dentaria bulbifera).
Чисті вільшняки поширені відносно невеликими ділянками у понижених місцях. В їх трав'яному покриві переважають гадючник в'язолистий (Filipendula ulmaria), деякі види осок, калюжниця болотна (Callha palustris).
Подекуди трапляються світлі чисті дубові ліси невеликої площі з багатим видовим складом. Характерними рослинами цих малопоширених угруповань є перстач білий (Poteniilla alba), медунка м'яка (Pulmonaria mollis), ломиніс прямий (Clematis recta), віхалка гілляста (Anthericum ramosum), осока гірська (Carex montana), материнка звичайна (Origanum vulgare), молочай гранчастий (Euphorbia angulala), герань криваво-червона (Geranium sanguineum), пахучка звичайна. Саме тут виявлено рідкісний вид флори Волині - клопогін європейський (Cimicifuga europaea).
Соснові ліси приурочено до бідніших ґрунтів, кількість яких зростає на терасах нинішніх та колишніх, пов'язаних з дією льодовика, водотоків, наприклад, на території, прилеглій до заказника «Кормин» та терасі р. Путилівки в Горинському лісництві. Соснові ліси представлено здебільшого чорницевими, зеленомохово-чорницевими, зеленомоховими угрупованнями, а в місцях із значним впливом рекреації - злаково-зелсномоховими та злаковими. Підлісок у цих лісах практично не виявлено, у пониженнях трапляється крушина, а на плескатих підвищеннях - поодинокі екземпляри рідкісного на цій території ялівцю звичайного (Juniperus communis). Звичайними тут є чорниця, брусниця (Vaccinium vitis-idaea), молінія голуба (Molinia caerulea), нерідко трапляються плауни колючий (Lycopodium annotinum) та звичайний. Останній вид місцями в Берестянському лісництві утворює великі популяції. На понижених ділянках соснових лісів трапляються куртини сфагнових мохів, пухівки піхвової, багна болотного.
На узліссях соснових лісів добре виявлено популяції пісколюбних (псамофітних) видів, таких як нечуй-вітер волохатенький, чебрець звичайний (Thymus serpyllum), агалик-трава (Jasione montana), щавель гороб'ячий (Rumex acetosella). Тут трапляються куртини виду із Європейського Червоного списку - смілки литовської (Silene lithuanica), а також малопоширеної в цьому регіонізіноваті Цингера (Chamaecytisus zingeri), яка зростає тут на південній межі ареалу. Дубово-соснові ліси трапляються на невеликих ділянках їх представлено в основному дубово-сосновими лісами чорницевими.
Значні площі займають лісові культури, які поступово формуються в угруповання, близькі до природних.
Основні площі лук у східній частині Цуманської пущі зосереджено в заплаві р. Кормин та по краях болотних масивів. Луки по р. Кормин - це в основному справжні дрібнозлакові луки з домінуванням костриці червоної, пахучої трави справжньої (Anthoxanthum odoratum) та медової трави м'якої — останні характерні для Західного Полісся. У пониженнях трапляються болотисті луки з переважанням осоки гострої (Carex acuta) та торф'янисті - з домінуванням щучника дернистого. Луки в цілому флористично бідні. Слід відзначити наявність значних популяцій малого комонника зігнутого (Succisella inßexa) - центрально-європейського виду, який знаходиться тут поблизу східної межі ареалу. Місцями в заплаві Кормина на болотистих луках наявні значні популяції малопоширеного та цінного лікарського виду — валеріани високої. На ділянках міжлісових лук (болотистих та торф'янистих) виявлено невеликі популяції лучно-болотної орхідеї - пальчатокорінника м'ясочервоного (Dactylorhiza incarnata).
Болотна рослинність є різноманітною за своїм характером, що визначено умовами живлення. Основні площі, як це в цілому характерне для південної смуги Полісся, займають низинні (евтрофні) болота - лісові та трав'яні. Лісові болота, як і вільхові ліси, трапляються спорадично. Вони представлені чорновільшняками, звичайно обводненими, із розрідженою вільхою. У травостої переважають гідрофільні болотні види - осока гостроподібна (Carex acutiformis), прибережна, зближена (С. appropinquata), омська (С. omskiana), очерет (Phragmites australis). Постійними компонентами заболочених вільшняків є півники болотні, жовтяниця черговолиста (Chrysosplenium alternifolium), гравілат річковий, гадючник в'язолистий. На підвищеннях біля стовбурів вільхи трапляються лісові види: папороті, квасениця звичайна, веснівка дволиста.
Відкриті очеретяні болота відмічені невеликими ділянками в заплаві р. Кормин та на Чортовому болоті. Місцями співдомінантом тут виступає осока гостроподібна.
У цілому, рослинний покрив заплави р. Кормин та Чортового болота має комплексний характер. Із болотної рослинності в центральній частині Чортового болота і в заплаві р. Кормин значні площі займають ценози купинних осок - зближеної та омської. На цих ділянках виявлено шар торфу, вони досить обводнені, особливо навесні та в першій половині літа. Купини осок добре виявлені, осока досягає 80-90 см заввишки. Угруповання ці досить багаті флористично, найчастіше в них трапляються такі характерні болотні види, як плакун верболистий (Lythrum salicaria), вербозілля звичайне (Lysimachia vulgaris), вовче тіло болотне (Comarum palustre), жовтець повзучий тощо.
Невеликими ділянками по периферії болотних масивів трапляються рідкісні для регіону угруповання пухівки багатоколоскової (Eriophorum polystachyon), яка утворює під час квітування характерний білий аспект. Вони формуються на розрідженому покриві із зелених мохів. Саме в цих угрупованнях зростали рідкісні види болотної флори - занесена до Додатку 1 Бернської конвенції кальдезія білозоролиста (Caldesia parnassifolia) та релікт льодовикових часів у нашій флорі - береза низька (Betula humilis). На Чортовому болоті виявлені також невеликі ділянки з домінуванням осок здутої (Carex rostrata) та гостроподібної.
Мезотрофні болота в східній частині Цуманської пущі, як і в західній її частині, є рідкісним природним явищем. Декілька таких боліт було описано нами на боровій терасі р. Кормин (кв. 28, 31, 34 Берестянського л-ва). Тут знаходиться система боліт-блюдець, розташованих у овальної форми пониженнях. Болота різного ступеня розвитку - від тих, що лише вступають у стадію переходового болота (еумезотрофні), до тих, що майже досягли верхової (оліготрофної) стадії - із домінуванням у трав'яному покриві пухівки піхвової. На цих болотах залежно від стадії розвитку наявні також угруповання осоки шерстистоплодої (Carex lasiocarpa), куничника сіруватого та очерету на сфагновому покриві. Подібний характер має сфагнове болото у кв. 10 Горинського лісництва з оліго-мезотрофною та еумезотрофною частинами та деякі невеликі сфагнові болітця на прилеглій території Горинського лісництва.
На сфагнових болотах зростає ряд видів, які є рідкісними та малопоширеними в цій смузі - андромеда багатолиста, багно болотне, лохина, журавлина болотна, образки болотні (Calla palustris), а також верба чорнична (Salix myrlilloid.es), занесена до Червоної книги України.
Водна рослинність зустрічається фрагментарно по берегах річок Кормин, Путилівка та локальних обводнених пониженнях. Найбільшою мірою вона виявлена на великих ставах в урочищі Богуславка. Заростання ставів є в цілому характерним для Українського Полісся в його південній смузі. У заростанні переважають очерет та рогіз вузьколистий, що утворюють здебільшого монодомінантні угруповання. Тут виявлено малопоширені угруповання латаття білого (Nymphaea alba), занесені до Зеленої книги України. Також наявні малопоширені угруповання комахоїдної водної рослини - пухирника звичайного (Utricularia vulgaris).
У цілому, рослинний покрив Цуманської пущі є різноманітним, представленим усіма типами і основними синтаксонами рослинності, притаманними південній смузі Українського Полісся. Має місце значна ценотична різноманітність та флористичне багатство синтаксонів.
У рослинному покриві Цуманської пущі поєднуються лісова рослинність, яка переважає на цій території, із лучною та болотною. Спорадично трапляються ділянки водної рослинності.
Ми розробили класифікаційну схему рослинності Цуманської пущі на домінантній основі, застосованій у чотиритомній монографії «Рослинність УРСР (1969-1973). Класифікацію синтаксонів трав’яних типів рослинності доведено до рівня формацій, лісового до рівня груп асоціацій. Похідні синтаксони відмічено знаком «*» і розміщено після тих, з яких вони утворились унаслідок антропогенного впливу.
Класифікаційна схема рослинності Цуманської пущі
Тип рослинності - ЛІСИ (SILVAE)
Клас формацій - Хвойні ліси (Silvae aciculares)
Формація сосни звичайної (Pineta sylvestris)
Гр. ас. соснові ліси чорницеві (Pineta myrtiilosa)
Гр. ас. соснові ліси чорницево-зеленомохові (Pineta myrtilloso-hylocomiosa)
Гр. ас. соснові ліси молінієво-зеленомохові (Pineta molinioso-hylocomiosa)
Формація дубово-соснова (Querceto-Pineta)
Гр. ас. дубово-соснові ліси чорницеві (Querceto-Pineta myrtiilosa)
Гр. ас. дубово-соснові ліси конвалієві (Querceto-Pineta convallariosa)
Клас формацій - Листяні ліси (Silvae foliosae)
Формація дуба звичайного (Querceta roboris)
Гр. ас. дубові ліси ліщинові (Querceta corylosa)
Гр. ас. дубові ліси злакові (Querceta graminosa)
Формація грабово-дубова (Carpineto-Querceta)
Гр. ас. грабово-дубові ліси зірочникові (Carpirio-Querceta stellariosa)
Гр. ас. грабово-дубові ліси квасеницеві (Carpino-Querceta oxalodosa)
Гр. ас. грабово-дубові ліси зеленчукові (Carpino-Querceta galeohdolosa)
Гр. ас. грабово-дубові ліси яглицеві (Carpino-Querceta aegopodiosa)
Гр. ас. грабово-дубові ліси рідкотравні (Carpino-Querceta sparsiherbosa)
Гр. ас. грабово-дубові ліси осокові (з осокою трясунковидною) (Carninejo- Querceta caricosum brizoidis)
Формація граба звичайного (Carpineta betulis)
Гр. ас. грабові ліси квасеницеві (Carpineta oxalidosa)
Гр. ас. грабові ліси веснівкові (Carpineta majanthemosa)
Гр. ас. грабові ліси рідкотравні (Carpineta sparsiherbosa)
Тип рослинності - БОЛОТА (PALUDES)
Клас формацій - Евтрофні болота (Paludes eutrophicae)
Формація очерету звичайного (Phragmiteta australis)
Формація осоки зближеної (Cariceta appropinquatae)
Формація осоки гостроподібної (Cariceta acutiformis)
Клас формацій - Мезотрофні болота (Paludes mesotrophicae)
Формація березово-сфагнова (Betuleto (pubescentis et penduli) -Sphagnosa)
Формація куничниково-сфагнова (з куничником сіруватим) (Calamagrostidetoso (canescentis) -Sphagnosa)
Тип рослинності - ЛУКИ (PRATA)
Клас формацій - Справжні луки (Prata genuina)
Формація костриці червоної (Festuceta ru'brae)
Формація мітлиці собачої (Agrostideta caninae)
Формація пахучої трави звичайної (Anthoxantheta odorati)
Клас формацій - Болотисті луки (Prata paludosa)
Формація мітлиці повзучої (Agrostideta stoloniferae)
Клас формацій - Торф'янисті луки (Prata turfosa)
Формація щучника дернистого (Deschampsieta caespitosae)
Тип рослинності - ВОДНА РОСЛИННІСТЬ (VEGETATIA AQUATICAE)
Формація омега водяного (Oenantheta aquaticae)
Формація їжачої голівки прямої (Oenantheta aquaticae)
Формація рогозу вузьколистого (Typheta angustifolii)
Формація очерету звичайного (Phragmiteta australis)
До цієї схеми не потрапили угруповання, які зустрічаються в Цуманській пущі лише фрагментарно. Серед них можна назвати окремі невеликі ділянки оліготрофних боліт з домінуванням пухівки піхвової, угруповання псамофітної рослинності, деякі водні ценози. Не наведено у схемі чорновільшняки, які поки що недостатньо вивчено. Немає можливості також відобразити в схемі ценози лісової рослинності, що формуються в культурах сосни, нині в основному середньовікових, які висаджено на місці широколистяних та мішаних лісів. Вони нерідко трапляються в Цуманській пущі. У них під ярусом сосни формується нижній ярус із листяних порід, у травостої також є чимало видів, успадкованих від листяних лісів. Ценози бур'янових видів (рудеральних та сегетальних) значних площ тут не займають і їх детально не досліджували, хоча потрібен контроль за їх поширенням.
Рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги України
Серед рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги, на території проектованого Цуманської пущі виявлено 7 лісових та водних угруповань.
Лісові
- Групи асоціацій соснових лісів зеленомохових і чорницевих (Ріпеtа hylосотіоsа та Ріпеtа туrtillosa). Корінні, типові для Українського Полісся соснові ліси. На території Цуманської пущі не займають значних площ. Відмічені на території більшості лісництв.
- Група асоціацій дубово-соснових лісів ліщинових (Qиеrсеtо-Ріпеtа corylosa). Типові корінні ліси Полісся. Невеликими ділянками зустрічаються майже по всіх лісництвах Цуманської пущі.
- Асоціації грабово-дубових лісів волосистоосокових та яглицевих (Саrріпеtо-Quеrсеtот саrісоsит pilosae та Саrріпеtо-Qиеrсеtuт aegopodiosum). Типові корінні ліси, виявлені у більшості лісництв, найбільше - у Партизанському, Горинському і Цуманському.
- Асоціації дубового лісу ліщиново-трясунковидноосокового (Quercetum (roboris) coryloso-саrісоsит (brisoidis) та дубового лісу крушиново- трясунковидноосокового (Qиеrcetит (roboris) franguloso-caricosum (brisoidis)). Лісові угруповання з домінуванням центральноєвропейського виду - осоки трясунковидної. На території Цуманської пущі відмічені в Муравищенському лісництві в кв. 6,7, 10-12 і фрагментарно - в інших лісництвах, зокрема на території проектованого регіонального ландшафтного парку.
Водні
Серед водних угруповань Цуманської пущі до Зеленої книги занесено формації латаття білого (Nymphaeeta albae), латаття сніжно-білого (Nyтрhаееtа candidae) та глечиків жовтих (Nuphareta luteae). Вони тут не займають значних площ, а невеликими фрагментами зустрічаються в р. Кормин та інших водоймах.
Флористична класифікація лісової рослинності
В Україні протягом кількох десятків років під час вивчення рослинності використовувалась домінантна класифікація, в якій синтаксони виділялися за ознакою переважання (домінування) певних видів. Досліджуючи різноманіття рослинності, часто використовують так звану флористичну класифікацію рослинності. Особливо поширена вона у країнах Європи. Останнім часом вона поширюється і в Україні. Ця класифікація використовує для поділу одиниць рослинності загальний видовий склад рослинних угруповань, а не лише їх домінанти. Це дає змогу відобразити ряд особливостей рослинності, які не помітні, якщо брати до уваги тільки види, що переважають у ценозах. Основними рівнями синтаксонів (одиниць класифікації) у цій системі є (від вищих до нижчих) клас, порядок, союз, асоціація, субасоціація. В одних випадках між домінантною і флористичною класифікаціями є дуже висока відповідність, тобто в обох системах виділяються подібні за своїм обсягом синтаксони. В інших випадках флористична класифікація значною мірою відрізняється від домінантної: це часто буває тоді, коли домінант має широку екологічну амплітуду (росте в дуже різних умовах). Використання флористичної класифікації дає змогу сумістити дані про рослинність України з даними про рослинність більшості країн Європи.
Рослинність Західного Полісся, зокрема Цуманської пущі, близька до рослинності східної частини Польщі. Флористичну класифікацію рослинності в Польщі добре розроблено. У процесі інтерпретації геоботанічних описів з Цуманської пущі найбільшою мірою було використано польські публікації. Усі виявлені в Цуманській пущі угруповання лісової рослинності добре «вписуються» в синтаксони, зазначені для Польщі. Нелісову рослинність під час розробки флористичної класифікації на цьому етапі не було охоплено унаслідок недостатньої кількості геоботанічних описів.
Найбільші площі займає асоціація Tilio-Carpinetum. До неї належать грабово-дубові, грабові, більша частина дубових лісів і частково — осикові ліси. Асоціацію представлено чотирма субасоціаціями. Субас. calamagrostietosum займає найкисліші ґрунти, її диференційними видами є Calamagrostis arundinacea, Pteridium aquilinum, Vaccinium myrtillus, рідше трапляється Trientalis europaea, який також вважають диференційним видом цієї субасоціації. Менш кислі ґрунти займає субас. typicum, яка не має власних позитивних диференційних видів. Субасоціації stachyetosum і corydaletosum займають більш понижені й вологі ділянки. їх диференційними видами є Ficaria verna, Stachys sylvatica, Padus avium. Диференційними видами субас. corydaletosum є також Corydalis solida, Corydalis cava, Anemone ranunculoides, Gagea lutea. Більшу площу займають субасоціації calamagrostietosum і typicum. Субасоціації stachyetosum і corydaletosum менше поширені. Середня кількість видів судинних рослин на один опис - 29. Для видового складу ценозів характерна висока участь видів з європейським типом ареалу - у наявних описах від ЗО % до 38 % у різних субасоціаціях.
Асоціація є зональною на цій території. Її ареал охоплює центральну, східну і частково південну Польщу, Білорусь, Литву. Трапляється на півночі Чехії та Словаччини. У межах України поширення таких лісів майже збігається з поширенням граба в межах лісової зони. Лісостепові дубово-грабові ліси розвиваються на ґрунтах меншої кислотності і вищої трофності. У них немає таких звичайних для ас. Tilio-Carpinetum видів, як Sorbus aucuparia, Luzula pilosa, Oxalis acetosella і особливо тих ацидофільних видів, які є диференційними для субас. Tilio-Carpinetum calamagro stietosum. Деякі види, навпаки, з'являються в лісах лісостепової зони. Види, які в лісовій зоні є диференційними для субас. Tilio-Carpinetum corydaletosum, у Лісостепу є константними, а на Поліссі вони приурочені до однієї з субасоціацій, яка до того ж поступається іншим субасоціаціям за площею. Східна межа асоціації Tilio-Carpinetum на території України проходить на території Чернігівського Полісся. Далі на схід з поліських широколистяних лісів зникають Carpinus betulus, Anemone nemorosa, Oxalis acetosella, Galeobdolon luteum, і тому їх вже неможливо розглядати як ас. Tilio-Carpinetum. Ще раніше (на межі Житомирського і Київського Полісся) з дубово-грабових зникав Isopyrum thaiictroides. У цілому грабово-дубові ліси Цуманської пущі мають досить типовий і повночленний як для ас. Tilio-Carpinetum видовий склад. Разом з тим деякі в цілому досить характерні для асоціації види тут трапляються рідко. У деяких регіонах звичайним видом ас. Tilio-Carpinetum є Hedera helix. У Цуманському лісі цей вид трапляється рідко, оскільки тут рідко трапляються багаті на кальцій і карбонати ґрунти. У лісах, що формуються на дерново-карбонатних ґрунтах (наприклад, у Ковельському і Турійському районах Волинської області) цей вид трапляється часто. Рідко в Цуманському лісі трапляється і Hepatica nobilis - вид, який є в цілому звичайним видом ас. Tilio-Carpinetum.
Із видів Червоної книги в основному з цією асоціацією в Цуманській пущі пов'язані місцезнаходження Epipactis helleborine, Lilium martagon, Neottia nidus- axis, Platanthera chloranlha.
У вологіших умовах розвиваються ліси союзу Alnion incanae. Основними диференційними видами цих лісів є Chrysosplenium alternifolium, Ficaria verna, Myosoion aquaticum, Padus annum. Цей союз у Цуманській пущі представлено двома асоціаціями - Ficario-Ulmetum minoris (Ficario-Ulmetum campestris) і Fraxino-Alnetum.
Ac. Ficario-Ulmetum minoris займає менш вологі ділянки, ніж Fraxino- Alnetum. Домінантами деревостану в Цуманській пущі є Ainus glulinosa, Fraxinus excelsior, Carpinus betulus, Populus tremula. Характерна велика кількість весняних ефемероїдів і їх високе проективне покриття. Для більшості ефемероїдів у цій асоціації знаходиться їхній еколого-ценотичний оптимум. Тільки в цій асоціації в Цуманській пущі відмічені Galanthus nivalis і Allium ursinum. В асоціації високу частоту мають характерні види союзу Carpinion.
Ас. Fraxino-Alnetum розвивається у вологіших умовах. Деревостан складений переважно Ainus glutinosa і Fraxinus excelsior. Синузія весняних ефемероїдів менш розвинена. Загальна кількість фагетальних видів значно менша, характерні види союзу Carpinion як правило відсутні. Наявні гігрофільні види (Caltha palustris, Filipendula ulmaria, Lysimachia vulgaris та ін.), спільні із заболоченими вільшняками.
Заболочені вільхові ліси належать до ас. Carici elongatae-Alnetum s.l. Ці угруповання майже не мають мезофільних видів. Характерними їх домінантами є Carex acutiformis, Iris pseudacorus, Phragmites ausralis. Асоціація трапляється в різних частинах Цуманського лісового масиву, найбільші площі займає в західній частині. Це широкоареальна асоціація, поширена від Нідерландів до Європейської частини Росії. Часто її ділять на вужчі асоціації. Якщо приймати цю схему з вужчими асоціаціями, цуманські заболочені вільшняки слід відносити до ас. Ribeso nigri-Alnetum Sol.-Gorn. (1975) 1987.
До ас. Potentillo albae-Quercetum належать флористично багаті світлі діброви. До цієї асоціації віднесено два описи. Середня кількість видів судинних рослин на опис - 65. В межах характеризованої території вони трапляються рідко. Одну з ділянок виявлено в Горянському л-ві в крайній південній частині основного лісового масиву (кв. 26, 27). Інша - на північному краю лісу біля с. Гораймівка і р. Кормим. Це чисті дубові ліси низької зімкнутості. Угруповання сформовано під впливом людини — тут провадять низької інтенсивності викошування або випасання. Це стримує розвиток граба і пов'язане з цим зростання затінення. На описаних ділянках високою є кількість видів злаків - 9 видів на опис. Ділянки є дуже цінними у флористичному відношенні. Добре вивченою є ділянка у Горинському л-ві. Тут виявлено ряд рідкісних на Поліссі видів — Cimicifuga europaea, Genista germanica, Hypericum montanum та ін. Високу частоту трапляння в цих лісах має Melittis sarmatica.
Соснові ліси (союз Dicrano-Pinion) представлено асоціаціями Peucedano- Pinetum, Molinio-Pinetum та Vaccinio uliginosi-Pinetum. Ас. Peucedano-Pinetum - це соснові ліси зеленомохові на свіжих ґрунтах. На характеризованій території трапляються невеликими ділянками. Це східноєвропейська асоціація південної частини лісової зони (за геоботанічним районуванням - Європейської широколистянолісової області), подекуди заходить у лісостепову зону. На заході (на території Польщі) її заміщає ас. Leucobryo-Pinetum, від якої флористично багатша Peucedano-Pinetum відрізняється наявністю Chamaecyiisus ruthenicus, Genista tincroria, Peucedanum oreoselmum, Polygonalum odoratum і відсутністю Fagus sylvatica і Leucobryum glaucum.
Дещо більш поширеною в Цуманській пущі є ас. Molinio-Pinetum, яка охоплює вологі соснові ліси. Ця асоціація має дещо більший, ніж Peucedano- Pinetum ареал і на заході доходить до Німеччини. На ще вологіших ґрунтах у Цуманській пущі розвивається ас. Vaccinio uliginosi-Pinetum, яка трапляється рідко і займає незначну площу.
Дубово-соснові ліси (союз Pino-Quercion) Цуманської пущі належать до ас. Querco-Pinetum. Ці угруповання є за видовим складом проміжними між лісами союзів СагріпІоп і Dicrano-Pinion і часто територіально розміщені між ними. Характеризується поєднанням видів соснових і широколистяних лісів. Із видів, спільних з широколистяними лісами, найчастіше трапляються Anemone nemorosa, Carpinus betulus, Corylus avellana, Melica nutans, Stellaria holostea, а із видів спільних із сосновими лісами — Melampyrum ptatense, Molinia caerulea, Pinus sylvestris, Vaccinium myrtyllus, Vaccinium vitis-idaea. Характерною є висока частота трапляння Pteridium aquilinum, який часто домінує.
У цілому набір асоціацій лісової рослинності досить типовий для Правобережного Полісся. Не виявлені ас. Cladonio-Pinetum Juraszek 1927, Serratulo- Pinetum (W.Mat. 1981) J.Mat. 1988, Sphagno squarrosi-Alnetum Sol-Gorn. 1975, які в цілому мають досить значне поширення на Правобережному Поліссі.
Флора
Виявлення повного флористичного складу території Цуманської пущі потребує подальшого дослідження. Проте, вже нині за матеріалами польових досліджень авторів, а також літературних та гербарних даних можна стверджувати, що флора цієї території відзначається. багатством та різноманітністю. Ймовірно, флора судинних рослин становить 700-800 видів.
Флора цієї території, як і Українського Полісся в цілому, є відносно молодою, сформувалась у польодовиковий період із різних ботаніко-географічних центрів, основними з яких є гумідний, арідний та арктоальпійський (Лавренко, 1938). У цілому флора Українського Полісся включає 2 тис. видів, з них близько 1,5 тис. - види природної флори (Андриенко, Шеляг-Сосонко, 1983). Унаслідок історичної молодості флора відзначається незначною кількістю ендемічних видів та значною кількістю пограничноареальних видів - насамперед тих, що перебувають на південній межі ареалу.
Серед еколого-ценотичних груп флори як Полісся в цілому, так і Цуманської пущі, переважають лісові види - бореальні та неморальні. Бореальні (північні) види - як лісові, так і болотні та інших екотопів - становлять майже половину природної флори Полісся. На території Цуманської пущі бореальні види переважають у соснових та дубово-соснових лісах. До них належать плауни (колючий та звичайний), деякі види папоротей, грушанкові (ортилія однобока (Orthilia secunda), грушанки мала (Pyrola) та круглолиста (Р. rotundifolia), зимолюбка зонтична (Chimaphila umbellata)), брусничні (чорниця, брусниця, лохина тощо). Бореальні види також домінують і виступають як асектатори в угрупованнях боліт парку, насамперед, осокових та осоково-сфагнових. Це - осоки здута, омська та ін., пухівки піхвова та багатоколоскова, вовче тіло болотне, образки болотні, багно болотне, болотні верби - чорнична, мирзинолистата розмаринолиста, береза низька тощо.
Значне місце у рослинному покриві Цуманської пущі займають види широколистяних лісів - неморальні. Це переважно види з європейським та євразійським ареалом. Найбільшу ценотичну роль тут відіграють зірочник лісовий, яглиця звичайна, куничник тростиновий, анемона дібровна, зеленчук жовтий. Нерідко трапляються тут осоки пальчаста (Carex digitata) та лісова, копитняк європейський тощо. Серед видів широколистяних лісів у флорі території є значна група тих, які мають центральноєвропейський або субсередзем-поморський ареал (або ж мають диз'юнктивний ареал з центральноєвропейською частиною). Географічне положення Цуманського лісового масиву обумовлює наявність у широколистяних лісах значних популяцій таких видів із цієї групи як кадило сарматське, підмаренник середній (Galium intermedium), жарновець віничний (Sarothamnus scoparius), лемботропіс чорніючий, рівноплідник рутвицелистий. Поодиноко трапляються такі види цієї групи як клопогін європейський, медунка м'яка, молочай гранчастий, стародуб широколистий (Laserpitium latifolium) та деякі інші.
Види з широкими, переважно голарктичними ареалами становлять основу лучних, водних та болотних ценозів території пущі. У складі їх флори чимало названих вище бореальних видів. Є також деякі центральноєвропейські види, зокрема медова трава м'яка, звіробій крилатий (Hypericum tetrapterum), незабудка литовська (Myosotis lithuanicä).
Недостатньо вивчено нині синантропну компоненту флори Цуманської пущі, яка потребує спеціального дослідження. Попередньо можна констатувати, що на ділянках природної рослинності синантропна компонента флори не є значною у зв'язку із поки що порівняно невеликим антропогенним впливом, віддаленістю від великих населених пунктів і незначною (скажімо, в порівнянні з прилеглою територією Волинського лесового плато) кількістю населених пунктів. Проте, протягом останніх десятиріч вона, безумовно, зростає. Вже нині було зафіксоване збільшення участі адвентивних видів, здебільшого неподалік від населених пунктів та рекреаційних закладів: це - ліси з домінуванням у травостої розрив-трави дрібноквіткової, розростання популяцій стенактису однорічного (Stenactis annua s.i.) на луках. Під час створення й функціонування регіонального ландшафтного парку потрібно вести спостереження за інвазійними явищами у флорі.
Особливістю масиву Цуманської пущі у флористичному плані є також те, що через відносну збереженість та, безумовно, недостатню його вивченість, тут збереглись і були виявлені під час наших досліджень види, здебільшого реліктові та пограничноареальні, які не були раніше відомі на Українському Поліссі або мали дуже давні місцезнаходження. До них належать костриця найвища (Festuca altissima), кальдезія білозоролиста, дрочок крилатий, охарактеризовані в наступному розділі. Ми переконані, що кількість таких видів збільшиться у разі продовження флористичних досліджень на цій території: Дослідження Цуманської пущі дуже розширили ботанічні дані щодо поширення на Поліссі таких рідкісних видів як астранція велика (Aslrantia major), смілка литовська, вужачка звичайна (Ophioglosxum vulgare), любка зеленоквіткова.
Таким чином, багата і різноманітна флора цієї території містить види різноманітних ботаніко-географічних та еколого-ценотичних груп. У складі флори значною є раритетна компонента.
Раритетна компонента флори
У складі флори пущі значне місце займають види рослин, які підлягають охороні на різних рівнях: їх занесено до Європейського Червоного списку. Додатку 1 Бернської конвенції, Червоної книги України, а також до списку рослин, які охороняються у Волинській області.
Види з Європейського Червоного списку
На території Цуманської пущі виявлено один вид із цього списку - смілку литовську (Silene lithuanica). Це гарноквітуча рослина з родини гвоздикових. Квітує в червні-серпні. Відомі місцезнаходження цього виду в Україні розташовані на Правобережному Поліссі. Спостереження авторів за цим видом дають змогу стверджувати, що виявлені тут популяції смілки литовської є одними з найбільших в Україні. Місцезростання цієї рослини пов'язані з піщаними ґрунтами. Зростає в соснових лісах, на галявинах та узліссях. Найбільша з виявлених на цій території популяція знаходиться в Горинському лісництві (кв. 47) в сосновому лісі. Цей вид виявлено також в околицях села Скригалівка, на освітлених ділянках соснового лісу у кв. 24 Берестянського лісництва, на піщаних підвищеннях в околицях с. Мощаниця.
Проте, місцеві популяції смілки литовської потерпають від зривання її на букети, оскільки це — однорічна рослина, яка розмножується тільки насінням.
Види з додатку І Бернської конвенції
Із цього списку на території Цуманської пущі виявлено два види - зозулині черевички справжні (Cypripedium calceolus) і кальдезія білозоролиста (Caldesia parnassifolia).
Зозулині черевички справжні - одна з найкрасивіших природних лісових орхідей України. Це реліктовий вид, ареал якого охоплює велику частину Євразії - від Західної Європи до Далекого Сходу і Японії. В Україні трапляється на більшій її частині, крім степової зони. Скрізь ця рослина є рідкісною. Вид виявлено на освітленій ділянці у дубово-сосновому лісі у Ківерцівському лісництві (кв. 113). Зозулині черевички утворюють тут досить численну популяцію, мають добру життєвість, хоча квітують не кожен рік. Зозулині черевички справжні - вид із Додатку І Бернської конвенції. Коручка морозниковидна (к. чемерникова) — лісова орхідея з палеарктичним ареалом. Трапляється на більшій частині України, переважно в широколистяних лісах. У Цуманському лісі - спорадично по всій території.
Кальдезія білозоролиста - рослина з родини частухових. Зростає по берегах водойм. Для України вказувалась для Полісся та Лісостепу, але останнім часом місцезростання її не підтверджені. На території Цуманської пущі виявлено на болотистих ділянках по р. Кормин та в периферійній частині Чортового болота у Берестянському лісництві.
Види з Червоної книги України
За матеріалами авторів із врахуванням літературних та гербарних даних, на характеризованій території, виявлено 19 видів судинних рослин з Червоної книги України. Наводимо цей список:
1. Аконіт опушеноплодий
2. Береза низька
3. Булатка великоквіткова
4. Булатка довголиста
5. Булатка червона
6. Верба чорнична
7. Вовчі ягоди пахучі
8. Гніздівка звичайна
9. Дрочок крилатий
10. Зелениця сплюснута
11. Кальдезія білозоролиста
12. Коручка болотна
13. Коручка морозниковидна
14. Коручка темно-червона
15. Косарики черепитчасті
16. Лілія лісова
17. Любка дволиста
18. Любка зеленоквіткова
19. Малий комонник зігнутий
20. Осока затінкова
21.Пальчатокорінник м'ясочервоний
22. Пальчатокорінник травневий
23. Пальчатокорінник Фукса
24. Півники сибірські
25. Підсніжник білосніжний
26. Плаун річний
27. Смілка литовська
28. Цибуля ведмежа
29. Черевички зозулині
30. Борідник паростковий
31. Баранець звичайний
Регіонально рідкісні види, що зростають на території Цуманської пущі (зі списку видів, що охороняються у Волинській області):
1. Астранція велика
2. Багатоніжка звичайна
3. Багаторядник шипуватий
4. Вовчі ягоди звичайні
5. Вужачка звичайна
6. Гвоздика стиснуточашечкова
7. Голокучник дубовий
8. Дзвоники оленячі
9. Жимолость пухнаста
10. Зубниця залозиста
11. Кадило сарматське
12. Клопогін європейський
13. Костриця найвища
14. Купальниця європейська
15. Лерхенфельдія звивиста
16. Лядвенець багновий
17. М'ята блошина
18. Наперстянка великоквіткова
19. Орлики звичайні
20. Перстач білий
21. Першоцвіт високий
22. Печіночниця благородна
23. Плющ звичайний
24. Рівнопідник рутвицелистий
25. Стародуб широколистий
26. Тирлич звичайний
27. Дрік германський
28. Мальва вирізана
29. Осока кульконосна
30. Скереда м’яка
31. Щитник гребенястий
32. Щитник розпростертий
33. Щитник споріднений
Види, які заслуговують на охорону на території Цуманського лісового масиву:
- Латаття сніжно-біле
- Латаття біле
- Медунка вузьколиста
- Медунка м’якенька
- Оман високий
- Плаун звичайний
- Стоколос Бенекена
- Хвощ зимуючий
Примітки
- Т. И. Лндрієнко, М. Л. Клєстов, М. В. Химин, О. І. Прядко, В. А. Онищенко, А. С.Кот, С. О. Григоренко (під заг. ред. Т. Л. Андрієнко та М. Л. Клєстова). (2004). Біорізноманіття Цуманської пущі та питання його збереження (укр.) . Київ: Фітосоціологічний центр. с. 136.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sho take Cumanska pusha Dokladnishe Cumanska pusha Dokladnishe Nacionalnij prirodnij park Cumanska pusha Dokladnishe Faunistichne riznomanittya Cumanskoyi pushiRoslinnistBotaniki davno zvernuli uvagu na prirodnu cinnist Cumanskoyi pushi Akademik Yu R Shelyag Sosonko 1974 vidznachav Cumansku pushu yak odin iz najbilsh perspektivnih ta vazhlivih prirodno zapovidnih ob yektiv Ukrayinskogo Polissya iz znachnim poshirennyam acidofilnih dibrov U knizi Ohrana vazhnejshih botanicheskih obektov Ukrainy Belorussii i Moldavii 1980 cej avtor rozglyadaye Cumansku pushu yak proektovanij zapovidnik sho maye buti etalonom nepovtornoyi i samobutnoyi duzhe okulturenoyi ale vse she malo vivchenoyi prirodi pivdennoyi chastini Polissya Svoyeridnij harakter roslinnosti Cumanskoyi pushi obumovleno yiyi roztashuvannyam u pivdennij smuzi Ukrayinskogo v comu razi Zahidnogo Polissya na mezhi z Volinskim lesovim plato Na teritoriyi Cumanskoyi pushi znachnu ploshu zajmayut dosit bagati grunti zajnyati dubovimi ta grabovo dubovimi lisami Same voni i ye simvolom roslinnosti Cumanskoyi pushi Prote v cilomu roslinnist Cumanskoyi pushi ce skladnij kompleks roslinnih ugrupovan Yiyi teritoriya znahoditsya tam de zupinilisya lodovikovi vodi zatrimani pidvishennyam Volinskogo lesovogo plato Krim rivnomirno poshirenih flyuvioglyacialnih nasharuvan lodovikovi vodi zalishili dolini v yakih sformuvalisya bolota Na terasah suchasnih ta davnih dolin sformuvalis sosnovi lisi Tomu i roslinnist i flora pushi ye riznomanitnimi ta bagatimi stvoryuyuchi nepovtorne oblichchya cogo osoblivogo kutochka Ukrayinskogo Polissya U svoyij zahidnij chastini teritoriya Cumanskoyi pushi zvuzhuyuchis pidhodit do m Kiverci Tut mizh Kivercyami i s Muravishe miscevist ye svoyeridnim ekotonom i maye perehidnij harakter mizh vlasne Cumanskoyu pusheyu ta Volinskim lesovim plato Harakter lisiv svidchit pro te sho voni sformovani na bagatih gruntah U yihnomu skladi bagato dubovih lisiv porostevih serednovikovih i desho starshogo viku a takozh sosnovo dubovih Znachni ploshi zajmayut kulturi sosni visadzheni na misci dubovih ta sosnovo dubovih lisiv U cih lisah i nini ye uchast duba perevazhno v II yarusi a takozh bagatij ta skladnij pidlisok u nomu chimalo lishini nevlastivoyi dlya prirodnih sosnovih lisiv ye bruslini yevropejska Euonymus europaeus ta borodavchasta E verrucosa Pidrist duba yakij ye osoblivo chislennim po ponizhennyah takozh rozmishuyetsya v yarusi pidlisku miscyami nayavnij i pidrist graba Tomu ci lisi gustishi nizh prirodni sosnovi Zvertaye na sebe uvagu sho v yihnomu derevostani chimalo chereshni Cerasus avium nayavni yak okremi dereva serednoyi velichini tak i chislennij pidrist zavvishki vid 0 5 m do 2 3 m U dubovih ta sosnovo dubovih lisah najbilshi ploshi zajmayut konvaliyevi chornicevi orlyakovo chornicevi ugrupovannya a takozh ti sho sformuvalis na yih misci pid diyeyu lyudini zlakovi Chornicya Vaccinium myrlillus v cih lisah nizhcha nizh v bilsh pivnichnih regionah Zahidnogo Polissya ale plodonosit U sosnovih lisah sho sformuvalis na misci listyanih ta mishanih u travostoyi chimali ploshi zajmaye rozriv trava dribnokvitkova Impatiens parvissora Cya adventivna roslina na Polissi zahoplyuye sobi zhittyevu nishu v dosit vologih porushenih lisah Sered lisiv zovsim nemaye prirodnih sosnovih lisiv Traplyayutsya tut serednovikovi kulturi duba pivnichnogo Quercus borealis Jogo zvichajno nazivayut dubom chervonim oskilki voseni jogo pirchastonadrizani listki mayut temno chervone zabarvlennya Cej vihodec iz Pivnichnoyi Ameriki nepogano pochuvaye sebe na Volini os tilki chislenni lisovi travi zrostati pid nim ne hochut ci lisovi ugrupovannya ridkotravni Osoblivij interes stanovlyat kivercivski lisi yak pritulok bagatoh centralnoyevropejskih vidiv yaki dali na shid traplyayutsya vse ridshe Krim chereshni ta graba z ciyeyi grupi v lisah chislennimi ye lembotropis chorniyuchij Lembotropis nigricans pidlisnik yevropejskij Sanicula europaea osoka tryasunkovidna Carex brizoides Deyaki z cih vidiv sho prijshli do nas z Centralnoyi Yevropi ye duzhe ridkisnimi Same tut viyavleno najkrasivishu orhideyu Ukrayini zozulini cherevichki spravzhni Voni zbereglis podekudi na dilyankah starih sosnovih kultur visadzhenih na misci shirokolistyanih ta mishanih lisiv Bezumovno ci populyaciyi ye vidlunnyam svoyeridnoyu gilkoyu populyacij zozulinih cherevichok vidomih na Volinskomu lesovomu plato Z inshih centralnoyevropejskih vidiv slid zgadati astranciyu veliku Harakternoyu risoyu kivercivskih lisiv ye znachna uchast v yih florisvitlolyubnih uzlisnih vidiv neridko garnokvituchih tih sho stvoryuyut yaskravij aspekt na galyavinah v svitlih lisah na uzlissyah Ce pahuchka zvichajna Clinopodium vulgare dzvoniki persikolisti Campanula persicifolid skupcheni S glomerata kruglolisti S rotundifolia ta zridka olenyachi zvirobij plyamistij Hypericum maculatum ta in Ce v cilomu harakterno dlya primiskih lisiv z rekreacijnim navantazhennyam Lisi prilegli zi shodu do Kiverciv ye krajnoyu chastinoyu Cumanskoyi pushi Dali voni perehodyat u lisi Volinskogo lesovogo plato Dali na shid roslinnist Cumanskoyi pushi zdebilshogo maye liso bolotnij harakter tut chitko pomitnij vpliv lodovikovih vod na formuvannya roslinnogo svitu za nayavnosti takozh dilyanok z bilsh bagatimi gruntami Lishe na pivdni teritoriyi Cumanskoyi pushi na pivnich vid trasi Klevan Kiverci prostyagayetsya smuga bagatih lisiv U zahidnij chastini teritoriyi masivu lisi na nevelikih pidvishennyah otocheni dilyankami luk ta bolit zdebilshogo nini meliorovanih Tipovim dlya ciyeyi smugi ye masiv Dobra u Sokirichivskomu lisnictvi kv 4 5 9 10 11 ta in Tut lis prilyagaye do osushenogo luchno bolotnogo masivu V osnovnomu ce temnij i vologij lis z perevazhannyam graba spivdominuvannyam duba ta uchastyu vilhi Ainus glutinosa berezi Betula pendula osiki Populus tremula ta yasena Fraxinus excelsior traplyayutsya stari lipi Tilia cordata Centralna chastina masivu kv 5 i 9 chastkovo 11 ta 12 znizhena i duzhe zvolozhena Tut perevazhayut lisi z vilhoyu osikoyu berezoyu i pokrivom iz rozriv travi zvichajnoyi Impatiens noli tangere ta dribnokvitkovoyi Sered nih neveliki bolitcya i zabolocheni smugi z osokoyu puhirchastoyu Carex vesicaria ta pivnikami bolotnimi Iris pseudacorus Na pleskatih pidvishennyah u cij chastini masivu formuyutsya grabovo dubovo osikovi lisi miscyami z yasenom z pokrivom iz yaglici Aegopodium podagraria na najvishih dilyankah iz zirochnika lisovogo Stellaria holosted Same tut bulo znajdeno najbilshu v masivi populyaciyu liliyi lisovoyi Lilium martagon vidu zanesenogo do Chervonoyi knigi Ukrayini Po krayah masivu u pivdennij ta pivnichno shidnij chastinah perevazhaye dubovo grabovij lis zdebilshogo zelenchukovij z dominuvannyam Galeobdolon luteum ta ridkotravnij podekudi nayavni dilyanki yasenovogo lisu ta kulturi sosni Po krayu lisu ye dilyanki z Dominuvannyam u travostoyi konvaliyi Convallaria majalis Vologij i zatinenij lis ye dosit bagatim floristichno Tut bulo viyavleno lisovi orhideyi z Chervonoyi knigi Ukrayini koruchku chemernikovidnu Epipactis helleborine i lyubku dvolistu Plaianthera bifolia liliyu lisovu sho utvoryuye veliki populyaciyi a takozh regionalno ridkisni vidi pervocvit visokij Primula elalior malvu virizanu Malva excisa ta in Dali na shid osnovnu ploshu Cumanskoyi pushi zajmayut teritoriyi zoologichnogo zakaznika Zubr ta dilyanok yaki zaplanovano dlya jogo rozshirennya Ce svoyeridnij prirodnij kompleks yakij ob yednuye veliku riznomanitnist roslinnih ugrupovan iz specifichnoyu floroyu vid dibrov do sfagnovih bolit ta luk Na cij teritoriyi grabovo dubovi i dubovi lisi ta yih pohidni roztashovano v osnovnomu v pivdennij chastini na dilyankah z bagatshimi gruntami Taki lisi zajmayut najbilshi ploshi dali na shid na teritoriyi proektovanogo Cumanskogo regionalnogo landshaftnogo parku Dali yih bude detalno oharakterizovano Navesni v nih formuyutsya sinuziyi efemeroyidiv z perevazhannyam anemoni dibrovnoyi Anemone nemorosa Znachni ploshi zajmayut u cij chastini vologi listyani lisi utvoreni vilhoyu berezoyu v mezhah Zvirivskogo lisnictva ta serednovikovi listyani lisi z perevazhannyam graba duba z uchastyu vilhi berezi osiki v mezhah Muravishenskogo lisnictva Ci lisi utvoryuyut shiroku smugu v pivnichnij chastini teritoriyi V yihnomu rozridzhenomu travostoyi perevazhayut vidi harakterni dlya listyanih lisiv Zahidnogo Polissya kvasenicya zvichajna Oxalis acetosella zelenchuk zhovtij pidmarennik zapashnij Galium odoralum vesnivka dvolista Majanthemum bifolium Lisi ci vologi tomu v travostoyi znachnoyu ye uchast paporotej Znachni ploshi tut zajmayut i dilyanki chornovilshnyakiv z osokovim ta ocheretyanim pokrivom uchastyu takih specifichnih vidiv yak chemericya Lobelya Veratrum lobelianum pivniki bolotni Viyavleno krushinovo kropivnu ta krushinovo ozhinovu asociaciyi Na pivnich vid ciyeyi smugi listyanih lisiv na teritoriyi Zvirivskogo ta Muravishenskogo lisnictv roztashovana smuga sosnovih lisiv yaka ye svogo rodu vododilom u liso bolotnomu kompleksi jogo viniknennya jmovirno obumovleno diyeyu lodovika Perevazhayut sosnovi lisi chornicevo zelenomohovi tipovi dlya Ukrayinskogo Polissya Miscyami v cij smuzi traplyayutsya neveliki oligotrofni verhovi bolota z pokrivom iz puhivki pihvovoyi Eriophorum vaginatum ta sfagnovih mohiv Tut vidmicheni pivnichni vidi maloposhireni v pivdennij smuzi Polissya andromeda bagatolista Andromeda polifolia bagno bolotne Ledum palustre lohina buyahi Vaccinium uliginosum podekudi zrostaye zhuravlina bolotna Oxycoccus paiustris Luki i bolota traplyayutsya na cij teritoriyi sporadichno prote podekudi mayut znachnu ploshu Tak u kv 2 3 5 Muravishenskogo lisnictva nayavnij znachnij za plosheyu kompleks perehodovih ta nizinno perehodovih bolit po krayah otochenij zabolochenim lisom Z krayu perevazhayut ugrupovannya kunichnikovo sfagnovih bolit z kunichnikom siruvatim Calamagrostis canescens u centri osokovo puhivkovo sfagnovih z rozridzhenoyu sosnoyu Tut nayavni taki vidi sfagnovih bolit yak zhuravlina bolotna andromeda bagatolista bagno bolotne Cej bolotno lisovij kompleks borealnogo harakteru ye ridkisnim dlya teritoriyi Cumanskoyi pushi Dilyanki luchnoyi roslinnosti dobre viyavleno u kv 10 11 Muravishenskogo lisnictva Ce pislyalisovi zbidneni luki yaki vikoristovuyutsya yak sinokosi Perevazhayut vidi harakterni dlya pishanih gruntiv Polissya kostricya chervona Festuca rubra yaka dominuye bilovus stisnutij Nardus stricto podorozhnik lancetnij Plantago lanceolata Znachno poshirivsya na lukah shavel piramidalnij Rumex thyrsiflorus sho neridko formuye pershij yarus ta stvoryuye aspekt Zagalom luki ye malovnichimi z chislennimi vidami kvituyuchogo riznotrav ya U smuzi luk ye ponizheni dilyanki iz zabolochenimi i torf yanistimi lukami ta chornovilshnyakami Luki u ponizhennyah perevazhno shuchnikovi z Deschampsia caespitosa ta osokovi z velikimi populyaciyami tipovih v tomu chisli cinnih likarskih vidiv takih yak perstach pryamostoyachij kalgan Potentilla erecta valeriana visoka Valeriana exaltata dudnik lisovij Angelica sylvestris iz maloposhirenih vidiv vidmicheni verbi rozmarinolista Salix rosmarinifolia ta mirzinolista S myrsinifolia a takozh dekilka borealnih vidiv osok U cilomu oharakterizovana zahidna dilyanka teritoriyi Cumanskoyi pushi chastina yakoyi vhodit do zakaznika Zubr abo yaku planuyut vvesti do nogo pislya rozshirennya ye svoyeridnim kompleksom borealnih ta nemoralnih lisiv bolit riznogo zhivlennya i luk Na nomu yaskravo vidobrazheno yak vpliv lodovika tak i roztashuvannya poblizu lesovogo plato Cikavim liso bolotnim kompleksom ye takozh urochishe Kempa Cya dilyanka roztashovana u kv 2 Silnenskogo lisnictva ta na prileglij teritoriyi Cumanskogo lisgospu Vona yavlyaye soboyu ponizhennya u centri yakogo znahoditsya obvodnenij vilshnyak iz rozridzhenim derevostanom Vilhi nizkobonigetni nevisoki 14 16 m diametrom 18 20 sm chasto iz suhimi gilkami Ce svidchit pro te sho obvodnennya bolota zbilshuyetsya vilha rozridzhuyetsya Na misci rozridzhenogo vilshnyaka formuyetsya obvodnene ocheretyane boloto de ocheret maye proektivne pokrittya 80 85 ta visotu blizko 2 m Vlitku tut perevazhaye yaglicya a na pidvishennyah osoka volosista Sageh pilosa Znachnoyu ye uchast tipovih nemoralnih vidiv takih yak zelenchuk zhovtij osoka lisova Sageh sylvatica zirochnik lisovij tosho Do maloposhirenih na Ukrayinskomu Polissi vidiv nalezhat vovchi yagodi zvichajni Daphne mezereum pechinochnicya blagorodna Perajsa nobilis Same taki vologi ponizhennya z bagatimi gruntami ye centrami poshirennya bagatovidovih sinuzij lisovih efemeroyidiv zagalom ne harakternih dlya Cumanskoyi pushi Na bilshij yiyi chastini v dibrovah navesni viyavleno dosit odnomanitnu sinuziyu anemoni dibrovnoyi sho utvoryuye bilij aspekt U pivdennij chastini Cumanskoyi pushi yaka znahoditsya bezposeredno na granici z Volinskim lesovim plato ye chimalo dilyanok z bagatimi gruntami na yakih zbereglis bagati listyani lisi v kompleksi z mishanimi lisami Taki dilyanki zokrema nayavni u pivdennij chastini Moshanickogo lisnictva Tak Moshanicka dibrova kv 44 45 dilyanka staroyi vikovoyi dibrovi z dubami vikom 90 100 rokiv miscyami z grabovo dubovim lisom Stara dibrova na bagatih gruntah ye miscezrostannyam bagatoh yak tipovih tak i ridkisnih vidiv roslin Najbilshi ploshi zajmaye dubovij lis lishinovo konvaliyevij miscyami iz spivdominuvannyam u derevostani graba U bagatomu travostoyi spoluchayutsya borealni ta nemoralni vidi Tut viyavleno taki maloposhireni roslini yak bagatonizhka zvichajna solodka paporot Polypodium vulgare poki sho ce yedine misceznahodzhennya u Cumanskij pushi golokuchnik dubovij paporot Linneya Gymnocarpium dryopteris plaun zvichajnij Lycopodium clavatum Ridkisnimi vidami shirokolistyanih lisiv ye dzvoniki olenyachi kadilo sarmatske Melittis sarmatica reliktovij vid yakij nazivayut volinskim balzamom liliya lisova yaku zaneseno do Chervonoyi knigi Ukrayini U pivdennij smuzi Cumanskoyi pushi bilya s Derno znahoditsya takozh urochishe Papiki Masiv maye pryamokutnu formu oskilki prirodnij grabovo dubovij lis yakij stav jogo osnovoyu buv she u dovoyennij chas rozshirenij visadzhennyam kultur duba ta sosni Ce zdijsniv hazyayin mayetku magnat Radzivil Nini kulturi dosyagli 90 rokiv i sformuvalis u starij lis Zbereglisya dilyanki starih grabovo dubovih lisiv perevazhno zirochnikovih i dubovih lisiv iz sosnoyu chornicevih nayavni u kv 28 stari grabovo dubovi lisi ridkotravni Yak i v inshih lisovih masivah tut ye dilyanki starih kultur sosni na misci listyanih lisiv v yakih vidnovivsya nizhnij yarus graba U lisah ur Papiki bagato chereshni Flora bagata ta riznomanitna viyavleno 3 vidi z Chervonoyi knigi Ukrayini gnizdivka zvichajna Neottia nidus avis liliya lisova lyubka zelenokvitkova Platanthera chlorantha Usi voni ugvoryuyut znachni populyaciyi osoblivo ce stosuyetsya liliyi lisovoyi U sinuziyah vesnyanih efemeroyidiv perevazhaye yak i zdebilshogo v Cumanskij pushi anemona lisova U pivnichnij chastini Moshanickogo lisnictva harakter lisiv zminyuyetsya Ce bezumovno pov yazane iz zminoyu gruntovogo pokrivu Tut vzhe nemaye bagatih dibrov harakter roslinnosti pivnichno poliskij sosnovi ta berezovo sosnovi lisi neridko zabolocheni z dilyankami sfagnovih mohiv U cij chastini poshireni tipovo poliski vidi bagato kalganu bilovusu stisnutogo z yavlyayetsya vovche tilo bolotne Comarum palustre Cikavo sho same v cij chastini vpershe zustrilisya dilyanki zarostayuchih piskiv na terasah nevelikih richok iz cminom pishanim Helichrysum arenarium sho utvoryuye miscyami zhovtij aspekt chebrecem Marshalla Thymus marschallianus Najcikavisha dilyanka psamofitnoyi roslinnosti maye miscevu nazvu Vilka Vona roztashovana na nadzaplavnij terasi r Sichivki na yiyi pravomu berezi Tut dobre viyavleno pishanu borovu terasu z pleskatimi ta slabogorbastimi pishanimi dilyankami Nini dilyanka ye majzhe bezlisoyu i vkrita trav yanoyu piskolyubnoyu psamofitnoyu roslinnistyu bo vona sformuvalas pri zarostanni kolishnih ornih zemel Kolis jmovirno u dovoyennij chas terasa bula zalisnenoyu dali lis buv zvedenij a terasa rozorana Nini pislya pripinennya gospodarskogo vikoristannya tut perevazhaye psamofitna trav yana roslinnist i aktivno vidbuvayetsya prirodne zalisnennya Shlyah zarostannya piskiv tut ye svoyeridnim vlastivim na Ukrayinskomu Polissi lishe jogo zahidnij chastini Perevazhaye bulavonosec siruvatij Corynephorus ccmescens centralnoyevropejskij vid Jogo ugrupovannya sho prohodyat v svoyemu prosuvanni na shid v osnovnomu do Dnipra u procesi rozvitku cenoziv postupovo zaminyuyutsya sosnovimi lisami Zmikayuchis sosna vitisnyaye svitlolyubnij bulavonosec Na dilyanci Vilka v zarostanni piskiv berut uchast i spivdominuyut she 2 centralnoyevropejskih vidi medova trava m yaka Holcus mollis ta ochitok shestiryadnij Sedum sexangulare Chimalo tut roslin piskolyubiv iz shirshim arealom takih yak cmin pishanij nechuj viter volohatenkij Hieracium pilosella chebrec Marshalla polin dniprovskij Artemisia dniproica ta inshi Dilyanka nini aktivno zarostaye lisovimi porodami berezoyu povisloyu sosnoyu osikoyu Na najvishih dilyankah perevazhaye sosna na nizhchih bereza nini yiyi najbilshe po dnishah znizhen osika Dilyanka ye cikavim poligonom dlya vivchennya harakteru prirodnogo zalisnennya ta povernennya lisu Mi zaproponuvali stvoriti na nij landshaftnij zakaznik U shidnij chastini Cumanskogo lisovogo masivu teritoriya proektovanogo Cumanskogo regionalnogo landshaftnogo parku perevazhaye lisova roslinnist dobre predstavleno takozh luchnu ta bolotnu roslinnist fragmentarno vodnu Sered lisiv perevazhayut listyani dubovi ta grabovo dubovi iz domishkoyu inshih porid Menshu uchast v budovi roslinnogo pokrivu berut tut dubovo sosnovi lisi ta sosnovi lisi U vologih ponizhennyah ta po dolinah nevelikih richok formuyutsya vilhovi lisi Najbilshe ekologichne ta naukove znachennya mayut tut dubovi ta grabovo dubovi lisi yaki perevazhali v roslinnomu pokrivi teritoriyi do togo yak pochalosya intensivne vikoristannya lisiv lyudinoyu Nini stari dobre viyavleni dubovi ta grabovo dubovi lisi na teritoriyi RLP zbereglis najbilshoyu miroyu na teritoriyi prirodno zapovidnih ob yektiv u zakazniku Lopatinska dibrova zapovidnih urochishah Gorinski dachi I V ta in Derevostan cih lisiv vlitku maye zimknenist 0 7 0 8 i yak pravilo dvoyarusnu budovu Jogo pershij yarus skladeno dubom vikom 80 120 rokiv diametrom 70 90 100 sm I Il bonitetu U derevostani ye znachna domishka berezi miscyami sosni traplyayutsya stari sosni klena gostrolistogo Acer platanoides u deyakih miscyah perevazhno v Lopatinskij dibrovi vidmicheno ridkisnij dlya Polissya klen yavir Acer pseudoplatanus Drugij yarus riznoyi visoti vid 8 do 16 m formuye grab inodi predstavlenij serednovikovimi ekzemplyarami a chastishe unaslidok lisogospodarskih robit molodimi ekzemplyarami Zvichajnimi vidami v lisah ye lipa sercelista osika a v ponizhenih miscyah yasen ta vilha chorna Pidlisok iz lishini Corylus avellana viyavleno tam de yarus graba rozridzhenij abo zovsim vidsutnij Trav yanij pokriv u shirokolistyanih lisah proektovanogo parku yak pravilo negustij 20 50 neridko rozmishenij plyamami abo kurtinami sho viznachayetsya znachnim zatemnennyam Tomu sered ugrupovan chimalo ridkotravnih iz rozridzhenim 15 20 proektivnogo pokrittya travostoyem v yakomu najchastishe zustrichayutsya zirochnik lisovij kvasenicya zvichajna vesnivka zvichajna ta deyaki inshi Na dilyankah de trav yanij pokriv gustishij dominantami vistupayut zirochnik lisovij kunichnik trostinovij Calamagrostis arundinacea spivdominuyut kvasenicya zvichajna vesnivka dvolista pidmarennik zapashnij Na znizhenih miscyah traplyayutsya dubovi ta grabovo dubovi lisi yaglicevi ta podekudi konvaliyevi Na zvolozhenih dilyankah viyavleno na nevelikih ploshah dubovi ta grabovo dubovi lisi tryasunkovidno osokovi centralnoyevropejski ugrupovannya zaneseni do Zelenoyi knigi Ukrayini Znachna chastina dubovih ta grabovo dubovih lisiv nalezhit do tak zvanoyi acidofilnoyi lanki dibrov yaku bulo vidileno Yu R Shelyag Sosonkom 1974 Voni formuyutsya na nebagatih kislih gruntah Na teritoriyi Ukrayini taki lisi poshireni perevazhno na Polissi U travostoyi cih lisiv visoku uchast mayut kunichnik trostinovij kvasenicya zvichajna vesnivka dvolista A sered efemeroyidiv traplyayetsya i dominuye perevazhno lishe odin vid anemona dibrovna Na desho bagatshih gruntah u travostoyi zbilshuyetsya uchast zelenchuka zhovtogo zirochnika lancetovidnogo Vesnyani efemeroyidi cih ugrupovan takozh predstavleno majzhe vinyatkovo anemonoyu dibrovnoyu U ponizhenih dilyankah poshireno bagatshi ta vologishi grunti i vidpovidno bagatshij vidovij sklad efemeroyidiv Odnak dubovo grabovi lisi na bagatih gruntah zajmayut na teritoriyi proektovanogo parku neznachnu ploshu v osnovnomu voni poshireni u ponizhennyah navkolo vilshnyakiv yaki zajmayut centralnu chastinu cih ponizhen Zdebilshogo ce vzhe ne dubovi j grabovo dubovi lisi U derevostani cih lisiv krim duba i graba u znachnij kilkosti zrostayut yasen ta vilha Dlya nih harakternim ye negustij pidlisok iz cheremhi Padus avium ta krushini Frangula alnus U trav yanomu pokrivi vlitku perevazhaye yaglicya Tut zrostayut takozh zelenchuk zhovtij kopitnyak yevropejskij Asarurn eigoraeit ta inshi vidi pomirno zvolozhenih shirokolistyanih lisiv Traplyayutsya i bilsh vologolyubni vidi zhovtec povzuchij Ranunculus repens slabnik vodyanij Myosolon aquaticum gravilat richkovij Geum rivale tosho Efemeroyidi v cih ugrupovannyah predstavleno takimi vidami yak anemona dibrovna anemona zhovteceva Anemone ranunculoides ryast ushilnenij Corydalis solida ryast porozhnistij Corydalis cava rivnoplidnik rutvicelistij Isopyrum thalictroides pshinka vesnyana Ficaria verna zirochki zhovti Gagea lutea zubnicya bulbista Dentaria bulbifera Chisti vilshnyaki poshireni vidnosno nevelikimi dilyankami u ponizhenih miscyah V yih trav yanomu pokrivi perevazhayut gadyuchnik v yazolistij Filipendula ulmaria deyaki vidi osok kalyuzhnicya bolotna Callha palustris Podekudi traplyayutsya svitli chisti dubovi lisi nevelikoyi ploshi z bagatim vidovim skladom Harakternimi roslinami cih maloposhirenih ugrupovan ye perstach bilij Poteniilla alba medunka m yaka Pulmonaria mollis lominis pryamij Clematis recta vihalka gillyasta Anthericum ramosum osoka girska Carex montana materinka zvichajna Origanum vulgare molochaj granchastij Euphorbia angulala geran krivavo chervona Geranium sanguineum pahuchka zvichajna Same tut viyavleno ridkisnij vid flori Volini klopogin yevropejskij Cimicifuga europaea Sosnovi lisi priurocheno do bidnishih gruntiv kilkist yakih zrostaye na terasah ninishnih ta kolishnih pov yazanih z diyeyu lodovika vodotokiv napriklad na teritoriyi prileglij do zakaznika Kormin ta terasi r Putilivki v Gorinskomu lisnictvi Sosnovi lisi predstavleno zdebilshogo chornicevimi zelenomohovo chornicevimi zelenomohovimi ugrupovannyami a v miscyah iz znachnim vplivom rekreaciyi zlakovo zelsnomohovimi ta zlakovimi Pidlisok u cih lisah praktichno ne viyavleno u ponizhennyah traplyayetsya krushina a na pleskatih pidvishennyah poodinoki ekzemplyari ridkisnogo na cij teritoriyi yalivcyu zvichajnogo Juniperus communis Zvichajnimi tut ye chornicya brusnicya Vaccinium vitis idaea moliniya goluba Molinia caerulea neridko traplyayutsya plauni kolyuchij Lycopodium annotinum ta zvichajnij Ostannij vid miscyami v Berestyanskomu lisnictvi utvoryuye veliki populyaciyi Na ponizhenih dilyankah sosnovih lisiv traplyayutsya kurtini sfagnovih mohiv puhivki pihvovoyi bagna bolotnogo Na uzlissyah sosnovih lisiv dobre viyavleno populyaciyi piskolyubnih psamofitnih vidiv takih yak nechuj viter volohatenkij chebrec zvichajnij Thymus serpyllum agalik trava Jasione montana shavel gorob yachij Rumex acetosella Tut traplyayutsya kurtini vidu iz Yevropejskogo Chervonogo spisku smilki litovskoyi Silene lithuanica a takozh maloposhirenoyi v comu regionizinovati Cingera Chamaecytisus zingeri yaka zrostaye tut na pivdennij mezhi arealu Dubovo sosnovi lisi traplyayutsya na nevelikih dilyankah yih predstavleno v osnovnomu dubovo sosnovimi lisami chornicevimi Znachni ploshi zajmayut lisovi kulturi yaki postupovo formuyutsya v ugrupovannya blizki do prirodnih Osnovni ploshi luk u shidnij chastini Cumanskoyi pushi zoseredzheno v zaplavi r Kormin ta po krayah bolotnih masiviv Luki po r Kormin ce v osnovnomu spravzhni dribnozlakovi luki z dominuvannyam kostrici chervonoyi pahuchoyi travi spravzhnoyi Anthoxanthum odoratum ta medovoyi travi m yakoyi ostanni harakterni dlya Zahidnogo Polissya U ponizhennyah traplyayutsya bolotisti luki z perevazhannyam osoki gostroyi Carex acuta ta torf yanisti z dominuvannyam shuchnika dernistogo Luki v cilomu floristichno bidni Slid vidznachiti nayavnist znachnih populyacij malogo komonnika zignutogo Succisella inssexa centralno yevropejskogo vidu yakij znahoditsya tut poblizu shidnoyi mezhi arealu Miscyami v zaplavi Kormina na bolotistih lukah nayavni znachni populyaciyi maloposhirenogo ta cinnogo likarskogo vidu valeriani visokoyi Na dilyankah mizhlisovih luk bolotistih ta torf yanistih viyavleno neveliki populyaciyi luchno bolotnoyi orhideyi palchatokorinnika m yasochervonogo Dactylorhiza incarnata Bolotna roslinnist ye riznomanitnoyu za svoyim harakterom sho viznacheno umovami zhivlennya Osnovni ploshi yak ce v cilomu harakterne dlya pivdennoyi smugi Polissya zajmayut nizinni evtrofni bolota lisovi ta trav yani Lisovi bolota yak i vilhovi lisi traplyayutsya sporadichno Voni predstavleni chornovilshnyakami zvichajno obvodnenimi iz rozridzhenoyu vilhoyu U travostoyi perevazhayut gidrofilni bolotni vidi osoka gostropodibna Carex acutiformis priberezhna zblizhena S appropinquata omska S omskiana ocheret Phragmites australis Postijnimi komponentami zabolochenih vilshnyakiv ye pivniki bolotni zhovtyanicya chergovolista Chrysosplenium alternifolium gravilat richkovij gadyuchnik v yazolistij Na pidvishennyah bilya stovburiv vilhi traplyayutsya lisovi vidi paporoti kvasenicya zvichajna vesnivka dvolista Vidkriti ocheretyani bolota vidmicheni nevelikimi dilyankami v zaplavi r Kormin ta na Chortovomu boloti Miscyami spivdominantom tut vistupaye osoka gostropodibna U cilomu roslinnij pokriv zaplavi r Kormin ta Chortovogo bolota maye kompleksnij harakter Iz bolotnoyi roslinnosti v centralnij chastini Chortovogo bolota i v zaplavi r Kormin znachni ploshi zajmayut cenozi kupinnih osok zblizhenoyi ta omskoyi Na cih dilyankah viyavleno shar torfu voni dosit obvodneni osoblivo navesni ta v pershij polovini lita Kupini osok dobre viyavleni osoka dosyagaye 80 90 sm zavvishki Ugrupovannya ci dosit bagati floristichno najchastishe v nih traplyayutsya taki harakterni bolotni vidi yak plakun verbolistij Lythrum salicaria verbozillya zvichajne Lysimachia vulgaris vovche tilo bolotne Comarum palustre zhovtec povzuchij tosho Nevelikimi dilyankami po periferiyi bolotnih masiviv traplyayutsya ridkisni dlya regionu ugrupovannya puhivki bagatokoloskovoyi Eriophorum polystachyon yaka utvoryuye pid chas kvituvannya harakternij bilij aspekt Voni formuyutsya na rozridzhenomu pokrivi iz zelenih mohiv Same v cih ugrupovannyah zrostali ridkisni vidi bolotnoyi flori zanesena do Dodatku 1 Bernskoyi konvenciyi kaldeziya bilozorolista Caldesia parnassifolia ta relikt lodovikovih chasiv u nashij flori bereza nizka Betula humilis Na Chortovomu boloti viyavleni takozh neveliki dilyanki z dominuvannyam osok zdutoyi Carex rostrata ta gostropodibnoyi Mezotrofni bolota v shidnij chastini Cumanskoyi pushi yak i v zahidnij yiyi chastini ye ridkisnim prirodnim yavishem Dekilka takih bolit bulo opisano nami na borovij terasi r Kormin kv 28 31 34 Berestyanskogo l va Tut znahoditsya sistema bolit blyudec roztashovanih u ovalnoyi formi ponizhennyah Bolota riznogo stupenya rozvitku vid tih sho lishe vstupayut u stadiyu perehodovogo bolota eumezotrofni do tih sho majzhe dosyagli verhovoyi oligotrofnoyi stadiyi iz dominuvannyam u trav yanomu pokrivi puhivki pihvovoyi Na cih bolotah zalezhno vid stadiyi rozvitku nayavni takozh ugrupovannya osoki sherstistoplodoyi Carex lasiocarpa kunichnika siruvatogo ta ocheretu na sfagnovomu pokrivi Podibnij harakter maye sfagnove boloto u kv 10 Gorinskogo lisnictva z oligo mezotrofnoyu ta eumezotrofnoyu chastinami ta deyaki neveliki sfagnovi bolitcya na prileglij teritoriyi Gorinskogo lisnictva Na sfagnovih bolotah zrostaye ryad vidiv yaki ye ridkisnimi ta maloposhirenimi v cij smuzi andromeda bagatolista bagno bolotne lohina zhuravlina bolotna obrazki bolotni Calla palustris a takozh verba chornichna Salix myrlilloid es zanesena do Chervonoyi knigi Ukrayini Vodna roslinnist zustrichayetsya fragmentarno po beregah richok Kormin Putilivka ta lokalnih obvodnenih ponizhennyah Najbilshoyu miroyu vona viyavlena na velikih stavah v urochishi Boguslavka Zarostannya staviv ye v cilomu harakternim dlya Ukrayinskogo Polissya v jogo pivdennij smuzi U zarostanni perevazhayut ocheret ta rogiz vuzkolistij sho utvoryuyut zdebilshogo monodominantni ugrupovannya Tut viyavleno maloposhireni ugrupovannya latattya bilogo Nymphaea alba zaneseni do Zelenoyi knigi Ukrayini Takozh nayavni maloposhireni ugrupovannya komahoyidnoyi vodnoyi roslini puhirnika zvichajnogo Utricularia vulgaris U cilomu roslinnij pokriv Cumanskoyi pushi ye riznomanitnim predstavlenim usima tipami i osnovnimi sintaksonami roslinnosti pritamannimi pivdennij smuzi Ukrayinskogo Polissya Maye misce znachna cenotichna riznomanitnist ta floristichne bagatstvo sintaksoniv U roslinnomu pokrivi Cumanskoyi pushi poyednuyutsya lisova roslinnist yaka perevazhaye na cij teritoriyi iz luchnoyu ta bolotnoyu Sporadichno traplyayutsya dilyanki vodnoyi roslinnosti Mi rozrobili klasifikacijnu shemu roslinnosti Cumanskoyi pushi na dominantnij osnovi zastosovanij u chotiritomnij monografiyi Roslinnist URSR 1969 1973 Klasifikaciyu sintaksoniv trav yanih tipiv roslinnosti dovedeno do rivnya formacij lisovogo do rivnya grup asociacij Pohidni sintaksoni vidmicheno znakom i rozmisheno pislya tih z yakih voni utvorilis unaslidok antropogennogo vplivu Klasifikacijna shema roslinnosti Cumanskoyi pushi Tip roslinnosti LISI SILVAE Klas formacij Hvojni lisi Silvae aciculares Formaciya sosni zvichajnoyi Pineta sylvestris Gr as sosnovi lisi chornicevi Pineta myrtiilosa Gr as sosnovi lisi chornicevo zelenomohovi Pineta myrtilloso hylocomiosa Gr as sosnovi lisi moliniyevo zelenomohovi Pineta molinioso hylocomiosa Formaciya dubovo sosnova Querceto Pineta Gr as dubovo sosnovi lisi chornicevi Querceto Pineta myrtiilosa Gr as dubovo sosnovi lisi konvaliyevi Querceto Pineta convallariosa Klas formacij Listyani lisi Silvae foliosae Formaciya duba zvichajnogo Querceta roboris Gr as dubovi lisi lishinovi Querceta corylosa Gr as dubovi lisi zlakovi Querceta graminosa Formaciya grabovo dubova Carpineto Querceta Gr as grabovo dubovi lisi zirochnikovi Carpirio Querceta stellariosa Gr as grabovo dubovi lisi kvasenicevi Carpino Querceta oxalodosa Gr as grabovo dubovi lisi zelenchukovi Carpino Querceta galeohdolosa Gr as grabovo dubovi lisi yaglicevi Carpino Querceta aegopodiosa Gr as grabovo dubovi lisi ridkotravni Carpino Querceta sparsiherbosa Gr as grabovo dubovi lisi osokovi z osokoyu tryasunkovidnoyu Carninejo Querceta caricosum brizoidis Formaciya graba zvichajnogo Carpineta betulis Gr as grabovi lisi kvasenicevi Carpineta oxalidosa Gr as grabovi lisi vesnivkovi Carpineta majanthemosa Gr as grabovi lisi ridkotravni Carpineta sparsiherbosa Tip roslinnosti BOLOTA PALUDES Klas formacij Evtrofni bolota Paludes eutrophicae Formaciya ocheretu zvichajnogo Phragmiteta australis Formaciya osoki zblizhenoyi Cariceta appropinquatae Formaciya osoki gostropodibnoyi Cariceta acutiformis Klas formacij Mezotrofni bolota Paludes mesotrophicae Formaciya berezovo sfagnova Betuleto pubescentis et penduli Sphagnosa Formaciya kunichnikovo sfagnova z kunichnikom siruvatim Calamagrostidetoso canescentis Sphagnosa Tip roslinnosti LUKI PRATA Klas formacij Spravzhni luki Prata genuina Formaciya kostrici chervonoyi Festuceta ru brae Formaciya mitlici sobachoyi Agrostideta caninae Formaciya pahuchoyi travi zvichajnoyi Anthoxantheta odorati Klas formacij Bolotisti luki Prata paludosa Formaciya mitlici povzuchoyi Agrostideta stoloniferae Klas formacij Torf yanisti luki Prata turfosa Formaciya shuchnika dernistogo Deschampsieta caespitosae Tip roslinnosti VODNA ROSLINNIST VEGETATIA AQUATICAE Formaciya omega vodyanogo Oenantheta aquaticae Formaciya yizhachoyi golivki pryamoyi Oenantheta aquaticae Formaciya rogozu vuzkolistogo Typheta angustifolii Formaciya ocheretu zvichajnogo Phragmiteta australis Do ciyeyi shemi ne potrapili ugrupovannya yaki zustrichayutsya v Cumanskij pushi lishe fragmentarno Sered nih mozhna nazvati okremi neveliki dilyanki oligotrofnih bolit z dominuvannyam puhivki pihvovoyi ugrupovannya psamofitnoyi roslinnosti deyaki vodni cenozi Ne navedeno u shemi chornovilshnyaki yaki poki sho nedostatno vivcheno Nemaye mozhlivosti takozh vidobraziti v shemi cenozi lisovoyi roslinnosti sho formuyutsya v kulturah sosni nini v osnovnomu serednovikovih yaki visadzheno na misci shirokolistyanih ta mishanih lisiv Voni neridko traplyayutsya v Cumanskij pushi U nih pid yarusom sosni formuyetsya nizhnij yarus iz listyanih porid u travostoyi takozh ye chimalo vidiv uspadkovanih vid listyanih lisiv Cenozi bur yanovih vidiv ruderalnih ta segetalnih znachnih plosh tut ne zajmayut i yih detalno ne doslidzhuvali hocha potriben kontrol za yih poshirennyam Roslinni ugrupovannya zaneseni do Zelenoyi knigi UkrayiniSered roslinnih ugrupovan zanesenih do Zelenoyi knigi na teritoriyi proektovanogo Cumanskoyi pushi viyavleno 7 lisovih ta vodnih ugrupovan Lisovi Grupi asociacij sosnovih lisiv zelenomohovih i chornicevih Ripeta hylosotiosa ta Ripeta turtillosa Korinni tipovi dlya Ukrayinskogo Polissya sosnovi lisi Na teritoriyi Cumanskoyi pushi ne zajmayut znachnih plosh Vidmicheni na teritoriyi bilshosti lisnictv Grupa asociacij dubovo sosnovih lisiv lishinovih Qierseto Ripeta corylosa Tipovi korinni lisi Polissya Nevelikimi dilyankami zustrichayutsya majzhe po vsih lisnictvah Cumanskoyi pushi Asociaciyi grabovo dubovih lisiv volosistoosokovih ta yaglicevih Sarripeto Quersetot sarisosit pilosae ta Sarripeto Qiersetut aegopodiosum Tipovi korinni lisi viyavleni u bilshosti lisnictv najbilshe u Partizanskomu Gorinskomu i Cumanskomu Asociaciyi dubovogo lisu lishinovo tryasunkovidnoosokovogo Quercetum roboris coryloso sarisosit brisoidis ta dubovogo lisu krushinovo tryasunkovidnoosokovogo Qiercetit roboris franguloso caricosum brisoidis Lisovi ugrupovannya z dominuvannyam centralnoyevropejskogo vidu osoki tryasunkovidnoyi Na teritoriyi Cumanskoyi pushi vidmicheni v Muravishenskomu lisnictvi v kv 6 7 10 12 i fragmentarno v inshih lisnictvah zokrema na teritoriyi proektovanogo regionalnogo landshaftnogo parku Vodni Sered vodnih ugrupovan Cumanskoyi pushi do Zelenoyi knigi zaneseno formaciyi latattya bilogo Nymphaeeta albae latattya snizhno bilogo Nytrhaeeta candidae ta glechikiv zhovtih Nuphareta luteae Voni tut ne zajmayut znachnih plosh a nevelikimi fragmentami zustrichayutsya v r Kormin ta inshih vodojmah Floristichna klasifikaciya lisovoyi roslinnosti V Ukrayini protyagom kilkoh desyatkiv rokiv pid chas vivchennya roslinnosti vikoristovuvalas dominantna klasifikaciya v yakij sintaksoni vidilyalisya za oznakoyu perevazhannya dominuvannya pevnih vidiv Doslidzhuyuchi riznomanittya roslinnosti chasto vikoristovuyut tak zvanu floristichnu klasifikaciyu roslinnosti Osoblivo poshirena vona u krayinah Yevropi Ostannim chasom vona poshiryuyetsya i v Ukrayini Cya klasifikaciya vikoristovuye dlya podilu odinic roslinnosti zagalnij vidovij sklad roslinnih ugrupovan a ne lishe yih dominanti Ce daye zmogu vidobraziti ryad osoblivostej roslinnosti yaki ne pomitni yaksho brati do uvagi tilki vidi sho perevazhayut u cenozah Osnovnimi rivnyami sintaksoniv odinic klasifikaciyi u cij sistemi ye vid vishih do nizhchih klas poryadok soyuz asociaciya subasociaciya V odnih vipadkah mizh dominantnoyu i floristichnoyu klasifikaciyami ye duzhe visoka vidpovidnist tobto v oboh sistemah vidilyayutsya podibni za svoyim obsyagom sintaksoni V inshih vipadkah floristichna klasifikaciya znachnoyu miroyu vidriznyayetsya vid dominantnoyi ce chasto buvaye todi koli dominant maye shiroku ekologichnu amplitudu roste v duzhe riznih umovah Vikoristannya floristichnoyi klasifikaciyi daye zmogu sumistiti dani pro roslinnist Ukrayini z danimi pro roslinnist bilshosti krayin Yevropi Roslinnist Zahidnogo Polissya zokrema Cumanskoyi pushi blizka do roslinnosti shidnoyi chastini Polshi Floristichnu klasifikaciyu roslinnosti v Polshi dobre rozrobleno U procesi interpretaciyi geobotanichnih opisiv z Cumanskoyi pushi najbilshoyu miroyu bulo vikoristano polski publikaciyi Usi viyavleni v Cumanskij pushi ugrupovannya lisovoyi roslinnosti dobre vpisuyutsya v sintaksoni zaznacheni dlya Polshi Nelisovu roslinnist pid chas rozrobki floristichnoyi klasifikaciyi na comu etapi ne bulo ohopleno unaslidok nedostatnoyi kilkosti geobotanichnih opisiv Najbilshi ploshi zajmaye asociaciya Tilio Carpinetum Do neyi nalezhat grabovo dubovi grabovi bilsha chastina dubovih lisiv i chastkovo osikovi lisi Asociaciyu predstavleno chotirma subasociaciyami Subas calamagrostietosum zajmaye najkislishi grunti yiyi diferencijnimi vidami ye Calamagrostis arundinacea Pteridium aquilinum Vaccinium myrtillus ridshe traplyayetsya Trientalis europaea yakij takozh vvazhayut diferencijnim vidom ciyeyi subasociaciyi Mensh kisli grunti zajmaye subas typicum yaka ne maye vlasnih pozitivnih diferencijnih vidiv Subasociaciyi stachyetosum i corydaletosum zajmayut bilsh ponizheni j vologi dilyanki yih diferencijnimi vidami ye Ficaria verna Stachys sylvatica Padus avium Diferencijnimi vidami subas corydaletosum ye takozh Corydalis solida Corydalis cava Anemone ranunculoides Gagea lutea Bilshu ploshu zajmayut subasociaciyi calamagrostietosum i typicum Subasociaciyi stachyetosum i corydaletosum menshe poshireni Serednya kilkist vidiv sudinnih roslin na odin opis 29 Dlya vidovogo skladu cenoziv harakterna visoka uchast vidiv z yevropejskim tipom arealu u nayavnih opisah vid ZO do 38 u riznih subasociaciyah Asociaciya ye zonalnoyu na cij teritoriyi Yiyi areal ohoplyuye centralnu shidnu i chastkovo pivdennu Polshu Bilorus Litvu Traplyayetsya na pivnochi Chehiyi ta Slovachchini U mezhah Ukrayini poshirennya takih lisiv majzhe zbigayetsya z poshirennyam graba v mezhah lisovoyi zoni Lisostepovi dubovo grabovi lisi rozvivayutsya na gruntah menshoyi kislotnosti i vishoyi trofnosti U nih nemaye takih zvichajnih dlya as Tilio Carpinetum vidiv yak Sorbus aucuparia Luzula pilosa Oxalis acetosella i osoblivo tih acidofilnih vidiv yaki ye diferencijnimi dlya subas Tilio Carpinetum calamagro stietosum Deyaki vidi navpaki z yavlyayutsya v lisah lisostepovoyi zoni Vidi yaki v lisovij zoni ye diferencijnimi dlya subas Tilio Carpinetum corydaletosum u Lisostepu ye konstantnimi a na Polissi voni priurocheni do odniyeyi z subasociacij yaka do togo zh postupayetsya inshim subasociaciyam za plosheyu Shidna mezha asociaciyi Tilio Carpinetum na teritoriyi Ukrayini prohodit na teritoriyi Chernigivskogo Polissya Dali na shid z poliskih shirokolistyanih lisiv znikayut Carpinus betulus Anemone nemorosa Oxalis acetosella Galeobdolon luteum i tomu yih vzhe nemozhlivo rozglyadati yak as Tilio Carpinetum She ranishe na mezhi Zhitomirskogo i Kiyivskogo Polissya z dubovo grabovih znikav Isopyrum thaiictroides U cilomu grabovo dubovi lisi Cumanskoyi pushi mayut dosit tipovij i povnochlennij yak dlya as Tilio Carpinetum vidovij sklad Razom z tim deyaki v cilomu dosit harakterni dlya asociaciyi vidi tut traplyayutsya ridko U deyakih regionah zvichajnim vidom as Tilio Carpinetum ye Hedera helix U Cumanskomu lisi cej vid traplyayetsya ridko oskilki tut ridko traplyayutsya bagati na kalcij i karbonati grunti U lisah sho formuyutsya na dernovo karbonatnih gruntah napriklad u Kovelskomu i Turijskomu rajonah Volinskoyi oblasti cej vid traplyayetsya chasto Ridko v Cumanskomu lisi traplyayetsya i Hepatica nobilis vid yakij ye v cilomu zvichajnim vidom as Tilio Carpinetum Iz vidiv Chervonoyi knigi v osnovnomu z ciyeyu asociaciyeyu v Cumanskij pushi pov yazani misceznahodzhennya Epipactis helleborine Lilium martagon Neottia nidus axis Platanthera chloranlha U vologishih umovah rozvivayutsya lisi soyuzu Alnion incanae Osnovnimi diferencijnimi vidami cih lisiv ye Chrysosplenium alternifolium Ficaria verna Myosoion aquaticum Padus annum Cej soyuz u Cumanskij pushi predstavleno dvoma asociaciyami Ficario Ulmetum minoris Ficario Ulmetum campestris i Fraxino Alnetum Ac Ficario Ulmetum minoris zajmaye mensh vologi dilyanki nizh Fraxino Alnetum Dominantami derevostanu v Cumanskij pushi ye Ainus glulinosa Fraxinus excelsior Carpinus betulus Populus tremula Harakterna velika kilkist vesnyanih efemeroyidiv i yih visoke proektivne pokrittya Dlya bilshosti efemeroyidiv u cij asociaciyi znahoditsya yihnij ekologo cenotichnij optimum Tilki v cij asociaciyi v Cumanskij pushi vidmicheni Galanthus nivalis i Allium ursinum V asociaciyi visoku chastotu mayut harakterni vidi soyuzu Carpinion As Fraxino Alnetum rozvivayetsya u vologishih umovah Derevostan skladenij perevazhno Ainus glutinosa i Fraxinus excelsior Sinuziya vesnyanih efemeroyidiv mensh rozvinena Zagalna kilkist fagetalnih vidiv znachno mensha harakterni vidi soyuzu Carpinion yak pravilo vidsutni Nayavni gigrofilni vidi Caltha palustris Filipendula ulmaria Lysimachia vulgaris ta in spilni iz zabolochenimi vilshnyakami Zabolocheni vilhovi lisi nalezhat do as Carici elongatae Alnetum s l Ci ugrupovannya majzhe ne mayut mezofilnih vidiv Harakternimi yih dominantami ye Carex acutiformis Iris pseudacorus Phragmites ausralis Asociaciya traplyayetsya v riznih chastinah Cumanskogo lisovogo masivu najbilshi ploshi zajmaye v zahidnij chastini Ce shirokoarealna asociaciya poshirena vid Niderlandiv do Yevropejskoyi chastini Rosiyi Chasto yiyi dilyat na vuzhchi asociaciyi Yaksho prijmati cyu shemu z vuzhchimi asociaciyami cumanski zabolocheni vilshnyaki slid vidnositi do as Ribeso nigri Alnetum Sol Gorn 1975 1987 Do as Potentillo albae Quercetum nalezhat floristichno bagati svitli dibrovi Do ciyeyi asociaciyi vidneseno dva opisi Serednya kilkist vidiv sudinnih roslin na opis 65 V mezhah harakterizovanoyi teritoriyi voni traplyayutsya ridko Odnu z dilyanok viyavleno v Goryanskomu l vi v krajnij pivdennij chastini osnovnogo lisovogo masivu kv 26 27 Insha na pivnichnomu krayu lisu bilya s Gorajmivka i r Kormim Ce chisti dubovi lisi nizkoyi zimknutosti Ugrupovannya sformovano pid vplivom lyudini tut provadyat nizkoyi intensivnosti vikoshuvannya abo vipasannya Ce strimuye rozvitok graba i pov yazane z cim zrostannya zatinennya Na opisanih dilyankah visokoyu ye kilkist vidiv zlakiv 9 vidiv na opis Dilyanki ye duzhe cinnimi u floristichnomu vidnoshenni Dobre vivchenoyu ye dilyanka u Gorinskomu l vi Tut viyavleno ryad ridkisnih na Polissi vidiv Cimicifuga europaea Genista germanica Hypericum montanum ta in Visoku chastotu traplyannya v cih lisah maye Melittis sarmatica Sosnovi lisi soyuz Dicrano Pinion predstavleno asociaciyami Peucedano Pinetum Molinio Pinetum ta Vaccinio uliginosi Pinetum As Peucedano Pinetum ce sosnovi lisi zelenomohovi na svizhih gruntah Na harakterizovanij teritoriyi traplyayutsya nevelikimi dilyankami Ce shidnoyevropejska asociaciya pivdennoyi chastini lisovoyi zoni za geobotanichnim rajonuvannyam Yevropejskoyi shirokolistyanolisovoyi oblasti podekudi zahodit u lisostepovu zonu Na zahodi na teritoriyi Polshi yiyi zamishaye as Leucobryo Pinetum vid yakoyi floristichno bagatsha Peucedano Pinetum vidriznyayetsya nayavnistyu Chamaecyiisus ruthenicus Genista tincroria Peucedanum oreoselmum Polygonalum odoratum i vidsutnistyu Fagus sylvatica i Leucobryum glaucum Desho bilsh poshirenoyu v Cumanskij pushi ye as Molinio Pinetum yaka ohoplyuye vologi sosnovi lisi Cya asociaciya maye desho bilshij nizh Peucedano Pinetum areal i na zahodi dohodit do Nimechchini Na she vologishih gruntah u Cumanskij pushi rozvivayetsya as Vaccinio uliginosi Pinetum yaka traplyayetsya ridko i zajmaye neznachnu ploshu Dubovo sosnovi lisi soyuz Pino Quercion Cumanskoyi pushi nalezhat do as Querco Pinetum Ci ugrupovannya ye za vidovim skladom promizhnimi mizh lisami soyuziv SagripIop i Dicrano Pinion i chasto teritorialno rozmisheni mizh nimi Harakterizuyetsya poyednannyam vidiv sosnovih i shirokolistyanih lisiv Iz vidiv spilnih z shirokolistyanimi lisami najchastishe traplyayutsya Anemone nemorosa Carpinus betulus Corylus avellana Melica nutans Stellaria holostea a iz vidiv spilnih iz sosnovimi lisami Melampyrum ptatense Molinia caerulea Pinus sylvestris Vaccinium myrtyllus Vaccinium vitis idaea Harakternoyu ye visoka chastota traplyannya Pteridium aquilinum yakij chasto dominuye U cilomu nabir asociacij lisovoyi roslinnosti dosit tipovij dlya Pravoberezhnogo Polissya Ne viyavleni as Cladonio Pinetum Juraszek 1927 Serratulo Pinetum W Mat 1981 J Mat 1988 Sphagno squarrosi Alnetum Sol Gorn 1975 yaki v cilomu mayut dosit znachne poshirennya na Pravoberezhnomu Polissi FloraViyavlennya povnogo floristichnogo skladu teritoriyi Cumanskoyi pushi potrebuye podalshogo doslidzhennya Prote vzhe nini za materialami polovih doslidzhen avtoriv a takozh literaturnih ta gerbarnih danih mozhna stverdzhuvati sho flora ciyeyi teritoriyi vidznachayetsya bagatstvom ta riznomanitnistyu Jmovirno flora sudinnih roslin stanovit 700 800 vidiv Flora ciyeyi teritoriyi yak i Ukrayinskogo Polissya v cilomu ye vidnosno molodoyu sformuvalas u polodovikovij period iz riznih botaniko geografichnih centriv osnovnimi z yakih ye gumidnij aridnij ta arktoalpijskij Lavrenko 1938 U cilomu flora Ukrayinskogo Polissya vklyuchaye 2 tis vidiv z nih blizko 1 5 tis vidi prirodnoyi flori Andrienko Shelyag Sosonko 1983 Unaslidok istorichnoyi molodosti flora vidznachayetsya neznachnoyu kilkistyu endemichnih vidiv ta znachnoyu kilkistyu pogranichnoarealnih vidiv nasampered tih sho perebuvayut na pivdennij mezhi arealu Sered ekologo cenotichnih grup flori yak Polissya v cilomu tak i Cumanskoyi pushi perevazhayut lisovi vidi borealni ta nemoralni Borealni pivnichni vidi yak lisovi tak i bolotni ta inshih ekotopiv stanovlyat majzhe polovinu prirodnoyi flori Polissya Na teritoriyi Cumanskoyi pushi borealni vidi perevazhayut u sosnovih ta dubovo sosnovih lisah Do nih nalezhat plauni kolyuchij ta zvichajnij deyaki vidi paporotej grushankovi ortiliya odnoboka Orthilia secunda grushanki mala Pyrola ta kruglolista R rotundifolia zimolyubka zontichna Chimaphila umbellata brusnichni chornicya brusnicya lohina tosho Borealni vidi takozh dominuyut i vistupayut yak asektatori v ugrupovannyah bolit parku nasampered osokovih ta osokovo sfagnovih Ce osoki zduta omska ta in puhivki pihvova ta bagatokoloskova vovche tilo bolotne obrazki bolotni bagno bolotne bolotni verbi chornichna mirzinolistata rozmarinolista bereza nizka tosho Znachne misce u roslinnomu pokrivi Cumanskoyi pushi zajmayut vidi shirokolistyanih lisiv nemoralni Ce perevazhno vidi z yevropejskim ta yevrazijskim arealom Najbilshu cenotichnu rol tut vidigrayut zirochnik lisovij yaglicya zvichajna kunichnik trostinovij anemona dibrovna zelenchuk zhovtij Neridko traplyayutsya tut osoki palchasta Carex digitata ta lisova kopitnyak yevropejskij tosho Sered vidiv shirokolistyanih lisiv u flori teritoriyi ye znachna grupa tih yaki mayut centralnoyevropejskij abo subseredzem pomorskij areal abo zh mayut diz yunktivnij areal z centralnoyevropejskoyu chastinoyu Geografichne polozhennya Cumanskogo lisovogo masivu obumovlyuye nayavnist u shirokolistyanih lisah znachnih populyacij takih vidiv iz ciyeyi grupi yak kadilo sarmatske pidmarennik serednij Galium intermedium zharnovec vinichnij Sarothamnus scoparius lembotropis chorniyuchij rivnoplidnik rutvicelistij Poodinoko traplyayutsya taki vidi ciyeyi grupi yak klopogin yevropejskij medunka m yaka molochaj granchastij starodub shirokolistij Laserpitium latifolium ta deyaki inshi Vidi z shirokimi perevazhno golarktichnimi arealami stanovlyat osnovu luchnih vodnih ta bolotnih cenoziv teritoriyi pushi U skladi yih flori chimalo nazvanih vishe borealnih vidiv Ye takozh deyaki centralnoyevropejski vidi zokrema medova trava m yaka zvirobij krilatij Hypericum tetrapterum nezabudka litovska Myosotis lithuanica Nedostatno vivcheno nini sinantropnu komponentu flori Cumanskoyi pushi yaka potrebuye specialnogo doslidzhennya Poperedno mozhna konstatuvati sho na dilyankah prirodnoyi roslinnosti sinantropna komponenta flori ne ye znachnoyu u zv yazku iz poki sho porivnyano nevelikim antropogennim vplivom viddalenistyu vid velikih naselenih punktiv i neznachnoyu skazhimo v porivnyanni z prilegloyu teritoriyeyu Volinskogo lesovogo plato kilkistyu naselenih punktiv Prote protyagom ostannih desyatirich vona bezumovno zrostaye Vzhe nini bulo zafiksovane zbilshennya uchasti adventivnih vidiv zdebilshogo nepodalik vid naselenih punktiv ta rekreacijnih zakladiv ce lisi z dominuvannyam u travostoyi rozriv travi dribnokvitkovoyi rozrostannya populyacij stenaktisu odnorichnogo Stenactis annua s i na lukah Pid chas stvorennya j funkcionuvannya regionalnogo landshaftnogo parku potribno vesti sposterezhennya za invazijnimi yavishami u flori Osoblivistyu masivu Cumanskoyi pushi u floristichnomu plani ye takozh te sho cherez vidnosnu zberezhenist ta bezumovno nedostatnyu jogo vivchenist tut zbereglis i buli viyavleni pid chas nashih doslidzhen vidi zdebilshogo reliktovi ta pogranichnoarealni yaki ne buli ranishe vidomi na Ukrayinskomu Polissi abo mali duzhe davni misceznahodzhennya Do nih nalezhat kostricya najvisha Festuca altissima kaldeziya bilozorolista drochok krilatij oharakterizovani v nastupnomu rozdili Mi perekonani sho kilkist takih vidiv zbilshitsya u razi prodovzhennya floristichnih doslidzhen na cij teritoriyi Doslidzhennya Cumanskoyi pushi duzhe rozshirili botanichni dani shodo poshirennya na Polissi takih ridkisnih vidiv yak astranciya velika Aslrantia major smilka litovska vuzhachka zvichajna Ophioglosxum vulgare lyubka zelenokvitkova Takim chinom bagata i riznomanitna flora ciyeyi teritoriyi mistit vidi riznomanitnih botaniko geografichnih ta ekologo cenotichnih grup U skladi flori znachnoyu ye raritetna komponenta Raritetna komponenta flori U skladi flori pushi znachne misce zajmayut vidi roslin yaki pidlyagayut ohoroni na riznih rivnyah yih zaneseno do Yevropejskogo Chervonogo spisku Dodatku 1 Bernskoyi konvenciyi Chervonoyi knigi Ukrayini a takozh do spisku roslin yaki ohoronyayutsya u Volinskij oblasti Vidi z Yevropejskogo Chervonogo spisku Na teritoriyi Cumanskoyi pushi viyavleno odin vid iz cogo spisku smilku litovsku Silene lithuanica Ce garnokvitucha roslina z rodini gvozdikovih Kvituye v chervni serpni Vidomi misceznahodzhennya cogo vidu v Ukrayini roztashovani na Pravoberezhnomu Polissi Sposterezhennya avtoriv za cim vidom dayut zmogu stverdzhuvati sho viyavleni tut populyaciyi smilki litovskoyi ye odnimi z najbilshih v Ukrayini Miscezrostannya ciyeyi roslini pov yazani z pishanimi gruntami Zrostaye v sosnovih lisah na galyavinah ta uzlissyah Najbilsha z viyavlenih na cij teritoriyi populyaciya znahoditsya v Gorinskomu lisnictvi kv 47 v sosnovomu lisi Cej vid viyavleno takozh v okolicyah sela Skrigalivka na osvitlenih dilyankah sosnovogo lisu u kv 24 Berestyanskogo lisnictva na pishanih pidvishennyah v okolicyah s Moshanicya Prote miscevi populyaciyi smilki litovskoyi poterpayut vid zrivannya yiyi na buketi oskilki ce odnorichna roslina yaka rozmnozhuyetsya tilki nasinnyam Vidi z dodatku I Bernskoyi konvenciyi Iz cogo spisku na teritoriyi Cumanskoyi pushi viyavleno dva vidi zozulini cherevichki spravzhni Cypripedium calceolus i kaldeziya bilozorolista Caldesia parnassifolia Zozulini cherevichki spravzhni odna z najkrasivishih prirodnih lisovih orhidej Ukrayini Ce reliktovij vid areal yakogo ohoplyuye veliku chastinu Yevraziyi vid Zahidnoyi Yevropi do Dalekogo Shodu i Yaponiyi V Ukrayini traplyayetsya na bilshij yiyi chastini krim stepovoyi zoni Skriz cya roslina ye ridkisnoyu Vid viyavleno na osvitlenij dilyanci u dubovo sosnovomu lisi u Kivercivskomu lisnictvi kv 113 Zozulini cherevichki utvoryuyut tut dosit chislennu populyaciyu mayut dobru zhittyevist hocha kvituyut ne kozhen rik Zozulini cherevichki spravzhni vid iz Dodatku I Bernskoyi konvenciyi Koruchka moroznikovidna k chemernikova lisova orhideya z palearktichnim arealom Traplyayetsya na bilshij chastini Ukrayini perevazhno v shirokolistyanih lisah U Cumanskomu lisi sporadichno po vsij teritoriyi Kaldeziya bilozorolista roslina z rodini chastuhovih Zrostaye po beregah vodojm Dlya Ukrayini vkazuvalas dlya Polissya ta Lisostepu ale ostannim chasom miscezrostannya yiyi ne pidtverdzheni Na teritoriyi Cumanskoyi pushi viyavleno na bolotistih dilyankah po r Kormin ta v periferijnij chastini Chortovogo bolota u Berestyanskomu lisnictvi Vidi z Chervonoyi knigi Ukrayini Za materialami avtoriv iz vrahuvannyam literaturnih ta gerbarnih danih na harakterizovanij teritoriyi viyavleno 19 vidiv sudinnih roslin z Chervonoyi knigi Ukrayini Navodimo cej spisok 1 Akonit opushenoplodij 2 Bereza nizka 3 Bulatka velikokvitkova 4 Bulatka dovgolista 5 Bulatka chervona 6 Verba chornichna 7 Vovchi yagodi pahuchi 8 Gnizdivka zvichajna 9 Drochok krilatij 10 Zelenicya splyusnuta 11 Kaldeziya bilozorolista 12 Koruchka bolotna 13 Koruchka moroznikovidna 14 Koruchka temno chervona 15 Kosariki cherepitchasti 16 Liliya lisova 17 Lyubka dvolista 18 Lyubka zelenokvitkova 19 Malij komonnik zignutij 20 Osoka zatinkova 21 Palchatokorinnik m yasochervonij 22 Palchatokorinnik travnevij 23 Palchatokorinnik Fuksa 24 Pivniki sibirski 25 Pidsnizhnik bilosnizhnij 26 Plaun richnij 27 Smilka litovska 28 Cibulya vedmezha 29 Cherevichki zozulini 30 Boridnik parostkovij 31 Baranec zvichajnij Regionalno ridkisni vidi sho zrostayut na teritoriyi Cumanskoyi pushi zi spisku vidiv sho ohoronyayutsya u Volinskij oblasti 1 Astranciya velika 2 Bagatonizhka zvichajna 3 Bagatoryadnik shipuvatij 4 Vovchi yagodi zvichajni 5 Vuzhachka zvichajna 6 Gvozdika stisnutochashechkova 7 Golokuchnik dubovij 8 Dzvoniki olenyachi 9 Zhimolost puhnasta 10 Zubnicya zalozista 11 Kadilo sarmatske 12 Klopogin yevropejskij 13 Kostricya najvisha 14 Kupalnicya yevropejska 15 Lerhenfeldiya zvivista 16 Lyadvenec bagnovij 17 M yata bloshina 18 Naperstyanka velikokvitkova 19 Orliki zvichajni 20 Perstach bilij 21 Pershocvit visokij 22 Pechinochnicya blagorodna 23 Plyush zvichajnij 24 Rivnopidnik rutvicelistij 25 Starodub shirokolistij 26 Tirlich zvichajnij 27 Drik germanskij 28 Malva virizana 29 Osoka kulkonosna 30 Skereda m yaka 31 Shitnik grebenyastij 32 Shitnik rozprostertij 33 Shitnik sporidnenij Vidi yaki zaslugovuyut na ohoronu na teritoriyi Cumanskogo lisovogo masivu Latattya snizhno bile Latattya bile Medunka vuzkolista Medunka m yakenka Oman visokij Plaun zvichajnij Stokolos Benekena Hvosh zimuyuchijPrimitkiT I Lndriyenko M L Klyestov M V Himin O I Pryadko V A Onishenko A S Kot S O Grigorenko pid zag red T L Andriyenko ta M L Klyestova 2004 Bioriznomanittya Cumanskoyi pushi ta pitannya jogo zberezhennya ukr Kiyiv Fitosociologichnij centr s 136