Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Філіпп Герберт англ Philip Herbert 10 жовтня 1584 23 січня 1650 англійський державний діяч 1 ї пол XVII ст фаворит перши

Філіпп Герберт, 4-й граф Пембрук

Філіпп Герберт, 4-й граф Пембрук

Філіпп Герберт (англ. Philip Herbert; 10 жовтня 1584 — 23 січня 1650) — англійський державний діяч 1-ї пол. XVII ст., фаворит перших англо-шотландських королів з династії Стюартів, учасник Англійської революції, 1-й Монгомері, 4-й граф Пембрук.

Філіпп Герберт, 4-й граф Пембрук
image
Народився10 жовтня 1584(1584-10-10)
d, Вілтон, Вілтшир[d], Вілтшир, Велика Британія
Помер23 січня 1650(1650-01-23) (65 років)
Вестмінстер, Великий Лондон, Лондон[d], Англія
ПохованняСолсберійський собор
Країнаimage Королівство Англія
Діяльністьполітик, письменник
Alma materНовий коледж Оксфорду
Знання мованглійська
ЗакладУніверситет Оксфорда
ТитулГраф Пембрук і d
Посадаd, d, d, d і d[1]
Рідd
Батькоd[2]
Матиd[2]
Брати, сестриВільям Герберт, 3-й граф Пембрук
У шлюбі зd[2] і d[2]
Дітиd[2], d[3][2], d[3][2], d[3], d[3], d[3][2], d[3] і d
Нагороди
image
image

Життєпис

Походив з англійського шляхетського роду Гербертів. Молодший син , 2-го графа Пембрука, та його третьої дружини Мері Сідні. Народився 1584 року в Вілтон-Хаусі. У 1593 році почав вчитися у Новому коледжу Оксфордського університету, але через декілька місяців залишили його.

У 1600 році вперше з'явився при королівському дворі Єлизавети I. 1603 року після вступу на престол Якова I Стюарта він незабаром привернув увагу короля. За словами Едварда Гайда, 1-го графа Кларендона, і Джона Обрі, головними інтересами Філіпа в той час були полювання, яструби і соколи, верхова їзда. На одному з турнирів своє красою привернув увагу короля. У травні 1603 року Яків I зробив Філіппа Герберта джентльменом приватної вітальні й лицарем Бані в липні того ж року.

Філіп Герберт та його брат Вільям виступили в «Масках індійських і китайських лицарів» у Гемптон-Корті 1 січня 1604 року. У жовтні того ж року отримав 2 подарунка загальною вартістю 3 тис. фунтів стерлінгів. 27 грудня 1604 року за підтримки короля пошлюбив з представницею аристократичного роду де Вер. Того ж року Філіпп Герберт був обраний членом парламенту від Гламоргана.

1605 року стає джентльменом королівської спальні. Того ж року отримує титули барона Шарланда і графа Монтгомері, а потім посаду магістра Оксфордського університету. Герберт регулярно брав участь у цей період у турнірах і придворних виставах. Він також цікавився азартними іграми і нагромадив великі борги, які король погасив за нього в 1606—1607 роках. У 1608 році стає лицарем ордену Підв'язки.

З 1607 року за вплив на короля змагався з Робертом Карром, якого граф викликав з Шотландії. Можливо через перевагу останнього став більш роздратованим, уславився своїми жорстокими сутичками, але король незмінно прощав його.

1612 року став членом ради Вірджинської компанії. Того ж року був одним із початкових засновників компанії Півінічнозахідного Проходу. 1614 року став членом Ост-Індської компанії. У 1615 році Яків I призначив Філіппа верховним стюартом Оксфорда. 1617 року став хранителем Вестмінстерського палацу та парку Сент-Джеймс.

1624 року отримує посаду лорд-лейтенант графства Кент. У грудні того ж року стає членом Таємної ради. 1625 року зі сходженням на трон Карла I зберіг вплив при дворі. Брав участьу посольстві до Франції, яке супроводжувала наречену короля Генрієтту Марію Бурбон. 1626 року тримав шпори Карла I під час коронації. Того ж року стає лорд-камергером. Того ж року брав участьу заснуванні Гвіанської компанії. У 1628 році був призначений лордом-лейтенантом Бекінгемшира. Того ж року отримав у пожиттєве володіння острови Тринідад, Тобаго і Барбадос. 1629 року помирає його дружина.

1630 року одружився вдруге. Того ж року після смерті старшого брата Вільяма спадкував титул графа Пембрука, родинні маєтності та посади лорда-лейтенанта Сомерсета та лорда-лейтенанта Корнуолла. Невдовзі призначається верховним стюартом герцогства Корнуолл та лорд-хранителем Стеннерів. Протягом 1630-х років в Вілстон-Хаузі влаштовував для короля великі мисливські лови.

Втім поступово з королем почали виникати конфлікти. Герберт, що добре ставився до пуритан, виступив 1633 року проти призначення Вільяма Лода архієпископом Кентерберійським. Також мав конфлікт з королевою, що залишилася католичкою. 1639 року з початком єпископської війни проти шотландських кальвіністів виступив за укладання миру та компроміс з боку короля. Втім перемовини Герберта з шотландцями в Бервіку та Ріпоні не дали результаті.

Великі земельні володіння здобули на нього великий вплив під час виборів до короткого (лютий—травень 1640 року) і конституційного періоду довгого (1640—1642 роки) парламентів, внаслідок чого мав неформальну власну фракцію. Поступово перейшов в опозицію до короля. У 1641 році проголосував за законопроєкт про посягання королівського фаворита Томаса Вентворта, графа Страффорда, до суду. Це спричинило конфлікт, внаслідок чого Філіппа Герберта було усунуто з посади лорд-камергера.

З початком Першої громадянської війни став на бік парламентарів, хоча він завжди був одним із найбільш поміркованих з них. Водночас був посередником-перемовником з Карлом I. 1641 року парламент призначив Герберта канцлером Оксфордського університету. У липні 1642 року Герберт стає одним з 5 членів комітету безпеки, створеного Англійським парламентом. У серпні того ж року стає губернатором острова Вайт. У січні 1643 року в Оксфорді від імені парламенту вів перемовини з королем, але марно. Водночас як член Вестмінстерської асамблеї виступив проти пресвітеріан.

У листопаді підтрмиав створення армії нового зразку, а у грудні — «Акт про самозречення». 1645 року брав участь в укладані та підписанні Уксбридзького договору, що завершив Першу громадянську війну. За це парламент призначив Герберта лорд-лейтенантом Сомерсету. Невдовзі підтримав законопроєкт про засудження архієпископа Вільяма Лода. 1646 року виступив проти петиції на користь пресвітеріанства, поданої лондонським Сіті. З середині 1646 року виступав за ліквідацію армії нового зразка, передбачаючи надмірне посилення впливу військовиків та їх союзників. У липні 1647 року під час конфлікту армії та парламенту відмовився залишити Лондон та приєднатися до армії. Втім після захоплення армійцями Лондону зумів зберегти посади. У лютому 1648 року прибув до Оксфорду, де поклав край реформам в тамтешньому університеті.

У липні 1648 року проголосував за визнання герцога Джеймса Гамільтона зрадником за керівництво шотландськими військами в Англії, та роялістів, які тому допомагали. У липні 1648 рокубрав участь у перемовинах з королем як незалежний представник. Результатом став Ньюпортський договір. В цей час надійшла звістка про Прайдову чистку парламенту. У відповідь Герберт поспішив повідомити про вірність армії. Проте й надалі намагався досягти остаточної угоди з королем. Натомість парламент призначив його констеблем Віндзорського замку, а у січні 1649 року членом Висого суду над королем. Філіпп Герберт відмовився брати участь в суді, хоча погодився не виступати проти страти короля. Після страти став членом державної ради. У квітні того ж року став членом парламенту від Беркширу. У травні ахворів і провів решту року прикутий до ліжка. Помер в своєму палаці в Вестмінстері.

Меценатство

Зібрав велику колекцію мистецтва. Був покровителем художників Антонія ван Дейка, Річарда Гібсона. Водночас належав до придворного ґуртка шанувальників живопису відомого як Вайтхол. У 1637 році, коли папа римський Урбан VIII надіслав Карл I велику партію картин, то Герберт був одним із обраних, хто брав участь у відкритті та першому огляді подарунків.

Також полюбляв літературу, допомагав поету Джорджу Герберту та драматургу Філіппу Мессінджеру. За життя отримав у подарунок більше 40 книг з присвятою, зокрема 1619 року твір «Амадіс Галльський»

Родина

1. Дружина — Сюзана, донька Едварда де Вера, графа Оксфорда

Діти:

  • Анна Софія, дружина Роберта Дормера, 1-го графа Карнарвона
  • Карл (1619—1635), лорд Шарланд
  • (бл. 1621—1669), 5-й граф Пембрук
  • Джеймс (бл. 1623—1677)
  • Генріх (1617—1618)

2. Дружина — Анна, донька Джорджа Кліффорда, 3-го графа Камберленда

дітей не було

Примітки

  1. English Wikipedia community Wikipedia — 2001.
    d:Track:Q328d:Track:Q112669601
  2. Kindred Britain
    d:Track:Q75653886
  3. Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824

Джерела

  • Doyle, James William Edmund (1886). The Official Baronage of England: showing the succession, dignities, and offices of every peer from 1066 to 1885, Vol. III. London: Longmans, Green & Co. Retrieved 25 January 2007.
  • Cokayne, G. The Complete Peerage of England, Scotland, Ireland, Great Britain and the United Kingdom: Extant, Extinct, or Dormant. — London: St Catherine Press, 2000. — Vol. V.
  • Mosley C. Burke's Peerage, Baronetage & Knightage. — Wilmington: Burke's Peerage, 2003.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Filipp Gerbert angl Philip Herbert 10 zhovtnya 1584 23 sichnya 1650 anglijskij derzhavnij diyach 1 yi pol XVII st favorit pershih anglo shotlandskih koroliv z dinastiyi Styuartiv uchasnik Anglijskoyi revolyuciyi 1 j Mongomeri 4 j graf Pembruk Filipp Gerbert 4 j graf PembrukNarodivsya10 zhovtnya 1584 1584 10 10 d Vilton Viltshir d Viltshir Velika BritaniyaPomer23 sichnya 1650 1650 01 23 65 rokiv Vestminster Velikij London London d AngliyaPohovannyaSolsberijskij soborKrayina Korolivstvo AngliyaDiyalnistpolitik pismennikAlma materNovij koledzh OksforduZnannya movanglijskaZakladUniversitet OksfordaTitulGraf Pembruk i dPosadad d d d i d 1 RiddBatkod 2 Matid 2 Brati sestriVilyam Gerbert 3 j graf PembrukU shlyubi zd 2 i d 2 Ditid 2 d 3 2 d 3 2 d 3 d 3 d 3 2 d 3 i dNagorodi Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z anglijskogo shlyahetskogo rodu Gerbertiv Molodshij sin 2 go grafa Pembruka ta jogo tretoyi druzhini Meri Sidni Narodivsya 1584 roku v Vilton Hausi U 1593 roci pochav vchitisya u Novomu koledzhu Oksfordskogo universitetu ale cherez dekilka misyaciv zalishili jogo U 1600 roci vpershe z yavivsya pri korolivskomu dvori Yelizaveti I 1603 roku pislya vstupu na prestol Yakova I Styuarta vin nezabarom privernuv uvagu korolya Za slovami Edvarda Gajda 1 go grafa Klarendona i Dzhona Obri golovnimi interesami Filipa v toj chas buli polyuvannya yastrubi i sokoli verhova yizda Na odnomu z turniriv svoye krasoyu privernuv uvagu korolya U travni 1603 roku Yakiv I zrobiv Filippa Gerberta dzhentlmenom privatnoyi vitalni j licarem Bani v lipni togo zh roku Filip Gerbert ta jogo brat Vilyam vistupili v Maskah indijskih i kitajskih licariv u Gempton Korti 1 sichnya 1604 roku U zhovtni togo zh roku otrimav 2 podarunka zagalnoyu vartistyu 3 tis funtiv sterlingiv 27 grudnya 1604 roku za pidtrimki korolya poshlyubiv z predstavniceyu aristokratichnogo rodu de Ver Togo zh roku Filipp Gerbert buv obranij chlenom parlamentu vid Glamorgana 1605 roku staye dzhentlmenom korolivskoyi spalni Togo zh roku otrimuye tituli barona Sharlanda i grafa Montgomeri a potim posadu magistra Oksfordskogo universitetu Gerbert regulyarno brav uchast u cej period u turnirah i pridvornih vistavah Vin takozh cikavivsya azartnimi igrami i nagromadiv veliki borgi yaki korol pogasiv za nogo v 1606 1607 rokah U 1608 roci staye licarem ordenu Pidv yazki Z 1607 roku za vpliv na korolya zmagavsya z Robertom Karrom yakogo graf viklikav z Shotlandiyi Mozhlivo cherez perevagu ostannogo stav bilsh rozdratovanim uslavivsya svoyimi zhorstokimi sutichkami ale korol nezminno proshav jogo 1612 roku stav chlenom radi Virdzhinskoyi kompaniyi Togo zh roku buv odnim iz pochatkovih zasnovnikiv kompaniyi Pivinichnozahidnogo Prohodu 1614 roku stav chlenom Ost Indskoyi kompaniyi U 1615 roci Yakiv I priznachiv Filippa verhovnim styuartom Oksforda 1617 roku stav hranitelem Vestminsterskogo palacu ta parku Sent Dzhejms 1624 roku otrimuye posadu lord lejtenant grafstva Kent U grudni togo zh roku staye chlenom Tayemnoyi radi 1625 roku zi shodzhennyam na tron Karla I zberig vpliv pri dvori Brav uchastu posolstvi do Franciyi yake suprovodzhuvala narechenu korolya Genriyettu Mariyu Burbon 1626 roku trimav shpori Karla I pid chas koronaciyi Togo zh roku staye lord kamergerom Togo zh roku brav uchastu zasnuvanni Gvianskoyi kompaniyi U 1628 roci buv priznachenij lordom lejtenantom Bekingemshira Togo zh roku otrimav u pozhittyeve volodinnya ostrovi Trinidad Tobago i Barbados 1629 roku pomiraye jogo druzhina 1630 roku odruzhivsya vdruge Togo zh roku pislya smerti starshogo brata Vilyama spadkuvav titul grafa Pembruka rodinni mayetnosti ta posadi lorda lejtenanta Somerseta ta lorda lejtenanta Kornuolla Nevdovzi priznachayetsya verhovnim styuartom gercogstva Kornuoll ta lord hranitelem Stenneriv Protyagom 1630 h rokiv v Vilston Hauzi vlashtovuvav dlya korolya veliki mislivski lovi Vtim postupovo z korolem pochali vinikati konflikti Gerbert sho dobre stavivsya do puritan vistupiv 1633 roku proti priznachennya Vilyama Loda arhiyepiskopom Kenterberijskim Takozh mav konflikt z korolevoyu sho zalishilasya katolichkoyu 1639 roku z pochatkom yepiskopskoyi vijni proti shotlandskih kalvinistiv vistupiv za ukladannya miru ta kompromis z boku korolya Vtim peremovini Gerberta z shotlandcyami v Berviku ta Riponi ne dali rezultati Veliki zemelni volodinnya zdobuli na nogo velikij vpliv pid chas viboriv do korotkogo lyutij traven 1640 roku i konstitucijnogo periodu dovgogo 1640 1642 roki parlamentiv vnaslidok chogo mav neformalnu vlasnu frakciyu Postupovo perejshov v opoziciyu do korolya U 1641 roci progolosuvav za zakonoproyekt pro posyagannya korolivskogo favorita Tomasa Ventvorta grafa Strafforda do sudu Ce sprichinilo konflikt vnaslidok chogo Filippa Gerberta bulo usunuto z posadi lord kamergera Z pochatkom Pershoyi gromadyanskoyi vijni stav na bik parlamentariv hocha vin zavzhdi buv odnim iz najbilsh pomirkovanih z nih Vodnochas buv poserednikom peremovnikom z Karlom I 1641 roku parlament priznachiv Gerberta kanclerom Oksfordskogo universitetu U lipni 1642 roku Gerbert staye odnim z 5 chleniv komitetu bezpeki stvorenogo Anglijskim parlamentom U serpni togo zh roku staye gubernatorom ostrova Vajt U sichni 1643 roku v Oksfordi vid imeni parlamentu viv peremovini z korolem ale marno Vodnochas yak chlen Vestminsterskoyi asambleyi vistupiv proti presviterian U listopadi pidtrmiav stvorennya armiyi novogo zrazku a u grudni Akt pro samozrechennya 1645 roku brav uchast v ukladani ta pidpisanni Uksbridzkogo dogovoru sho zavershiv Pershu gromadyansku vijnu Za ce parlament priznachiv Gerberta lord lejtenantom Somersetu Nevdovzi pidtrimav zakonoproyekt pro zasudzhennya arhiyepiskopa Vilyama Loda 1646 roku vistupiv proti peticiyi na korist presviterianstva podanoyi londonskim Siti Z seredini 1646 roku vistupav za likvidaciyu armiyi novogo zrazka peredbachayuchi nadmirne posilennya vplivu vijskovikiv ta yih soyuznikiv U lipni 1647 roku pid chas konfliktu armiyi ta parlamentu vidmovivsya zalishiti London ta priyednatisya do armiyi Vtim pislya zahoplennya armijcyami Londonu zumiv zberegti posadi U lyutomu 1648 roku pribuv do Oksfordu de poklav kraj reformam v tamteshnomu universiteti U lipni 1648 roku progolosuvav za viznannya gercoga Dzhejmsa Gamiltona zradnikom za kerivnictvo shotlandskimi vijskami v Angliyi ta royalistiv yaki tomu dopomagali U lipni 1648 rokubrav uchast u peremovinah z korolem yak nezalezhnij predstavnik Rezultatom stav Nyuportskij dogovir V cej chas nadijshla zvistka pro Prajdovu chistku parlamentu U vidpovid Gerbert pospishiv povidomiti pro virnist armiyi Prote j nadali namagavsya dosyagti ostatochnoyi ugodi z korolem Natomist parlament priznachiv jogo konsteblem Vindzorskogo zamku a u sichni 1649 roku chlenom Visogo sudu nad korolem Filipp Gerbert vidmovivsya brati uchast v sudi hocha pogodivsya ne vistupati proti strati korolya Pislya strati stav chlenom derzhavnoyi radi U kvitni togo zh roku stav chlenom parlamentu vid Berkshiru U travni ahvoriv i proviv reshtu roku prikutij do lizhka Pomer v svoyemu palaci v Vestminsteri MecenatstvoZibrav veliku kolekciyu mistectva Buv pokrovitelem hudozhnikiv Antoniya van Dejka Richarda Gibsona Vodnochas nalezhav do pridvornogo gurtka shanuvalnikiv zhivopisu vidomogo yak Vajthol U 1637 roci koli papa rimskij Urban VIII nadislav Karl I veliku partiyu kartin to Gerbert buv odnim iz obranih hto brav uchast u vidkritti ta pershomu oglyadi podarunkiv Takozh polyublyav literaturu dopomagav poetu Dzhordzhu Gerbertu ta dramaturgu Filippu Messindzheru Za zhittya otrimav u podarunok bilshe 40 knig z prisvyatoyu zokrema 1619 roku tvir Amadis Gallskij Rodina1 Druzhina Syuzana donka Edvarda de Vera grafa Oksforda Diti Anna Sofiya druzhina Roberta Dormera 1 go grafa Karnarvona Karl 1619 1635 lord Sharland bl 1621 1669 5 j graf Pembruk Dzhejms bl 1623 1677 Genrih 1617 1618 2 Druzhina Anna donka Dzhordzha Klifforda 3 go grafa Kamberlenda ditej ne buloPrimitkiEnglish Wikipedia community Wikipedia 2001 d Track Q328d Track Q112669601 Kindred Britain d Track Q75653886 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824DzherelaDoyle James William Edmund 1886 The Official Baronage of England showing the succession dignities and offices of every peer from 1066 to 1885 Vol III London Longmans Green amp Co Retrieved 25 January 2007 Cokayne G The Complete Peerage of England Scotland Ireland Great Britain and the United Kingdom Extant Extinct or Dormant London St Catherine Press 2000 Vol V Mosley C Burke s Peerage Baronetage amp Knightage Wilmington Burke s Peerage 2003

Дата публікації:
Топ