Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Фіалка запашна | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
| Viola odorata L., 1753 | ||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||
|
Фіа́лка запашна́ (Viola odorata) — багаторічна рослина родини фіалкових. Неморальний релікт. Лікарська, медоносна, декоративна та ефіроолійна культура. В Україні широко поширена рослина. Цей вид відомий також під народними назвами фіа́лка паху́ча, кі́нські копи́тця, пі́длісок, причому останні дві назви вказують на форму листя і типові місця зростання під кронами дерев.
Опис
Трав'яниста рослина 5—15 см заввишки. Кореневище повзуче, малорозгалужене, товсте. Надземні пагони повзучі, тонкі (завширшки 1,5—2 мм), укорінюються у вузлах. Листки зібрані в прикореневу розетку, чергові, широкоовальні, ниркоподібні або округлояйцеподібні. Черешки довгі. Листкові пластинки при основі глибокосерцеподібні, по краю городчасті, темно-зелені, короткопухнасті або голі, з тупою верхівкою. Прилистки парні, цілокраї, яйцеподібно-ланцетні з торочками, довжина яких вдвічі менша за ширину.
Квітки запашні, поодинокі, розташовані на довгих квітконіжках, неправильні, роздільнопелюсткові. Оцвітина подвійна: складається з 5 тупих, голих чашолистків і 5 різних пелюсток. Нижня пелюстка зі шпоркою, на верхівці виїмчаста, інші — округлі; бічні пелюстки менші від інших. Віночок синьо-фіолетовий, рідше рожевий або білий. Тичинок 5, вони з короткими нитками і лускоподібними придатками, що піднімаються над пиляками. Маточка одна: зав'язь верхня, стовпчик короткий, приймочка потовщена із загнутим донизу носиком. Плід — куляста пухнаста коробочка, що відкривається трьома стулками. Її діаметр сягає 3—5 мм. Насіння дрібне, блідо-жовте, 1,25—1,75 мм завдовжки та 0,75—1,25 мм завширшки. Кожна насінина має білуватий, соковитий придаток (), який приваблює мурах.
Фіалка запашна росте по всій Україні в листяних, рідше мішаних лісах і в чагарниках. Тіньолюбна. Цвіте у квітні-травні. Заготовляють у районах поширення.
Екологія
Рослина відносно тіньолюбна, помірно вологолюбна і морозостійка, хоча віддає перевагу регіонам з м'яким кліматом. Зростає у напівзатінку, на плодючих, пухких ґрунтах. Поширена у листяних лісах, рідше — у мішаних лісах та заростях чагарників, де займає переважно галявини, узлісся, прогалини між кронами дерев. При повному освітленні потребує регулярного поливу, ксеротермічного напруження не витримує.
Розмножується переважно вегетативно, дещо рідше — насінням. Цвітіння відбувається у квітні-травні, можливе повторне цвітіння наприкінці літа. У цього виду поширене самозапилення. Плодоносить в червні. Насіння поширюється виключно мурахами, яких приваблюють соковиті придатки насінин. Вхопивши насінину, мураха тягне її до мурашника, де з'їдає придаток, а решту кидає напризволяще. Оскільки зародок насінини при цьому залишається неушкодженим, вона сходить. Більш того, дрібні ушкодження оболонки насіння, яке спричинюють мурахи, навіть сприяють його проростанню.
Разом з тим, в лісі насіннєве розмноження не відіграє значної ролі, оскільки коефіцієнт вегетативного відтворення у фіалки запашної дуже високий. Численні повзучі пагони цієї рослини легко укорінюються. В перший рік після укорінення рослини утворюють невелику безплідну розетку, а на другий рік такі особини вже квітнуть. Таким чином за кілька років батьківські особини здатні утворити суцільний килим під покривом лісу.
Поширення
Ареал охоплює майже усю Європу, Кавказ, Малу та Передню Азію, північ Африки. Слід зазначити, що в Європі найбільші популяції зосереджені у західній, центральній та південній частині континенту. В Україні ця рослина звичайна. Далі на схід від Москви фіалка запашна стає рідкісною, а межею розповсюдження виду слід вважати річку Волгу. Регіонально рідкісний вид, занесений до Червоної книги Челябінської області (Росія). В Челябінській області вид охороняється на теренах пам'яток природи та .
Застосування
Фіалку запашну збирають навесні та влітку з квітками, листками та кореневищами з коренями. Усі її частини містять ефірну олію, яку використовують у парфумерії. Сировину сушать на горищі або в добре провітрюваному приміщенні, розстеливши на папері чи тканині тонким шаром. Висушену сировину зберігають у картонних або фанерних коробках, вистелених папером. У зв'язку з хижацькою заготівлею фіалок на букети, особливо фіалки запашної, вони потребують охорони.
Див. також
Література
- Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шаброва С. І. Дари лісів. — К.: Урожай, 1979.
- В. И. Чопик, Л. Г. Дудченко, А. Н. Краснова. «Дикорастущие полезные растения Украины». Справочник. — Київ: Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
Джерела
- Фіалка запашна в Червоній книзі Челябінської області [ 2016-03-04 у Wayback Machine.]. (рос.)
- Гамуля Ю. Г. Рослини України / за ред. О. М. Утєвської. — X.: Фактор, 2011. — 208 с.
Посилання
- Фіалка запашна // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 439. — .
- Фіалка // Дикі їстівні рослини України / Рева М. Л., Рева Н. Н.. — Київ : «Наукова думка», 1976. — С. 57.
- Фіалка запашна.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Fialka znachennya Fialka zapashna Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Roslini Plantae Viddil Vishi roslini Streptophyta Sudinni Tracheophyta Nasinni Spermatophyta Pokritonasinni Magnoliophyta Evdikoti Pidklas Rozidi Rosids Poryadok Malpigiyecviti Malpighiales Rodina Fialkovi Violaceae Rid Fialka Viola Vid Fialka zapashna Binomialna nazva Viola odorata L 1753 Posilannya Vikishovishe Viola odorata Vikividi Viola odorata EOL 584573 IPNI 868828 1 ITIS 22122 NCBI 97441 Fia lka zapashna Viola odorata bagatorichna roslina rodini fialkovih Nemoralnij relikt Likarska medonosna dekorativna ta efiroolijna kultura V Ukrayini shiroko poshirena roslina Cej vid vidomij takozh pid narodnimi nazvami fia lka pahu cha ki nski kopi tcya pi dlisok prichomu ostanni dvi nazvi vkazuyut na formu listya i tipovi miscya zrostannya pid kronami derev OpisViglyad kvitki speredu Viglyad kvitki zboku Nasinina z elajosomoyu Trav yanista roslina 5 15 sm zavvishki Korenevishe povzuche malorozgaluzhene tovste Nadzemni pagoni povzuchi tonki zavshirshki 1 5 2 mm ukorinyuyutsya u vuzlah Listki zibrani v prikorenevu rozetku chergovi shirokoovalni nirkopodibni abo okrugloyajcepodibni Chereshki dovgi Listkovi plastinki pri osnovi glibokosercepodibni po krayu gorodchasti temno zeleni korotkopuhnasti abo goli z tupoyu verhivkoyu Prilistki parni cilokrayi yajcepodibno lancetni z torochkami dovzhina yakih vdvichi mensha za shirinu Kvitki zapashni poodinoki roztashovani na dovgih kvitkonizhkah nepravilni rozdilnopelyustkovi Ocvitina podvijna skladayetsya z 5 tupih golih chasholistkiv i 5 riznih pelyustok Nizhnya pelyustka zi shporkoyu na verhivci viyimchasta inshi okrugli bichni pelyustki menshi vid inshih Vinochok sino fioletovij ridshe rozhevij abo bilij Tichinok 5 voni z korotkimi nitkami i luskopodibnimi pridatkami sho pidnimayutsya nad pilyakami Matochka odna zav yaz verhnya stovpchik korotkij prijmochka potovshena iz zagnutim donizu nosikom Plid kulyasta puhnasta korobochka sho vidkrivayetsya troma stulkami Yiyi diametr syagaye 3 5 mm Nasinnya dribne blido zhovte 1 25 1 75 mm zavdovzhki ta 0 75 1 25 mm zavshirshki Kozhna nasinina maye biluvatij sokovitij pridatok yakij privablyuye murah Fialka zapashna roste po vsij Ukrayini v listyanih ridshe mishanih lisah i v chagarnikah Tinolyubna Cvite u kvitni travni Zagotovlyayut u rajonah poshirennya EkologiyaRoslina vidnosno tinolyubna pomirno vologolyubna i morozostijka hocha viddaye perevagu regionam z m yakim klimatom Zrostaye u napivzatinku na plodyuchih puhkih gruntah Poshirena u listyanih lisah ridshe u mishanih lisah ta zarostyah chagarnikiv de zajmaye perevazhno galyavini uzlissya progalini mizh kronami derev Pri povnomu osvitlenni potrebuye regulyarnogo polivu kserotermichnogo napruzhennya ne vitrimuye Rozmnozhuyetsya perevazhno vegetativno desho ridshe nasinnyam Cvitinnya vidbuvayetsya u kvitni travni mozhlive povtorne cvitinnya naprikinci lita U cogo vidu poshirene samozapilennya Plodonosit v chervni Nasinnya poshiryuyetsya viklyuchno murahami yakih privablyuyut sokoviti pridatki nasinin Vhopivshi nasininu muraha tyagne yiyi do murashnika de z yidaye pridatok a reshtu kidaye naprizvolyashe Oskilki zarodok nasinini pri comu zalishayetsya neushkodzhenim vona shodit Bilsh togo dribni ushkodzhennya obolonki nasinnya yake sprichinyuyut murahi navit spriyayut jogo prorostannyu Razom z tim v lisi nasinnyeve rozmnozhennya ne vidigraye znachnoyi roli oskilki koeficiyent vegetativnogo vidtvorennya u fialki zapashnoyi duzhe visokij Chislenni povzuchi pagoni ciyeyi roslini legko ukorinyuyutsya V pershij rik pislya ukorinennya roslini utvoryuyut neveliku bezplidnu rozetku a na drugij rik taki osobini vzhe kvitnut Takim chinom za kilka rokiv batkivski osobini zdatni utvoriti sucilnij kilim pid pokrivom lisu PoshirennyaAreal ohoplyuye majzhe usyu Yevropu Kavkaz Malu ta Perednyu Aziyu pivnich Afriki Slid zaznachiti sho v Yevropi najbilshi populyaciyi zoseredzheni u zahidnij centralnij ta pivdennij chastini kontinentu V Ukrayini cya roslina zvichajna Dali na shid vid Moskvi fialka zapashna staye ridkisnoyu a mezheyu rozpovsyudzhennya vidu slid vvazhati richku Volgu Regionalno ridkisnij vid zanesenij do Chervonoyi knigi Chelyabinskoyi oblasti Rosiya V Chelyabinskij oblasti vid ohoronyayetsya na terenah pam yatok prirodi ta ZastosuvannyaFialku zapashnu zbirayut navesni ta vlitku z kvitkami listkami ta korenevishami z korenyami Usi yiyi chastini mistyat efirnu oliyu yaku vikoristovuyut u parfumeriyi Sirovinu sushat na gorishi abo v dobre provitryuvanomu primishenni rozstelivshi na paperi chi tkanini tonkim sharom Visushenu sirovinu zberigayut u kartonnih abo fanernih korobkah vistelenih paperom U zv yazku z hizhackoyu zagotivleyu fialok na buketi osoblivo fialki zapashnoyi voni potrebuyut ohoroni Div takozhSpisok vidiv rodu fialkaLiteraturaYelin Yu Ya Zerova M Ya Lushpa V I Shabrova S I Dari lisiv K Urozhaj 1979 V I Chopik L G Dudchenko A N Krasnova Dikorastushie poleznye rasteniya Ukrainy Spravochnik Kiyiv Naukova dumka 1983 400 s ros DzherelaFialka zapashna v Chervonij knizi Chelyabinskoyi oblasti 2016 03 04 u Wayback Machine ros Gamulya Yu G Roslini Ukrayini za red O M Utyevskoyi X Faktor 2011 208 s PosilannyaFialka zapashna Likarski roslini enciklopedichnij dovidnik za red A M Grodzinskogo Kiyiv Vidavnictvo Ukrayinska Enciklopediya im M P Bazhana Ukrayinskij virobnicho komercijnij centr Olimp 1992 S 439 ISBN 5 88500 055 7 Fialka Diki yistivni roslini Ukrayini Reva M L Reva N N Kiyiv Naukova dumka 1976 S 57 Fialka zapashna