Фрідріх Госсбах

Фрідріх Госсбах (нім. Friedrich Hoßbach; нар. 21 листопада 1894, Унна — пом. 10 вересня 1980, Геттінген) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал від інфантерії (1943) вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям (1943). Учасник Першої та Другої світових війн.

Фрідріх Госсбах
Friedrich Hoßbach
Народження	21 листопада 1894(1894-11-21) Унна, Провінція Вестфалія
Смерть	10 вересня 1980(1980-09-10) (85 років) Геттінген, Нижня Саксонія
Поховання	^d^[1]
Країна	Німецька імперія  Веймарська республіка  Третій Рейх
Приналежність	Райхсгеер  Рейхсвер  Вермахт
Вид збройних сил	Сухопутні війська
Рід військ	піхота
Роки служби	1913–1945
Звання	генерал від інфантерії
Командування	(31-ша піхотна дивізія) (82-га піхотна дивізія) (LVI танковий корпус) 4-та армія
Війни / битви	Перша світова війна: Друга світова війна: Західний фронт Дивна війна Французька кампанія Німецька окупація Франції Східний фронт Операція «Барбаросса» Прикордонні битви Білоруська операція Білостоцько-Мінська битва Смоленська битва (1941) Битва за Москву Операція «Блау» Воронезько-Ворошиловградська операція Битва на Курській дузі Операція «Цитадель» Операція «Багратіон» Східно-Прусська операція (Гайлігенбайлський котел)
Інше	ад'ютант Гітлера
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Ганзейський хрест (Гамбург) За поранення (нагрудний знак) Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ
Фрідріх Госсбах у Вікісховищі

Біографія

Військова кар'єра

• 29 жовтня 1913 — фенрих
• 19 червня 1914 — лейтенант
• 20 вересня 1918 — оберлейтенант
• 1 березня 1927 — гауптман
• 1 березня 1934 — майор
• 1 вересня 1935 — оберстлейтенант
• 1 березня 1937 — оберст
• 1 березня 1942 — генерал-майор
• 15 травня 1943 — генерал-лейтенант
• 1 листопада 1943 — генерал від інфантерії

Фрідріх Вільгельм Людвіг Госсбах народився 21 листопада 1894 року в місті Унна у провінції Вестфалія у родині професора середньої школи Генріха Госсбаха та його дружини Анни. 29 жовтня 1913 року після завершення навчання кадетом у прийнятий на службу фенрихом до ^[de] в Геттінгені. 19 червня 1914 року йому присвоєне звання лейтенант.

Після початку Першої світової війни Госсбах разом з полком бився на Західному фронті. Брав участь у вторгненні до Бельгії, , Мальмеді, штурмі Льєжа. 1 листопада 1914 року, після того, як його полк передислокували на російський фронт до Східної Пруссії, став ад'ютантом III батальйону його полку; на цій посаді перебував до 15 вересня 1916 року. Згодом служив у 419-му піхотному полк полковим ад'ютантом. З 2 березня по 12 листопада 1918 року він проходив службу у штабі . Після завершення війни повернувся у рідний полк. За час війни відзначений Залізними хрестами обох ступенів, Ганзейським хрестом і австрійським орденом «За військові заслуги».

1919 році Госсбах воював у складі фрайкора проти комуністів в Тюрингії. Потім він продовжив службу в рейхсвері. З жовтня 1927 — у Веймарської республіки. З серпня 1934 до січня 1938 року — (від сухопутних сил) рейхсканцлера Німеччини Адольфа Гітлера. З березня 1937 — оберст. На початку 1938 року Госсбах був свідком того, що до Гітлера прибув Герман Герінг з документами, які підтверджували, що головнокомандувач Сухопутних військ вермахту генерал Вернер фон Фріч, замішаний у гомосексуальних зв'язках. Порушуючи наказ Гітлера, Госсбах передав справу особисто Фрічу, щоб попередити його про висунуті звинувачення. Фріч дав своє слово офіцеру, що це — «нахабна брехня», а Госсбах передав це повідомлення Гітлеру. Через два дні Госсбах був звільнений зі своєї посади, ад'ютанта Гітлера.

З вересня 1938 — командир 82-го піхотного полку (31-ї піхотної дивізії).

26 серпня 1939 року за декілька днів до початку вторгнення німецького вермахту до Польщі, Госсбах здав посаду командира полку оберсту й прийняв посаду начальника штабу XXX армійського корпусу, що очолював генерал артилерії . Корпус формувався у Нижньому Рейні у складі (армійської групи «А») й призначався для захисту німецько-французького кордону. Вже в кінці вересня Госсбах став начальником штабу II армійського корпусу, яким командував генерал від інфантерії Адольф Штраус.

1 грудня 1939 року оберст Госсбах повернувся на посаду командира 82-го піхотного полку 31-ї дивізії, на чолі якої бився у Французькій кампанії. 7 жовтня 1940 року за бойові заслуги в битвах у Франції нагороджений Лицарським хрестом Залізного хреста.

З 22 червня 1941 року полк Госсбаха, що входив до XII армійського корпусу 4-ї польової армії групи армій «Центр», взяв активну участь у німецько-радянській війні. 82-й полк Госсбаха бився в Білорусі, в районі Білостока й Мінська, потім у Смоленській битві та на Московському напрямку.

У лютому — березні 1942 року — в командному резерві, з 1 березня 1942 — генерал-майор. З 1 квітня 1942 — командир 82-ї піхотної дивізії (на південній ділянці Східного фронту). З 1 вересня 1942 — знову в командному резерві.

15 травня 1943 року призначений командиром 31-ї піхотної дивізії, що вела бойові дії в районі Орла. 2 серпня 1943 року став командувачем (LVI танкового корпусу). У вересні 1943 — нагороджений дубовим листям до Лицарського хреста. З листопада 1943 — у званні генерал від інфантерії.

З 20 липня 1944 року — командувач 4-ї армії, яка протистояла радянському стратегічному наступу в Білорусі та в Східній Пруссії. 28 січня 1945 року його відсторонили від посади командувача армії, через те, що він порушив наказ фюрера та відступив зі своїми військами через побоювання, що на 4-ту армію чекає доля «другого Сталінграду».

З 29 січня 1945 року — знову в резерві фюрера. 8 квітня 1945 року до міста Геттінген, де перебував Госсбах наблизилися американські війська. Друзі відставного генерала попередили його, що місцевий відділ гестапо та керівництво партії НСДАП в місті збираються заарештувати Госсбаха, якого вважали традиційним противником нацистського режиму. Генерал зустрінув «гостей» з пістолетом у руці, й коли вони з'явилися влаштував стрілянину. В сутичці він примусив нацистів втекти, і буквально невдовзі в Геттінген увійшли американці, яким він здався.

Перебував в американському полоні до 1947 року.

Нагороди

Перша світова війна

• Залізний хрест
  • 2-го класу (26 вересня 1914)
  • 1-го класу (26 травня 1916)
• Ганзейський Хрест (Гамбург)
• Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному

Міжвоєнний період

• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
• Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»

Друга світова війна

• Застібка до Залізного хреста
  • 2-го класу (11 травня 1940)
  • 1-го класу (30 травня 1940)
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
  • Лицарський хрест (7 жовтня 1940)
  • Дубове листя (№298; 11 вересня 1943)
• Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ (22 липня 1941)
• Тричі відзначений у Вермахтберіхт

Див. також

• (Еріх-Генріх Клосснер)
• (Карл Пюхлер)
• (Фрідріх Візе)
• (Фрідріх Ольбріхт)
• (Ганс-Густав Фельбер)
• (Крістіан Гансен)

Примітки

1. Find a Grave — 1996.
   d:Track:Q63056

Література

• Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945 — Die Inhaber der höchsten Auszeichnung des Zweiten Weltkrieges aller Wehrmachtteile. Friedberg, Germany: Podzun-Pallas. .(нім.)
• Scherzer, Veit (2007). Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. .(нім.)

Посилання

• . на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 6 червня 2019. Процитовано 20 червня 2019. (нім.)
• General der Infanterie Friedrich Hoßbach. на oocities.org. (англ.)
• Hoßbach, Friedrich Wilhelm Ludwig — нагороди генерала від інфантерії Госсбаха(англ.)
• Hossbach, Friedrich [ 21 квітня 2019 у Wayback Machine.]
• Hossbach, Friedrich [ 30 грудня 2020 у Wayback Machine.]

Твори

• Fr. Hoßbach: Einflüsse Immanuel Kants auf das Denken preußisch-deutscher Offiziere. Rundbrief der Albertus-Universität (Göttinger Arbeitskreis), Weihnachten 1953.

Командування військовими формуваннями (установами) Третього Рейху
Попередник: генерал-майор (Гергард Бертольд)	(командир 31-ї піхотної дивізії) 20 січня — 24 лютого 1942	Наступник: генерал-лейтенант
Попередник: генерал-майор	(командир 82-ї піхотної дивізії) 1 квітня — 6 липня 1942	Наступник: генерал-лейтенант (Альфред Бенч)
Попередник: оберст	(командир 31-ї піхотної дивізії) 15 травня — 2 серпня 1943	Наступник: оберст
Попередник: генерал танкових військ (Фердинанд Шаль)	(командир LVI танкового корпусу) 2 серпня — 14 листопада 1943	Наступник: генерал-лейтенант (Антон Грассер)
Попередник: генерал-лейтенант (Антон Грассер)	(командир LVI танкового корпусу) 10 грудня 1943 — 14 червня 1944	Наступник: генерал від інфантерії (Йоганнес Блок)
Попередник: генерал від інфантерії Курт фон Тіппельскірх	Командувач 4-ї армії 18 липня 1944 — 29 січня 1945	Наступник: генерал від інфантерії Фрідріх-Вільгельм Мюллер