Андрій Семенович Уманець (1762—1828) — представник глухівсько-ніжинської династії Уманців, генерал-лейтенант Російської імператорської армії, шеф (1808—1814), учасник російсько-турецької війни 1806—1812 років та війни з наполеонівською Францією.
Андрій Уманець | |
---|---|
Уманець Андрій Семенович | |
літографія 1840-х років з портрета пензля художника Джорджа Доу | |
Народження | 1762 м. Глухів, Гетьманщина (нині Глухівська міська громада Шосткинського району Сумської області) |
Смерть | 1828 м. Старий Бихів (нині - центр Бихівського району Могильовської області Білорусі |
Поховання | м. Старий Бихів |
Національність | українець |
Приналежність | Гетьманщина Російська імперія |
Освіта | Імператорський сухопутний шляхетський кадетський корпус (1767—1782) |
Роки служби | 1782—1828 |
Звання | поручник (1782), секунд-майор (1794), підполковник (1798), полковник (1800), генерал-майор (1811), генерал-лейтенант (1824) |
Командування | шеф (1808—1814) |
Війни / битви | Російсько-турецька війна (1806—1812), Французько-російська війна (1812) |
По відставці | генерал-лейтенант |
Нагороди | |
Уманець Андрій Семенович у Вікісховищі |
Життєпис
Народився Андрій Уманець 1762 року в Глухові. У 1767 році батько Семен Федорович сина Андрія разом з братом Миколою (майбутнім батьком полковника Федора Уманця) привіз до Санкт-Петербурга віддав на виховання до Імператорського сухопутного шляхетського кадетський корпус (з 1800 року — 1-й кадетський корпус).
1782 року в чині поручника разом з братом Миколою вступили до , а через п'ять років перейшли до Глухівського карабінерного полку (з листопада 1796 р. — Глухівський кірасирський полк). 8 вересня 1794 року Андрій Уманець отримав чин секунд-майора Після воєнної реформи імператора Павла I в 1797 році всі секунди-майори стали називатися майорами. Саме в такому чині він перебував у складі Глухівського кірасирського полку в «Списку армійським офіцерам по полках та баталіонах» за березень 1797 року.
1798 року Андрій Уманець уже підполковник, а з 15 липня 1800 року полковник Глухівського кірасирського полку. 1808 року він був призначений шефом , залишаючись на цій посаді до 1 вересня 1814 р. За успішне керівництво полком у війні з турками, за клопотанням Михайла Кутузова, 29 грудня 1811 року отримав чин генерал-майора. Відзначився Андрій Уманець і у війні з наполеонівською Францією, за що був нагороджений золотою шпагою, прикрашеною алмазами, з написом «За хоробрість» і орденом Святох Анни 1-го ступеня з алмазними прикрасами, а прусський король подарував йому орден Червоного Орла 2-го ступеня.
1817 року Андрій Уманець призначений головою польового аудиторіату 1-ї армії. Цю посаду він обіймав до 12 грудня 1824 р., коли одержав військове звання генерал-лейтенанта. 13 березня 1828 року на прохання через хворобу звільнений у відставку з мундиром і пенсіоном повної платні. Оселився у Старому Бихові, де знаходився штаб польового аудиторіату 1-ї армії.
У відставці прожив недовго — за кілька місяців, восени 1828 року, Андрій Уманець помер, там-таки і похований.
Все своє життя, буквально змалку, Андрій Семенович провів на військовій ниві, він не був одружений, не залишив після себе нащадків, але постійно дбав про своїх братів, сестер і племінників. Під опікою Андрія Семеновича розпочиналася й армійська служба його племінника майбутнього полковника .
У мистецтві
Портрет Андрія Уманця пензля художника Джорджа Доу було виставлено у Військовій галереї Зимового палацу серед портретів героїв 1812 року. 7 серпня 1820 року Комітетом Головного штабу з атестації Уманець був включений до списку «генералів, які заслуговують бути написаними в галерею». Потрет написав британський художник Джордж Доу протягом 1826—1827 років.
На портреті Андрій Уманець зображений у генеральському мундирі, ліворуч на грудях зірка ордена Святої Анни 1-го ступеня, на шиї хрести ордена Святого Володимира 2-го ступеня та прусського ордена Червоного орла 2-го ступеня, праворуч на грудях золотий хрест «За взяття Праги», срібна медаль «На згадку Вітчизняної війни 1812 року» на Андріївській стрічці, бронзова дворянська медаль «На згадку Вітчизняної війни 1812 року» на Володимирській стрічці та зірка ордена Святого Володимира 2-го ступеня.
У 1840-ті роки в майстерні К. Краю з портрета Дж. Доу була зроблена літографія, яку А. І. Михайлівський-Данілевський опублікував у третьому томі книги «Імператор Олександр I та його сподвижники у 1812, 1813, 1814, 1815 роках…».
Нагороди
- Орден Святої Анни 1-го ступеня,
- Орден Святого Володимира 2-го ступеня,
- Орден Червоного орла 2-го ступеня (Пруссія),
- золотий хрест «За взяття Праги»,
- срібна медаль «На згадку Вітчизняної війни 1812 року» на Андріївській стрічці,
- бронзова дворянська медаль «На згадку Вітчизняної війни 1812 року» на Володимирській стрічці
Примітки
- Милорадович Г. А. Родословная книга Черниговского дворянства. Т. 2. Ч. 3. СПб.: Губ. тип., 1901. С. 356
- Родословная дворян Уманцев // Малороссийское дворянство: Издал граф Милорадович. Чернигов: Тип. Губ. Правл., 1890. С. 49
- Список Воинскому департаменту и находящимся в штате при войске, в полках, гвардии, в артиллерии и при других должностях генералитету, шефам и штаб-офицерам… на 1796 год. СПб.: Тип. Гос. Военной коллегии, 1796. С. 321, 334
- Список армейским офицерам по полкам и баталионам марта [15] дня [1797] года. [СПб.]: Тип. Гос. Военной коллегии, [1797]. С. 286
- Список штаб-офицерам по старшинству на 1801 год. [СПб.], [1802]. С. 4
- Прошлое кинбурнских драгун (1788—1796) — (1798—1898): Составил полковой адъютант штабс-ротмистр Подушкин. Ковель: Типо-Литография М. Айзенберга, 1898. С. 1, 12 — 14, 28, 31, 57 — 60
- Михайловский-Данилевский А. И. Император Александр I и его сподвижники в 1812, 1813, 1814, 1815 годах: военная галерея Зимнего дворца / портр. с подлинников Дова рисованы париж. худож. Гюо и Долле. Т. 3. СПб.: В. Межевич и И. Песоцкий, 1847. С. 1-4
- Купцов Олександр Уманцы в Ворголе[недоступне посилання] // Соборний майдан. 2021 — № 4 (106). — С. 5
Джерела
- Кривошея В. В., Кривошея І. І., Кривошея О. В. Неурядова старшина Гетьманщини / В. В. Кривошея, І. І. Кривошея, О. В. Кривошея.– К.: «Стилос», 2009. — 604 с.
- Модзалевський Вадим Львович. Малоросійській родословникъ. — Т. Второй: Е. — К. — К.:Типографія Т-ва Г. Л. Фронцкевича і Ко, 1910. — 720 с.
- Родословная дворян Уманцев // Малороссийское дворянство: Издал граф Милорадович. Чернигов: Тип. Губ. Правл., 1890. С. 48 — 50.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Andrij Semenovich Umanec 1762 1828 predstavnik gluhivsko nizhinskoyi dinastiyi Umanciv general lejtenant Rosijskoyi imperatorskoyi armiyi shef 1808 1814 uchasnik rosijsko tureckoyi vijni 1806 1812 rokiv ta vijni z napoleonivskoyu Franciyeyu Andrij UmanecUmanec Andrij Semenovichlitografiya 1840 h rokiv z portreta penzlya hudozhnika Dzhordzha DouNarodzhennya1762 1762 m Gluhiv Getmanshina nini Gluhivska miska gromada Shostkinskogo rajonu Sumskoyi oblasti Smert1828 1828 m Starij Bihiv nini centr Bihivskogo rajonu Mogilovskoyi oblasti BilorusiPohovannyam Starij BihivNacionalnistukrayinecPrinalezhnistGetmanshina Rosijska imperiyaOsvitaImperatorskij suhoputnij shlyahetskij kadetskij korpus 1767 1782 Roki sluzhbi1782 1828Zvannyaporuchnik 1782 sekund major 1794 pidpolkovnik 1798 polkovnik 1800 general major 1811 general lejtenant 1824 Komanduvannyashef 1808 1814 Vijni bitviRosijsko turecka vijna 1806 1812 Francuzko rosijska vijna 1812 Po vidstavcigeneral lejtenantNagorodiOrden Svyatoyi Anni 1 stupenyaOrden Svyatogo Volodimira 2 stupenya Umanec Andrij Semenovich u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Umanec ZhittyepisPortret Andriya Semenovicha Umancya 1826 1827 penzlya hudozhnika Dzhordzha Dou Narodivsya Andrij Umanec 1762 roku v Gluhovi U 1767 roci batko Semen Fedorovich sina Andriya razom z bratom Mikoloyu majbutnim batkom polkovnika Fedora Umancya priviz do Sankt Peterburga viddav na vihovannya do Imperatorskogo suhoputnogo shlyahetskogo kadetskij korpus z 1800 roku 1 j kadetskij korpus 1782 roku v chini poruchnika razom z bratom Mikoloyu vstupili do a cherez p yat rokiv perejshli do Gluhivskogo karabinernogo polku z listopada 1796 r Gluhivskij kirasirskij polk 8 veresnya 1794 roku Andrij Umanec otrimav chin sekund majora Pislya voyennoyi reformi imperatora Pavla I v 1797 roci vsi sekundi majori stali nazivatisya majorami Same v takomu chini vin perebuvav u skladi Gluhivskogo kirasirskogo polku v Spisku armijskim oficeram po polkah ta batalionah za berezen 1797 roku 1798 roku Andrij Umanec uzhe pidpolkovnik a z 15 lipnya 1800 roku polkovnik Gluhivskogo kirasirskogo polku 1808 roku vin buv priznachenij shefom zalishayuchis na cij posadi do 1 veresnya 1814 r Za uspishne kerivnictvo polkom u vijni z turkami za klopotannyam Mihajla Kutuzova 29 grudnya 1811 roku otrimav chin general majora Vidznachivsya Andrij Umanec i u vijni z napoleonivskoyu Franciyeyu za sho buv nagorodzhenij zolotoyu shpagoyu prikrashenoyu almazami z napisom Za horobrist i ordenom Svyatoh Anni 1 go stupenya z almaznimi prikrasami a prusskij korol podaruvav jomu orden Chervonogo Orla 2 go stupenya 1817 roku Andrij Umanec priznachenij golovoyu polovogo auditoriatu 1 yi armiyi Cyu posadu vin obijmav do 12 grudnya 1824 r koli oderzhav vijskove zvannya general lejtenanta 13 bereznya 1828 roku na prohannya cherez hvorobu zvilnenij u vidstavku z mundirom i pensionom povnoyi platni Oselivsya u Staromu Bihovi de znahodivsya shtab polovogo auditoriatu 1 yi armiyi U vidstavci prozhiv nedovgo za kilka misyaciv voseni 1828 roku Andrij Umanec pomer tam taki i pohovanij Vse svoye zhittya bukvalno zmalku Andrij Semenovich proviv na vijskovij nivi vin ne buv odruzhenij ne zalishiv pislya sebe nashadkiv ale postijno dbav pro svoyih brativ sester i pleminnikiv Pid opikoyu Andriya Semenovicha rozpochinalasya j armijska sluzhba jogo pleminnika majbutnogo polkovnika U mistectviPortret Andriya Umancya penzlya hudozhnika Dzhordzha Dou bulo vistavleno u Vijskovij galereyi Zimovogo palacu sered portretiv geroyiv 1812 roku 7 serpnya 1820 roku Komitetom Golovnogo shtabu z atestaciyi Umanec buv vklyuchenij do spisku generaliv yaki zaslugovuyut buti napisanimi v galereyu Potret napisav britanskij hudozhnik Dzhordzh Dou protyagom 1826 1827 rokiv Na portreti Andrij Umanec zobrazhenij u generalskomu mundiri livoruch na grudyah zirka ordena Svyatoyi Anni 1 go stupenya na shiyi hresti ordena Svyatogo Volodimira 2 go stupenya ta prusskogo ordena Chervonogo orla 2 go stupenya pravoruch na grudyah zolotij hrest Za vzyattya Pragi sribna medal Na zgadku Vitchiznyanoyi vijni 1812 roku na Andriyivskij strichci bronzova dvoryanska medal Na zgadku Vitchiznyanoyi vijni 1812 roku na Volodimirskij strichci ta zirka ordena Svyatogo Volodimira 2 go stupenya U 1840 ti roki v majsterni K Krayu z portreta Dzh Dou bula zroblena litografiya yaku A I Mihajlivskij Danilevskij opublikuvav u tretomu tomi knigi Imperator Oleksandr I ta jogo spodvizhniki u 1812 1813 1814 1815 rokah NagorodiOrden Svyatoyi Anni 1 go stupenya Orden Svyatogo Volodimira 2 go stupenya Orden Chervonogo orla 2 go stupenya Prussiya zolotij hrest Za vzyattya Pragi sribna medal Na zgadku Vitchiznyanoyi vijni 1812 roku na Andriyivskij strichci bronzova dvoryanska medal Na zgadku Vitchiznyanoyi vijni 1812 roku na Volodimirskij strichciPrimitkiMiloradovich G A Rodoslovnaya kniga Chernigovskogo dvoryanstva T 2 Ch 3 SPb Gub tip 1901 S 356 Rodoslovnaya dvoryan Umancev Malorossijskoe dvoryanstvo Izdal graf Miloradovich Chernigov Tip Gub Pravl 1890 S 49 Spisok Voinskomu departamentu i nahodyashimsya v shtate pri vojske v polkah gvardii v artillerii i pri drugih dolzhnostyah generalitetu shefam i shtab oficeram na 1796 god SPb Tip Gos Voennoj kollegii 1796 S 321 334 Spisok armejskim oficeram po polkam i batalionam marta 15 dnya 1797 goda SPb Tip Gos Voennoj kollegii 1797 S 286 Spisok shtab oficeram po starshinstvu na 1801 god SPb 1802 S 4 Proshloe kinburnskih dragun 1788 1796 1798 1898 Sostavil polkovoj adyutant shtabs rotmistr Podushkin Kovel Tipo Litografiya M Ajzenberga 1898 S 1 12 14 28 31 57 60 Mihajlovskij Danilevskij A I Imperator Aleksandr I i ego spodvizhniki v 1812 1813 1814 1815 godah voennaya galereya Zimnego dvorca portr s podlinnikov Dova risovany parizh hudozh Gyuo i Dolle T 3 SPb V Mezhevich i I Pesockij 1847 S 1 4 Kupcov Oleksandr Umancy v Vorgole nedostupne posilannya Sobornij majdan 2021 4 106 S 5DzherelaKrivosheya V V Krivosheya I I Krivosheya O V Neuryadova starshina Getmanshini V V Krivosheya I I Krivosheya O V Krivosheya K Stilos 2009 604 s Modzalevskij Vadim Lvovich Malorosijskij rodoslovnik T Vtoroj E K K Tipografiya T va G L Fronckevicha i Ko 1910 720 s Rodoslovnaya dvoryan Umancev Malorossijskoe dvoryanstvo Izdal graf Miloradovich Chernigov Tip Gub Pravl 1890 S 48 50