Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Українська ідентичність, українство — історично сформована адаптивно-еволюційна система ознак і властивостей, які вирізняють українську людину, українську спільноту й українську культуру з-поміж інших аналогічних об'єктів (феноменів).
Системоутворювальним чинником буття українства як великої соціальної групи є українськість в її етнічній, культурно-мистецькій, громадянсько-політичній та інших формах.
Історичний розвиток категорії
Тлумачення терміна відрізнялось на різних етапах суспільного та наукового розвитку.
У ХІХ ст. термін «українство» означав прихильників українського фольклору, побуту, пісні, традицій та намагання їх зберегти і вивчати.
З кінця ХІХ — початку XX ст. поняття асоціювалося з українським національним рухом та показувало свідому настанову на вибір українськості як життєвої позиції.
У сучасному українознавстві та суміжних науках (зокрема, історії України) ідеться про широке синтетичне розуміння українства, в якому поєднано різні природні, соціокультурні та інші виміри. Українська ідентичність визначається наявністю хоча б однієї з чотирьох ознак:
- етнічне походження та самоідентифікація;
- усвідомлення спільної з іншими представниками українського етносу історичної долі та часової перспективи;
- залученість в український культурно-інформаційний простір;
- свідома діяльність з поширення української культури.
В першому та другому випадках йдеться про ідентичність як соціально-психологічну основу українства; у третьому та четвертому — про активні прояви українськості, себто діяльність, присвячену поширенню форм та ідей української культури.
Разом з тим, причетність до українського культурно-інформаційного простору може бути як підсумком пасивної етнізації, так і активного акту самовизначення особистості, усвідомлення себе частиною української нації. Тому до представників українства можна віднести не тільки українців за походженням, а і всіх тих, хто свідомо відносить себе до української спільноти, бувши учасником українського культурного та політичного буття. Себто, до кола поняття «українська ідентичність» можна відносити як етнічних українців, так і активних та свідомих представників неукраїнців — тих, хто пов'язав свою долю з Україною, зокрема, здійснив вагомий внесок у розвиток української культури, науки, державності.
Такий підхід дозволяє розглядати українські етнос та націю як форми розвитку українства: у першому випадку це традиційна мовно-культурна спільнота, у другому ж — культурно-політична спільнота, що стає активним суб'єктом, здатним інтегрувати інші етнонаціональні елементи на даній території, у межах даної держави.
Етнічне походження, традиційна культура, антропологічний та господарсько-культурний тип, екогеографічні компоненти природного середовища прихильниками такого підходу розглядаються як об'єктивне підґрунтя, що закладає органічну основу для постання українства. У такому випадку не тільки свідоме сприйняття, розуміння та пропагування української культури, але і наявність у особистості українських ментальних ознак та відповідних неусвідомлюваних проявів українськості також є ознаками українства. Так, окрім таких видатних представників українства, як М. Максимович, П. Куліш, М. Костомаров, О. Потебня, М. Драгоманов, П. Юркевич, П. Чубинський, П. Житецький, І. Франко, Леся Українка, до українства слід відносити і поляків В. Липинського та В. Антоновича, росіян Д. Донцова та М. Скрипника, татарина А. Кримського та інших етнічних неукраїнців, що зробили вагомий внесок у розбудову українського соціуму, посилення національної самосвідомості, а також усіх теперішніх звичайних громадян, які особисто пов'язують свою долю з долею української нації. Але так само до українства слід відносити і етнічних українців, байдужих до своєї національної належності, навіть тих, що не ідентифікують себе з нацією. Тому такі, українці за походженням (і, отже, причетні до українського культурно-інформаційного простору), видатні особистості, як Ф. Прокопович та М. Гоголь по-своєму представляли українство, і своєрідні вияви їхньої українськості виявились у їхній соціальній та культурній діяльності.
Дослідження
Ярослав Грицак стверджує, що в кінці 19 — на початку 20 століть перед українцями постала проблема національного самовизначення. Вони не були єдині в цьому плані — така ж проблема виникла і в інших народів Середньої та Східної Європи:
Для більшості українського населення проблема вибору ідентичності полягала у відмові від соціальних (козаки, кріпаки, хлібороби), конфесійних (православні, греко-католики), регіональних (русини, малороси, поліщуки, бойки, гуцули) та інших самовизначень та у наданні переваги загальнонаціональному поняттю «українець».
Цікаво, що у створеному А. Каппелером описі 209 представників українського національного руху лише незначна меншість з них цілковито належала до української ідентичності. Тобто в цьому випадку єднальним чинником для створення модерної нації могли виступати не тільки культура і мова, а й демократичні ідеали.
На думку Андрія Окари, якби в ті часи українців було набагато менше, то вони пішли б шляхом розвитку кубанських чорноморських козаків: бувши нащадками запорожців і зберігши культуру та, частково, мову, зараз є прибічниками російської ідентичності та державності:
Не випадково навіть сучасна етнологія один із великоросійських субетносів називає «українським». Тобто у XIX столітті фактично йшлося про боротьбу між статусом українців як етносу чи малоросів як субетносу «великої російської» нації.
Див. також
| Вікіцитати містять висловлювання на тему: Українська ідентичність |
Примітки
- Українство // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — .
- Українознавство: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / за ред. М. І. Обушного. — К.: ВПЦ «Київський університет», 2008. — С. 18.
- Грабовська І. М. «Українство» як категорія наукового аналізу // Дні науки філософського факультету — 2014. Міжн. наук. конф. — К.: ВПЦ "Київський університет, 2014. — С.144–146.
- Українознавство: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / за ред. М. І. Обушного. — К.: ВПЦ «Київський університет», 2008. — С. 18–29.
- С. І. Здіорук. «Гуманітарна політика Української Держави в новітній період». [ 13 січня 2017 у Wayback Machine.] Ст. 63. Джерело. Грицак Я. «Нариси історії України: формування модерної української нації XIX—XX ст.».
- С. І. Здіорук. «Гуманітарна політика Української Держави в новітній період». [ 13 січня 2017 у Wayback Machine.] Ст. 61. Джерело. Kappeler A. «The Ukrainians in the Russian Empire. 1860—1914».
- С. І. Здіорук. «Гуманітарна політика Української Держави в новітній період». [ 13 січня 2017 у Wayback Machine.] Ст. 62. Джерело. Окара А. «„Українське питання“ — погляд із Росії».
Посилання
- Історія формування національної ідентичності // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 385-392.
- Відпорність на асиміляцію // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 163. — 1000 екз.
- Українська ідентичність і мовне питання в Російській імперії: спроба державного регулювання (1847—1914). Збірник документів і матеріалів / відп. ред. Г. Боряк; упоряд. Г. Боряк та інш.; НАН України, Ін-т історії України; Укрдержархів, ЦДІАК України. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2013. — LXII; 810 с. — .
- Шапаренко О. В. Національна ідентичність як чинник формування громадянського суспільства в Україні [ 14 липня 2019 у Wayback Machine.] // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. — 2015. — Серія: Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки. — Вип. 20. — С. 92–99.
- Радько П. Г. Українознавчі студії про формування української етнодержавної ідентичності в литовсько-руську добу [ 8 грудня 2019 у Wayback Machine.] // Історична пам'ять: наук. зб. / ред. М. І. Степаненко; Полтавський національний педагогічний університет імені Володимира Короленка. — Полтава, 2017. — Вип. 37. — С. 35-43.
- Специфіка української ідентифікації в добу постмодерну [ 22 березня 2017 у Wayback Machine.] / Революція гідності — каталізатор національної ідентифікації [ 15 березня 2017 у Wayback Machine.] // Українська людина в європейському світі: виміри ідентичності: навч. посібник / кол. авторів ; за ред. д-ра екон. наук, проф. Т. С. Смовженко, д-ра філос. наук, проф. З. Е. Скринник. — К.: УБС НБУ, 2015. — 609 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrayinska identichnist ukrayinstvo istorichno sformovana adaptivno evolyucijna sistema oznak i vlastivostej yaki viriznyayut ukrayinsku lyudinu ukrayinsku spilnotu j ukrayinsku kulturu z pomizh inshih analogichnih ob yektiv fenomeniv Sistemoutvoryuvalnim chinnikom buttya ukrayinstva yak velikoyi socialnoyi grupi ye ukrayinskist v yiyi etnichnij kulturno misteckij gromadyansko politichnij ta inshih formah Istorichnij rozvitok kategoriyiTlumachennya termina vidriznyalos na riznih etapah suspilnogo ta naukovogo rozvitku U HIH st termin ukrayinstvo oznachav prihilnikiv ukrayinskogo folkloru pobutu pisni tradicij ta namagannya yih zberegti i vivchati Z kincya HIH pochatku XX st ponyattya asociyuvalosya z ukrayinskim nacionalnim ruhom ta pokazuvalo svidomu nastanovu na vibir ukrayinskosti yak zhittyevoyi poziciyi U suchasnomu ukrayinoznavstvi ta sumizhnih naukah zokrema istoriyi Ukrayini idetsya pro shiroke sintetichne rozuminnya ukrayinstva v yakomu poyednano rizni prirodni sociokulturni ta inshi vimiri Ukrayinska identichnist viznachayetsya nayavnistyu hocha b odniyeyi z chotiroh oznak etnichne pohodzhennya ta samoidentifikaciya usvidomlennya spilnoyi z inshimi predstavnikami ukrayinskogo etnosu istorichnoyi doli ta chasovoyi perspektivi zaluchenist v ukrayinskij kulturno informacijnij prostir svidoma diyalnist z poshirennya ukrayinskoyi kulturi V pershomu ta drugomu vipadkah jdetsya pro identichnist yak socialno psihologichnu osnovu ukrayinstva u tretomu ta chetvertomu pro aktivni proyavi ukrayinskosti sebto diyalnist prisvyachenu poshirennyu form ta idej ukrayinskoyi kulturi Razom z tim prichetnist do ukrayinskogo kulturno informacijnogo prostoru mozhe buti yak pidsumkom pasivnoyi etnizaciyi tak i aktivnogo aktu samoviznachennya osobistosti usvidomlennya sebe chastinoyu ukrayinskoyi naciyi Tomu do predstavnikiv ukrayinstva mozhna vidnesti ne tilki ukrayinciv za pohodzhennyam a i vsih tih hto svidomo vidnosit sebe do ukrayinskoyi spilnoti buvshi uchasnikom ukrayinskogo kulturnogo ta politichnogo buttya Sebto do kola ponyattya ukrayinska identichnist mozhna vidnositi yak etnichnih ukrayinciv tak i aktivnih ta svidomih predstavnikiv neukrayinciv tih hto pov yazav svoyu dolyu z Ukrayinoyu zokrema zdijsniv vagomij vnesok u rozvitok ukrayinskoyi kulturi nauki derzhavnosti Takij pidhid dozvolyaye rozglyadati ukrayinski etnos ta naciyu yak formi rozvitku ukrayinstva u pershomu vipadku ce tradicijna movno kulturna spilnota u drugomu zh kulturno politichna spilnota sho staye aktivnim sub yektom zdatnim integruvati inshi etnonacionalni elementi na danij teritoriyi u mezhah danoyi derzhavi Etnichne pohodzhennya tradicijna kultura antropologichnij ta gospodarsko kulturnij tip ekogeografichni komponenti prirodnogo seredovisha prihilnikami takogo pidhodu rozglyadayutsya yak ob yektivne pidgruntya sho zakladaye organichnu osnovu dlya postannya ukrayinstva U takomu vipadku ne tilki svidome sprijnyattya rozuminnya ta propaguvannya ukrayinskoyi kulturi ale i nayavnist u osobistosti ukrayinskih mentalnih oznak ta vidpovidnih neusvidomlyuvanih proyaviv ukrayinskosti takozh ye oznakami ukrayinstva Tak okrim takih vidatnih predstavnikiv ukrayinstva yak M Maksimovich P Kulish M Kostomarov O Potebnya M Dragomanov P Yurkevich P Chubinskij P Zhiteckij I Franko Lesya Ukrayinka do ukrayinstva slid vidnositi i polyakiv V Lipinskogo ta V Antonovicha rosiyan D Doncova ta M Skripnika tatarina A Krimskogo ta inshih etnichnih neukrayinciv sho zrobili vagomij vnesok u rozbudovu ukrayinskogo sociumu posilennya nacionalnoyi samosvidomosti a takozh usih teperishnih zvichajnih gromadyan yaki osobisto pov yazuyut svoyu dolyu z doleyu ukrayinskoyi naciyi Ale tak samo do ukrayinstva slid vidnositi i etnichnih ukrayinciv bajduzhih do svoyeyi nacionalnoyi nalezhnosti navit tih sho ne identifikuyut sebe z naciyeyu Tomu taki ukrayinci za pohodzhennyam i otzhe prichetni do ukrayinskogo kulturno informacijnogo prostoru vidatni osobistosti yak F Prokopovich ta M Gogol po svoyemu predstavlyali ukrayinstvo i svoyeridni viyavi yihnoyi ukrayinskosti viyavilis u yihnij socialnij ta kulturnij diyalnosti DoslidzhennyaYaroslav Gricak stverdzhuye sho v kinci 19 na pochatku 20 stolit pered ukrayincyami postala problema nacionalnogo samoviznachennya Voni ne buli yedini v comu plani taka zh problema vinikla i v inshih narodiv Serednoyi ta Shidnoyi Yevropi Dlya bilshosti ukrayinskogo naselennya problema viboru identichnosti polyagala u vidmovi vid socialnih kozaki kripaki hliborobi konfesijnih pravoslavni greko katoliki regionalnih rusini malorosi polishuki bojki guculi ta inshih samoviznachen ta u nadanni perevagi zagalnonacionalnomu ponyattyu ukrayinec Cikavo sho u stvorenomu A Kappelerom opisi 209 predstavnikiv ukrayinskogo nacionalnogo ruhu lishe neznachna menshist z nih cilkovito nalezhala do ukrayinskoyi identichnosti Tobto v comu vipadku yednalnim chinnikom dlya stvorennya modernoyi naciyi mogli vistupati ne tilki kultura i mova a j demokratichni ideali Na dumku Andriya Okari yakbi v ti chasi ukrayinciv bulo nabagato menshe to voni pishli b shlyahom rozvitku kubanskih chornomorskih kozakiv buvshi nashadkami zaporozhciv i zberigshi kulturu ta chastkovo movu zaraz ye pribichnikami rosijskoyi identichnosti ta derzhavnosti Ne vipadkovo navit suchasna etnologiya odin iz velikorosijskih subetnosiv nazivaye ukrayinskim Tobto u XIX stolitti faktichno jshlosya pro borotbu mizh statusom ukrayinciv yak etnosu chi malorosiv yak subetnosu velikoyi rosijskoyi naciyi Div takozhVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Ukrayinska identichnistNacionalna identichnist Nacionalno religijna identichnist Ukrayinske vidrodzhennya Ukrayinskij nacionalno vizvolnij ruh 1920 1950 rokiv Ukrayinskij nacionalizmPrimitkiUkrayinstvo Velikij tlumachnij slovnik suchasnoyi ukrayinskoyi movi z dod i dopov uklad i gol red V T Busel 5 te vid K Irpin Perun 2005 ISBN 966 569 013 2 Ukrayinoznavstvo Navch posib dlya stud vish navch zakl za red M I Obushnogo K VPC Kiyivskij universitet 2008 S 18 Grabovska I M Ukrayinstvo yak kategoriya naukovogo analizu Dni nauki filosofskogo fakultetu 2014 Mizhn nauk konf K VPC Kiyivskij universitet 2014 S 144 146 Ukrayinoznavstvo Navch posib dlya stud vish navch zakl za red M I Obushnogo K VPC Kiyivskij universitet 2008 S 18 29 S I Zdioruk Gumanitarna politika Ukrayinskoyi Derzhavi v novitnij period 13 sichnya 2017 u Wayback Machine St 63 Dzherelo Gricak Ya Narisi istoriyi Ukrayini formuvannya modernoyi ukrayinskoyi naciyi XIX XX st S I Zdioruk Gumanitarna politika Ukrayinskoyi Derzhavi v novitnij period 13 sichnya 2017 u Wayback Machine St 61 Dzherelo Kappeler A The Ukrainians in the Russian Empire 1860 1914 S I Zdioruk Gumanitarna politika Ukrayinskoyi Derzhavi v novitnij period 13 sichnya 2017 u Wayback Machine St 62 Dzherelo Okara A Ukrayinske pitannya poglyad iz Rosiyi PosilannyaIstoriya formuvannya nacionalnoyi identichnosti Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 6 T Ya S 385 392 Vidpornist na asimilyaciyu Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1958 T 1 kn II Literi V G S 163 1000 ekz Ukrayinska identichnist i movne pitannya v Rosijskij imperiyi sproba derzhavnogo regulyuvannya 1847 1914 Zbirnik dokumentiv i materialiv vidp red G Boryak uporyad G Boryak ta insh NAN Ukrayini In t istoriyi Ukrayini Ukrderzharhiv CDIAK Ukrayini K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2013 LXII 810 s ISBN 978 966 02 6683 4 Shaparenko O V Nacionalna identichnist yak chinnik formuvannya gromadyanskogo suspilstva v Ukrayini 14 lipnya 2019 u Wayback Machine Visnik Harkivskogo nacionalnogo universitetu imeni V N Karazina 2015 Seriya Istoriya Ukrayini Ukrayinoznavstvo istorichni ta filosofski nauki Vip 20 S 92 99 Radko P G Ukrayinoznavchi studiyi pro formuvannya ukrayinskoyi etnoderzhavnoyi identichnosti v litovsko rusku dobu 8 grudnya 2019 u Wayback Machine Istorichna pam yat nauk zb red M I Stepanenko Poltavskij nacionalnij pedagogichnij universitet imeni Volodimira Korolenka Poltava 2017 Vip 37 S 35 43 Specifika ukrayinskoyi identifikaciyi v dobu postmodernu 22 bereznya 2017 u Wayback Machine Revolyuciya gidnosti katalizator nacionalnoyi identifikaciyi 15 bereznya 2017 u Wayback Machine Ukrayinska lyudina v yevropejskomu sviti vimiri identichnosti navch posibnik kol avtoriv za red d ra ekon nauk prof T S Smovzhenko d ra filos nauk prof Z E Skrinnik K UBS NBU 2015 609 s ISBN 978 966 484 240 9