Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Траге дія Підка меня або Підкам янський розстріл масове знищення польського цивільного населення що ховалося в домінікан

Трагедія Підкаменя

Трагедія Підкаменя

Траге́дія Підка́меня, або Підкам'янський розстріл — масове знищення польського цивільного населення, що ховалося в домініканському монастирі в містечку Підкамінь (Генеральна губернія). Відбулося в середині березня (між 12 і 16 числом) 1944 року. Вчинене бійцями Української Повстанської Армії (УПА) під командуванням Максима Скорупського (Макса) у взаємодії з 4-м поліцейським полком СС. За різними оцінками, було знищено 150, понад 250, та 1000 людей.

image
Сліди від куль на вежі костелу у Підкамені
image
Хрест на кладовищі в Підкамені. Напис на хресті зроблено українською мовою польськими літерами: «Тут поховані ті, що загинули в костелі в 1944 р.»

Передісторія

Під час Другої світової війни Підкамінь (пол. Podkamień) був притулком для поляків із сусідньої Волині, які врятувалися від масових убивств та шукали притулку в місцевому домініканському монастирі. Комплекс був оточений стінами і розташовувався на пагорбі, який підвищувався над навколишньою територією і забезпечував відносно безпечний притулок для біженців. Близько 2000 людей проживало в містечку Підкамінь і монастирі, коли їх у березні 1944 року атакувала УПА разом із 14-ю дивізією Зброї СС.

Хід подій

Ґжеґож Мотика стверджував, що початку березня монастир опинився безпосередньо у тилу. Німецьких військових почало хвилювати існування в Підкамені озброєної самооборони, тому вони вимагали видачі зброї. Проте поляки здали лише частину. Тим часом німцям вдалося домовитися з прибулим із Волині куренем Макса Скорупського щодо співпраці проти радянських військ. Вони запропонували, «щоб цей курінь зайняв Підкамінь», на що українці погодилися. 11 березня німці покинули містечко. Увечері того ж дня бійці підійшли до монастиря, «вимагаючи харчів і впустити їх за мури». Поляки передали їм їжу, але не відчинили брами. Вночі частина людей втекла з монастиря.

Наступного дня приблизно о 9 ранку, коли поляки знову відмовилися відчиняти браму, будівлю почали обстрілювати з кулеметів. Поляки намагалися чинити опір — стріляли з вогнепальної зброї, кинули кілька гранат, можливо, вбивши кількох нападників. Невдовзі бійці припинили вогонь і вимагали, щоб усі покинули монастир, пообіцявши полякам, що всіх відпустять на волю. Коли ті почали виходити, бійці знову відкрили вогонь і увірвалися за мури. Тоді вбили близько ста чоловік. Певну кількість поляків убили також у містечку. Пограбування монастиря тривало кілька днів. Попри це, на горищі врятувалися кілька осіб, які впродовж цього часу живилися снігом. За даними (інші мови) (пол. Henryk Komański) та (інші мови) (пол. Szczepan Siekierka) тіла загиблих кидали в колодязь.

Згодом УПА розташувалась у сусідньому містечку і між 12–16 березня неодноразово нападала на людей, які переховувалися в селах. 16 березня з наближенням Червоної армії УПА відійшла з цього району.

Наслідки

За словами та , приблизно 100 етнічних поляків було вбито в монастирі, а ще 500 – у самому місті Підкамінь. У сусідньому селі Паликорови було вбито 365 поляків. Озброєні українські групи розгромили монастир, викравши всі цінності, крім монастирської коронованої ікони.Тадеуш Пйотровський, який ґрунтувався на джерелах Армії Крайової та німецької поліції, вважає, що кількість жертв у монастирі та прилеглих селах досягла 1 000. Серед тих, хто вижив, був відомий письменник і художник Леопольд Бучковський.

Повоєнні події

У публікаціях ветеранів дивізії і ряді робіт, виданих в Україні наприкінці ХХ століття, про події в Підкамені не згадується, як і заперечується причетність УПА та дивізії Зброї СС «Галичина» до інших воєнних злочинів.

За твердженням професора Ігоря Ільюшина, «причетність персоналу дивізії до цього злочину не може піддаватися сумніву».

Див. також

Примітки

  1. Motyka G. Ukraińska Partyzantka 1942–1960… — S. 182, 385. (пол.)
  2. Мотика Ґ. (2013). пер. з пол. А. Павлишина (ред.). Від волинської різанини до операції «Вісла». Польсько-український конфлікт 1943‒1947 рр (PDF) (укр) . К.: Дух і літера. с. 157. ISBN .
  3. Organization of Ukrainian Nationalists and the Ukrainian Insurgent Army, Chapter 5 [ 2008-12-19 у Wayback Machine.] Kiev, Ukraine: Institute of History of the Ukrainian Academy of Sciences. Chapter written by Ihor Ilyushin. p. 285. (англ.)
  4. Tadeusz Piotrowski (2000). Genocide and Rescue in Wołyń: Recollections of the Ukrainian Nationalist Ethnic Cleansing Campaign Against the Poles During World War II. McFarland. с. 1—245. ISBN . Процитовано 23 січня 2015.
  5. Komański H., Siekierka S. Ludobójstwo dokonane przez nacjonalistów ukraińskich na Polakach w województwie tarnopolskim w latach 1939–1946. — 1182 pages, format B5, 379 illustrations, hard cover. Pages: 362-363
  6. Falkowski M/
  7. Littman, S. (2003). Pure Soldiers Or Sinister Legion: The Ukrainian 14th Waffen-SS Division. Black Rose Books. с. 75. ISBN . Процитовано 23 січня 2015.
  8. Rąkowski, G. (2005). Ziemia lwowska. Rewasz. с. 339. ISBN . Процитовано 23 січня 2015.
  9. «… кількасторінковий звіт, який ми тут частково цитуватимемо, не залишає сумнівів щодо причетності галицьких добровольців до мордувань поляків у містечку»; див.: Ільюшин І. І. Бойові дії ОУН і УПА на антипольському фронті // Організація українських націоналістів і Українська повстанська армія: Історичні нариси… — К., 2005. — Розд. 5. — С. 285.
    Archiwum Akt Nowych (AAN). Oddziai VI w Warszawie. Zespyl akt Delegatury Rządu Rzeczypospolitej Polskiej na Kraj. Departament Informacji i Prasy. Sekcja Wschodnia. — Sygn. 202/II/73. — K. 75—77. (пол.)

Джерела, література

Посилання

  • Lista zamordowanych w Podkamieniu przez UPA w 1943- 1945 r., sporządzona przez Czesława Świętojańskiego i Aleksandra Wiśniewskiego. (пол.)
  • Wiśniewski A., Świętojański C. Relacje naocznych świadków, rozdziały VIII—XII // Dzieje Podkamienia i okolic od maja 1943 do maja 1944. (пол.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Trage diya Pidka menya abo Pidkam yanskij rozstril masove znishennya polskogo civilnogo naselennya sho hovalosya v dominikanskomu monastiri v mistechku Pidkamin Generalna guberniya Vidbulosya v seredini bereznya mizh 12 i 16 chislom 1944 roku Vchinene bijcyami Ukrayinskoyi Povstanskoyi Armiyi UPA pid komanduvannyam Maksima Skorupskogo Maksa u vzayemodiyi z 4 m policejskim polkom SS Za riznimi ocinkami bulo znisheno 150 ponad 250 ta 1000 lyudej Slidi vid kul na vezhi kostelu u PidkameniHrest na kladovishi v Pidkameni Napis na hresti zrobleno ukrayinskoyu movoyu polskimi literami Tut pohovani ti sho zaginuli v kosteli v 1944 r PeredistoriyaPid chas Drugoyi svitovoyi vijni Pidkamin pol Podkamien buv pritulkom dlya polyakiv iz susidnoyi Volini yaki vryatuvalisya vid masovih ubivstv ta shukali pritulku v miscevomu dominikanskomu monastiri Kompleks buv otochenij stinami i roztashovuvavsya na pagorbi yakij pidvishuvavsya nad navkolishnoyu teritoriyeyu i zabezpechuvav vidnosno bezpechnij pritulok dlya bizhenciv Blizko 2000 lyudej prozhivalo v mistechku Pidkamin i monastiri koli yih u berezni 1944 roku atakuvala UPA razom iz 14 yu diviziyeyu Zbroyi SS Hid podijGzhegozh Motika stverdzhuvav sho pochatku bereznya monastir opinivsya bezposeredno u tilu Nimeckih vijskovih pochalo hvilyuvati isnuvannya v Pidkameni ozbroyenoyi samooboroni tomu voni vimagali vidachi zbroyi Prote polyaki zdali lishe chastinu Tim chasom nimcyam vdalosya domovitisya z pribulim iz Volini kurenem Maksa Skorupskogo shodo spivpraci proti radyanskih vijsk Voni zaproponuvali shob cej kurin zajnyav Pidkamin na sho ukrayinci pogodilisya 11 bereznya nimci pokinuli mistechko Uvecheri togo zh dnya bijci pidijshli do monastirya vimagayuchi harchiv i vpustiti yih za muri Polyaki peredali yim yizhu ale ne vidchinili brami Vnochi chastina lyudej vtekla z monastirya Nastupnogo dnya priblizno o 9 ranku koli polyaki znovu vidmovilisya vidchinyati bramu budivlyu pochali obstrilyuvati z kulemetiv Polyaki namagalisya chiniti opir strilyali z vognepalnoyi zbroyi kinuli kilka granat mozhlivo vbivshi kilkoh napadnikiv Nevdovzi bijci pripinili vogon i vimagali shob usi pokinuli monastir poobicyavshi polyakam sho vsih vidpustyat na volyu Koli ti pochali vihoditi bijci znovu vidkrili vogon i uvirvalisya za muri Todi vbili blizko sta cholovik Pevnu kilkist polyakiv ubili takozh u mistechku Pograbuvannya monastirya trivalo kilka dniv Popri ce na gorishi vryatuvalisya kilka osib yaki vprodovzh cogo chasu zhivilisya snigom Za danimi inshi movi pol Henryk Komanski ta inshi movi pol Szczepan Siekierka tila zagiblih kidali v kolodyaz Zgodom UPA roztashuvalas u susidnomu mistechku i mizh 12 16 bereznya neodnorazovo napadala na lyudej yaki perehovuvalisya v selah 16 bereznya z nablizhennyam Chervonoyi armiyi UPA vidijshla z cogo rajonu NaslidkiZa slovami ta priblizno 100 etnichnih polyakiv bulo vbito v monastiri a she 500 u samomu misti Pidkamin U susidnomu seli Palikorovi bulo vbito 365 polyakiv Ozbroyeni ukrayinski grupi rozgromili monastir vikravshi vsi cinnosti krim monastirskoyi koronovanoyi ikoni Tadeush Pjotrovskij yakij gruntuvavsya na dzherelah Armiyi Krajovoyi ta nimeckoyi policiyi vvazhaye sho kilkist zhertv u monastiri ta prileglih selah dosyagla 1 000 Sered tih hto vizhiv buv vidomij pismennik i hudozhnik Leopold Buchkovskij Povoyenni podiyiU publikaciyah veteraniv diviziyi i ryadi robit vidanih v Ukrayini naprikinci HH stolittya pro podiyi v Pidkameni ne zgaduyetsya yak i zaperechuyetsya prichetnist UPA ta diviziyi Zbroyi SS Galichina do inshih voyennih zlochiniv Za tverdzhennyam profesora Igorya Ilyushina prichetnist personalu diviziyi do cogo zlochinu ne mozhe piddavatisya sumnivu Div takozhTragediya Yanovoyi Dolini Volinska riznyaPrimitkiMotyka G Ukrainska Partyzantka 1942 1960 S 182 385 pol Motika G 2013 per z pol A Pavlishina red Vid volinskoyi rizanini do operaciyi Visla Polsko ukrayinskij konflikt 1943 1947 rr PDF ukr K Duh i litera s 157 ISBN 978 966 378 302 4 Organization of Ukrainian Nationalists and the Ukrainian Insurgent Army Chapter 5 2008 12 19 u Wayback Machine Kiev Ukraine Institute of History of the Ukrainian Academy of Sciences Chapter written by Ihor Ilyushin p 285 angl Tadeusz Piotrowski 2000 Genocide and Rescue in Wolyn Recollections of the Ukrainian Nationalist Ethnic Cleansing Campaign Against the Poles During World War II McFarland s 1 245 ISBN 9780786407736 Procitovano 23 sichnya 2015 Komanski H Siekierka S Ludobojstwo dokonane przez nacjonalistow ukrainskich na Polakach w wojewodztwie tarnopolskim w latach 1939 1946 1182 pages format B5 379 illustrations hard cover Pages 362 363 Falkowski M Littman S 2003 Pure Soldiers Or Sinister Legion The Ukrainian 14th Waffen SS Division Black Rose Books s 75 ISBN 9781551642185 Procitovano 23 sichnya 2015 Rakowski G 2005 Ziemia lwowska Rewasz s 339 ISBN 9788389188663 Procitovano 23 sichnya 2015 kilkastorinkovij zvit yakij mi tut chastkovo cituvatimemo ne zalishaye sumniviv shodo prichetnosti galickih dobrovolciv do morduvan polyakiv u mistechku div Ilyushin I I Bojovi diyi OUN i UPA na antipolskomu fronti Organizaciya ukrayinskih nacionalistiv i Ukrayinska povstanska armiya Istorichni narisi K 2005 Rozd 5 S 285 Archiwum Akt Nowych AAN Oddziai VI w Warszawie Zespyl akt Delegatury Rzadu Rzeczypospolitej Polskiej na Kraj Departament Informacji i Prasy Sekcja Wschodnia Sygn 202 II 73 K 75 77 pol Dzherela literaturaMotyka G Ukrainska Partyzantka 1942 1960 Warszawa 2006 S 182 385 pol Per Anders Rudling They Defended Ukraine The 14 Waffen Grenadier Division der SS Galizische Nr 1 Revisited The Journal of Slavic Military Studies 25 3 329 368 online version Organizaciya ukrayinskih nacionalistiv i Ukrayinska povstanska armiya Istorichni narisi Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini vidp red S V Kulchickij K Naukova dumka 2005 495 s ISBN 966 00 0440 0 Howard Margolian Unauthorized Entry The Truth About Nazi War Criminals in Canada 1946 1956 University of Toronto Press 2006 angl PosilannyaLista zamordowanych w Podkamieniu przez UPA w 1943 1945 r sporzadzona przez Czeslawa Swietojanskiego i Aleksandra Wisniewskiego pol Wisniewski A Swietojanski C Relacje naocznych swiadkow rozdzialy VIII XII Dzieje Podkamienia i okolic od maja 1943 do maja 1944 pol

Дата публікації:
Топ