Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
То́рстен Ва́льдемар Ґустафсо́н (швед. Torsten Valdemar Gustafson (8 травня 1904, Фалькенберг, лен Галланд — 27 травня 1987, Лунд) — шведський фізик, професор теоретичної фізики Лундського університету, разом з Нільсом Бором ініціював заснування Північного інституту теоретичної фізики.
| Тостен Вальдемар Ґустафсон | |
|---|---|
| Torsten Valdemar Gustafson | |
 | |
| Народився | 8 травня 1904 Фалькенберг, лен Галланд |
| Помер | 27 травня 1984 (80 років) Лунд |
| Країна |  Швеція |
| Національність | швед |
| Діяльність | фізик |
| Alma mater | Лундський університет |
| Галузь | теоретична фізика |
| Заклад | Лундський університет |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор філософії з фізики |
| Аспіранти, докторанти | Свен Геста Нільссон, Гуннар Каллен, Гельмут Герц |
| Членство | Шведська королівська академія наук, Королівське наукове товариство в Уппсалі, Королівське фізикографічне товариство в Лунді |
| У шлюбі з | Карін Ґустафон |
| Діти | Інґрід |
 Торстен Ґустафсон у Вікісховищі | |
Життєпис
Торстен Ґустафсон народився 8 травня 1904 року у Фалькенберзі. Після закінчення школи в Гетеборзі у віці 18 років він продовжив навчання в Лундському університеті. Торстен був настільки успішним студентом кафедри фізики, що вже після трьох семестрів 1923 року став бакалавром філософії, а через рік — магістром філософії. Протягом навчання в університеті він товаришував і мешкав з іншим студентом — Таге Ерландером, студентом кафедри фізики, в Лунді є Таге Ерландер, який пізніше став прем'єр-міністром Швеції. 1923 року Таге Ерландер і двоє однокурсників заснували Математичне товариство. Таге був його першим головою, а серед членів товариства були його близький товариш Торстен і Айна Андерссон, яка пізніше стала дружиною Таге..
Після закінчення університету Торстен Ґустафсон мав намір продовжити вивчення атомної фізики. Однак, математична проблема, пов'язана з аеродинамікою крил літака (1929 року він отримав ступінь ліценціата з філософії за цю роботу), а згодом і гідродинамікою, поглинула його увагу протягом наступних кількох років. 1933 року Торстен Ґустафсон представив свою дисертацію: «Про ефект Магнуса в асимптотичній теорії гідродинаміки» (нім. Über den Magnuseffekt nach der asymptotischen hydrodynamischen Theorie), за яку 1934 року йому присудили ступінь доктора філософії. 1933 року Ґустафсон отримав посаду доцента з механіки та математичної фізики в Лундському університеті. 1935 року Торстен Ґустафсон повернувся до своїх початкових планів й розпочав роботу в галузі квантової механіки, головним чином проблеми квантової електродинаміки. Він був у тісному контакті з Нільсом Бором з 1936 року, і завдяки своїй роботі в Інституті теоретичної фізики Копенгагенського університету знайшов багато колег серед провідних фізиків-атомників того часу. 1939 року Торстен Ґустафсон став професором механіки та математичної фізики в Лунді. У 1961 році він став професором теоретичної фізики. 1939 року став професором з того ж предмету, 1961 року — професором з теоретичної фізики.
Після Другої світової війни всі уряди європейських країн були зацікавлені в подальшому вивченні потенціалу енергії атома, незалежно від того, чи розглядається вона як новий енергетичний ресурс для суспільства, чи як зброя, щоб знеохотити ворогів. Ще у серпні 1945 року через кілька днів після повернення з Англії Нільс Бор відвідав прем'єр-міністра Швеції Таге Ерландера. Зустріч була організована через професора Лундського університету Торстена Ґустафсона, який мав легкий доступ до прем'єр-міністра, з яким дружив ще зі студентських часів, вивчаючи разом фізику в університеті Лунда. Бор рекомендував Швеції, виходячи з промислового розвитку та великих родовищ урану, якомога швидше сформувати комітет з досліджень у ядерній енергетиці та розпочати такі дослідження для цивільного використання. Тоді ж була сформована ідея створення університетами Лунда та Копенгагена спільного науково-дослідного інституту.
У Швеції, яка вирішила дотримуватися нейтралітету, прем'єр-міністр Таге Ерландер пішов на компроміс: Швеція продовжуватиме дослідження ядерної енергії для цивільних цілей і можливого використання технології для виробництва зброї на основі шведського урану, офіційно назване «дослідженням захисту». У скандинавському регіоні кілька урядів заснували «Атомні комітети» в складі представників урядів, промисловості й національних вчених, щоб дослідити свої можливості. Торстен Ґустафсон, як науковий радник прем'єр-міністра Таге Ерландера, відіграв важливу роль в тому, що Швеція рано зосередилася на ядерних дослідженнях і найперша створила Атомний комітет (1945 р.), та як член цього комітету сприяв його успішній діяльності.
Торстен Ґустафсон, Нільс Бор за підтримки інших скандинавських фізиків виступили з ініціативою заснувати північний дослідницький центр теоретичної фізики в Копенгагені, оскільки Копенгаген у першій половині ХХ сторіччя завдяки роботі Нільса Бора та його співробітників став світовим центром сучасної фізики. У 1950-ті роки спостерігалася широка політична воля до спільних проєктів як на скандинавському, так і на європейському рівнях. Так був реалізований проєкт CERN з побудови спільного європейського потужного прискорювача заряджених частинок, після чого продовжилися дискусії про створення спільного Північного дослідницького центру з теоретичної фізики. Ідея була добре сприйнята на політичному рівні, зокрема прем'єр-міністром Швеції Таге Ерландером. Теоретична фізика була безперечно відносно недорогою сферою співпраці й досліджень, яка не вимагала таких значних фінансових затрат, як CERN.
17 лютого 1953 року відбулася чергова зустріч у Гетеборзі данських, шведських та норвезьких фізиків, на якій було узгоджено основні пложення діяльності Інституту і які були через тиждень представлені в меморандумі, складеному Нільсом Бором, Торстеном Ґустафсоном, Егілом Гіллераасом (Норвегія) та Стефаном Розенталем. Процес остаточної реалізації проєкту тривав доволі довго, оскільки вимагав консультацій та узгоджень не тільки в середовищі наукової спільноти, атомних комітетів, CERN, але й урядів та парламентів країн-учасниць. Після того, як Рада міністрів північних країн на своєму засіданні в лютому 1957 року рекомендувала заснувати Північний інститут теоретичної атомної фізики, а уряди та парламенти Північних країн погодилися з цією пропозицією, Інститут розпочав свою діяльність 1 жовтня 1957 року. На початковому етапі керівництво Nordita здійснювала Тимчасова Рада з 15-и фізиків-теоретиків, призначених урядами п'яти країн. Головою Ради був Нільс Бор, Ґуставсон був одним з трьох його заступників. Коли 1962 року Нільс Бор помер, Ґустафсон перейняв посаду голови і обіймав цю посаду до 1969 року.
Він також входив до складу Ради CERN в Женеві 1953—1964, його підпис від імені уряду Швеції стоїть під Конвенцією про заснування CERN.
Завдяки здатності Ґустафсона зібрати навколо себе талановитих докторантів, таких як Свен Геста Нільссон, Гуннар Каллен і Гельмут Герц, теоретична фізика в Лундському університеті перебувала на передових позиціях. 1940 року він був обраний членом Королівського фізикографічного товариства в Лунді, 1951 року — членом Королівського наукового товариства в Уппсалі, а 1958 року — Шведської королівської академії Наук.
Був одружений з Карін Ґустафсон, з якою мав дітей і внуків. Помер Торстен Ґустафсон 27 травня 1987 року в Лунді.
Вибрані праці
- Torsten Gustafson. Über die Kielwasserform bei dem Magnuseffekt. — Lund : H. Ohlssons Buchdruckerei, 1932.
- Torsten Gustafson. Elimination of Divergencies in Quantum Electrodynamics and in Meson Theory // Nature. — 1946. — Т. 157 (16 червня). — С. 734.
Примітки
- Forkman, Bengt; Holmin, Verdozzi Kristina, ред. (2016). Fysik i Lund: i tid och rum (Swedish) . Lund: Fysiska institutionen i samarbete med Gidlunds förlag. с. 67. ISBN .
- Two friends. — FysicumsHistoriaBok. — Lund — P. 1-17.
- Gustafson, Torsten (1933). Über den Magnuseffekt nach der asymptotischen hydrodynamischen Theorie (PhD). Lund University. OCLC 23630078.
- Carsten Due-Nielsen. W. Christmas-Møller, ‘Niels Bohr og atomvåbnet’ // Historisk Tidsskrift. — 1987. — Т. 15, вип. 2 (16 червня). — С. 153-155.
- Thomas Jonter. The Swedish Plans to Acquire Nuclear Weapons, 1965-1968: An Analysis of Technical Preparations // Science and Global Security. — 2010. — Т. 18 (16 червня). — С. 61-86. — DOI:.
- Scandbook) (2002). Svenska förintelsevapen : utvecklingen av kemiska och nukleära stridsmedel 1928–1970. Historiska media. с. 51—52, 258—259. ISBN . OCLC 185984211.
- Booklet of the Nordic Institute for Theoretical Physics (PDF). Stockholm: Nordita. 2012. с. 40.
- Helle Kiilerich. Editors: Einar Gudmundsson, Helle Kiilerich, Ben Mottelson, Christopher Pethick. Nordita –The Copenhagen Years: A Scrapbook. — Copenhagen : Tryk 2100, 2021. — 330 p.
- Forkman; Holmin, ред. (2016). Fysik i Lund: i tid och rum (Swedish) . Lund. с. 80.
- People and things. Torsten Gustafson 1904-1987 // CERN Courier. — 1987. — 1 вересня. — С. 50.
Джерела
- People and things. Torsten Gustafson 1904-1987 // CERN Courier. — 1987. — 1 вересня. — С. 50.
- Two friends. — FysicumsHistoriaBok. — Lund — P. 1-17.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gustafson To rsten Va ldemar Gustafso n shved Torsten Valdemar Gustafson 8 travnya 1904 Falkenberg len Galland 27 travnya 1987 Lund shvedskij fizik profesor teoretichnoyi fiziki Lundskogo universitetu razom z Nilsom Borom iniciyuvav zasnuvannya Pivnichnogo institutu teoretichnoyi fiziki Tosten Valdemar GustafsonTorsten Valdemar GustafsonTorsten Gustafson mizh Stenom fon Frizenom i korolem Gustavom VI Adolfom sprava 1951 Torsten Gustafson mizh Stenom fon Frizenom i korolem Gustavom VI Adolfom sprava 1951Narodivsya 8 travnya 1904 1904 05 08 Falkenberg len GallandPomer 27 travnya 1984 1984 05 27 80 rokiv LundKrayina ShveciyaNacionalnist shvedDiyalnist fizikAlma mater Lundskij universitetGaluz teoretichna fizikaZaklad Lundskij universitetVchene zvannya profesorNaukovij stupin doktor filosofiyi z fizikiAspiranti doktoranti Sven Gesta Nilsson Gunnar Kallen Gelmut GercChlenstvo Shvedska korolivska akademiya nauk Korolivske naukove tovaristvo v Uppsali Korolivske fizikografichne tovaristvo v LundiU shlyubi z Karin GustafonDiti Ingrid Torsten Gustafson u VikishovishiZhittyepisTorsten Gustafson narodivsya 8 travnya 1904 roku u Falkenberzi Pislya zakinchennya shkoli v Geteborzi u vici 18 rokiv vin prodovzhiv navchannya v Lundskomu universiteti Torsten buv nastilki uspishnim studentom kafedri fiziki sho vzhe pislya troh semestriv 1923 roku stav bakalavrom filosofiyi a cherez rik magistrom filosofiyi Protyagom navchannya v universiteti vin tovarishuvav i meshkav z inshim studentom Tage Erlanderom studentom kafedri fiziki v Lundi ye Tage Erlander yakij piznishe stav prem yer ministrom Shveciyi 1923 roku Tage Erlander i dvoye odnokursnikiv zasnuvali Matematichne tovaristvo Tage buv jogo pershim golovoyu a sered chleniv tovaristva buli jogo blizkij tovarish Torsten i Ajna Andersson yaka piznishe stala druzhinoyu Tage Pislya zakinchennya universitetu Torsten Gustafson mav namir prodovzhiti vivchennya atomnoyi fiziki Odnak matematichna problema pov yazana z aerodinamikoyu kril litaka 1929 roku vin otrimav stupin licenciata z filosofiyi za cyu robotu a zgodom i gidrodinamikoyu poglinula jogo uvagu protyagom nastupnih kilkoh rokiv 1933 roku Torsten Gustafson predstaviv svoyu disertaciyu Pro efekt Magnusa v asimptotichnij teoriyi gidrodinamiki nim Uber den Magnuseffekt nach der asymptotischen hydrodynamischen Theorie za yaku 1934 roku jomu prisudili stupin doktora filosofiyi 1933 roku Gustafson otrimav posadu docenta z mehaniki ta matematichnoyi fiziki v Lundskomu universiteti 1935 roku Torsten Gustafson povernuvsya do svoyih pochatkovih planiv j rozpochav robotu v galuzi kvantovoyi mehaniki golovnim chinom problemi kvantovoyi elektrodinamiki Vin buv u tisnomu kontakti z Nilsom Borom z 1936 roku i zavdyaki svoyij roboti v Instituti teoretichnoyi fiziki Kopengagenskogo universitetu znajshov bagato koleg sered providnih fizikiv atomnikiv togo chasu 1939 roku Torsten Gustafson stav profesorom mehaniki ta matematichnoyi fiziki v Lundi U 1961 roci vin stav profesorom teoretichnoyi fiziki 1939 roku stav profesorom z togo zh predmetu 1961 roku profesorom z teoretichnoyi fiziki Pislya Drugoyi svitovoyi vijni vsi uryadi yevropejskih krayin buli zacikavleni v podalshomu vivchenni potencialu energiyi atoma nezalezhno vid togo chi rozglyadayetsya vona yak novij energetichnij resurs dlya suspilstva chi yak zbroya shob zneohotiti vorogiv She u serpni 1945 roku cherez kilka dniv pislya povernennya z Angliyi Nils Bor vidvidav prem yer ministra Shveciyi Tage Erlandera Zustrich bula organizovana cherez profesora Lundskogo universitetu Torstena Gustafsona yakij mav legkij dostup do prem yer ministra z yakim druzhiv she zi studentskih chasiv vivchayuchi razom fiziku v universiteti Lunda Bor rekomenduvav Shveciyi vihodyachi z promislovogo rozvitku ta velikih rodovish uranu yakomoga shvidshe sformuvati komitet z doslidzhen u yadernij energetici ta rozpochati taki doslidzhennya dlya civilnogo vikoristannya Todi zh bula sformovana ideya stvorennya universitetami Lunda ta Kopengagena spilnogo naukovo doslidnogo institutu U Shveciyi yaka virishila dotrimuvatisya nejtralitetu prem yer ministr Tage Erlander pishov na kompromis Shveciya prodovzhuvatime doslidzhennya yadernoyi energiyi dlya civilnih cilej i mozhlivogo vikoristannya tehnologiyi dlya virobnictva zbroyi na osnovi shvedskogo uranu oficijno nazvane doslidzhennyam zahistu U skandinavskomu regioni kilka uryadiv zasnuvali Atomni komiteti v skladi predstavnikiv uryadiv promislovosti j nacionalnih vchenih shob dosliditi svoyi mozhlivosti Torsten Gustafson yak naukovij radnik prem yer ministra Tage Erlandera vidigrav vazhlivu rol v tomu sho Shveciya rano zoseredilasya na yadernih doslidzhennyah i najpersha stvorila Atomnij komitet 1945 r ta yak chlen cogo komitetu spriyav jogo uspishnij diyalnosti Torsten Gustafson Nils Bor za pidtrimki inshih skandinavskih fizikiv vistupili z iniciativoyu zasnuvati pivnichnij doslidnickij centr teoretichnoyi fiziki v Kopengageni oskilki Kopengagen u pershij polovini HH storichchya zavdyaki roboti Nilsa Bora ta jogo spivrobitnikiv stav svitovim centrom suchasnoyi fiziki U 1950 ti roki sposterigalasya shiroka politichna volya do spilnih proyektiv yak na skandinavskomu tak i na yevropejskomu rivnyah Tak buv realizovanij proyekt CERN z pobudovi spilnogo yevropejskogo potuzhnogo priskoryuvacha zaryadzhenih chastinok pislya chogo prodovzhilisya diskusiyi pro stvorennya spilnogo Pivnichnogo doslidnickogo centru z teoretichnoyi fiziki Ideya bula dobre sprijnyata na politichnomu rivni zokrema prem yer ministrom Shveciyi Tage Erlanderom Teoretichna fizika bula bezperechno vidnosno nedorogoyu sferoyu spivpraci j doslidzhen yaka ne vimagala takih znachnih finansovih zatrat yak CERN 17 lyutogo 1953 roku vidbulasya chergova zustrich u Geteborzi danskih shvedskih ta norvezkih fizikiv na yakij bulo uzgodzheno osnovni plozhennya diyalnosti Institutu i yaki buli cherez tizhden predstavleni v memorandumi skladenomu Nilsom Borom Torstenom Gustafsonom Egilom Gilleraasom Norvegiya ta Stefanom Rozentalem Proces ostatochnoyi realizaciyi proyektu trivav dovoli dovgo oskilki vimagav konsultacij ta uzgodzhen ne tilki v seredovishi naukovoyi spilnoti atomnih komitetiv CERN ale j uryadiv ta parlamentiv krayin uchasnic Pislya togo yak Rada ministriv pivnichnih krayin na svoyemu zasidanni v lyutomu 1957 roku rekomenduvala zasnuvati Pivnichnij institut teoretichnoyi atomnoyi fiziki a uryadi ta parlamenti Pivnichnih krayin pogodilisya z ciyeyu propoziciyeyu Institut rozpochav svoyu diyalnist 1 zhovtnya 1957 roku Na pochatkovomu etapi kerivnictvo Nordita zdijsnyuvala Timchasova Rada z 15 i fizikiv teoretikiv priznachenih uryadami p yati krayin Golovoyu Radi buv Nils Bor Gustavson buv odnim z troh jogo zastupnikiv Koli 1962 roku Nils Bor pomer Gustafson perejnyav posadu golovi i obijmav cyu posadu do 1969 roku Vin takozh vhodiv do skladu Radi CERN v Zhenevi 1953 1964 jogo pidpis vid imeni uryadu Shveciyi stoyit pid Konvenciyeyu pro zasnuvannya CERN Zavdyaki zdatnosti Gustafsona zibrati navkolo sebe talanovitih doktorantiv takih yak Sven Gesta Nilsson Gunnar Kallen i Gelmut Gerc teoretichna fizika v Lundskomu universiteti perebuvala na peredovih poziciyah 1940 roku vin buv obranij chlenom Korolivskogo fizikografichnogo tovaristva v Lundi 1951 roku chlenom Korolivskogo naukovogo tovaristva v Uppsali a 1958 roku Shvedskoyi korolivskoyi akademiyi Nauk Buv odruzhenij z Karin Gustafson z yakoyu mav ditej i vnukiv Pomer Torsten Gustafson 27 travnya 1987 roku v Lundi Vibrani praciTorsten Gustafson Uber die Kielwasserform bei dem Magnuseffekt Lund H Ohlssons Buchdruckerei 1932 Torsten Gustafson Elimination of Divergencies in Quantum Electrodynamics and in Meson Theory Nature 1946 T 157 16 chervnya S 734 PrimitkiForkman Bengt Holmin Verdozzi Kristina red 2016 Fysik i Lund i tid och rum Swedish Lund Fysiska institutionen i samarbete med Gidlunds forlag s 67 ISBN 9789178449729 Two friends FysicumsHistoriaBok Lund P 1 17 Gustafson Torsten 1933 Uber den Magnuseffekt nach der asymptotischen hydrodynamischen Theorie PhD Lund University OCLC 23630078 Carsten Due Nielsen W Christmas Moller Niels Bohr og atomvabnet Historisk Tidsskrift 1987 T 15 vip 2 16 chervnya S 153 155 Thomas Jonter The Swedish Plans to Acquire Nuclear Weapons 1965 1968 An Analysis of Technical Preparations Science and Global Security 2010 T 18 16 chervnya S 61 86 DOI 10 1080 08929882 2010 486722 Scandbook 2002 Svenska forintelsevapen utvecklingen av kemiska och nukleara stridsmedel 1928 1970 Historiska media s 51 52 258 259 ISBN 9189442490 OCLC 185984211 Booklet of the Nordic Institute for Theoretical Physics PDF Stockholm Nordita 2012 s 40 Helle Kiilerich Editors Einar Gudmundsson Helle Kiilerich Ben Mottelson Christopher Pethick Nordita The Copenhagen Years A Scrapbook Copenhagen Tryk 2100 2021 330 p Forkman Holmin red 2016 Fysik i Lund i tid och rum Swedish Lund s 80 People and things Torsten Gustafson 1904 1987 CERN Courier 1987 1 veresnya S 50 DzherelaPeople and things Torsten Gustafson 1904 1987 CERN Courier 1987 1 veresnya S 50 Two friends FysicumsHistoriaBok Lund P 1 17