Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. |
Тира́на (алб. Tiranë, Tirana) — столиця та найбільше місто Республіки Албанія, адміністративний центр області Тирана. Утворює одну з 12 самостійних адміністративних одиниць (областей) Албанії. Найважливіший економічний, фінансовий, політичний і торговий центр Албанії.
Тирана Tiranë, Tirana | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Основні дані | |||||
Країна | Албанія | ||||
Область | Тирана | ||||
Округа | Тирана | ||||
Засноване | 3 ст. до Р. Х. | ||||
Населення | 557,422 (2011 рік) | ||||
Площа | 42 км² | ||||
Густота населення | 14 746 осіб/км² | ||||
Часовий пояс | , влітку | ||||
Поштові індекси | 1001—1028 | ||||
Телефонний код | +355-4 | ||||
Географічні координати | 41°19′48″ пн. ш. 19°49′12″ сх. д. / 41.33000° пн. ш. 19.82000° сх. д.Координати: 41°19′48″ пн. ш. 19°49′12″ сх. д. / 41.33000° пн. ш. 19.82000° сх. д. | ||||
Висота над рівнем моря | 110 м | ||||
Місцева влада | |||||
Вебсторінка | tirana.gov.al | ||||
Мер | Еріон Веліай | ||||
Карта | |||||
Тирана | |||||
Тирана у Вікісховищі | |||||
Населення — 557 422 особи (2011).
Молодіжна столиця Європи 2022 року із запланованою програмою, яка включає заходи культурного та соціального значення.
Історія
Стародавня історія
Відкриття печери поблизу Тирани показує, що стародавня людська культура була в Албанії ще в епоху палеоліту. Регіон, який сьогодні відповідає території міста, безперервно був заселений із залізної доби. Ця територія була заселена іллірійцями і, швидше за все, була ядром Іллірійського королівства. Найстарішим відкриттям у міській зоні Тирани був римський будинок, який був перетворений на церкву.
Середньовіччя
Тирана згадується у венеційських документах у 1418 році, через рік після завоювання цієї території Османами. Записи перших земельних реєстрацій під османами в 1431–1432 роках показують, що Тирана складалася з 60 населених пунктів із майже 2028 будинками та 7300 мешканцями. У 1510 році Марін Барлеті, албанський католицький священик і вчений, назвав цю територію невеликим селом, розрізняючи «Маленьку Тирану» та «Велику Тирану».
Сучасна історія
У 1889 році в школах Тирани почали викладати албанську мову.
Під час Балканських воєн Тирана була тимчасово окупована сербською армією і брала участь у повстанні на чолі з . У серпні 1916 року фахівцями австро-угорської армії була складена перша мапа міста. Після захоплення Сербією міста Дебара багато албанських жителів втекли до Туреччини, решта поїхала до Тирани. З тих, хто опинився в Стамбулі, частина їх мігрувала до Албанії, в основному до Тирани, де громада Дібрана становила важливу частину населення міста з 1920 року і протягом кількох років після цього. 8 лютого 1920 року Тирана була проголошена тимчасовою столицею Албанії, яка здобула незалежність у 1912 році. Місто набуло такого статусу назавжди 31 грудня 1925 року. У 1923 році австрійськими архітекторами був складений перший нормативний план міста. Центром Тирани був проєкт і , відомих в Італії архітекторів періоду Муссоліні. Бразіні заклав основу для сучасного облаштування міністерських будівель у центрі міста. План був перероблений албанськими, італійськими та австрійськими архітекторами.
Тирана була місцем підписання між фашистською Італією та Албанським королівством. Під час правління багато мухаджирів емігрували до Тирани, що призвело до зростання населення столиці.
У 1939 році Тирана була захоплена нацистами. 17 листопада 1944 року місто було звільнено після запеклого бою між комуністами та німецькими військами. Зрештою нацисти відступили, і комуністи захопили владу.
З 1944 по 1991 роки були побудовані масивні житлові комплекси та фабрики в соціалістичному стилі. Наприклад, колишній Старий базар Тирани та православний собор були зрівняні з землею, щоб побудувати Палац культури в радянському стилі. Північну частину головного бульвару перейменували на бульвар Сталіна, а його пам'ятник встановлено на міській площі. Оскільки володіння приватними автомобілями було заборонено, масовий транспорт складався переважно з велосипедів, вантажівок та автобусів. Після смерті Енвера Ходжи в його пам'ять уряд побудував пірамідальний музей.
На початку 1990-х у місті відбулися значні демонстрації студентів Тиранського університету, які вимагали політичних свобод, починаючи з кампусу і закінчуючи площею Скандербега з поваленням статуї Енвера Ходжи. У політичному плані місто стало свідком низки подій. Столицю відвідували такі люди, як колишній держсекретар США Джеймс Бейкер та Папа Римський Іван Павло II.
Під час потрясінь на Балканах у середині 1990-х років місто пережило драматичні події, такі як та
У 1999 році, після Косовської війни, аеропорт Тирани став авіабазою НАТО, виконуючи свою місію в колишній Югославії.
Географія і клімат
Географія
Розташована вздовж р. Ішмі у центральній частині за 40 км від Адріатичного моря.
Середня висота міста над рівнем моря становить 110 метрів. Місто розміщене в оточенні пагорбів, на сході височіє гора Дайт, на північному заході відкривається вхід в невелику долину, через яку на відстані видно Адріатичне море.
Відстань по шосе від столиць сусідніх держав: 700 кілометрів на північ від Афін, 290 км на захід від Скоп'є, 250 км на південний схід від Приштини та 160 км на південь від Подгориці.
Через місто протікають річки Тирана і Лана. У Тирані створені чотири штучних озера: Тирана, Паскукані, Фарка, Туфіна і інші дрібніші водосховища. Навколо озера Тирана розташований Гранд-парк з ботанічним садом і зоопарком.
Нинішній муніципалітет утворений в результаті реформи місцевого самоврядування 2015 року шляхом злиття колишніх муніципалітетів Балдушк, Бьоржітьо, Дайт, Фаркьо, Кашар, Крабьо, Ндрок, Петрела, Пезьо, Шенгьерг, Тирана, Вагарр, Залл-Бастар і Залл-Герр.
Клімат
Тирана має вологий субтропічний клімат (Cfa) згідно з класифікацією клімату Кеппена з жарким і помірно сухим літом і прохолодною і вологою зимою. Місто лежить на кордоні між зонами 7 і 9 з точки зору зони морозостійкости.
Середня кількість опадів у Тирани становить близько 1266 міліметрів на рік. Більшість опадів у місті випадає в зимові місяці (з листопада по березень), і менше в літні місяці (з червня по вересень). За кількістю опадів, як дощу, так і снігу, місто входить до числа найвологіших міст на Європейському континенті.
Протягом року середня температура коливається від 6,7 °C в січні до 24 °C в липні. Місто отримує приблизно 2500 сонячних годин.
Клімат Тирани | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 21,3 | 28 | 30,3 | 32,6 | 35,9 | 39,7 | 42,2 | 41,4 | 39,7 | 36,1 | 31,3 | 22,5 | 42,2 |
Середній максимум, °C | 11,6 | 12,9 | 15,6 | 19 | 23,8 | 27,7 | 30,7 | 30,7 | 27,3 | 21,8 | 17,1 | 13 | 21 |
Середня температура, °C | 6,7 | 7,8 | 10 | 13,4 | 18 | 21,6 | 24 | 23,8 | 20,7 | 16 | 11,7 | 8,1 | 15,2 |
Середній мінімум, °C | 1,8 | 2,6 | 4,5 | 7,9 | 12,1 | 15,6 | 17,2 | 16,9 | 14,1 | 10,1 | 6,3 | 3,2 | 9,4 |
Абсолютний мінімум, °C | −10,4 | −9,4 | −7 | −1 | 2,5 | 5,6 | 4,2 | 10 | 3,8 | −1,3 | −4,3 | −6,9 | −10,4 |
Годин сонячного сяйва | 124 | 125 | 165 | 191 | 263 | 298 | 354 | 327 | 264 | 218 | 127 | 88 | 2544 |
Норма опадів, мм | 143 | 132 | 115 | 104 | 103 | 68 | 42 | 46 | 78 | 114 | 172 | 148 | 1266 |
Днів з опадами | 13 | 13 | 14 | 13 | 12 | 7 | 5 | 4 | 6 | 9 | 16 | 16 | 128 |
Джерело: Wetter.de |
Екологія
У вересні 2015 року Тирана організувала свій перший , об’єднавши зусилля з численними містами по всьому світу для боротьби з існуючою проблемою забруднення повітря в містах. Ця ініціятива призвела до значного зниження рівня забруднення повітря та шуму, що спонукало муніципалітет організовувати день без транспортних засобів щомісяця. З 1 січня 2019 року уряд ввів заборону на імпорт вживаних транспортних засобів, виготовлених до 2005 року, щоб обмежити забруднення навколишнього середовища, заохотити купувати нові автомобілі у сертифікованих вітчизняних дилерських центрів та підвищити загальну безпеку дорожнього руху. Іншим джерелом забруднення є PM10 та PM2,5 вдихувані тверді частки та гази NO2 внаслідок швидкого зростання будівництва нових будівель та розширення дорожньої інфраструктури. Неочищені тверді побутові відходи є в місті та на околицях. Крім того, були скарги на надмірне шумове забруднення. Незважаючи на проблеми, Великий парк біля Штучного озера має певний вплив на поглинання викидів CO2, а навколо тротуарів висаджено понад 2000 дерев.
Населення
Тирана — найгустонаселеніше місто в Албанії і одне з найбільших на Балканському півострові. Всього в столичній агломерації більш 800 000 жителів. Місто є домівкою для багатьох етнічних груп з усього Балканського півострова. Близько 630 203 осіб (84,10 % населення) становлять албанці, 2 596 (0,35 %) — греки, 856 (0,11 %) — арумуни, 513 (0,07 %) — македонці, 198 (0,03 %) — італійці, 1 042 (0.14 %) не повідомили про свою етнічну приналежність.
За переписом 2011 року в міських районах округу живе 526 017 осіб, в сільських районах (передмістя Тирани) — 223 348 осіб. Загалом, число жителів округу становить 749 365 осіб. Число жінок (378 778) трохи перевищує число чоловіків (370 587).
Мусульмани (включаючи бекташі) становлять приблизно 65 % населення Тирани. Близько 11 % населення — християни різних напрямів, 3 % — атеїсти, а 4 % ідентифікують себе як вірян, не вказуючи релігії, 15 % не відповіли на питання про віросповідання, що найімовірніше пов'язано з епохою комуністичного диктатора Енвера Ходжі, який намагався викорінити релігію в країні.
Інфраструктура
Столиця
Тирана є столицею Республіки Албанії, що відіграє важливу роль у формуванні політичного та економічного життя країни. Тут діють урядові функції та установи, за які відповідає уряд Албанії, як, наприклад, виконавча влада, юридична та законодавча Албанії.
Президент та прем’єр-міністр Албанії офіційно проживають і працюють у Тирані. Тирана також є домом для національного Конституційного суду та . Важливими національними установами, розташованими в Тирані є Апеляційний суд та Адміністративний суд.
Банк Албанії розташований на площі Скандербега, а інші установи, такі як , оборони, , , , , , внутрішніх справ, юстиції та туризму, розташовані в Тирани. Місто також є домом для всіх консульств і посольств в Албанії, що робить його важливим центром міжнародної дипломатії в країні.
Освіта
- Тиранський університет (понад 14 000 студентів);
- Політехнічний університет Тирани (близько 10 000 студентів);
- Академія музики та мистецтв Албанії.
Культура
Музеї
- Національна галерея мистецтв Албанії;
- Національний історичний музей;
- Національний археологічний музей;
- Музей природничих наук.
Спорт
- Футбольний клуб «Тирана» заснований 1920 року, виступає у Суперлізі Албанії. Домашня арена — стадіон Сельман Стармасі, вміщує 12 500 глядачів.
- Футбольний клуб «Партизані» заснований 1946 року, виступає у Другому дивізіоні. Домашня арена — стадіон Кемаль Стафа, вміщує 19 700 глядачів.
Галерея
-
- Будинок Народних зборів Албанії
-
- Національний археологічний музей
-
- Мечеть Ефем-Бей
- Кафедральний собор Албанської православної церкви
- Площа Скандербега
- Монумент Скандербега
- Колишня резиденція Енвера Ходжі
- Ресторанний комплекс Тайвані-Центр
-
- Озеро Тирана
- Гранд-Парк
-
-
-
- Канатна дорога на Дайт
- Озеро
- Замок
-
Примітки
- . Архів оригіналу за 13 листопада 2014. Процитовано 13 листопада 2014.
- . Архів оригіналу за 6 вересня 2018. Процитовано 31 травня 2017.
Посилання
- Тирана // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- www.tirana.gov.al (official site) [ 14 квітня 2011 у Wayback Machine.]
- Gumball 3000 in Tirana [ 2 липня 2007 у Wayback Machine.] May 2nd 2007
- Фотоальбоми: [1] [ 4 грудня 2004 у Wayback Machine.] [2] [ 4 грудня 2004 у Wayback Machine.] [3] [ 13 серпня 2004 у Wayback Machine.] [4] [ 13 серпня 2004 у Wayback Machine.] [5] [ 27 вересня 2007 у Wayback Machine.] [6] [ 29 вересня 2007 у Wayback Machine.] [7] [ 29 вересня 2007 у Wayback Machine.] [8] [ 29 вересня 2007 у Wayback Machine.] [9] [ 3 липня 2006 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Албанії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami Tira na alb Tirane Tirana stolicya ta najbilshe misto Respubliki Albaniya administrativnij centr oblasti Tirana Utvoryuye odnu z 12 samostijnih administrativnih odinic oblastej Albaniyi Najvazhlivishij ekonomichnij finansovij politichnij i torgovij centr Albaniyi Tirana Tirane TiranaGerb PraporTiranaOsnovni daniKrayina AlbaniyaOblast TiranaOkruga TiranaZasnovane 3 st do R H Naselennya 557 422 2011 rik Plosha 42 km Gustota naselennya 14 746 osib km Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Poshtovi indeksi 1001 1028Telefonnij kod 355 4Geografichni koordinati 41 19 48 pn sh 19 49 12 sh d 41 33000 pn sh 19 82000 sh d 41 33000 19 82000 Koordinati 41 19 48 pn sh 19 49 12 sh d 41 33000 pn sh 19 82000 sh d 41 33000 19 82000Visota nad rivnem morya 110 mMisceva vladaVebstorinka tirana gov alMer Erion VeliajKartaTiranaTirana u Vikishovishi Naselennya 557 422 osobi 2011 Molodizhna stolicya Yevropi 2022 roku iz zaplanovanoyu programoyu yaka vklyuchaye zahodi kulturnogo ta socialnogo znachennya IstoriyaStarodavnya istoriya Vidkrittya pecheri poblizu Tirani pokazuye sho starodavnya lyudska kultura bula v Albaniyi she v epohu paleolitu Region yakij sogodni vidpovidaye teritoriyi mista bezperervno buv zaselenij iz zaliznoyi dobi Cya teritoriya bula zaselena illirijcyami i shvidshe za vse bula yadrom Illirijskogo korolivstva Najstarishim vidkrittyam u miskij zoni Tirani buv rimskij budinok yakij buv peretvorenij na cerkvu Serednovichchya Tirana zgaduyetsya u venecijskih dokumentah u 1418 roci cherez rik pislya zavoyuvannya ciyeyi teritoriyi Osmanami Zapisi pershih zemelnih reyestracij pid osmanami v 1431 1432 rokah pokazuyut sho Tirana skladalasya z 60 naselenih punktiv iz majzhe 2028 budinkami ta 7300 meshkancyami U 1510 roci Marin Barleti albanskij katolickij svyashenik i vchenij nazvav cyu teritoriyu nevelikim selom rozriznyayuchi Malenku Tiranu ta Veliku Tiranu Suchasna istoriya U 1889 roci v shkolah Tirani pochali vikladati albansku movu Pid chas Balkanskih voyen Tirana bula timchasovo okupovana serbskoyu armiyeyu i brala uchast u povstanni na choli z U serpni 1916 roku fahivcyami avstro ugorskoyi armiyi bula skladena persha mapa mista Pislya zahoplennya Serbiyeyu mista Debara bagato albanskih zhiteliv vtekli do Turechchini reshta poyihala do Tirani Z tih hto opinivsya v Stambuli chastina yih migruvala do Albaniyi v osnovnomu do Tirani de gromada Dibrana stanovila vazhlivu chastinu naselennya mista z 1920 roku i protyagom kilkoh rokiv pislya cogo 8 lyutogo 1920 roku Tirana bula progoloshena timchasovoyu stoliceyu Albaniyi yaka zdobula nezalezhnist u 1912 roci Misto nabulo takogo statusu nazavzhdi 31 grudnya 1925 roku U 1923 roci avstrijskimi arhitektorami buv skladenij pershij normativnij plan mista Centrom Tirani buv proyekt i vidomih v Italiyi arhitektoriv periodu Mussolini Brazini zaklav osnovu dlya suchasnogo oblashtuvannya ministerskih budivel u centri mista Plan buv pereroblenij albanskimi italijskimi ta avstrijskimi arhitektorami Tirana bula miscem pidpisannya mizh fashistskoyu Italiyeyu ta Albanskim korolivstvom Pid chas pravlinnya bagato muhadzhiriv emigruvali do Tirani sho prizvelo do zrostannya naselennya stolici U 1939 roci Tirana bula zahoplena nacistami 17 listopada 1944 roku misto bulo zvilneno pislya zapeklogo boyu mizh komunistami ta nimeckimi vijskami Zreshtoyu nacisti vidstupili i komunisti zahopili vladu Plosha Skanderbega v 1988 roci za dva roki do padinnya komunizmu v Albaniyi Z 1944 po 1991 roki buli pobudovani masivni zhitlovi kompleksi ta fabriki v socialistichnomu stili Napriklad kolishnij Starij bazar Tirani ta pravoslavnij sobor buli zrivnyani z zemleyu shob pobuduvati Palac kulturi v radyanskomu stili Pivnichnu chastinu golovnogo bulvaru perejmenuvali na bulvar Stalina a jogo pam yatnik vstanovleno na miskij ploshi Oskilki volodinnya privatnimi avtomobilyami bulo zaboroneno masovij transport skladavsya perevazhno z velosipediv vantazhivok ta avtobusiv Pislya smerti Envera Hodzhi v jogo pam yat uryad pobuduvav piramidalnij muzej Na pochatku 1990 h u misti vidbulisya znachni demonstraciyi studentiv Tiranskogo universitetu yaki vimagali politichnih svobod pochinayuchi z kampusu i zakinchuyuchi plosheyu Skanderbega z povalennyam statuyi Envera Hodzhi U politichnomu plani misto stalo svidkom nizki podij Stolicyu vidviduvali taki lyudi yak kolishnij derzhsekretar SShA Dzhejms Bejker ta Papa Rimskij Ivan Pavlo II Pid chas potryasin na Balkanah u seredini 1990 h rokiv misto perezhilo dramatichni podiyi taki yak ta U 1999 roci pislya Kosovskoyi vijni aeroport Tirani stav aviabazoyu NATO vikonuyuchi svoyu misiyu v kolishnij Yugoslaviyi Geografiya i klimatGeografiya Suputnikovij znimok sho ilyustruye stolichnij rajon Tirani ta zasnizhenu Roztashovana vzdovzh r Ishmi u centralnij chastini za 40 km vid Adriatichnogo morya Serednya visota mista nad rivnem morya stanovit 110 metriv Misto rozmishene v otochenni pagorbiv na shodi visochiye gora Dajt na pivnichnomu zahodi vidkrivayetsya vhid v neveliku dolinu cherez yaku na vidstani vidno Adriatichne more Vidstan po shose vid stolic susidnih derzhav 700 kilometriv na pivnich vid Afin 290 km na zahid vid Skop ye 250 km na pivdennij shid vid Prishtini ta 160 km na pivden vid Podgorici Cherez misto protikayut richki Tirana i Lana U Tirani stvoreni chotiri shtuchnih ozera Tirana Paskukani Farka Tufina i inshi dribnishi vodoshovisha Navkolo ozera Tirana roztashovanij Grand park z botanichnim sadom i zooparkom Ninishnij municipalitet utvorenij v rezultati reformi miscevogo samovryaduvannya 2015 roku shlyahom zlittya kolishnih municipalitetiv Baldushk Borzhito Dajt Farko Kashar Krabo Ndrok Petrela Pezo Shengerg Tirana Vagarr Zall Bastar i Zall Gerr Klimat Tirana maye vologij subtropichnij klimat Cfa zgidno z klasifikaciyeyu klimatu Keppena z zharkim i pomirno suhim litom i proholodnoyu i vologoyu zimoyu Misto lezhit na kordoni mizh zonami 7 i 9 z tochki zoru zoni morozostijkosti Serednya kilkist opadiv u Tirani stanovit blizko 1266 milimetriv na rik Bilshist opadiv u misti vipadaye v zimovi misyaci z listopada po berezen i menshe v litni misyaci z chervnya po veresen Za kilkistyu opadiv yak doshu tak i snigu misto vhodit do chisla najvologishih mist na Yevropejskomu kontinenti Protyagom roku serednya temperatura kolivayetsya vid 6 7 C v sichni do 24 C v lipni Misto otrimuye priblizno 2500 sonyachnih godin Klimat TiraniPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikAbsolyutnij maksimum C 21 3 28 30 3 32 6 35 9 39 7 42 2 41 4 39 7 36 1 31 3 22 5 42 2Serednij maksimum C 11 6 12 9 15 6 19 23 8 27 7 30 7 30 7 27 3 21 8 17 1 13 21Serednya temperatura C 6 7 7 8 10 13 4 18 21 6 24 23 8 20 7 16 11 7 8 1 15 2Serednij minimum C 1 8 2 6 4 5 7 9 12 1 15 6 17 2 16 9 14 1 10 1 6 3 3 2 9 4Absolyutnij minimum C 10 4 9 4 7 1 2 5 5 6 4 2 10 3 8 1 3 4 3 6 9 10 4Godin sonyachnogo syajva 124 125 165 191 263 298 354 327 264 218 127 88 2544Norma opadiv mm 143 132 115 104 103 68 42 46 78 114 172 148 1266Dniv z opadami 13 13 14 13 12 7 5 4 6 9 16 16 128Dzherelo Wetter deEkologiya U veresni 2015 roku Tirana organizuvala svij pershij ob yednavshi zusillya z chislennimi mistami po vsomu svitu dlya borotbi z isnuyuchoyu problemoyu zabrudnennya povitrya v mistah Cya iniciyativa prizvela do znachnogo znizhennya rivnya zabrudnennya povitrya ta shumu sho sponukalo municipalitet organizovuvati den bez transportnih zasobiv shomisyacya Z 1 sichnya 2019 roku uryad vviv zaboronu na import vzhivanih transportnih zasobiv vigotovlenih do 2005 roku shob obmezhiti zabrudnennya navkolishnogo seredovisha zaohotiti kupuvati novi avtomobili u sertifikovanih vitchiznyanih dilerskih centriv ta pidvishiti zagalnu bezpeku dorozhnogo ruhu Inshim dzherelom zabrudnennya ye PM10 ta PM2 5 vdihuvani tverdi chastki ta gazi NO2 vnaslidok shvidkogo zrostannya budivnictva novih budivel ta rozshirennya dorozhnoyi infrastrukturi Neochisheni tverdi pobutovi vidhodi ye v misti ta na okolicyah Krim togo buli skargi na nadmirne shumove zabrudnennya Nezvazhayuchi na problemi Velikij park bilya Shtuchnogo ozera maye pevnij vpliv na poglinannya vikidiv CO2 a navkolo trotuariv visadzheno ponad 2000 derev NaselennyaTirana najgustonaselenishe misto v Albaniyi i odne z najbilshih na Balkanskomu pivostrovi Vsogo v stolichnij aglomeraciyi bilsh 800 000 zhiteliv Misto ye domivkoyu dlya bagatoh etnichnih grup z usogo Balkanskogo pivostrova Blizko 630 203 osib 84 10 naselennya stanovlyat albanci 2 596 0 35 greki 856 0 11 arumuni 513 0 07 makedonci 198 0 03 italijci 1 042 0 14 ne povidomili pro svoyu etnichnu prinalezhnist Za perepisom 2011 roku v miskih rajonah okrugu zhive 526 017 osib v silskih rajonah peredmistya Tirani 223 348 osib Zagalom chislo zhiteliv okrugu stanovit 749 365 osib Chislo zhinok 378 778 trohi perevishuye chislo cholovikiv 370 587 Musulmani vklyuchayuchi bektashi stanovlyat priblizno 65 naselennya Tirani Blizko 11 naselennya hristiyani riznih napryamiv 3 ateyisti a 4 identifikuyut sebe yak viryan ne vkazuyuchi religiyi 15 ne vidpovili na pitannya pro virospovidannya sho najimovirnishe pov yazano z epohoyu komunistichnogo diktatora Envera Hodzhi yakij namagavsya vikoriniti religiyu v krayini InfrastrukturaStolicya Tirana ye stoliceyu Respubliki Albaniyi sho vidigraye vazhlivu rol u formuvanni politichnogo ta ekonomichnogo zhittya krayini Tut diyut uryadovi funkciyi ta ustanovi za yaki vidpovidaye uryad Albaniyi yak napriklad vikonavcha vlada yuridichna ta zakonodavcha Albaniyi Prezident ta prem yer ministr Albaniyi oficijno prozhivayut i pracyuyut u Tirani Tirana takozh ye domom dlya nacionalnogo Konstitucijnogo sudu ta Vazhlivimi nacionalnimi ustanovami roztashovanimi v Tirani ye Apelyacijnij sud ta Administrativnij sud Bank Albaniyi roztashovanij na ploshi Skanderbega a inshi ustanovi taki yak oboroni vnutrishnih sprav yusticiyi ta turizmu roztashovani v Tirani Misto takozh ye domom dlya vsih konsulstv i posolstv v Albaniyi sho robit jogo vazhlivim centrom mizhnarodnoyi diplomatiyi v krayini OsvitaTiranskij universitet ponad 14 000 studentiv Politehnichnij universitet Tirani blizko 10 000 studentiv Akademiya muziki ta mistectv Albaniyi KulturaNacionalnij teatr operi ta baletu AlbaniyiMuzeyi Nacionalna galereya mistectv Albaniyi Nacionalnij istorichnij muzej Nacionalnij arheologichnij muzej Muzej prirodnichih nauk SportFutbolnij klub Tirana zasnovanij 1920 roku vistupaye u Superlizi Albaniyi Domashnya arena stadion Selman Starmasi vmishuye 12 500 glyadachiv Futbolnij klub Partizani zasnovanij 1946 roku vistupaye u Drugomu divizioni Domashnya arena stadion Kemal Stafa vmishuye 19 700 glyadachiv GalereyaOfis prem yer ministra Albaniyi Budinok Narodnih zboriv Albaniyi Tiranskij universitet Nacionalnij arheologichnij muzej Nacionalna galereya mistectv Albaniyi Mechet Efem Bej Kafedralnij sobor Albanskoyi pravoslavnoyi cerkvi Plosha Skanderbega Monument Skanderbega Kolishnya rezidenciya Envera Hodzhi Restorannij kompleks Tajvani Centr Mizhnarodnij aeroport Tirani Ozero Tirana Grand Park Mati Albaniya Kanatna doroga na Dajt Ozero ZamokPrimitki Arhiv originalu za 13 listopada 2014 Procitovano 13 listopada 2014 Arhiv originalu za 6 veresnya 2018 Procitovano 31 travnya 2017 PosilannyaTirana Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 www tirana gov al official site 14 kvitnya 2011 u Wayback Machine Gumball 3000 in Tirana 2 lipnya 2007 u Wayback Machine May 2nd 2007 Fotoalbomi 1 4 grudnya 2004 u Wayback Machine 2 4 grudnya 2004 u Wayback Machine 3 13 serpnya 2004 u Wayback Machine 4 13 serpnya 2004 u Wayback Machine 5 27 veresnya 2007 u Wayback Machine 6 29 veresnya 2007 u Wayback Machine 7 29 veresnya 2007 u Wayback Machine 8 29 veresnya 2007 u Wayback Machine 9 3 lipnya 2006 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Albaniyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi