Тинф

Тинф (Тимф, Tymf) — низькопробна польська білонна (напівсрібна) монета номінальною вартістю 30 грошів (1 Польський злотий). Назва монети походить від прізвища орендаря монетних дворів Речі Посполитої 1660 років — мінцмейстера Андреаса Тимфа, який виступив з ініціативою карбування цієї монети. Емісія відбувалася у містах Львові (1663), Бидґощі (1663-66), Кракові (1663-66).

Карбувалась зі срібла 8-ї проби в кількості 30 шт. з однієї гривні срібла (бл. 200 грамів). Вага — бл. 6,72 г, вміст — 3,36 г чистого срібла. Було викарбувано надмір (понад 7 млн штук), призвело до подальшого розладу грошової системи Речі Посполитої. Міста Прусії відмовлялись брати їх за номіналом, прирівняли до ортів вартістю 18 грошів.

Львівські тимфи

На Львівському монетному дворі було відкарбовано 1 357 170 шт. На лицевому боці тинфа вміщувалась монограма короля Яна II Казимира. На звороті — герби Польщі, Литви та королівського роду Вазів, а також позначення номіналу. Карбування тинфа, примусовий курс яких становив 30 грошів, реальна вартість — 12-15 грошів (чи максимум 12), було викликано кризовими явищами у фінансовому господарстві Речі Посполитої. Ринковий курс тинфа виражений у мідних солідах-боратинках, перевищував номінальний. У Львові він становив у 1667 році 32 гроші, у 1686 — 33 гроші, 1701 — 38 грошів. 1717 року урядовий курс становив 38 мідних грошів. У першій половині XVIII ст. курс тинфа утримувався на рівні 38 грошів. Виробництво монет вартістю 30 грошів здійснювалося за часів панування королів Міхала Корибута Вишневецького у 1671 та Августа III Фридріха у 1752-56 роках. В 1776 році почали вийматись з обігу за курсом 27 грошів.

Під час Північної війни у 1707-09 роках цар Московії Петро І випустив невелику кількість тинфів на московському монетному дворі для покриття потреб московської армії, що вела воєнні дії на землях Речі Посполитої.

Див. також

• Боратинка
• Грошова система Речі Посполитої

Примітки

1. Зварич В. В. (автор-составитель). Нумизматический словарь… С. 122
2. Зварич В. В. (автор-составитель). Нумизматический словарь… С. 123

Джерела

• Шуст Р. М. Тимф [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 81. — .
• Синчук И. Тынфы Национального музея Литвы: исследование и каталог // Numizmatika. T.7-8. Metraštis 2006—2007. Vilnius, 2008. P.53-228.
• Зварич В. В. (автор-составитель). Нумизматический словарь.— Львов, издательство при ЛГУ / объединение «Вища шщкола», 1975.— 156 с.: 292 ил.— С. 122—123. (рос.)

Посилання

• Тимфа, тинфа // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1898. — 1000 екз.