Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Теплиці значення Тепли ці пол Cieplice село в Польщі у гміні Адамів

Теплиці (Польща)

Теплиці (Польща)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Теплиці (значення).

Тепли́ці (пол. Cieplice) — село в Польщі, у гміні Адамівка Переворського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 809 осіб (2011). Поблизу Теплиць знаходяться села Адамівка, Рудка, Пискоровичі, Майдан Сінявський, Добча.

Село
Теплиці
пол. Cieplice
image
Колишня церква

Координати 50°15′ пн. ш. 22°36′ сх. д. / 50.250° пн. ш. 22.600° сх. д. / 50.250; 22.600Координати: 50°15′ пн. ш. 22°36′ сх. д. / 50.250° пн. ш. 22.600° сх. д. / 50.250; 22.600

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Переворський повіт
Гміна Адамівка
Населення 809 осіб (2011)
Часовий пояс , влітку
Телефонний код (+48) 16
Поштовий індекс 37-534 (37-530 dla przysiółka Izabelin)
Автомобільний код RPZ
SIMC 0598629
GeoNames 774153
OSM ↑2971081 ·R (Гміна Адамівка)
image
image
Теплиці
Теплиці (Польща)
image
image
Теплиці
Теплиці (Підкарпатське воєводство)
image Теплиці у Вікісховищі

Традиційно село поділяється на 2 частини: Теплиці Горішні і Теплиці Долішні — відповідно до рельєфу. Теплиці Горішні — на підвищенні, а Долішні — в долині.

Назва

Місцевість Теплиць болотиста, з великою кількістю ставків, соснових лісів. Також є теплі джерела, які й дали назву населеному пункту.

Історія

Історія села відома ще з XV ст.

Початки шкільництва в Теплицях сягають 1823 року. В 1830 р. в селі була тривіальна школа при греко-католицькій церкві.

У 1831 р. в селі була греко-католицька парохіяльна церква Різдва Пресвятої Богородиці, освячена 1681 року перемиським єпископом Іваном Малаховським, яка належала до Ярославського деканату Перемишльської єпархії, було 2046 парафіян.

Відповідно до перепису "Королівства Галичини і Лодомерії" 1868 року у селі разом з присілком Шегди проживала 2491 особа. Землі належали Владиславу Чарторийському.

Відповідно до "Географічного словника Королівства Польського" в 1880 році Теплиці знаходилися в Ярославському повіті Королівства Галичини і Володимирії, на відстані 9,7 км від Сіняви. Попри півтисячолітню латинізацію селі не було власної римо-католицької парафії. Поляки належали до парафії в Сіняві. Натомість в селі була греко-католицька парафія Ярославського деканату Перемишльської єпархії, було 2300 прихожан. Причина цього полягала у тому, що більшість населення становили українці (русини). Були дві школи: 1-класова і 2-класова. Землі належали графині Ізабеллі Дзялинській (з дому Чорторийській). В селі проживали 3 родини православних і 30 родин (коло 300 осіб) юдеїв.

image
Члени Товариства "Просвіта" у с. Теплиці (фото 1930-х р.).

1881 року у селі було відкрито читальню "Просвіти". В Ярославському повіті вона займала друге місце за кількістю книг — 747 (станом на кінець 1930-х рр.). 50 жителів села були членами читальні.

1902 року було побудовано нову церкву за проектом архітектора Василя Нагірного

1926 року в Теплицях Дольних було створено кооператив «Єдність».

На 01.01.1939 в селі проживало 3630 мешканців, з них 2680 українців-грекокатоликів, 320 українців-римокатоликів, 530 поляків (жили у присілку Колонія), 100 євреїв. Село належало до ґміни Адамівка Ярославського повіту Львівського воєводства. До того часу до Теплиць також належали присілки і маленькі села: Шегди, Покриви, Вовчасте, Квіки, Бєлі, Ковалі, Молині, Нагірне, Ізабелін, Зелінки та інші. Греко-католиків місцевої парафії Сінявського деканату Перемишльської єпархії налічувалось: Покриве — 197; Зелінки — 83; Волчасте — 116, Колонія — 26; Нагірне — 119; Белі — 93; Шегди — 187, Квіки (громада Слобода) — 60.

У середині вересня 1939 року німці окупували село, однак уже 28 вересня 1939 року мусіли відступити, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова правобережжя Сяну належало до радянської зони впливу. 27.11.1939 постановою Верховної Ради УРСР село у складі правобережної частини Ярославського повіту в ході утворення Львівської області включене до Любачівського повіту, а 17 січня 1940 року включене до Синявського району. В червні 1941, з початком Радянсько-німецької війни, село знову було окуповане німцями. В липні 1944 року радянські війська оволоділи селом, а в жовтні 1944 року правобережжя Сяну зі складу Львівської області передано Польщі.

1945 року відповідно до «Угоди про взаємний обмін населенням у прикордонних районах» частина українського населення Теплиць була вивезена в УРСР. Як наслідок, деякі присілки зникли (напр. Покриви, Квіки), а подекуди просто значно зменшилася кількість населення (самі Теплиці, Шегди, Бєлі, Вовчасте). Залишилися лише такі частини села: Бабина Гурка, Халупки, Коло Церкви, Валяшки, Коневе, Ізабелін. Після виселення українців їхні будинки у присілку Покриви були спалені вояками УПА.

Жителі Теплиць були переселені у населені пункти Тернопільської, Львівської, Дрогобицької, Станіславської, Харківської, Полтавської, Одеської, Миколаївської, Волинської. Наприклад, Тернопільська область: місто Теребовля, села Боричівка, Лозівка, Лошнів, Гиньківці та ін. В свою чергу з цих населених пунктів репатрійовані до Польської Народної Республіки громадяни польської національності. З самих лише Теплиць 1945 року вивезено 2091 особа (482 сім'ї). Багато сімей переселені в с. Гутище Олеське Львівської області (Олеський, потім Золочівський район) у вересні 1944 року за рішенням сільського війта (свідчення Анни Кархут). Зокрема це родини Шегда, Дуда, Федірко, Кархут, Пісєчко, Зінь та ін. Решту українців у 1947 р. депортовано на понімецькі землі.

У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

Пам'ятки

  • будівля колишньої греко-католицької церкви Різдва Божої Матері — нині римо-католицький костел святих Петра і Павла. Церква збудована 1904 року, а дзвіниця — теж десь на початку ХХ ст. До цього на її місці знаходилася старша дерев'яна церква Різдва Божої Матері, збудована 1681 року. Це була парафіяльна церква і належала до Ярославського деканату. Цвинтар біля церкви обгороджений, більшість могил польські. З українських, могил, що руйнуються, у 2014 році можна було прочитати на надгробку прізвище Дуда.
  • каплиця 1912 року у присілку Белі.
  • залишилося кілька десятків дерев’яних будинків довоєнного часу
  • військовий цвинтар часів Першої світової війни, розміщений на півдорозі між Теплицями і Адамівкою. Стан — недоглянутий, без надгробків.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

Загалом Допрацездатний
вік 		Працездатний
вік 		Постпрацездатний
вік
Чоловіки 387 80 258 49
Жінки 422 88 222 112
Разом 809 168 480 161

Примітки

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Теплиці (Польща)

  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. . Архів оригіналу за 10 листопада 2017. Процитовано 27 листопада 2017.
  3. Cieplice 2 // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 690. (пол.)
  4. . Архів оригіналу за 14 листопада 2017. Процитовано 27 листопада 2017.
  5. Коротка історія "Просвіти" в Ярославі / Ярославщина: історико-мемуарний збірник. Випуск 1. — Львів, 2009. — с.56-64
  6. Нагірний Василь Степановичю / Володимир Тимофієнко. Зодчі України кінця XVIII - початку XX століть. Біографічний довідник. http://alyoshin.ru/Files/publika/timofienko/tim_zodchi_025.html [ 27 грудня 2014 у Wayback Machine.]
  7. Петро Вигінний. Українська кооперація Ярославщини і її вплив на національну свідомість населення / Ярославщина: історико-мемуарний збірник. Випуск 1. — Львів, 2009. — с.75-87.
  8. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 29.
  9. Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [ 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  10. Сергійчук В. Український здвиг. Т.1 Закерзоння. 1939-1947. — Київ: Українська видавнича спілка, 2004. — с.355
  11. . Архів оригіналу за 7 квітня 2018. Процитовано 27 листопада 2017.
  12. . Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 21 листопада 2017.
  13. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

Див. також

Джерела

  • Сайт Гміни Адамівка. Cieplice [1][недоступне посилання з травня 2019]


image Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Teplici znachennya Tepli ci pol Cieplice selo v Polshi u gmini Adamivka Perevorskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Naselennya 809 osib 2011 Poblizu Teplic znahodyatsya sela Adamivka Rudka Piskorovichi Majdan Sinyavskij Dobcha Selo Teplici pol Cieplice Kolishnya cerkva Koordinati 50 15 pn sh 22 36 sh d 50 250 pn sh 22 600 sh d 50 250 22 600 Koordinati 50 15 pn sh 22 36 sh d 50 250 pn sh 22 600 sh d 50 250 22 600 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Perevorskij povitGmina AdamivkaNaselennya 809 osib 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 16Poshtovij indeks 37 534 37 530 dla przysiolka Izabelin Avtomobilnij kod RPZSIMC 0598629GeoNames 774153OSM 2971081 R Gmina Adamivka TepliciTeplici Polsha TepliciTeplici Pidkarpatske voyevodstvo Teplici u Vikishovishi Tradicijno selo podilyayetsya na 2 chastini Teplici Gorishni i Teplici Dolishni vidpovidno do relyefu Teplici Gorishni na pidvishenni a Dolishni v dolini NazvaMiscevist Teplic bolotista z velikoyu kilkistyu stavkiv sosnovih lisiv Takozh ye tepli dzherela yaki j dali nazvu naselenomu punktu IstoriyaIstoriya sela vidoma she z XV st Pochatki shkilnictva v Teplicyah syagayut 1823 roku V 1830 r v seli bula trivialna shkola pri greko katolickij cerkvi U 1831 r v seli bula greko katolicka parohiyalna cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici osvyachena 1681 roku peremiskim yepiskopom Ivanom Malahovskim yaka nalezhala do Yaroslavskogo dekanatu Peremishlskoyi yeparhiyi bulo 2046 parafiyan Vidpovidno do perepisu Korolivstva Galichini i Lodomeriyi 1868 roku u seli razom z prisilkom Shegdi prozhivala 2491 osoba Zemli nalezhali Vladislavu Chartorijskomu Vidpovidno do Geografichnogo slovnika Korolivstva Polskogo v 1880 roci Teplici znahodilisya v Yaroslavskomu poviti Korolivstva Galichini i Volodimiriyi na vidstani 9 7 km vid Sinyavi Popri pivtisyacholitnyu latinizaciyu seli ne bulo vlasnoyi rimo katolickoyi parafiyi Polyaki nalezhali do parafiyi v Sinyavi Natomist v seli bula greko katolicka parafiya Yaroslavskogo dekanatu Peremishlskoyi yeparhiyi bulo 2300 prihozhan Prichina cogo polyagala u tomu sho bilshist naselennya stanovili ukrayinci rusini Buli dvi shkoli 1 klasova i 2 klasova Zemli nalezhali grafini Izabelli Dzyalinskij z domu Chortorijskij V seli prozhivali 3 rodini pravoslavnih i 30 rodin kolo 300 osib yudeyiv Chleni Tovaristva Prosvita u s Teplici foto 1930 h r 1881 roku u seli bulo vidkrito chitalnyu Prosviti V Yaroslavskomu poviti vona zajmala druge misce za kilkistyu knig 747 stanom na kinec 1930 h rr 50 zhiteliv sela buli chlenami chitalni 1902 roku bulo pobudovano novu cerkvu za proektom arhitektora Vasilya Nagirnogo 1926 roku v Teplicyah Dolnih bulo stvoreno kooperativ Yednist Na 01 01 1939 v seli prozhivalo 3630 meshkanciv z nih 2680 ukrayinciv grekokatolikiv 320 ukrayinciv rimokatolikiv 530 polyakiv zhili u prisilku Koloniya 100 yevreyiv Selo nalezhalo do gmini Adamivka Yaroslavskogo povitu Lvivskogo voyevodstva Do togo chasu do Teplic takozh nalezhali prisilki i malenki sela Shegdi Pokrivi Vovchaste Kviki Byeli Kovali Molini Nagirne Izabelin Zelinki ta inshi Greko katolikiv miscevoyi parafiyi Sinyavskogo dekanatu Peremishlskoyi yeparhiyi nalichuvalos Pokrive 197 Zelinki 83 Volchaste 116 Koloniya 26 Nagirne 119 Beli 93 Shegdi 187 Kviki gromada Sloboda 60 U seredini veresnya 1939 roku nimci okupuvali selo odnak uzhe 28 veresnya 1939 roku musili vidstupiti oskilki za paktom Ribbentropa Molotova pravoberezhzhya Syanu nalezhalo do radyanskoyi zoni vplivu 27 11 1939 postanovoyu Verhovnoyi Radi URSR selo u skladi pravoberezhnoyi chastini Yaroslavskogo povitu v hodi utvorennya Lvivskoyi oblasti vklyuchene do Lyubachivskogo povitu a 17 sichnya 1940 roku vklyuchene do Sinyavskogo rajonu V chervni 1941 z pochatkom Radyansko nimeckoyi vijni selo znovu bulo okupovane nimcyami V lipni 1944 roku radyanski vijska ovolodili selom a v zhovtni 1944 roku pravoberezhzhya Syanu zi skladu Lvivskoyi oblasti peredano Polshi 1945 roku vidpovidno do Ugodi pro vzayemnij obmin naselennyam u prikordonnih rajonah chastina ukrayinskogo naselennya Teplic bula vivezena v URSR Yak naslidok deyaki prisilki znikli napr Pokrivi Kviki a podekudi prosto znachno zmenshilasya kilkist naselennya sami Teplici Shegdi Byeli Vovchaste Zalishilisya lishe taki chastini sela Babina Gurka Halupki Kolo Cerkvi Valyashki Koneve Izabelin Pislya viselennya ukrayinciv yihni budinki u prisilku Pokrivi buli spaleni voyakami UPA Zhiteli Teplic buli pereseleni u naseleni punkti Ternopilskoyi Lvivskoyi Drogobickoyi Stanislavskoyi Harkivskoyi Poltavskoyi Odeskoyi Mikolayivskoyi Volinskoyi Napriklad Ternopilska oblast misto Terebovlya sela Borichivka Lozivka Loshniv Ginkivci ta in V svoyu chergu z cih naselenih punktiv repatrijovani do Polskoyi Narodnoyi Respubliki gromadyani polskoyi nacionalnosti Z samih lishe Teplic 1945 roku vivezeno 2091 osoba 482 sim yi Bagato simej pereseleni v s Gutishe Oleske Lvivskoyi oblasti Oleskij potim Zolochivskij rajon u veresni 1944 roku za rishennyam silskogo vijta svidchennya Anni Karhut Zokrema ce rodini Shegda Duda Fedirko Karhut Pisyechko Zin ta in Reshtu ukrayinciv u 1947 r deportovano na ponimecki zemli U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Peremishlskogo voyevodstva Pam yatkibudivlya kolishnoyi greko katolickoyi cerkvi Rizdva Bozhoyi Materi nini rimo katolickij kostel svyatih Petra i Pavla Cerkva zbudovana 1904 roku a dzvinicya tezh des na pochatku HH st Do cogo na yiyi misci znahodilasya starsha derev yana cerkva Rizdva Bozhoyi Materi zbudovana 1681 roku Ce bula parafiyalna cerkva i nalezhala do Yaroslavskogo dekanatu Cvintar bilya cerkvi obgorodzhenij bilshist mogil polski Z ukrayinskih mogil sho rujnuyutsya u 2014 roci mozhna bulo prochitati na nadgrobku prizvishe Duda kaplicya 1912 roku u prisilku Beli zalishilosya kilka desyatkiv derev yanih budinkiv dovoyennogo chasu vijskovij cvintar chasiv Pershoyi svitovoyi vijni rozmishenij na pivdorozi mizh Teplicyami i Adamivkoyu Stan nedoglyanutij bez nadgrobkiv DemografiyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vikCholoviki 387 80 258 49Zhinki 422 88 222 112Razom 809 168 480 161PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Teplici Polsha GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Arhiv originalu za 10 listopada 2017 Procitovano 27 listopada 2017 Cieplice 2 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 690 pol Arhiv originalu za 14 listopada 2017 Procitovano 27 listopada 2017 Korotka istoriya Prosviti v Yaroslavi Yaroslavshina istoriko memuarnij zbirnik Vipusk 1 Lviv 2009 s 56 64 Nagirnij Vasil Stepanovichyu Volodimir Timofiyenko Zodchi Ukrayini kincya XVIII pochatku XX stolit Biografichnij dovidnik http alyoshin ru Files publika timofienko tim zodchi 025 html 27 grudnya 2014 u Wayback Machine Petro Viginnij Ukrayinska kooperaciya Yaroslavshini i yiyi vpliv na nacionalnu svidomist naselennya Yaroslavshina istoriko memuarnij zbirnik Vipusk 1 Lviv 2009 s 75 87 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 29 Ukaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta USSR 27 11 1939 Ob obrazovanii Lvovskoj Drogobychskoj Volynskoj Stanislavskoj Tarnopolskoj i Rovenskoj oblastej v sostave URSR 26 listopada 2016 u Wayback Machine ros Sergijchuk V Ukrayinskij zdvig T 1 Zakerzonnya 1939 1947 Kiyiv Ukrayinska vidavnicha spilka 2004 s 355 Arhiv originalu za 7 kvitnya 2018 Procitovano 27 listopada 2017 Arhiv originalu za 30 lipnya 2017 Procitovano 21 listopada 2017 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 Div takozhShegdiDzherelaSajt Gmini Adamivka Cieplice 1 nedostupne posilannya z travnya 2019 Portal Polsha Ce nezavershena stattya pro Pidkarpatske voyevodstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ