Ізабелла Дзялинська

Ізабелла Дзялинська, повністю Ізабелла Єлизавета з Чарторийських Дзялинська (нар.14 грудня 1830, Варшава — пом. 18 березня 1899, Мантон, Франція) — шляхтянка з польського роду Чорторийських, художниця-аматорка, колекціонерка мистецьких творів.

Ізабелла Дзялинська
Ізабелла з матір'ю і дружиною брата
Народилася	14 грудня 1830(1830-12-14) Варшава
Померла	18 березня 1899(1899-03-18) (68 років) Мантон (Франція)
Діяльність	художниця
Рід	Чорторийські
Батько	Адам Єжи Чарторийський
Мати	Анна Софія Сапєга
Брати, сестри	^d і ^d
У шлюбі з	граф Ян Дзялинський
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Була донькою княза Адама Єжи Чарторийського й Анни Софії з Сапегів. Виховувалася у Парижі, в консервативній атмосфері (готель Лямбер). З часів молодості колекціонувала твори мистецтва.

1857 року вийшла заміж за графа . Дітей у подружжя не було. Після польського повстання 1863 року порушилося сімейне життя Дзялинських, зокрема виникли майнові суперечки. Ян Дзялинський був змушений покинути Польщу і 5 років переховуватися у Франції, адже отримав заочно смертний вирок. Згодом зміг повернутися додому, оскільки 1869 року отримав амністію.

Від свого батька Ізабелла успадкувала (готель Лямбер) — резиденцію Чарторийських у Парижі, політичний штаб і культурний центр польської емігрантській діаспори у Франції. Разом з братом займалася справами готелю, особливо Польським інститутом.

Багато подорожувала по Європі, а також Алжиру, Єгипті, Святій Землі. Більшу частину життя мешкала у Парижі, а після шлюбу — також в Голухові, який отримала 1872 року від свого чоловіка за те, що позичила йому гроші на Січневе повстання. Започаткувала колекцію античних ваз, графіки, ікон, меблів. Замок у Голухові перебудувала за своїм планом — створила у ньому музей. 1893 року домоглася ординація щодо фінансового утримання музею. У планах було відновити давню резиденцію роду Лещинських, яка колись була в Голухові.

Після смерті її поховали в капличці у парку в Голухові.

Джерела

• Danuta Marek, Ordynacja gołuchowska Izabelli z Czartoryskich Działyńskiej (1830—1899), Muzeum Narodowe w Poznaniu 1994,
• Róża Kąsinowska, Gołuchów. Rezydencja magnacka w świetle źródeł, Ośrodek Kultury Leśnej w Gołuchowie 2006,
• Teresa Jakimowicz, Elżbieta Działyńska, w: Wielkopolski Słownik Biograficzny, Warszawa-Poznań 1981

Посилання

• Ізабелла Дзялинська