Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олексій Валентинович Татаров (30 березня 1940, Київ — † 17 січня 2015, Київ), український художник, бард.
| Олексій Татаров | ||||
|---|---|---|---|---|
| При народженні | Олексій Валентинович Татаров | |||
| Народження | 30 березня 1940 Київ | |||
| Смерть | 17 січня 2015 (74 роки) | |||
| Київ, Україна | ||||
| Країна |  Україна | |||
| Навчання | Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури | |||
| Діяльність | художник | |||
| Покровитель | Луцак Володимир Павлович | |||
| Працівник | Перший київський машинобудівний завод | |||
| | ||||
Художник
Олексій Валентинович Татаров народився 30.03.1940 р. у сім'ї київських творчих інтелігентів: батько свого часу навчався в художньому інституті, мама закінчила консерваторію по класу фортепіано. Однак син художніх нахилів особливо не проявляв. Та коли в 12 років опинився в дитячому санаторії, і там, щоб зайняти дітей, «видали» пластилін, виліпив Тараса Бульбу. Чомусь саме цей образ уявився, і вийшов дуже схожим і переконливим. Отож, до художньої школи вступив із твердим наміром вчитися на скульптора. У 10-му класі доля звела О. Татарова з молодим тоді вчителем Володимиром Павловичем Луцаком, який став його наставником і порадником. Затим був художній інститут і, здавалося, — прямий шлях до втілення мрії. У 1962 році все раптово змінилося: після відомого «вибуху» Микити Хрущова під час виставки з нагоди 30-річчя Московської спілки художників надійшла вказівка — із творчих вишів України вигнати п'ятьох студентів!
 | Я, як першим номером вступив до інституту, так першим і вилетів… На щастя, в художній школі я навчався в одному класі з донькою уславленої Тетяни Яблонської. І, спасибі Тетяні Нилівні, вона пішла до керівництва і відстояла мої права на поновлення. |  |
Але щоб поновитися, треба було пройти виховання працею — півроку попрацювати учнем токаря чи слюсаря на «Більшовику».
| | Я подумав-подумав і вирішив зі скульптурою розлучитися, якось одразу перегорів… А тоді написав заяву на мистецтвознавче відділення. Якийсь час працював і в комбінаті монументального мистецтва. | |
(Одну з мозаїк О. Татарова — «Олені» — можна побачити в підземному переході метрополітену на станції «Майдан Незалежності».) Пізніше О. Татаров зрозумів, що його справжнє покликання — живопис. Цікаво, що на його роботах позначилося «мозаїчне» минуле — картини ніби зіткані з невеличких яскравих клаптиків, які в гармонійному поєднанні створюють певний настрій і сюжетність. Спочатку О. Татаров писав пером і тушшю, і то було поєднання мистецтва і великого терпіння. Ті перші роботи особливо вражають витонченістю. Поступово почав освоювати пензлі, кольорову туш, затим перейшов на фарби…
| | Картини у мене начебто схожі, оскільки пишу в притаманній мені манері, і водночас дуже різні, адже працюю так, щоб не повторюватися. Тому хронологічно поряд можуть бути і абстракція, і щось наближене до натури. Йду за імпульсом, за настроєм. На щастя, вчасно зрозумів, що мистецтво – це естетика, а не пропаганда чогось. І тому на кожній картині є якісь деталі, які виникають спонтанно, інтуїтивно, але ж саме в цьому й виявляється особистість художника... Ніколи після того, як вивів на картині підпис, нічого не зачіпаю і не виправляю, бо прекрасно розумію, що тільки за одним імпульсом можна йти. Тому й поставив свого часу заборону: ніяких офіційних виставок... | |
О.Татаров працював для себе, аж поки друг-учений, лауреат Ленінської премії, не витягнув картини у «світ», влаштувавши першу виставку у столичному Інституті генетики. Подібних виставок для наукової, а згодом і творчої інтелігенції було немало, і не лише у Києві. З творчістю О. Татарова знайомилися у Москві, у Петербурзі, в Кишиневі. У 1996 р. друзі запросили його до США, де з великим успіхом пройшла презентація його робіт.
| | Мої картини – як наречена, почуття до якої особливо світлі й чисті… На кожній – мої враження: від Єгипту, приміром, який люблю і давно мріяв там побувати; від Зальцбурга, міста Моцарта, яке, здається, все наповнене його музикою (я його так і зобразив, позбавивши тілесності); від Булгакова, якого постійно перечитую… А тут – наша трагедія, художники-бойчукісти, яких Сталін розстріляв, і це той шлях, яким вони пішли до Сибіру і не повернулися. Відновлення пам’ятника княгині Ользі побачив через ось такі проломи часу. На задньому плані «заховав» автора – Івана Петровича Кавалерідзе, який усміхається на все це. У мене він присутній тут, біля творіння своїх рук, хоча, коли відкривали пам’ятник у 1913 році, автора не допустили до відкриття, бо він не помирився з церквою, тож стояв у натовпі. Така вона, доля митця!.. На другому народженні пам’ятника теж не був присутній, оскільки на той час уже помер… А це – Рух, 1992 рік, якесь було передчуття, що він розколеться, тому й намалював його таким, роздвоєним… | |
Бард
Яскрава бардівська сторінка у житті О. Татарова з'явилася у сорок три роки імпульсивно, але, мабуть, закономірно. Він дуже любив пісні Володимира Висоцького, і коли великий поет і співак помер, пережив страшенне потрясіння.
| | На цьому оголеному нерві намалював з десяток портретів Висоцького! Ніколи раніше серійно не працював, щоб не повторюватися. Але то був такий крик душі, що я малював і малював. Дізнавшись про картини, прийшли до мене київські барди. І якось привели вони до мене Олександра Розенбаума, з яким ми навдивовижу швидко здружилися. Під час однієї із зустрічей у Петербурзі Олександр на моїх очах написав кілька пісень. І той процес так полонив мене, що раптом почався внутрішній свербіж: я теж так хочу! А головне, що ясно відчув: не тільки хочу, а й зможу! | |
Пісні писав на тому ж емоційному надриві, що й Володимир Висоцький. До процесу долучилася вірна дружина Олександра Василівна — Сашенька. Так з'явилася музична поема за творами Михайла Булгакова — як самобутнє і яскраве доповнення до вже існуючого живописного циклу. Так народилася півторагодинна художньо-музична композиція, присвячена творчості відомого живописця Павла Філонова, послідовником якого є О. Татаров. Концертну діяльність талановитого подружжя з Києва «благословив» петербуржець «фотограф милістю Божою» . У Пітері в залі для співу палацу графині Паніної відбувся особливо пам'ятний концерт — презентація бард-поеми на 45 хвилин. Ще один — у Києві на балконі театру на Подолі — на річницю від дня народження великого Михайла Булгакова.
| | Коли пісень було близько 200, то на концерти виносилися ті ж сорок... У мене так вийшло: останню пісню написав у передчутті незалежності. І - все, як відрізало! Як прийшло, так і пішло... | |
Посилання
- Олексій Татаров: «Картини для мене — як і пісні: пишу, бо без цього не можу». Журнал ХОБІ. Світ наших захоплень, м. Київ, м. Кіровоград (всеукраїнський журнал), червень 2006, Людмила Момот, стор. 18—25.
- Портрет О. Татарова роботи
- Виставка робіт О. Татарова у КПІ
- Галерея робіт О. Татарова на DeviantArt
- Робота О. Татарова у колекції Гриньових
- Про портрети В. Висоцького роботи О. Татарова
- Портрет В. Висоцького роботи О. Татарова
- Портрет А. Химка роботи О. Татарова
- Про пісні О. Татарова
- Пісня «Коняги», автор О. Татаров
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksij Valentinovich Tatarov 30 bereznya 1940 19400330 Kiyiv 17 sichnya 2015 Kiyiv ukrayinskij hudozhnik bard Oleksij TatarovPri narodzhenniOleksij Valentinovich TatarovNarodzhennya30 bereznya 1940 1940 03 30 KiyivSmert17 sichnya 2015 2015 01 17 74 roki Kiyiv UkrayinaKrayina UkrayinaNavchannyaNacionalna akademiya obrazotvorchogo mistectva i arhitekturiDiyalnisthudozhnikPokrovitelLucak Volodimir PavlovichPracivnikPershij kiyivskij mashinobudivnij zavod U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Tatarov HudozhnikOleksij Valentinovich Tatarov narodivsya 30 03 1940 r u sim yi kiyivskih tvorchih inteligentiv batko svogo chasu navchavsya v hudozhnomu instituti mama zakinchila konservatoriyu po klasu fortepiano Odnak sin hudozhnih nahiliv osoblivo ne proyavlyav Ta koli v 12 rokiv opinivsya v dityachomu sanatoriyi i tam shob zajnyati ditej vidali plastilin vilipiv Tarasa Bulbu Chomus same cej obraz uyavivsya i vijshov duzhe shozhim i perekonlivim Otozh do hudozhnoyi shkoli vstupiv iz tverdim namirom vchitisya na skulptora U 10 mu klasi dolya zvela O Tatarova z molodim todi vchitelem Volodimirom Pavlovichem Lucakom yakij stav jogo nastavnikom i poradnikom Zatim buv hudozhnij institut i zdavalosya pryamij shlyah do vtilennya mriyi U 1962 roci vse raptovo zminilosya pislya vidomogo vibuhu Mikiti Hrushova pid chas vistavki z nagodi 30 richchya Moskovskoyi spilki hudozhnikiv nadijshla vkazivka iz tvorchih vishiv Ukrayini vignati p yatoh studentiv Bereginya 1996 Ya yak pershim nomerom vstupiv do institutu tak pershim i viletiv Na shastya v hudozhnij shkoli ya navchavsya v odnomu klasi z donkoyu uslavlenoyi Tetyani Yablonskoyi I spasibi Tetyani Nilivni vona pishla do kerivnictva i vidstoyala moyi prava na ponovlennya Ale shob ponovitisya treba bulo projti vihovannya praceyu pivroku popracyuvati uchnem tokarya chi slyusarya na Bilshoviku Ya podumav podumav i virishiv zi skulpturoyu rozluchitisya yakos odrazu peregoriv A todi napisav zayavu na mistectvoznavche viddilennya Yakijs chas pracyuvav i v kombinati monumentalnogo mistectva Odnu z mozayik O Tatarova Oleni mozhna pobachiti v pidzemnomu perehodi metropolitenu na stanciyi Majdan Nezalezhnosti Piznishe O Tatarov zrozumiv sho jogo spravzhnye poklikannya zhivopis Cikavo sho na jogo robotah poznachilosya mozayichne minule kartini nibi zitkani z nevelichkih yaskravih klaptikiv yaki v garmonijnomu poyednanni stvoryuyut pevnij nastrij i syuzhetnist Spochatku O Tatarov pisav perom i tushshyu i to bulo poyednannya mistectva i velikogo terpinnya Ti pershi roboti osoblivo vrazhayut vitonchenistyu Postupovo pochav osvoyuvati penzli kolorovu tush zatim perejshov na farbi Kartini u mene nachebto shozhi oskilki pishu v pritamannij meni maneri i vodnochas duzhe rizni adzhe pracyuyu tak shob ne povtoryuvatisya Tomu hronologichno poryad mozhut buti i abstrakciya i shos nablizhene do naturi Jdu za impulsom za nastroyem Na shastya vchasno zrozumiv sho mistectvo ce estetika a ne propaganda chogos I tomu na kozhnij kartini ye yakis detali yaki vinikayut spontanno intuyitivno ale zh same v comu j viyavlyayetsya osobistist hudozhnika Nikoli pislya togo yak viviv na kartini pidpis nichogo ne zachipayu i ne vipravlyayu bo prekrasno rozumiyu sho tilki za odnim impulsom mozhna jti Tomu j postaviv svogo chasu zaboronu niyakih oficijnih vistavok Yeva 2007 O Tatarov pracyuvav dlya sebe azh poki drug uchenij laureat Leninskoyi premiyi ne vityagnuv kartini u svit vlashtuvavshi pershu vistavku u stolichnomu Instituti genetiki Podibnih vistavok dlya naukovoyi a zgodom i tvorchoyi inteligenciyi bulo nemalo i ne lishe u Kiyevi Z tvorchistyu O Tatarova znajomilisya u Moskvi u Peterburzi v Kishinevi U 1996 r druzi zaprosili jogo do SShA de z velikim uspihom projshla prezentaciya jogo robit Moyi kartini yak narechena pochuttya do yakoyi osoblivo svitli j chisti Na kozhnij moyi vrazhennya vid Yegiptu primirom yakij lyublyu i davno mriyav tam pobuvati vid Zalcburga mista Mocarta yake zdayetsya vse napovnene jogo muzikoyu ya jogo tak i zobraziv pozbavivshi tilesnosti vid Bulgakova yakogo postijno perechituyu A tut nasha tragediya hudozhniki bojchukisti yakih Stalin rozstrilyav i ce toj shlyah yakim voni pishli do Sibiru i ne povernulisya Vidnovlennya pam yatnika knyagini Olzi pobachiv cherez os taki prolomi chasu Na zadnomu plani zahovav avtora Ivana Petrovicha Kavaleridze yakij usmihayetsya na vse ce U mene vin prisutnij tut bilya tvorinnya svoyih ruk hocha koli vidkrivali pam yatnik u 1913 roci avtora ne dopustili do vidkrittya bo vin ne pomirivsya z cerkvoyu tozh stoyav u natovpi Taka vona dolya mitcya Na drugomu narodzhenni pam yatnika tezh ne buv prisutnij oskilki na toj chas uzhe pomer A ce Ruh 1992 rik yakes bulo peredchuttya sho vin rozkoletsya tomu j namalyuvav jogo takim rozdvoyenim BardYaskrava bardivska storinka u zhitti O Tatarova z yavilasya u sorok tri roki impulsivno ale mabut zakonomirno Vin duzhe lyubiv pisni Volodimira Visockogo i koli velikij poet i spivak pomer perezhiv strashenne potryasinnya Na comu ogolenomu nervi namalyuvav z desyatok portretiv Visockogo Nikoli ranishe serijno ne pracyuvav shob ne povtoryuvatisya Ale to buv takij krik dushi sho ya malyuvav i malyuvav Diznavshis pro kartini prijshli do mene kiyivski bardi I yakos priveli voni do mene Oleksandra Rozenbauma z yakim mi navdivovizhu shvidko zdruzhilisya Pid chas odniyeyi iz zustrichej u Peterburzi Oleksandr na moyih ochah napisav kilka pisen I toj proces tak poloniv mene sho raptom pochavsya vnutrishnij sverbizh ya tezh tak hochu A golovne sho yasno vidchuv ne tilki hochu a j zmozhu Pisni pisav na tomu zh emocijnomu nadrivi sho j Volodimir Visockij Do procesu doluchilasya virna druzhina Oleksandra Vasilivna Sashenka Tak z yavilasya muzichna poema za tvorami Mihajla Bulgakova yak samobutnye i yaskrave dopovnennya do vzhe isnuyuchogo zhivopisnogo ciklu Tak narodilasya pivtoragodinna hudozhno muzichna kompoziciya prisvyachena tvorchosti vidomogo zhivopiscya Pavla Filonova poslidovnikom yakogo ye O Tatarov Koncertnu diyalnist talanovitogo podruzhzhya z Kiyeva blagosloviv peterburzhec fotograf milistyu Bozhoyu U Piteri v zali dlya spivu palacu grafini Paninoyi vidbuvsya osoblivo pam yatnij koncert prezentaciya bard poemi na 45 hvilin She odin u Kiyevi na balkoni teatru na Podoli na richnicyu vid dnya narodzhennya velikogo Mihajla Bulgakova Koli pisen bulo blizko 200 to na koncerti vinosilisya ti zh sorok U mene tak vijshlo ostannyu pisnyu napisav u peredchutti nezalezhnosti I vse yak vidrizalo Yak prijshlo tak i pishlo PosilannyaRizdvo 2013 Oleksij Tatarov Kartini dlya mene yak i pisni pishu bo bez cogo ne mozhu Zhurnal HOBI Svit nashih zahoplen m Kiyiv m Kirovograd vseukrayinskij zhurnal cherven 2006 Lyudmila Momot stor 18 25 Portret O Tatarova roboti Vistavka robit O Tatarova u KPI Galereya robit O Tatarova na DeviantArt Robota O Tatarova u kolekciyi Grinovih Pro portreti V Visockogo roboti O Tatarova Portret V Visockogo roboti O Tatarova Portret A Himka roboti O Tatarova Pro pisni O Tatarova Pisnya Konyagi avtor O Tatarov