Там ян Катайський кантон башк Тамъян Ҡатай кантоны адміністративно територіальна одиниця в Башкирській автономній радянс

Там'ян-Катайський кантон розташовується у східній частині Башкирської АРСР. Кантон на півночі межує із Златоустовським повітом, на північному заході — Кудейським кантоном, на сході — Троїцькими і Верхньоуральским повітами, на півдні — Бурзян-Тангауровським кантоном, а на сході — Табинським і Юрматинським кантонами.

Історія

Тамьян-Катайський кантон на карті Малої Башкирії у вересні 1919 року

У грудні 1917 року ІІІ Всебашкирський установчий курултай прийняв положення «Про автономне управління Башкурдистану», згідно з яким автономія складалася з дев'яти кантонів: Барин-Табинський, Бурзян-Тангауровський, Джитировський, Ічкін-Катайський, Кипчакський, Куваканський, Там'янський, Ток-Чуранський і Усерганський. До початку 1919 року Башкурдистан складався з 13 кантонів: Аргаяський, Бурзян-Тангауровський, Джитировський, Дуванський, Кипчакський, Кудейський, Табинський, Кущинський, Там'ян-Катайський, Ток-Чуранський, Усерганський, Юрматинський і Яланський.

За «Угодою центральної Радянської влади з Башкирським урядом про Радянську автономну Башкирію» від 20 березня 1919 року територія республіки складалася з 13 кантонів, в числі яких був і Там'ян-Катайський кантон.

Кантон складався з 17 волостей Верхньоуральского та Троїцького повітів.

Згідно з постановою ВЦВК від 15 грудня 1924 року Там'ян-Катайський кантон був поділений на 8 волостей, а за декретом ВЦВК від 14 червня 1926 року — 8 волостей і був утворений Ломовська самостійна сільрада.

17 серпня 1922 року ВЦВК прийняв декрет «Про додаткове розширення меж Башкирської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки», згідно з яким землі Там'ян-Катайського кантону перейшли до Челябінської губернії. Це рішення викликало протест башкирського населення.

Кантональні організації Там'ян-Катаю також виступили за збереження кантону в складі Башкирської республіки. На засіданнях кантвиконкому, канткому РКП(б) і відповідальних працівників кантону 26, 28 серпня і 1 вересня 1922 року виносяться рішення проти передачі Там'ян-Катайського кантону з містом Бєлорєцьк до Челябінської губернії.

2 жовтня 1922 року Оргбюро ЦК РКП(б) постановило утриматися від виділення зі складу Башкирської АРСР Там'ян-Катайського кантону, і в цьому був підтриманий Наркомнацем. Створюється комісія Оргбюро ЦК РКП(б) з цього питання. 31 жовтня вона також виносить рішення запропонувати Президії ВЦВК переглянути питання про передачу Там'ян-Катайського кантону. 2 листопада Оргбюро ЦК РКП(б) затверджує дану пропозицію комісії. 9 листопада 1922 року Президія ВЦВК виносить постанову про зміну пункту 3 постанови від 17 серпня щодо передачі Там'ян-Катайського кантону. Інша ж частина південноуральського промислового району відійшла Челябінської губернії

У січні 1923 року Там'ян-Катайський кантон відвідав Голова ВЦВК Михайло Іванович Калінін, який відзначив про трагічні наслідки голоду в кантоні:

«..у селах абсолютно майже не має худоби, навіть рідко можна зустріти кішок і собак, яких при такому жахливому голоді вжили в їжу…»

Приміром, у селі Хамітово Узянської волості Там'ян-Катайського кантону до голоду було 300 душ населення, 80 домогосподарств, 380 робочих коней, 400 корів, а після голоду залишилося 162 душ населення, 48 домогосподарств, 15 робочих коней та 10 корів.

20 серпня 1930 року Там'ян-Катайський кантон був ліквідований, а його територія увійшла до складу Абзеліловського (частини Кубеляк-Телевської і Там'ян-Катайської волостей), Бєлорєцького (Кагинська, Катайська, Тирлянська, Усмангалінська, частина Там'ян-Тангауровської волостей, Ломовська сільрада), Учалинського (Тунгатаровська, Учалінська, частина Кубеляк-Телевська волостей) районів автономної республіки.

Населення

Чисельність населення за даними Всесоюзного перепису населення 1926 року за Там'ян-Катайському кантоні:

Чисельність населення	Чоловіки	Жінки	Обох статей
Все населення	55 667	63 752	119 419
Міське населення	14 090	15 878	29 968
Сільське населення	41 577	47 874	89 451

Господарство

Головною галуззю економіки Там'ян-Катайського кантону буле сільське господарство та гірничозаводська промисловість.

Працювали Бєлорєцький металургійний завод; Зіганський, Інзерський і Тірлянський заводи; Бєлорєцькі цвяхо-дротяний і цегельний заводи, Петровський скляний завод, чотири шкіряних заводи, підприємства лісової та деревообробної промисловості, залізорудні та хромові шахти. У 1923 році функціонувало 17 базарів.

У 1927 році площа ріллі становила 27,4 тис. га, в яких переважали посіви вівса (10,3 тис. га) і пшениці (9,8 тис. га), а також були посіви жита — 4,7 тис. га, картоплі — 1,7 тис. га та інших культур. У 1927 році чисельність поголів'я великої рогатої худоби становило 83 645, коней — 39 843, овець — 80 194, кіз — 16 477 і свиней — 1 126.

У 1926 році в кантоні працювала 81 школа 1‑го ступеня, три бібліотеки і 6 хат-читалень, а в 1925 році — 6 лікарень і 4 амбулаторії.

Література

История башкирского народа: в 7 т./ гл. ред. М. М. Кульшарипов; Ин-т истории, языка и литературы УНЦ РАН. — Уфа: Гилем, 2010. — Т. V. — 468 с.
Белорецкая энциклопедия, 2007. .

Примітки

{{{Заголовок}}}. — Т. V.
Асфандияров А. З. Кантон.// Статья в Башкирской энциклопедии [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (башк.)
Азнагулов В. Г., Хамитова З. Г. {{{Заголовок}}}.
. Архів оригіналу за 24 грудня 2017. Процитовано 24 грудня 2017.
. Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 24 грудня 2017.

Посилання

Нугаева Ф. Г. Тамьян-Катайскийский кантон. // Статья в Башкирской энциклопедии.^{[недоступне посилання]}
Статья «Кантон» в Башкортостан: краткая энциклопедия^{[недоступне посилання з травня 2019]}

[1] {{{Заголовок}}}. — Т. V.

[2] Асфандияров А. З. Кантон.// Статья в Башкирской энциклопедии [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (башк.)

[3] Азнагулов В. Г., Хамитова З. Г. {{{Заголовок}}}.

[4] . Архів оригіналу за 24 грудня 2017. Процитовано 24 грудня 2017.

[5] . Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 24 грудня 2017.